https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/issue/feed 2024-11-14T07:43:42+00:00 Олег Хома / Oleg Khoma sententiae2000@gmail.com Open Monograph Press <p>На сайті виставлені у вільному доступі оцифровані матеріали з історії української філософії різних часів: журнали, книжки, архівні документи, рукописи тощо.</p> https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/237 2024-10-27T12:13:25+00:00 Вілен Горський sententiae2000@gmail.com

<p>Нариси, що складають зміст цієї книги, присвячено проблемам історії філософської культури. Обґрунтовуються методологічні принципи дослідження розвитку філософії у контексті національної культури. Аналізуються конкретні явища філософської думки України й особливості їхньої взаємодії зі здобутками філософії інших народів Європи.<br /><br />Книгу адресовано науковцям, викладачам і студентам вищої школи, всім, хто цікавиться історією української філософської думки.</p>

2024-10-27T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/233 2024-10-11T16:48:49+00:00 Михайло Соневицький sententiae2000@gmail.com

<p>Представлене видання – перший том дослідження Михайла Соневицького, присвяченого історії давньогрецької літератури. Зокрема, том містить ґрунтовний екскурс в історію досократичної філософії.</p> <p>Характеризуючи працю, автор відзначає, що бажав оминути Сциллу занадто академічного й переобтяженого бібліографією та науковим апаратом письма й Харібду необґрунтованості. Завдяки цьому спеціалісти можуть знайти у книжці деталізовані посилання й списки літератури, а ширше коло читачів може зберегти інтерес до книги як до довідника.</p> <p>Історичне значення праці полягає, зокрема, у тому, що тривалий час (до 1995 р., коли вийшов друком переклад Гераклітових фрагментів, зроблений Анатолієм Тихолазом) це видання було чи не єдиним книжковим джерелом перекладів досократичних текстів українською мовою.</p> <p>Перший том здобув схвальні відгуки критиків і читачів. Другий том – незавершений через смерть Соневицького – був виданий УКУ 1977 р., і нині також представлений на сайті ArS: <a href="https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/201">https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/201</a><br /><br /><strong>Олександр Луковина<br /><br /></strong></p> <p><strong><em><br />ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>Вступне слово</strong></p> <p>Вступні завваження</p> <p>Пам’яті моїх учителів</p> <p>Частіші скорочення</p> <p> </p> <p><strong>Введення</strong></p> <ol> <li>Значення грецької</li> <li>Хронологічний та жанровий поділ історії грецької літератури</li> <li>Доля грецької літературної спадщини</li> <li>Філологічні досліди над грецькою літературою</li> <li>Книги про історію грецької літератури</li> <li>Українські переклади творів грецької літератури</li> </ol> <p> </p> <p><strong>Епічний період</strong></p> <ol> <li>На заранні грецької історії</li> <li>Сліди старовинної усної словесности. Поява звукового письма</li> <li>Сюжет і структура Іліяди</li> <li>Сюжет і структура Одіссеї</li> <li>Гомер у ході віків</li> <li>Гомерівське питання</li> <li>Мова, вірш і стиль епопей</li> <li>Культурно-історичний і суспільний аспект епопей</li> <li>Релігійний світогляд епопей</li> <li>Гомерові люди</li> <li>Характеристика персонажів Іліяди</li> <li>Характеристика персонажів Одіссеї</li> <li>Циклічний епос</li> <li>Гомерівські гимни та інші псевдогомерові твори</li> <li>Гесіод</li> </ol> <p> </p> <p><strong>Розквіт лірики</strong></p> <ol> <li>Вплив соціяльно-політичних змін на появу лірики в літературі</li> <li>Елегія та ямбічна поезія (Каллін, Тіртей, Архілох, Семонід, Мімнерм, Солон, Гіппонакс, Теогніс)</li> <li>Мелічна монодійна лірика (Алкай, Сапфо, Анакреонт)</li> <li>Хорова лірика (Алкман, Стесіхор, Ібік, Сімонід, Бакхілід)</li> <li>Піндар, корифей хорової лірики</li> </ol> <p> </p> <p><strong>Початки філософії та прозової літератури</strong></p> <ol> <li>Початки прози. Байка (Есоп). Релігійна література</li> <li>Початки філософії (Талес, Анаксімандер, Анаксімен, Пітагор, Ксенофан, Парменід, Геракліт, Емпедокл)</li> <li>Зародки наукової літератури. Перші спроби писання історії</li> </ol> <p> </p> <p><strong>Початки драматичної поезії</strong></p> <ol> <li>Народження трагедії</li> <li>Виникнення комедії. Епіхарм</li> </ol> <p> </p> <p>Список ілюстрацій</p> <p>Показник імен</p> <p><strong> </strong></p>

2024-10-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/229 2024-10-10T00:16:11+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Праця Віктора Петрова, написана на початку 1940-х років, покликана пролити світло на перебіг репресивних заходів, що їх було вжито радянською владою проти представників української інтелігенції (письменників, культурних діячів тощо) у період до початку Другої світової війни, завершенням чого став розгром інтелігенції під час так званої «єжовщини». Особливу увагу автор приділяє ролі національного чиннику у тому, наскільки жорстокими були утиски радянської влади супроти української інтелігенції. У якості прикладів згублених репресіями він докладно розглядає долі Євгена Плужника, Дмитра Фальківського, Григорія Косинки, Миколи Хвильового, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари; прикладами зруйнованих об’єднань та організацій є ВАПЛІТЕ, Ланка – Марс, «Нова генерація», гурток неокласиків, а також письменники «старої генерації» (до 70-х рр. XIX ст.), яких автор умовно об’єднує у плеяду «семидесятників».<br><br><strong>Влада Давіденко</strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>Зміст</em></strong></p> <p>Передмова</p> <p>Большевізм і інтеліґенція</p> <p>Пролетаріят покликаний заступити інтеліґенцію</p> <p>Схема знищення української інтеліґенції</p> <p>Про судові процеси</p> <p>Євген Плужник</p> <p>Дмитро Фальківський</p> <p>Григорій Косинка</p> <p>Микола Хвильовий</p> <p>Ліквідація літературних організацій</p> <p>Вапліте</p> <p>Ланка – Марс</p> <p>«Нова ґенерація»</p> <p>Неоклясики</p> <p>Микола Зеров</p> <p>Михайло Драй-Хмара</p> <p>«Західня Україна»</p> <p>Партійці</p> <p>«Семидесятники»</p> <p>Уніфіковані</p> <p>Додатки</p>

2024-10-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/230 2024-10-10T00:41:55+00:00 Дмитро Чижевський (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>Публікація першого книжкового видання хрестоматії «Грецька філософія до Платона», упорядкованої українським філософом Дмитром Чижевським (1926 р.) і виданої 2015 р. Українським Вільним Університетом (Мюнхен). Видання містить українські переклади уривків оригінальних творів, цитати або близькі до тексту оригіналів перекази та свідоцтва Платона, Аристотеля, Діогена Лаерція і Ксенофонта про життя й теорії античних філософів.</p> <p>Хрестоматія була укладена 1926 р. як машинописний збірник текстів для студентів Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі. За словами автора хрестоматії, книжка була передбачена для використовування під час студіювання філософських ідей давньогрецьких філософів.</p> <p>У книзі також міститься передмова сучасного німецького філософа та сходознавця Роланда Піча, в якій коротко описано біографію Д. Чижевського та мету створення хрестоматії.</p> <p>Archivum Sententiarum висловлює щиру вдячність Українському вільному університету (Мюнхен), канцлеру УВУ Дмитрові Шевченку та керівнику бібліотеки УВУ Іванові Заріцькому за передачу примірника й дозвіл на його сканування та публікацію!</p> <p><strong>Катерина Скрипник</strong></p> <p> </p> <p><br /><strong>ЗМІСТ</strong></p> <p><br /><em>Роланд Піч</em>. Дмитро Чижевський та його хрестоматія «Грецька філософія до Платона»<br /><br /><strong>I. Вступ</strong><br />1. Джерела історії античної філософії<br />2. Уривки оригінальних творів<br />3. Цитати та перекази змісту<br />4. Свідоцтва. Платон як історичний свідок<br />5. Аристотель як свідок про філософів<br />6. Діоген Лаерцій: його джерела і біографії, Αιαδοχαι, доксографічні твори<br />7. Ксенофонтові свідоцтва про Сократа<br />8. Завдання хрестоматії</p> <p><br /><strong>II. ХРЕСТОМАТІЯ</strong></p> <p>А. ДОСОКРАТИКИ<br />I. Талес<br />2. Свідоцтва античних письменників про Талеса<br />II. Анаксимандр<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Анаксимандра<br />III. Анаксимен<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Анаксимена<br />IV. Геракліт<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Геракліта<br />V. Послідовники Геракліта<br />1. Фрагментів від прибічників теорій Геракліта до нас не дійшло<br />2. Свідоцтва<br />VI. Пітагорейська школа<br />1. Звістка і легенди про Пітагора<br />2. Звістки про послідовників Пітагора<br />3. Видатніші пітагорейці<br />A. Алкмеон з Кротону<br />B. Філолай із Таренту<br />Г. Архіт з Таренту<br />4. Загальні свідоцтва про пітагорейську науку<br />VII. Ксенофан<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Ксенофана<br />VIII. Парменід<br />1. Фрагмент (з поеми «Про природу»)<br />2. Свідоцтва про Парменіда<br />IX. Зенон<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Зенона<br />X. Меліс<br />1. Фрагменти (з твору «Про природу, чи про існуюче»)<br />2. Свідоцтва про Меліса<br />XI. Емпедокл<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Емпедокла<br />XII. Анаксагор<br />1. Фрагменти з твору «Про природу» (Пері φυσεως)<br />2. Свідоцтва про Анаксагора<br />3. Свідоцтва про учнів Анаксагора<br />XIII. Атомісти<br />A. Левкіп<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Левкіпа<br />B. Демокрит<br />1. Фрагменти<br />2. Свідоцтва про Демокрита<br />3. Фрагменти послідовників Демокрита і свідоцтва про них<br />XIV. Софісти<br />1. Фрагменти<br />A. Протагор із Абдери<br />B. Горгій з Леонтин<br />C. Продик з Кеосу<br />D. Гіппій з Еліди<br />E. Антифон-софіст<br />F. Критій-тиран<br />G. Анонімні уривки<br />2. Свідоцтва<br />A. Протагор<br />B. Горгій із Леонтин<br />C. Продик із Кеосу<br />Д. Гіппій з Еліди<br />E. Антифон-софіст<br />F. Критій-тиран<br />G. Свідоцтва про софістів узагалі</p> <p>В. СОКРАТ І СОКРАТИКИ<br />XV. Сократ<br />2. Свідоцтва про Сократа<br />а. Життя<br />ß. Характеристика Сократа<br />у. — Метода Сократа<br />δ. Приклади Сократової методи<br />є. Етика Сократа<br />ζ . Політичні погляди Сократа<br />η. Естетика Сократа<br />Θ. Релігійні погляди Сократа<br />XVI. Меґарська школа<br />1. Фрагменти<br />A. Евклід із Меґари<br />B. Евбулід<br />C. Діодор - Кронос<br />Д. Стильпон<br />2. Свідоцтва про мегарську школу<br />A. Евклід<br />B. Евбулід<br />С. Діодор-Кронос<br />Д. Стильпон<br />Е. Інші представники школи<br />а. Представники школи<br />ß. Теорії<br />XVII. Елідо-еретрійська школа<br />1. Фрагменти<br />A. Федон<br />B. Менедем<br />2. Свідоцтва про елідо-еретрійську школу<br />A. Федон<br />B. Менедем<br />C. Школа в цілому<br />XVIII. Кініки<br />1. Фрагменти<br />A. Антистен<br />B. Діоген Синопський<br />C. Кратес<br />Д. Метрокл<br />Е. Монім<br />2. Свідоцтва<br />A. Антистен<br />B. Діоген Синопський<br />C. Кратес<br />Д. Метрокл<br />E. Монім<br />F. Онесикріт<br />G. Гіппархія<br />H. Школа кініків узагалі<br />XIX. Кіренська школа<br />1. Фрагменти<br />А. Аристип<br />Б. Аристип молодший<br />С. Теодор<br />Д. Анікерид<br />Е. Гегезій<br />2. Свідоцтва<br />A. Аристип<br />B. Аристип молодший<br />C. Теодор<br />Д. Анікерид<br />Е. Гегезій</p> <p><br /><strong>ПРИМІТКИ</strong><br /><strong>ІНДЕКС ІМЕН</strong></p>

2024-10-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2015 Український Вільний Університет (Мюнхен); Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/228 2024-10-10T00:03:09+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття є рецензією Віктора Петрова на книгу Дмитра Багалія «Г. С. Сковорода. Український мандрований філософ» (1926) – ґрунтовну розвідку, що є підсумком 30-річних сковородинознавчих досліджень Багалія. Предметом аналізу і полемічних зауваг Петрова є докладно описана Багалієм теорія «нероблення» Сковороди, з’яву якої дослідник пов’язує з народницьким світоглядом Сковороди. Петров, хоча й поділяє тезу про антиутилітирний світогляд Сковороди, обстоювану Багалієм та деякими іншими сковородинознавцями (зокрема, Павлом Житецьким), все ж не поділяє Багалієвого погляду на Сковороду як на народника і «попередника майбутніх хлопоманів», адже, на думку Петрова, «джерела й ідеологічні та суспільні “опрощенства” у Сковороди й народників були надто різні» (с. 55). Песимістичність та трагічність свідомості й творчості Сковороди, за Петровим, зумовлена невідповідністю між гнітючим життєвим контекстом Катерининської Росії (с. 51), у якій вимушений був жити Сковорода, і його особистими світоглядними принципами. Зрештою, на думку Петрова, за принизливою в ті часи роллю «особи простої і низької» він «ховав свідомість свого надлюдства» (с. 52), а ідея «нероблення» та вельми абстрактна концепція «ідеального життя» стали єдиноможливою формою існування Сковороди у тодішньому соціально-політичному контексті.</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/219 2024-10-09T22:30:04+00:00 Віктор Бер sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття презентує рефлексії Віктора Бера (один з псевдонімів Віктора Петрова) щодо поширеної у першій половині ХХ столітті дослідницької візії – заперечення ідеї безперервності історії гуманітарними науками (зокрема, філософією історії – «історіознавством»). Матеріал складається з чотирьох частин: 1) Про домо суа. Дещо про методу; 2) Мозаїки Равенни і Рібейра; 3) Модерне мистецтво й модерна фізика; 4) Маніфест футуристів 1909 р., перечитаний сьогодні.</p> <p>У першій частині він звертається до Геґелевої діалектичної методи для того, аби показати своє розуміння історіознавства: «В градації епох про кожну наступну епоху можна сказати, що вона, конструюючи себе через заперечення, протиставляючи себе попередній, є негативною формою цієї попередньої. Одночасно запереченням і ствердженням» (с. 59).</p> <p>У другій частині автор порівнює дві мистецькі роботи – фрагмент мозаїки «Поклоніння волхвів» VI ст. у Церкві Святого Аполінарія (Сант-Аполлінаре-Нуово) в Равенні і однойменну картину іспанського художника Хосе де Рібери 1650 р. Таке зіставлення зумовлене прагненням автора показати, яким чином ідеологія та світогляд, притаманні кожній з епох, відбиваються у мистецтві. За результатами аналізу художніх особливостей кожної з робіт він стверджує, що мистецтву раннього Середньовіччя притаманний метафізично-теїстичний світогляд, а новочасному – гуманістично-натуралістичний.</p> <p>У третій частині автор наголошує, що сучасні йому мистецтво і фізика, незалежно одне від одної, «виявили тенденцію розвиватися в одному й тому ж напрямку» (с. 63), так само як і сучасна йому філософія, котра відкидає поняття часу й простору класичної фізики.</p> <p>У четвертій частині Бер пропонує переосмислити одіозний довоєнний маніфест футуристів, опублікований у 1909 р. в журналі «Фіґаро», з позицій вже пережитих Першої та Другої світових воєн.</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/227 2024-10-09T23:55:21+00:00 Віктор Бер sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття&nbsp; Віктора Бера (один з псевдонімів Віктора Петрова) складається з трьох частин: 1) Клясична фізика та її засади; 2) Що нового може сказати про світ модерна фізика?; 3) Проблема простору. Матеріал презентує авторові рефлексії щодо сучасної йому фізики (яку він називає «модерною») як цілком симптоматичного для першої половини ХХ століття явища – такого самого продукту антинатуралістичних і антираціоналістичних тенденцій часу, якими є сучасні авторові мистецтво, політичні та соціальні течії тощо. Своє порівняння цих різних сфер автор підкреслює тезою: «Модерна фізика не є фізикою об’єктивно даного природного світу: вона є фізикою технічно змінених процесів, так само як портрети Пікассо не є природою, сприйнятою в її прямій безпосередній об’єктивній даності» (с. 7). На думку автора, прагнення до розкладання – чи-то атому у фізиці, чи-то реальних речей у картинах Пікассо – є виявами «вибухових сил революційної доби», а криза класичної фізики є виявом загальної кризи, що її переживає той час, свідком якого був автор<strong>.</strong></p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/224 2024-10-09T23:37:59+00:00 Віктор Бер sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття презентує відповідь Віктора Бера (один з псевдонімів Віктора Петрова) на статтю Бориса Крупницького «Теорія доби і сучасність» і становить один з елементів загальної дискусії між двома науковцями, що розгорнулася на сторінках часопису «Орлик» у 1947 році. Предметом критики Крупницького постає позірне відкинення Петровим ідеї історичного розвитку й вжиток поняття заперечення одної епохи іншою у викладеній останнім історіософській концепції зміни епох (Середньовіччя, Новий час, Наш час). На думку Петрова, Крупницький не зовсім правильно зрозумів його тезу про ідею розвитку в історії: «…я не відкидаю ідею розвитку; я відкидаю ідею розвитку в тому сенсі, який надавало цьому поняттю 19 століття, яке виходило з образу-ідеї єдиної й загальної цивілізації, що розвивається безперечно, за універсальним і завжди тотожним собі принципом лінеарного поступу» (с. 6). Зрештою, Петров 1) обстоює думку про комплексність історіософічної проблематики, у якій концепція «нашарування епох» Крупницького видається спрощувальною; 2) підкреслює значущість викладеної у своїх попередніх працях тези про наявність як епохальних (властивих лише певній епосі), так і позаепохальних (наскрізних для різних епох) категорій і явищ, що слугує зайвим підтвердженням необґрунтованості закиду Крупницького, згідно з яким історіософія Петрова ґрунтується на цілковитому запереченні одної епохи іншою<strong>.</strong></p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/222 2024-10-09T23:04:03+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття Віктора Петрова – центральний та певною мірою програмовий для історіософської концепції автора текст (сучасною мовою поняття «історіософії» можемо розуміти як філософію історії). Текст &nbsp;складається з трьох частин: 1) Проблема епохи, Середновіччя й Ренесанс. Апологія заперечення; 2) Мистецтво ХІХ-ХХ сторіч. Методологічні основи пізнання епохи; 3) Проблема Ґотфріда Келлера.</p> <p>Ключовим завданням автора є спроба дати визначення ролі заперечення як «структурної норми в побудові ідеологій» (с. 180). На його думку, функція негації в історії становить одну з провідних проблем історіософії, що особливо увиразнено у процесі зміни епох: «…при зміні двох епох світогляд нової епохи витворюється не сам собою і не сам із себе в межах даної доби, а в боротьбі проти світогляду попередньої» (с. 184). Хронологічною матрицею, що на ній фокусується Петров, є послідовна зміна трьох епох: Середньовіччя, Ренесансу, сучасного йому часу (який він називає «Нашим часом»), кожна з яких, як показує автор, постала на тлі заперечення панівного світогляду попередньої (ірраціональний світ надлюдського й надприродного, притаманний Середньовіччю, було замінено новочасною ідеєю розумового та природного світу, який, зрештою, заступив сучасний авторові технічно-речевий світ, витворений за допомогою машин). За Петровим, найвдалішою епістемічною настановою є та, що спрямована на суцільне пізнання, позбавлена «плюралістичної роздрібненості» (с. 193). Її виразником є запроваджене в «історіософію» першої пол. ХХ ст. поняття епохи, котре вміщує у себе увесь часовий і просторовий обсяг наших уявлень і концепцій і, зрештою, перемагає партикуляризм домінуючих у минулому поглядів на історичний процес.</p> <p>Статтю подано у двох версіях:</p> <p>1) Оригінальне видання МУР (1946-1947).</p> <p>2) Передрук у виданні «Україна Модерна» (2008). Також матеріал містить коментар до статті історика Андрія Портнова.</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/220 2024-10-09T22:40:23+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Віктор Петров рецензує першу частину статті Густава Шпета «Очерк развития русской философии», одною з ключових тематик якої є аналіз філософських поглядів Григорія Сковороди, якого Шпет називає «російським філософом» і ставить в один ряд з іншими російськими філософами кінця XIX-початку XIX ст. – Михаїлом Щербатовим, Олександром Радіщевим та Миколою Новіковим. На думку Петрова, таке порівняння є безпідставним, адже «відриває Сковороду від історичного ґрунту», і «Сковорода й, […], той-таки Радіщев – люди цілком різних соціяльних оточень і зовсім не тотожних культурних традицій» (с. 497). Крім того, Петров висуває Шпетові низку методологічних зауваг: 1) щодо «послідовного небажання вважати на історичну перспективу» (с. 498), що виражається у частковій і недостатній ознайомленості Шпета з працями сучасних йому сковородинознавців і призводить до хронологічного анахронізму Шпетових розвідок; 2) щодо нездатності відрізнити реальний образ Сковороди, який можна реконструювати з першоджерел його творів, від міфологізованого «літературою про Сковороду» образу філософа, що тягне за собою поширення Шпетом розповсюджених міфів про Сковороду, найяскравішим прикладом чого є повторення&nbsp; хибної тези про бажання Сковороди «бути руським Сократом»; 3) щодо відсутності у Шпетових розвідках вичерпного текстологічного аналізу усього обширу текстів Сковороди, наслідком чого є нерозуміння Шпетом ключових сюжетів цієї філософії (наприклад, відмінності між поняттями «душа» та «дух»).</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/225 2024-10-09T23:46:37+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Віктор Петров рецензує статтю Андрія Ковалівського, акцентуючи увагу на 1) ключових засадах розуміння останнім етичних поглядів філософії Григорія Сковороди; 2) на простеженні дослідником їхніх трансформацій упродовж життя мандрівного філософа. По-перше, Петров підкреслює значущість «етапного» погляду Ковалівського на ціле філософського доробку Сковороди, що представлений виділеними автором «трьома періодами творчості». На його думку, ці періоди відображають зміни як в особистих умонастроях Сковороди, так і в тому соціально-історичному контексті, в якому він жив. Петров, полемізуючи з Ковалівським, виділяє тези, з якими не згоден. По-перше, він не поділяє думки Ковалівського про те, що аскетизм, ірреалізм, символізм і загальний песимізм, властиві першому періоду творчості Сковороди, зумовлені особистим розривом філософа з соціальним оточенням. Натомість, стверджує Петров, така специфіка зумовлена «умовами історичного життя Вкраїни XVIII в.» (с. 230) і загальною декадентністю філософії Сковороди, яка зазнала значного впливу олександрійської філософії Філона, Плутарха, Плотіна й Оригена. По-друге, Петров підважує тезу Ковалінського про універсалістичність етичних поглядів Сковороди, властивих другому періоду його творчості. На думку Петрова, позагромадські й аскетичні тенденції притаманні не тільки першому періоду, а й усій філософії Сковороди, що робить її суперечливою й унеможливлює її повноцінне практикування. Насамкінець Петров погоджується з Ковалівським щодо необхідності опису усіх суперечностей, наявних у філософії Сковороди, задля підтвердження гіпотези про її діалектичний характер.</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/223 2024-10-09T23:15:43+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Матеріал, який є сучасним виданням статті Петрова, містить дві частини – переднє слово історика Олексія Яся, у якому здійснено стислий огляд статті Віктора Петрова, а також саму статтю з доданими примітками історіографічного спрямування. Статтю присвячено докладному аналізу соціальних, політичних, світоглядних змін, що їх зазнало людство у повоєнні часи. Автор використовує історіософську методологію (сучасною мовою – методологію філософії історії) для окреслення особливостей тої епохи, свідком якої був, і відмінностей цієї епохи від попередніх (Середньовіччя, Нового часу). Філософсько-антропологічні висновки і застереження Петрова щодо входження людства у «добу атомової енергії» (с. 202) суголосні з тим, про що йдеться Казнсу. Так, зокрема, значущою для Петрова видається теза Казнса про розрив між «революційною технікою й революційною антропологією», властивий першій половині ХХ століття. Зрештою, автор згоден із ключовим для Казнсового тексту висновком: «в добу атомової енергії ми входимо цілком непідготованими» (с. 202).</p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/221 2024-10-09T22:50:57+00:00 Віктор Петров sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття Віктора Петрова презентує авторові рефлексії щодо характеру та ідеологічного змісту Другої світової війни, від завершення якої, на момент публікації тексту, минуло два роки. Автор робить кілька важливих висновків: 1) ця війна була не лише війною двох імперіалізмів (націонал-соціалістичного та більшовистського), а й війною «двох світів» (с. 15) – демократичного з націонал-соціалістичним; 2) Друга світова війна може вважатися своєрідним світоглядним продовженням Першої: «Якщо вже першу світову війну […] означувано як війну за високі здобутки цивілізації, демократично-пацифістичні ідеали поступу й свободи, право, мораль, людяність, […], то це ще виразніше розкрилось в цій другій війні» (ibid.); 3) виникнення націонал-соціалізму стало можливим через цілий комплекс історичних причин: хибно витлумачені ідеї епохи Просвітництва, реакцію на Версальський мир, захоплення ніцшеанською концепцією надлюдини і – найголовніше – через цілковите поглинення та заступання церкви державою, через що фюрер перейняв роль провісника Провідіння; 4) технічні здобутки людства, що є вислідом тривалого панування раціоналістичної настанови до світу, виявилися а-етичними, і людині, що стала свідком руйнівної сили техніки, слід переосмислити свою духовну протиставленість природному світу, у чому може допомогти християнська віра<strong>.</strong></p> <p><strong>Влада Давіденко</strong></p>

2024-10-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/206 2024-08-10T23:25:51+00:00 В. Ю. Євдокименко et al. (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>Збірник присвячений дослідженню великого кола питань з історії філософської та соціологічної думки в Україні (з другої половини XVIII ст. і до 60-х років). Зокрема, розглянуто історію боротьби матеріалізму з ідеалізмом у XIX ст., розвиток діалектичного та історичного матеріалізму, естетики і логіки в радянський період. Чільне місце посідає висвітлення революційно-демократичної ідеології, соціалістичних ідей в Україні. Приділяється увага питанням філософської думки на Заході України.</p> <p>Книжка розрахована на викладачів, науковців, студентів гуманітарних вузів.<br><br></p> <p><strong>Редакційна колегія</strong>: В. Ю. Євдокименко (відповідальний редактор), І. П. Головаха, В. І. Губенко, В. С. Дмитриченко. І. В. Іваньо, М. В. Олексюк, О. П. Павелко</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>В. І. Губенко</strong> – З досліджень структури знання філософами Радянської України</p> <p><strong>В. С. Горський</strong> – Проблема співвідношення філософії і політики у працях українських радянських дослідників</p> <p><strong>І. В. Іваньо </strong>– Ленінська ідейна спадщина і розвиток естетики на Україні у 20-х роках</p> <p><strong>В. А. Роменець</strong> – Методологічні питання дослідження зв'язку психічного і фізіологічного у вітчизняній науці</p> <p><strong>М. З. Юшманов</strong> – Питання філософської еволюції Маркса і Енгельса у працях українських філософів 20—30-х років</p> <p><strong>М. П. Челак</strong> – Книга В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм» і боротьба проти ідеалізму та релігії на Україні (1909— 1910 рр.)</p> <p><strong>С. Г. Лавров</strong> – До питання про суспільно-політичне оточення М. Коцюбинського та про деякі світоглядні риси його новели «Сміх»</p> <p><strong>Є. В. Пронюк</strong> – З історії соціалістичних ідей на Україні (Українська соціалістична література 70-х років XIX ст.)</p> <p><strong>В. С. Дмитриченко</strong> – До оцінки соціалістичних поглядів М. П. Драгоманова (1841— 1895)</p> <p><strong>С. М. Шевченко</strong> – І. Я. Франко про роль народних мас у розвитку духовної культури</p> <p><strong>К. Г. Плаксюк</strong> – В. П. Левинський — пропагандист історичного матеріалізму на Західній Україні</p> <p><strong>Б. Л. Кухта</strong> – З історії боротьби за утвердження пролетарської ідеології на Західній Україні на початку 20-х років XX ст.</p> <p><strong>С. Л. Ступницький</strong> – До питання про роль прогресивних сил Західної України в атеїстичному вихованні трудящих (20—30-і роки XX ст.)</p> <p><strong>М. І. Сундирєва</strong> – Матеріалістичні погляди В. І. Лапшина</p> <p><strong>Ю. В. Осічнюк</strong> – До питання про боротьбу за матеріалізм у природознавстві на Україні в кінці XVIII — на початку XIX ст.</p> <p><strong>М. П. Редько</strong> – Буржуазно-націоналістичні фальсифікації філософської спадщини Г. С. Сковороди</p> <p><strong>В. М. Нічик</strong> – До вивчення історії логіки на Україні. Рукописна спадщина В. А. Беляева</p> <p><strong>В. В. Целіщев</strong> – Онтологічні уявлення Львівсько-Варшавської школи</p>

2024-08-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/204 2024-08-10T23:00:11+00:00 В. Ю. Євдокименко et al. (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>Збірник присвячений питанням історії розвитку марксистсько-ленінської філософії в Україні за роки Радянської влади. У ньому досліджуються проблеми розвитку діалектичного та історичного матеріалізму, природознавства, етики і естетики, історії філософії, висвітлюється боротьба українських радянських філософів і вчених за утвердження і розвиток в Україні філософії марксизму.</p> <p>У статті Євдокименка доводиться, що КП України ставила та вирішувала питання теорії і практики соціалістичного будівництва та докладала зусиль для уведення у маси марксистського світогляду.</p> <p>Стаття Потапчука спрямована на аналіз теоретичної дискусії Скрипника з українськими радянськими філософами стосовно принципів діалектичного матеріалізму. Також проілюстровано роль Скрипника в обґрунтуванні ленінського етапу в марксистській філософії.</p> <p>Стаття Іваньо ілюструє уявлення про зміст та форму з точки зору марксистської естетики та протиставляє його теоріям футуристів, конструктивістів, формалістів та ін.</p> <p>Лукеренко в статті розглядає формування моральних основ соціалістичної сім'ї в перехідному етапі від капіталізму до соціалізму та критикує спотворення марксистсько-ленінських поглядів на шлюбно-сімейні стосунки.</p> <p>У статті Сундирєвої розглянуто та критиковано українських біологів та філософів, що застосовують методологію дарвінізму у своїх наукових пошуках.</p> <p>Горський у статті оглядає становлення марксистської методології дослідження філософських взаємозв'язків та розкриває еволюцію поглядів на роль елементу в системі філософських взаємозв'язків.</p> <p>Губенко розглядає низку теоретичних питань, які виникають у процесі дослідження категорії якості в Україні у післявоєнний період.</p> <p>Роменець у статті намагається розкрити досягнення вітчизняної науки у розробці психологічної і моральної структури вчинку та етапів його втілення.</p> <p>У статті Шпака розкриваються методи та політичні цілі фальсифікаторів філософських поглядів Шевченка.</p> <p>Почапський у статті оглядає діяльність С. Тудора, В. Левинського та інших авторів, що критикували суб'єктивістську гносеологію у 1920—1930-х роках ХХ століття.</p> <p>У статті Пронюка уточнюються визначення, оцінки та ролі суспільно-політичних течій в історії українського визвольного руху в 70-х років XIX століття та оглядається діяльність В. Навроцького та О. Терлецького.</p> <p>Денисенко у статті досліджує світогляди Вишенського, Сковороди та інших філософів і мислителів XVII—XVIII століть.</p> <p>У статті Юшманова розглянуто виникнення філософських установ в Україні та наведено джерела з різних питань марксистсько-ленінської філософії 1920–1930-х років.</p> <p>Збірник розрахований на студентів, викладачів вузів та наукових працівників і всіх тих, хто цікавиться історією філософії в Україні.</p> <p><strong>Редакційна колегія</strong>: В. Ю. Євдокименко (відповідальний редактор), І. П. Головаха, В. І. Губенко, В. С. Дмитриченко, І. В. Іваньо, М. М. Олексюк, О. Я. Павелко</p> <p><strong>Катерина Скрипник</strong></p> <p> </p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>В. Ю. Євдокименко</strong> – Комуністична партія України в боротьбі за утвердження марксистсько-ленінської ідеології на Україні у 20-ті роки</p> <p><strong>В. Ф. Потапчук</strong> – Питання марксистсько-ленінської теорії у працях М. О. Скрипника</p> <p><strong>І. В. Іваньо</strong> – Питання змісту і форми в дослідженнях з естетики у 20-х роках</p> <p><strong>В. Л. Лукеренко</strong> – З історії соціологічних досліджень шлюбу і сім’ї на Україні (20—30-ті роки)</p> <p><strong>М. І. Сундирєва</strong> – До питання про розвиток методології дарвінізму на Україні</p> <p><strong>В. С. Горський</strong> – З історії дослідження філософських взаємозв’язків (Деякі методологічні питання)</p> <p><strong>В. І. Губенко</strong> – Дослідження філософами України категорії якості у післявоєнний період</p> <p><strong>В. А. Роменець</strong> – Вчинок і проблема детермінізму у вітчизняній психології</p> <p><strong>В. Т. Шпак</strong> – Проти сучасних буржуазних фальсифікаторів філософських поглядів Т. Г. Шевченка</p> <p><strong>А. М. Почапський</strong> – Боротьба проти ідеалістичної гносеології українських буржуазних націоналістів на Західній Україні (20—30-ті роки)</p> <p><strong>Є. В. Пронюк</strong> – Ідеологічна боротьба в Галичині 70-х років XIX століття у висвітленні радянських дослідників</p> <p><strong>М. С. Денисенко</strong> – Дослідження історії філософії XVII—XVIII століть у працях українських радянських учених</p> <p><strong>М. 3. Юшманов</strong> – Матеріали до історії філософських установ на Україні</p> <p>Короткий огляд літератури</p>

2024-08-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/207 2024-08-10T23:37:04+00:00 Віталій Табачковський sententiae2000@gmail.com

<p>Змістом цієї книги є роздуми щодо долі інтелектуальної спадщини когорти найвідоміших в Україні і за її межами філософів-шістдесятників. Розкривається теоретична, загальнокультурна й політична значущість тих зрушень у даній галузі, які пов’язані з двома напрямками філософування: “червоним екзистенціалізмом” і “червоним позитивізмом”. Інтенсивна взаємодія їх на вітчизнянім терені витворювала неповторну палітру передусім для духовного відродження (а також для «громадянського самозбереження» за умов тоталітаризму, пост- та неототалітаризму). Вислідковується співзвучність кожного з теоретичних сюжетів впливовим течіям сучасної західної філософії.</p> <p>Книгу адресовано науковцям, викладачам і студентам, всім хто цікавиться історією української філософії новітнього часу<strong>.</strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>Переднє слово</p> <ol> <li class="show">Ми у філософії чи філософія в нас? (Про становлення Київського світоглядно-антропологічного напряму)</li> </ol> <p>1.1. Атмосфера</p> <p>1.2. Перші спроби “долучитися до Європи”</p> <p>1.3. “Кадри вирішують усе” (або майже все...)</p> <p>1.4. “Проблема верифікації”</p> <p>1.5. Ще раз про Європу: світоглядова традиція</p> <p>1.6. І знову про кадри</p> <p>1.7. Тенденції та перспективи антропологічного розмислу</p> <p><strong>Дія перша: персоналізований час</strong></p> <ol start="2"> <li class="show">Неомарксизм в Україні: від доктрини – до «відкритої системи» (Павло Копнін)</li> </ol> <p>2.1. Не «спочивать» на марксизмові</p> <p>2.2. «Марксизм-сократизм»</p> <p>2.3. Про конкретне-історичне бачення творчої спадщини філософів-шістдесятників (Роздуми над деякими енциклопедичними порівняннями)</p> <ol start="3"> <li class="show">Від родової всезагальності до індивідуально-екзистенційної тотальності (Володимир Шинкарук)</li> </ol> <p>3.1. Парадокси «реального гуманізму»</p> <p>3.2. Екзистенціальне неогегельянство</p> <p>3.3. На шляху до Гегеля</p> <p>3.4. До нової онтології</p> <p>3.5. Матеріально-предметне та практично-духовне</p> <p>3.6. Автентизація Маркса та «зміщення смислового центру»</p> <p>3.7. Антропокультурна ревізія принципу діяльності</p> <p>3.8. Дух як відвага подужати трагедію індивідуального сутнісного буття</p> <ol start="4"> <li class="show">Доля «дідової доньки» марксизму - діалектики (Марія Злотіна)</li> </ol> <p>4.1. Раціональність. Екзистенційність .Іронійність. Діалогізм. Кілька історичних паралелей</p> <p>4.2. Діалектика та «відкритість» філософування</p> <p>4.3. «Казковий архетип» тоталітарної ідеології</p> <p>4.4. Чи застосовна діалектика стосовно самої себе?</p> <ol start="5"> <li class="show">«Шляхи свободи» вчора і сьогодні (Ігор Бичко)</li> </ol> <p>5.1. Принцип свободи у самовибудовуванні особистості</p> <p>5.2. Традиційні та нові «лабіринти» свободи</p> <p>5.3. Між «індивідуалістською» та «комуналістською» версіями свободи</p> <ol start="6"> <li class="show">Принцип діяльності та перша спроба її «етизації» (Олександр Яценко)</li> </ol> <p>6.1. Знемасштаблення діяльності офіційним марксизмом</p> <p>6.2. Український та західноєвропейський неомарксизм</p> <p>6.3. Розмаїття різностей</p> <p>6.4. Про ціннісну регуляцію діяльності</p> <p>6.5. Моральнісна вивіреність мети</p> <p>6.6. Світоглядові цінності та практичний етос</p> <ol start="7"> <li class="show">Діяльність, культура, життєвий світ особистості (Вадим Іванов)</li> </ol> <p>7.1. Автентичний марксизм – інакомисліє</p> <p>7.2. Культура як ланка опосередкування</p> <p>7.3. Культура та моральність</p> <p>7.4. Буття – Життя – Життєвий світ</p> <p>7.5. Досвід: індивідуальне contra всезагального</p> <p>7.6. Безособовість ідеального та особистісність духовного</p> <ol start="8"> <li class="show">Постмарксистська раціональність супроти «театру соціальних (та інших) абсурдів» (Мирослав Попович)</li> </ol> <p>8.1. Сайєнтизм та гуманістика: можливе порозуміння</p> <p>8.2. Раціональність та квазіраціональність</p> <p>8.3. Ще одна передумова порозуміння сайєнтизму та гуманістики: «закультурений» постпозитивізм в Україні</p> <p>8.4. Культурологізований неораціоналізм</p> <ol start="9"> <li class="show">Софійна ноосферність персонального універсуму (Сергій Кримський)</li> </ol> <p>9.1. Ноосферність починається з мінімуму загальнообов'язкового</p> <p>9.2. Ноосферність починається з мене, а не з іншого</p> <p>9.3. Ноосферність – здатність на мінімумі зробити максимум</p> <p>9.4. Ноосферність як наростання ціннісного потенціалу пізнання: етично насичена раціональність</p> <ol start="10"> <li class="show">Гуманістичний та екологічний потенціал технології і культури (Микола Тарасенко)</li> </ol> <p>10.1. Екологічно-світоглядова дилема сьогодення</p> <p>10.2. Природа у структурі людського Космо-Психо-Логосу</p> <p>10.3. Світоглядно-культорологічна та екологічна проблематика у творчості Миколи Тарасенка</p> <p>10.4. Проблема ставлення до природи на різних етапах досліджень Київської світоглядно-антропологічної школи</p> <ol start="11"> <li class="show">"Ми існуємо, знаємо що існуємо, і ми любимо це буття і це наявне у нас знання" (Георгій Заїченко)</li> </ol> <p>11.1. Комплементарність емпіризму та раціоналізму</p> <p>11.2. Перегук епох</p> <p>11.3. Плюралізм та єдність філософського знання</p> <p>11.4. «Лінгвістизм», «феноменологізм», «сенсожиттєвість»</p> <p>11.5. Антрополого-рефлективні уроки</p> <p>11.6. «Столиця там, де я» (Г. Сковорода)</p> <ol start="12"> <li class="show">Персоналістичиа антропологія Олександра Кульчицького та Київська школа</li> </ol> <p>12.1. Паралель перша: світогляд як «вислід конкретного життєвого досвіду»</p> <p>12.2. Паралель друга: «екзистенціалізація» cogito</p> <p>12.3. Паралель третя: проблема «ендотимних підвалин»</p> <p>12.4. Паралель четверта: персоналістська інтенція</p> <p><strong>Дія друга: час віднайдений (деякі концепти)</strong></p> <ol start="13"> <li class="show">Перспективи та межі антропоцентризму</li> </ol> <p>13.1. Турботливе ego: за межами еgо-їзму (Сенека та Фуко)</p> <p>13.2. Наскільки «віталістичною» є філософська антропологія сьогодні?</p> <p>13.3. Межі цілеінструменталізму та антропоцентризму</p> <ol start="14"> <li class="show">Феноменологізація методології антропологічного розмислу</li> </ol> <p>14.1. Повчальний досвід сусідів</p> <p>14.2. Наш власний досвід: «марксизм-феноменологізм»</p> <p>14.3. Феноменологічна «інтуїція тілесності» в історичній перспективі</p> <ol start="15"> <li class="show">Еволюція уявлень про практику: нео-, постмарксизм та сучасна практична філософія</li> </ol> <p>15.1. Спрощення проблеми практики «лежачими» марксистами</p> <p>15.2. Неомарксистська «цілераціональність»</p> <p>15.3. Від цілераціональності до комунікативності</p> <p>15.4. Кілька паралелей до комунікативної практичної філософії</p> <ol start="16"> <li class="show">Антропологічні ідеали Київської школи та реалії постмодерну</li> </ol> <p>16.1. Про зміст та межі «розідеалювання»</p> <p>16.2. Людина, світ, світопорядки</p> <p>16.3. Уніфікація і силове під-порядкування “чужого” та деформація людської подоби</p> <ol start="17"> <li class="show">Антропологічна рефлексія на зламі тисячоліть</li> </ol> <p>17.1. Епістемологічна колізія</p> <p>17.2. Антропологічний ригоризм та толерантність</p> <p>17.3. Нове життя ідеї людської спроможності</p> <p>17.4. Чому і як “ми стійкі у доброчинності”?</p> <p>17.5. Про специфіку пізнавальних засобів</p>

2024-08-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/205 2024-08-10T23:15:43+00:00 В. Ю. Євдокименко et al. (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>У збірнику висвітлюються проблеми історії філософської думки в Україні. Ряд статей присвячено методологічним питанням історико-філософських досліджень.</p> <p>Значне місце приділено розвитку марксистсько-ленінської філософії в Україні в радянський період. Зокрема висвітлено проблеми естетики та філософських питань природознавства.</p> <p>Збірник розрахований на студентів та викладачів гуманітарних вузів, наукових працівників і всіх тих, хто цікавиться історією культури України.</p> <p><strong>Редакційна колегія</strong>: В. Ю. Євдокименко (відповідальний редактор), І. П. Головаха, В. І. Губенко, В. С. Дмитриченко, І. В. Іваньо, М. М. Олексюк, О. П. Павелко</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>Від редколегії</p> <p><strong>В. Ю. Євдокименко</strong> – Актуальні питання дослідження історії філософії на Україні</p> <p>РОЗДІЛ І. ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ</p> <p><strong>П. В. Копнін</strong> – Деякі методологічні питання історико-філософського дослідження</p> <p><strong>Я. С. Блудов, В. М. Вельцман</strong> – Революційний переворот у філософії і деякі методологічні питання дослідження боротьби матеріалізму проти ідеалізму</p> <p><strong>Ю. К. Савельєв</strong> – Деякі методологічні принципи історії філософії у «Філософських зошитах» В. І. Леніна та їх значення для сучасності</p> <p><strong>Л. Л. Каган</strong> – Методологічне значення елементно-генетичного аналізу для динамічного моделювання філософських систем</p> <p><strong>В. С. Горський</strong> – Про об’єкт дослідження історії філософії на Україні</p> <p><strong>В. І. Губенко</strong> – Неперервність і перервність філософського знання та історія філософії</p> <p><strong>Г. А. Заїченко</strong> – Місце історико-філософського дослідження в критичному аналізі сучасної буржуазної філософії і в творчому розвитку діалектичного матеріалізму</p> <p><strong>Д. П. Кирик</strong> – Семантичний метод в історико-філософському дослідженні</p> <p><strong>В. Ф. Данилейко</strong> – Порівняння — один з найважливіших методів історико-філософського дослідження</p> <p><strong>А. І. Колодна</strong> – Деякі питання методології історії філософії та особливості дослідження філософських основ наукової спадщини О. О. Потебні</p> <p>РОЗДІЛ II. ПИТАННЯ МАРКСИСТСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ</p> <p><strong>В. Ф. Передерій</strong> – Деякі питання дослідження естетичних поглядів українських революційних демократів кінця XIX —початку XX ст.</p> <p><strong>І. В. Іваньо</strong> – Деякі проблеми розвитку естетичної думки на Україні в радянський період</p> <p><strong>М. І. Супдирєва</strong> – З історії діалектико-матеріалістичних ідей в біології на Україні (20 — поч. 30-х рр.)</p> <p><strong>В. А. Роменець</strong> – До питання про фрейдизм та його критику на Україні</p> <p><strong>М. М. Вєрніков</strong> – До історії виникнення і розвитку львівсько-варшавської філософської школи</p> <p><strong>В. М. Нічик</strong> – До історії розробки логіки наукового дослідження в працях українських радянських філософів</p> <p><strong>І. А. Табачников</strong> – Деякі питання сковородознавства в працях радянських філософів</p> <p><strong>I. П. Макаровський</strong> – Вплив марксизму па розвиток демократичної думки на Буковині в 80—90-х рр. XIX ст.</p> <p><strong>Є. В. Пронюк</strong> – З історії ідеалізму в Галичині (друга половина XIX ст.)</p> <p><strong>М. З. Юшманов</strong> – До оцінки філософської спадщини С. Ю. Семковського</p> <p>РОЗДІЛ III. ПОВІДОМЛЕННЯ</p> <p><strong>І. М. Сапдурський</strong> – Метод дослідження І. Франком психології творчості</p> <p><strong>В. М. Цимбал</strong> – Маловідомі публіцистичні твори І. Франка німецькою мовою</p> <p><strong>І. О. Одохівська</strong> – Про деякі форми міжнаціональних ідейних зв’язків (на матеріалі українсько-угорських взаємин XIX ст.)</p> <p><strong>І. Ю. Дочинець</strong> – Філософські засади ідеологічної боротьби на Закарпатті в 20—30-х роках XX ст.</p>

2024-08-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/203 2024-08-10T22:47:10+00:00 Данило Острянин et al (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>У збірнику розглядаються окремі питання історії філософської та соціологічної думки в Україні.</p> <p>У статті Табачникова показано ідейну боротьбу Стефана Яворського, який відстоював прокатолицистські погляди та Феофана Прокоповича, який стояв на атнипапістських позиціях.</p> <p>Коваль у своїй статті проаналізував погляди декабристів Товариства об'єднаних слов'ян у питанні свободи з філософської точки зору та сформулював твердження, що декабристи цього Товариства були родоначальниками революційної ідеології в Україні.</p> <p>У статті Денисенка наведено аналіз політичних задач Кирило-Мефодіївського товариства та вплив утворення Товариства для України.</p> <p>Лукеренко у статті показує, що Драгоманов був матеріалістом, та ілюструє роль, яку він відіграв у боротьбі проти реакції у різних сферах культурного життя України.</p> <p>У статті Савельєвої показано, що ідеалістична філософія в Україні в останній чверті ХІХ століття характеризувалась такими течіями як неогеґельянство, неокантіанство, позитивізм та релігійно-містичний напрям філософської думки.</p> <p>Олексюк у статті критично розглядає ідеалістичні течії у 20—30-х роках XX ст. на західноукраїнських землях та характеризує Львівсько-Варшавську школу, польське філософське товариство та погляди окремих філософів-ідеалістів.</p> <p>Збірник розрахований на науковців, викладачів вузів, аспірантів, студентів.<br /><strong>Катерина Скрипник</strong><br /><br /></p> <p><strong>Редакційна колегія</strong>: Д. X. Острянин (відповідальний редактор), В. І. Губенко, Г. С. Савельева</p> <p> </p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>І. А. Табачников</strong> – 3 історії філософської думки в Києво-Могилянській Академії першої половини XVIII ст. (Стефан Яворський і Феофан Прокопопович)</p> <p><strong>П. Д. Коваль</strong> – Проблема свободи у поглядах декабристів Товариства об’єднаних слов’ян</p> <p><strong>М. С. Денисенко</strong> – Кирило-Мефодіївське товариство (До питання про ідейну боротьбу)</p> <p><strong>В. Л. Лукеренко</strong> – Філософські погляди М. П. Драгоманова</p> <p><strong>Т. С. Савельєва</strong> – Ідеалістичні течії в філософії на Україні в останній чверті XIX ст.</p> <p><strong>М. М. Олексюк</strong> – Розвиток філософської думки на західноукраїнських землях в 20—30-х роках XX ст.</p>

2024-08-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/192 2024-08-10T13:36:46+00:00 Григорій Васькович (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p>Ця праця є збіркою програмних праць двох політичних український діячів ХХ ст. Метою збірки є сприяння дискусіям щодо питання про українську політичну програму.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p>ВСТУП</p> <p><em>УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНІСТЬ</em></p> <p><strong>Г. Васькович</strong>: День Державности і Соборности</p> <p>Чотири Універсали Української Центральної Ради (тексти)</p> <p><strong>С. Ярославин</strong>: «Організація Державної Влади в Галичині у 1918-1919 рр.</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>ДУМКИ В. ЛИПИНСЬКОГО ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ІДЕЮ</em></p> <p><strong>І. Мірчук</strong>: Месіянізм Липинського</p> <p><strong>Вячеслав Липинський</strong>: Листи до Братів-Хліборобів</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>РОЗУМІННЯ НАЦІОНАЛІЗМУ В ДМИТРА ДОНЦОВА</em></p> <p><strong>Г. Васькович</strong>: Національна ідеологія Донцова</p> <p><strong>Дмитро Донцов: </strong>Націоналізм, Ч. 2.<br>Розділ I. Песимізм і предтечі самовистачаючого націоналізму</p> <p>Розділ II. Воля, як закон життя. Її форми. Роля від’ємного моменту. Дві перші вимоги волевого націоналізму</p> <p>Розділ III. Романтизм, догматизм, ілюзіонізм – третя вимога націоналізму</p> <p>Розділ IV. Фанатизм і «аморальність», як четверта вимога волевого націоналізму</p> <p>Розділ V. Свідоцтво історії – «романтизм», як чинник поступу – синтеза раціоналізму та інтернаціоналізму – п’ята вимога волевого націоналізму</p> <p>Розділ VI. Творче насильство та ініціятивна меншість як порядкуючі сили – шоста вимога волевого націоналізму</p> <p>Розділ VII. Світогляд «фавстівських»&nbsp; і «буддистських» народів, – дилема: або-або</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/182 2024-08-10T00:35:15+00:00 За редакції: Костянтин Сігов, Леонід Фінберг sententiae2000@gmail.com

<p><strong>ЗМІСТ</strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – &nbsp;ІV конкурс імені Єжи Ґєдройця</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ІСТОРІЯ </strong></p> <p><strong>Світлана Дарчик-Муравська</strong> – Образ ворога у контексті українсько-річпосполитського протистояння середини XVII ст. (на матеріалах спогадів та автобіографічних щоденників)</p> <p><strong>Олег Разиграєв</strong> – Державна поліція Волинського воєводства в охороні громадського порядку у 1919–1926 рр</p> <p><strong>Юлія Поліковська </strong>– Образ Східних Кресів у польському повоєнному публічному дискурсі (на матеріалах «Культури» та сучасних нешкільних підручників)</p> <p><strong>Степан Іваник</strong> – Аналіз поняття психологічної основи почувань Степана Балея в традиції філософської школи Казімєжа Твардовського</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>КУЛЬТУРОЛОГІЯ</strong></p> <p><strong>Олена Коваленко</strong> –&nbsp; Комічний образ в українській радянській та польській воєнній прозі 1950–1960 років та його кінематографічне втілення (на матеріалі творів Івана Стаднюка та Казімєжа Славінського)</p> <p><strong>Ольга Мер’є</strong> – Архітектура дерев’яних Римо-Католицьких храмів Галичини другої половини XVII – першої половини XX століть</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>МОВОЗНАВСТВО </strong></p> <p><strong>Вікторія Піддубна</strong> – Критерії визначення полонізмів в українській лексикографії 20–40-х рр. ХХ ст.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ПОЛІТОЛОГІЯ </strong></p> <p><strong>Катерина Бакалець</strong> – Трансформація партійної системи Республіки Польща на сучасному етапі</p> <p><strong>Юлія Гоголь</strong> – Роль релігії в процесі формування ідентичності</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>РЕЦЕНЗІЇ ТА АНОТАЦІЇ </strong></p> <p><strong>Іван Гаврилюк</strong> – Перші битви козацької революції 1648–1654 рр. у працях польських істориків</p> <p>«Жовті Води-Корсунь 1648 р.», «Збараж 1649 р.», «Берестечко 1651 р.» та «Батог 1652 р.»</p> <p><strong>Оля Гнидюк</strong> – Anna Pachocka, Dzieciństwo we Dworze Szlacheckiem w I połowie XIX Wieku</p> <p><strong>Анна Лазар</strong> – Mariusz Korzeniowski. Za Złotą Bramą. Działalność społeczno-polityczna Polaków w Kijowie w latach 1905–1920</p> <p><strong>Анна Лазар</strong> – Інтерактивна мапа польських місць пам'яті у дорадянському</p> <p><strong>Ярослав Присташ</strong> – Українська Варшава (Roman Szagała, Emilian Wiszka, Ukraińcy w Warszawie</p> <p><strong>Олексій Коптяжин</strong> – С. І. Кравченко. Періодичні видання Польщі 20–30 рр. ХХ ст. у світлі суспільно-культурних процесів міжвоєнної доби. Літературна комунікація. Польсько- український діалог</p> <p><strong>Юлія Поліковська</strong> – Сухомлинов О.М. Культурні пограниччя: Новий погляд на стару проблему: Монографія</p> <p><strong>Олена Рибій</strong> – Мистецтво служіння дітям. Рецензія на кн.: Я. Корчак. «Дитя людське»</p> <p><strong>Юлія Поліковська</strong> – Густав Герлінґ-Ґрудзінський «Інший світ: совєтські записки»</p> <p><strong>Федір Шепель</strong> – &nbsp;Несходима Шульцландія, або Книга про дивного письменника. Фіцовський Є. Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія</p> <p><strong>Ірина Ковальчук</strong> – &nbsp;Martin Pollack «Po Galicji»</p> <p><strong>Олег Коцарев</strong> – Чеслав Мілош, «Абетка»</p> <p><strong>Євген Ангел</strong> – &nbsp;Адам Міхнік. «У пошуках свободи. Есеї про історію та політику»</p> <p><strong>Ірина Ковальчук</strong> – &nbsp;Jarosław Hrycak, Iza Chruślińska «Ukraina. Przewodnik Krytyki Politycznej</p> <p><strong>Олег Коцарєв</strong> – &nbsp;Пригоди професіонала. «Розмови з Богданом Осадчуком». Базиль Керський, Анджей Станіслав Ковальчик у співпраці з Кшиштофом Заставним</p> <p><strong>Анна Лазар</strong> – &nbsp;Jarosław Hrycak. Nowa Ukraina. Nowe interpretacje</p> <p><strong>Timothy Snyder</strong> – &nbsp;Czerwony Książę. Warszawa: Świat Książki, 2010, 365 s.</p> <p>Огляди польських книжок, які вийшли протягом 2009–2010 рр.</p> <p><strong>ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/201 2024-08-10T16:46:33+00:00 Михайло Соневицький sententiae2000@gmail.com

<p>Метою праці Соневицького є дослідження грецької трагедії. Особливості останньої розглядаються у книзі на тлі модерної драми. У поданому тут другому томі автор досліджує двох зрілих трагіків: Есхіла і Софокла.</p> <p> </p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>Передмова</p> <ol> <li>Особливості аттіцької трагедії</li> <li>Есхіл</li> </ol> <p>Життя і творчість</p> <p>Перси</p> <p>Сім проти Теб</p> <p>Благальниці</p> <p>Орестея</p> <p>Агамемнон</p> <p>Жертвоносиці</p> <p>Евменіди</p> <p>Прометей закутий</p> <p>Есхілів світогляд</p> <p>Есхіл – піонер драматичної техніки і майстер слова</p> <ol start="3"> <li>Софокл</li> </ol> <p>Життя і творчість</p> <p>Аяс</p> <p>Антігона</p> <p>Цар Едіп</p> <p>Трахінянки</p> <p>Електра</p> <p>Філоктет</p> <p>Післяслово</p> <p>Показник імен</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/190 2024-08-10T02:34:39+00:00 Іларіон Свєнціцький (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><em>Ч. І.</em></p> <p><strong>Іларіон Свєнціцький – </strong>Загальна характеристика наукової діяльности акад. К. Студинського</p> <p><strong>Ярослав Гординський</strong> <strong>–</strong> Акад. К. Студинський як дослідник літератури XVI й XVII ст.</p> <p><strong>Михайло Тершаковець</strong> – Акад. К. Студинський як дослідник галицько-українського відродження</p> <p><strong>Філарет Колесса</strong> – Акад. К. Студинський про вплив усної словесности на поетів українського літературного відродження</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Ч. ІІ.</em></p> <p><strong>Михайло Возняк</strong> – Три статтейки з полемічного письменства</p> <p><strong>Василь Сімович</strong> – Спроби перекладів св. Письма у творах Й. Галятовського</p> <p><strong>Кость Копержинський</strong> – З історії публіцистики XVII в.</p> <p><strong>Іван Огієнко</strong> <strong>–</strong> Псавтир половини XVIII в. в лемківськім перекладі</p> <p><strong>Володимир Перетц</strong> – З творчости студентів київомогилянської академії</p> <p><strong>Дмитро Чижевський – </strong>Філософічна метода Сковороди</p> <p><strong>Леонід Білецький – </strong>Біля початків нової української комедії і водевілю</p> <p><strong>Іван Брик – </strong>Переклади сербських народних пісень у «Русалці Дністровій»</p> <p><strong>Степан Смаль-Стоцький</strong> – Шевченкові поеми</p> <p><strong>Сава Никифоряк – </strong>Рим і ритм у Шевченка</p> <p><strong>Катерина Грушевська – </strong>Українські народні думи у французьких перекладах</p> <p><strong>Іларіон Свєнціцкий – </strong>Суспільне тло творчости Івана Франка</p> <p><strong>Михайло Марковський –&nbsp; </strong>«Лісова пісня» Лесі Українки й «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського</p> <p><strong>Олександр Колесса</strong> – Люнарно-астральний мітологічний сюжет у старинній українській колядці</p> <p><strong>Аркадій Лященко</strong> – Кілька власних імен в «Історії» Длуґоша</p> <p><strong>Евген Грицак</strong> – Говірка села Могильної Гайсинського пов. на Поділлі</p> <p><strong>Іван Панькевич</strong> – Говір села Валашковець, бувшої Земплинської жупи на Закарпатті</p> <p><strong>Федор Савченко</strong> – Расін педагог</p> <p><strong>Омелян Киричинський</strong> – Син Вольфґанґа Ґете</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/180 2024-08-09T23:35:09+00:00 За редакції: Костянтин Сігов, Леонід Фінберг sententiae2000@gmail.com

<p><strong>ЗМІСТ </strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Вступ&nbsp;</p> <p>&nbsp;</p> <ol> <li class="show"><strong> ПЕРШИЙ КОНКУРС ІМ. ЄЖИ ҐЄДРОЙЦЯ</strong></li> </ol> <p>Про Єжи Ґєдройця&nbsp;</p> <p><strong>Оксана Лобко</strong> – Еволюція маєткового комплексу графів Потоцьких (герб Пилява) у Правобережній Україні 1830 –1917 рр.</p> <p><strong>Андрій Горук</strong> –&nbsp; Національно-культурний рух поляків на Буковині (друга половина XIX ст. – 1914 р.): історіографія та джерельна база проблеми&nbsp;</p> <p><strong>Оксана Винник</strong> – Повсякдення війни: цивільне населення Східної Галичини впродовж україно-польського конфлікту 1918–1919 років&nbsp;</p> <p><strong>Ольга Денисюк</strong> –&nbsp; Українські студенти та випускники Краківської академії у 20–30%х роках XX століття</p> <p><strong>Василь Стефанів</strong> –&nbsp; Українсько-польські відносини у міжвоєнний період: інтегральний український та польський націоналізм, міжконфесійна ситуація у висвітленні польської та української історіографії</p> <p><strong>Андрій Смирнов</strong> – Степан Скрипник: релігійно-політична діяльність у 30-х – на початку 40-х років XX століття</p> <p><strong>Христина Чушак</strong> –&nbsp; Дискусії навколо історії польсько-українських взаємин на сторінках польських опозиційних видань (1976–1989)</p> <p><strong>Володимир Кучер</strong> –&nbsp; Використання досвіду Польщі в процесі інтеграції України в Європейський Союз</p> <p><strong>Софія Дацко</strong> – Порівняльний аналіз ставлення до Євросоюзу молоді Польщі та України (на прикладі м. Гданська і м. Луганська)</p> <p>&nbsp;</p> <ol start="2"> <li class="show"><strong> ІСТОРІЯ ТА ПОЛІТОЛОГІЯ</strong></li> </ol> <p><strong>Олена Бетлій</strong> –&nbsp; Włodzimierz Osadczy. Święta Ruś. Rozwój i oddziaływanie idei prawosławia w Galicji, Lublin: Wydawnictwo UMCS: EKPU, IEŚW, 2007</p> <p><strong>Анна Лазар</strong> –&nbsp; Polska – Ukraina – Osadczuk /red. Bogumiła Berdychowska, Ola Hnatiuk, Lublin: UMCS, 2007</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Нова Україна: між Львовом та Донбасом (Nowa Ukraina. Zeszyty historyczno-politologiczne, 2/2006)</p> <p><strong>Вадим Арістов</strong> – Нова синтеза модерної історії Польщі для України (Ганна Дильонгова. Історія Польщі 1795–1990. – Київ: «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007)</p> <p><strong>Юлія Зінов’єва</strong> – Польські адреси Києва. «Дух і літера», 2007</p> <p><strong>Олена Бетлій </strong>–&nbsp; Поляки на Півдні України: історія і сьогодення. У 2 т. – Жешов, Київ, Миколаїв: Видво МДГУ ім. П.Могили, 2008 (Серія «Україна: історія і сучасність»)</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Олег Калакура. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: Знання України, 2007&nbsp;</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Берлінець. (Basil Kerski, Andrzej St. Kowalczyk. Polska i Ukraina. Rozmowy z Bohdanem Osadczukiem, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2008)</p> <p><strong>Андрій Портнов</strong> – Tomasz Stryjek, Jakiej przyszłośći potrzebuje przyszłość? Interpetacje dziejów narodowych w hisoriografii i debacie publicznej na Ukrainie 1991–2004. Warszawa: Rytm, 2007</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Український портрет в інтер’єрі XX століття. (Bogumiła Berdychowska. Ukraina: ludzie i ksіążki, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2006 [Україна: люди й книжки])</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Історія Польщі в працях Тімоті Снайдера (Timothy Snyder, Sketches from a Sekret War: A Polish Artist’s Mission to Liberate Soviet Ukraine, Yale University Press, 2005. Timothy Snyder, Rekonstrukcja Narodów. Polska, Ukraina, Litwa, Białoruś, (1569–1999). Sejny: Pogranicze, 2006)</p> <p><strong>Олена Бетлій</strong> –&nbsp; Dziedzictwo kresów – nasze wspólne dziedzictwo?/ red. Jacek Purchla, Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2006</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – З архівів служб</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Польська тематика в українських виданнях 2007 р.</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Рік Єжи Ґєдройця – огляд книжкових видань в Україні та Польщі</p> <p>&nbsp;</p> <ol start="3"> <li class="show"><strong> ЛІТЕРАТУРА </strong></li> </ol> <p><strong>&nbsp;</strong><strong>Юлія Стахівська</strong> – Материк дитинства Януша Корчака. (Януш Корчак. Дитя людське. – Київ: Дух і літера, 2007)</p> <p><strong>&nbsp;о. Адам Добжинський</strong> –&nbsp; Władysław Panas. Bruno od Mesjasza: rzecz o dwóch ekslibrisach oraz jednym obrazie i kilkudziesięciu rysunkach Brunona Schulza, Lublin: UMCS, 2001</p> <p><strong>Дар’я Семенова</strong> –&nbsp; Багатоголосся Бруно Шульца. («Бруно Шульц і культура пограниччя: Матеріали двох перших едицій Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі». Дрогобич, 2007)</p> <p><strong>Катажина Котинська</strong> – «Львів: перехрестя» (Kurt Lewin. Przeżyłem. Saga Świętego Jura spisana w roku 1946 przez syna rabina Lwowa, Warszawa: Fundacja Zeszytów Literackich, 2006)</p> <p><strong>Софія Мирна</strong> – Івашкевич на пограниччі. (Олексій Сухомлинов. Польсько-українське культурне пограниччя у прозі Ярослава Івашкевича (топіка і функціональність). – Донецьк: Юго-Восток, 2006)</p> <p><strong>Анна Вилєґала</strong> – Воєнний щоденник Бобковського (Анджей Бобковський. Війна та спокій / пер. Олеся Герасима. – Київ: Критика, 2007</p> <p><strong>Богдана Матіяш </strong>–&nbsp; Оселений у собі слід (Анджей Стасюк. Дорогою на Бабадаґ/пер. з пол. О. Сливинського. – Київ: Критика, 2007)</p> <p><strong>Антоніна Мужановська</strong> – Неймовірний світ Ольги Токарчук. (Ольга Токарчук. Правік та інші часи. / пер. Віктора Дмитрука. – Львів: Кальварія, 2004)</p> <p><strong>Марцін Чиж</strong> – Європа ховається в сирі. (Jurij Andruchowycz, Diabeł tkwi w serze / przeł. K. Kotyńska, O. Hnatiuk, R. Rusnak, Wołowiec: Wydawnictwo Czarne, 2007)</p> <p><strong>Катажина Котинська</strong> –&nbsp; Зупинятися, бігти і зупинятися знову (Taras Prochaśko. Spalone lato, Kraków: Nemrod, 2007)</p> <p><strong>Наталя Якубчак </strong>–&nbsp; Література. Теорія. Методологія / Упор. і наук. редакція Данути Уліцької; пер. з польської Сергія Яковенка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006</p> <p><strong>Ксенія Утєвська</strong> – Твори польських авторів на сторінках альманаху «Єгупець». – К.: «Дух і літера», №1–17, 1995 – 2008 рр.</p> <p><strong>Анна Лазар</strong> –&nbsp; Есеї про Львів. (Katarzyna Kotyńska. Eseiści o Lwowie. Pamięć, sąsiedztwo, mity, Warszawa: SOW-ISPAN, 2006)</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> Інша Україна (Prochaśko Taras, Żadan Serhij. Ukraina, Kraków: Nemrod, 2006)</p> <p><strong>Катажина Котинська</strong> Смаки, запахи, історія. (Mykoła Mańko, Kuchnia klasztorów prawosławnych, Kraków: Nemrod, 2007)</p> <p>&nbsp;</p> <ol start="4"> <li class="show"><strong> ПОЛІТОЛОГІЯ</strong></li> </ol> <p><strong>Оля Гнатюк </strong>–&nbsp; Помаранчевий бум. (Marcin Wojciechowski, Pomarańczowy majdan, Warszawa: WAB, 2006)</p> <p><strong>Оля Гнатюк </strong>– Нова історія України. (Jan Jacek Bruski, Andrzej Chojnowski, Ukraina. – Warszawa: Wydawnictwo «Trio», 2006. Seria Historia państw świata w XX wieku)</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ОГЛЯДИ</strong></p> <p><strong>Олена Бетлій, Тетяна Дзядевич, Поліна Федоренко </strong>–&nbsp; Нотатки про польські книжки, присвячені українській тематиці, які вийшли друком протягом 2005–2007 рр.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ </strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/199 2024-08-10T16:16:07+00:00 Плятон sententiae2000@gmail.com Костантин Лучаковский sententiae2000@gmail.com

<p>Переклад уривку з діалогу "Федон" древньогрецького мислителя Платона, здійснений українською мовою Костантином Лучаковским.</p> <p> </p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/187 2024-08-10T01:53:58+00:00 Олександер Мицюк sententiae2000@gmail.com

<p>Автор розглядає євразійство як творіння російської політичної еміграції пореволюційної доби. Згідно із Мицюком, євразійці прагли створити ідеологію, яка: 1) надавалася би для пояснення фундаментальної відмінності між Росією і Європою; 2) могла би бути протиставлена комунізмові; 3) була би прийнятна для російського народу. <br>Євразійці розглядають терени Росії-Азії як географічний індивідум, протиставляючи себе Європі і «римо-германському світу». Згідно з Мицюком, євразійці кладуть в основу своєї ідеології особистість, але не індивідуальну, а колективну євразійську особистість. У цьому сенсі євразійство є спробою відновити розуміння «народности» у значенні панування державної московської народности. <br>Окрім того, Мицюк відзначає, що євразійці беруть за основу власної ідеології російську православну віру і церкву: державно-централістичну, аристократичну, ієрархічно-бюрократичну, пансько-чиновницьку, дорогу з матеріального погляду.<br><br><strong>Олександр Луковина</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/196 2024-08-10T15:30:14+00:00 Anon. sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><strong>Ехнатон - Володимир </strong>– Гимн до Живучого Сонця</p> <p><strong>Володимир</strong> – Богдан Трагічний</p> <p><strong>А. Сілезіюс - М. Орест</strong> – Із книги: Херувимський мандрівник</p> <p><strong>Ф. Шіллер </strong>– Моя віра</p> <p><strong>М. Орест</strong> – Держава слова</p> <p><strong>Л.</strong><strong> Орлигора</strong> – Молюся кісткам</p> <p><strong>С. Черкасенко</strong> – Сонце</p> <p><strong>С. Черкасенко </strong>– Наш Шлях</p> <p><strong>Богдан </strong>– Знайдений Шлях</p> <p><strong>Володимир</strong> – На шляху до Граля Поезія М.Ореста</p> <p><strong>В. Липинський </strong>– До причини упадку Київської Держави</p> <p><strong>В. Липинський </strong>– Трагічне зачароване коло</p> <p>Хроніка, бібліографія, замітки</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/185 2024-08-10T01:21:04+00:00 Дмитро Чижевський sententiae2000@gmail.com

<p>У статті розглядається можливість позитивної оцінки різних ідей, сформульованих різними націями. Чижевський має на меті викласти загальні положення про суть історичного розвитку філософських ідей різних націй з діалектичного погляду. Стаття складається з семи частин, у яких автор робить такі висновки:</p> <p>1) Історія розвитку ідей є лише розкриттям моментів Абсолютного: жодна з ідей не є абсолютною істиною, але кожна є істиною настільки, наскільки вона є частиною Абсолютного.</p> <p>2) Філософія відбиває зміни у всіх сферах культури, тому філософська культура нації є відображенням національної свідомості.</p> <p>3) Розвиток філософських ідей відбувається через протилежності. Ця боротьба протилежностей виявляється не лише на рівні націй, а й на рівні ідей окремої нації, течії, школи тощо.</p> <p>4) Національність має найбільший вплив на структурні елементи філософської ідеї, зокрема форму, метод і будову системи.<br><br><strong>Катерина Скрипник</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/193 2024-08-10T15:01:04+00:00 Ольгерд-Іполит Бочковський sententiae2000@gmail.com

<p>Автор ставить за мету розглянути проблемне поняття нації та його право на наукове вивчення. Автор прагне обґрунтувати націологію як науку. Для цього він розглядає виникнення поняття нації в історичному та географічному аспектах. Окресливши націологію як науковий метод, автор закладає програму втілення націології в життя.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p>Передмова</p> <p>І. Проблематика, завдання та початки науки про націю (націологію)</p> <ol> <li class="show">Національне пробудження й відродження Европи</li> <li class="show">Перші спроби національної ідеології й території (Фіхте, Палацький)</li> <li class="show">Національне питання й наука</li> <li class="show">Наука про націю чи розподіл проблеми нації між окремими науками? (Ф. Й. Нойман, П. Сорокін, Р. Челлен, С. І. Папроцкі)</li> <li class="show">Деякі особливості нації, як обʼєкту наукового досліду (Нарід і модерна нація. Термінологічний хаос. Складність істоти нації. Ед. Єллінек)</li> <li class="show">Чи є можлива й виправдана наука спеціяльна про націю? (Спеціялізація соціології. Соціологія й нація. Потреба й виправданість націології. Наука про релігію)</li> <li class="show">Преісторія й каменярі націології І. Г. Гердер. Німеччина. Австро-Угорщина. Італія. Італійська «трійця». Манчині та Маміяні. Польща. Каталонія. (Фр. Пі-й-Марґаль). Франція. Е. Ренан. Англія. Росія (Герцен, М. Бакунін). Україна й націологія (М. Драгоманів).</li> <li class="show">Війна й національна справа. Уряди й визвольна боротьба. Націографічна література. Обʼєднання й конґреси поневолених народів. В. Вільсон.</li> <li class="show">Т. Ґ. Масарик і початки націології</li> <li class="show">Р. В. Сетон-Вотсон та його націологічні праці про Австро-Угорщину. (Огляд головних праць цього автора. Націологічне здемасковання Австрії)</li> <li class="show">Націологічна програма тижневика: «Нова Европа». Погляд цього часопису на справу українську та на Росію. Критика в ньому методів Мирової Конференції)</li> <li class="show">Поширення націологічних студій під час світової війни. Націологічна акція Німеччини. Зомбарт. Ф. Ноймана «Осередня Европа». Німецькі націологічні праці. Націологічні мотиви в німецьких антропогеографічних публікаціях. К. Реннер. Зразки французької, американської та англійської націологічної літератури</li> <li class="show">Шляхами розвитку націології після війни. Пробудження кольорового людства. Ревізіонізм. Німеччина. Журнали й публікації. Конґреси европейських національних меншостей. Австрія. Польща. Чехо-Словаччина. Франція. Англія. СССР. Російська еміґрація й національне питання. (П. Мілюков). Евразійство. Італія. Жидівський Науковий Інститут. Націологія й еміґрація. Каталонія й Україна. Каталонці. Українці. Українська еміґрація й націологія.</li> <li class="show">Націологія та її архитектоніка. Нарід і нація. Етнологія й націологія. Архітектоніка націології. Потреба організації й координації націознавчих дослідів.</li> </ol> <p>ІІ. Складники й будова нації. Етно- й націогенетика</p> <ol start="16"> <li class="show">Загальний огляд всесвітньої етногенези (Народотворення). Людина й суспільство. Розподіл соціо- й етногенези за континентами.</li> </ol> <p>ІІІ. Суспільна структура нації</p> <ol start="19"> <li class="show">Підстави для розрізнювання етно- й націогенези</li> <li class="show">Вплив суспільної складні на формування й розвиток народу</li> <li class="show">Що таке нація?</li> <li class="show">Елементи нації</li> <li class="show">Раса й нація</li> <li class="show">Нація й територія</li> <li class="show">Нація й мова</li> <li class="show">Нація і культура</li> <li class="show">Релігія та нація</li> <li class="show">Нація - як психоволюнтаристична спільнота</li> </ol> <p>III. Етнополітика</p> <ol start="28"> <li class="show">Проблематика й завдання етнополітики</li> <li class="show">Нація і держава</li> <li class="show">Спроби синтези між державою й нацією</li> <li class="show">Націософія</li> <li class="show">Проблематика націософії</li> <li class="show">Панрасизм і панконтиненталізм</li> <li class="show">Нація й людство</li> <li class="show">Націократія</li> </ol>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/183 2024-08-10T01:02:11+00:00 Михайло Рудницький sententiae2000@gmail.com

<p>Метою цього допису є огляд естетичного вчення італійського філософа-неогеґельянця Бенедетто Кроче. Публікація складається з двох частин, опублікованих 10 та 11 грудня у газеті "Діло".</p> <p>За Рудницьким, мистецтво у Кроче є індивідуальним висловом, де враження і почуття творця є основними елементами твору. Мистецтво виступає формою пізнання світу за допомогою інтуїції. Автор роз'яснює відмінність Крочевого розуміння інтуїції від розуміння цього терміна іншими філософами. Згідно із Кроче, стверджує Рудницький, мистецтво не прогресує, а тому не можна говорити про ступінь досконалості творів мистецтва. Він також підкреслює висвітлені Кроче відмінності мистецтва від таких дисциплін, як історія, природничі науки, філософія, педагогіка та красномовство.</p> <p>Рудницький підсумовує, що суперечність між абсолютністю та умовністю естетичних суджень у теорії Кроче пояснюється його геґельянськими вподобаннями.<br><br><strong>Катерина Скрипник</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/202 2024-08-10T17:14:10+00:00 Дмитро Чижевський sententiae2000@gmail.com

<p>Рецензія Дмитра Чижевського на брошуру Миколи Бердяєва «Про самогубство. Психологічний етюд». Він виокремлює містичний аспект у мисленні Бердяєва. У брошурі Бердяєва Чижевський виділяє думку про самогубство як про зневіру і про зависоку оцінку світу. Думку Бердяєва про самогубство як про гріх проти самого себе Чижевський пов’язує зі Св. Томою Аквінським. Чижевський виділяє те, що Бердяєв підкреслив значення страждань і боротьби для християнства.</p> <p><strong>Олександр Луковина</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Архів О. Чуднова (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/191 2024-08-10T13:26:25+00:00 Володимир Готт sententiae2000@gmail.com

<p>Автор розглядає різницю між, як він пише, буржуазним і комуністичним суспільствами. Агресії та злочинності буржуазії він протиставляє свободу і творчість комуністичного суспільства. Головну перевагу комунізму над капіталізмом автор вбачає в тім, що людина в капіталістичному суспільстві може видобувати вигоду лише за рахунок інших людей, тобто кожен вимушено шкодить іншому задля власного блага, тоді як у комуністичному суспільстві слабкі є захищеними, а творчі – забезпеченими ресурсами для виробництва.</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/181 2024-08-10T00:12:44+00:00 За редакції: Костянтин Сігов, Леонід Фінберг sententiae2000@gmail.com

<p><strong>ЗМІСТ<br><br></strong></p> <p>Оля Гнатюк. Вступ</p> <p>ІІ-й та III-й Конкурси імені Єжи Ґєдройця<br><br></p> <p><strong>ІСТОРІЯ</strong></p> <p><strong>Олена Бабакова</strong> – Готуючись до вічності: особливості есхатологічної побожності українських шляхтичів-конвертитів у Речі Посполитій в ранньомодерну добу</p> <p><strong>Оля Гнидюк</strong> – Раннє виховання дітей у XVIII ст.: просвітницька теорія і повсякденні практики на прикладі Речі Посполитої</p> <p><strong>Олександра Федорко</strong> – Сприйняття польською шляхтою політичних катаклізмів другої половини XVIII ст. у Речі Посполитій (на матеріалах мемуаристики)</p> <p><strong>Василь Клок</strong> – Перші локальні органи польської влади на території Галичини (осінь-зима 1918р.)</p> <p><strong>Олександр Гісем</strong> –&nbsp; «Галицьке питання» у зовнішній політиці УСРР та Польщі</p> <p><strong>Поліна Федоренко </strong>–&nbsp; Політика більшовицької влади щодо Римо-Католицької Церкви у першій половині 1920-х років (на прикладі Житомирської дієцезії)</p> <p><strong>Генріх Полєтаєв</strong> –&nbsp; Польські поселення на Житомирщині</p> <p><strong>Марія Паньків </strong>–&nbsp; Феномен російської імперії в працях сучасних польських дослідників<br><br></p> <p><strong>ЛІТЕРАТУРА </strong></p> <p><strong>Наталія Герман</strong> –&nbsp; Роман-антиутопія у слов’янських літературах 1920-х років (твори Є. Замятіна, В. Винниченка, С.І. Віткевича)</p> <p><strong>Тетяна Довжок</strong> –&nbsp; Пограниччя культур у повоєнній польській прозі (В. Одоєвський, А. Кусьнєвіч, Л. Бучковський, З. Гаупт)</p> <p><strong><br>ПОЛІТОЛОГІЯ ТА ЕКОНОМІКА</strong></p> <p><strong>Василь Бусленко</strong> –&nbsp; Теоретичні і методологічні аспекти функціонування політичної опозиції в польській політології</p> <p><strong>Марія Сенич</strong> – Трансформація Центрально-Східної Європи в політичних концепціях паризької «Культури»</p> <p><strong>Андрій Телегуз </strong>– Перший уряд ІІІ Речі Посполитої: польський варіант демократичної революції</p> <p><strong>Алла Богдан </strong>– Інновації як предмет польсько-української економічної співпраці</p> <p><strong><br>РЕЦЕНЗІЇ ТА АНОТАЦІЇ</strong></p> <p><strong>Оля Гнидюк</strong> – Dorota Żołądź-Strzelczyk, Dziecko w dawnej Polsce</p> <p><strong>Оля Гнидюк</strong> – Rodzina i gospodarstwo domowe na ziemiach Polskich w XV – XX wieku. Struktury demograficzne, społeczne i gospodarcze / pod. red Cezarego Kukli</p> <p><strong>Даніель Бовуа</strong> – Danuta Sosnowska, Inna Galicja (Une autre Galicie)</p> <p><strong>Вадим Арістов</strong> – Henryk Paszkiewicz, Powstanie narodu ruskiego</p> <p><strong>Вадим Арістов</strong> – Chrześcijaństwo Rusi Kijowskiej, Białorusi, Ukrainy i Rosji (X-XVII wiek). Pod redakcją Jerzego Kłoczowskiego</p> <p><strong>Євгенія Сакал</strong> –&nbsp; Małgorzata Pilaszek, Procesy o czary w Polsce w wiekach XV-XVIII</p> <p><strong>Олексій Сокирко</strong> –&nbsp; Dariusz Kupisz, Wojska powiatowe samorządów Małopolski i Rusi Czerwonej w latach 1572 – 1717</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Едмунд Хоєцький, Спогади з подорожі по Криму</p> <p><strong>Богдан Шуба</strong> – Субстанція спротиву (Кені, Педрик. Карнавал революції: Центральна Европа 1989 року)</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> –&nbsp; Юрій Каганов, Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х – 1991 років</p> <p><strong>Олександр Бойченко</strong> – Поглянь, як нам світить зогнила Варшава</p> <p><strong>Олена Коваленко</strong> – Ukraińskie zbliżenia literaturoznawcze</p> <p><strong>Ірина Ковальчук </strong>–&nbsp; Вічно живий гербарій душі людської. (Ян Твардовський. «Гербарій») .</p> <p><strong>Олександр Бойченко</strong> – Сила смаку</p> <p><strong>Олександр Бойченко</strong> – Євангеліє від космополяка</p> <p><strong>Олександр Бойченко</strong> –&nbsp; Віч-на-віч із катом</p> <p><strong>Ірина Ковальчук </strong>– Karabowicz T. Portret ze skrzydłem archanioła: O poezji Ihora Kałyncia</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Александер Ф’ют, Зустічі з Іншим</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Дорота Корвін-Пйотровська, Проблеми поетики прозового опису</p> <p><strong>Ірина Широкова</strong> – Bartołomiej Brążkiewicz, Psychiatria radziecka jako instrument walki z opozycją polityczną w latach 1918–1984</p> <p><strong>Марія Шведова</strong> – Hipacy Pociej. Antirresis, abo apologiya przeciwko Krzysztofowi Philaletowi</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Хроніка 2000</p> <p><strong>Оля Гнатюк</strong> – Українсько-польський науковий діалог в Умані</p> <p><strong>Тетяна Онофрійчук</strong> – Огляди польських книжок на українську тематику, які вийшли протягом 2007-2008 рр.</p> <p><strong>ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ </strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/200 2024-08-10T16:20:10+00:00 Плятон sententiae2000@gmail.com Йосиф Роздольський sententiae2000@gmail.com

<p>Переклад і коментар твору древньогрецького мислителя Платона, здійснений українською мовою Йосифом Роздольським.</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/188 2024-08-10T02:19:27+00:00 Василь Сiмович (ed.) sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p>Від редакції</p> <p><strong>Л. Вілецький. – </strong>До початків славянофільства М. Драгоманова /1859-1869/</p> <p><strong>В. Гармашів.</strong> <strong>–</strong> Недуга та смерть М. Драгоманова</p> <p><strong>Б. Гомзин.</strong> – «Пісня киевського славьянина» М. Драгоманова та «Поклик до братів славян» М. Старицького</p> <p><strong>М. Дольницький.</strong> – Проблема поділу східньої Европи в М. Драгоманова</p> <p><strong>Д. Дорошенко.</strong> – Драгоманів і українська історіографія</p> <p><strong>Н. Нижанковський.</strong> – Із вірша М. Драгоманова «Поклик до братів славян» «Гей, не дивуйтесь», на мішаний хор а капелля</p> <p><strong>С. Русова.</strong> – Картина споминів про М. Драгоманова</p> <p><strong>В. Сімович.</strong> <strong>–</strong> Правописні системи М. Драгоманова /латиниця, драгоманівка/</p> <p><strong>С. Сірополко.</strong> – М. Пірогов та М. Драгоманів</p> <p><strong>Хв. Слюсаренко. – </strong>Студії Драгоманова з історії Риму</p> <p><strong>Хв. Стешко. – </strong>М. Драгоманів та Михайло Венюков</p> <p><strong>П. Феденко. – </strong>М. Драгоманів і П’єр Жозеф Прудон</p> <p><strong>Дм. Чижевський.</strong> – Драгоманів і Стронін</p> <p><strong>М. Шляхтиченко. – </strong>Михайло Драгоманів і Підкарпаття</p> <p><strong>Хв. Якименко. – </strong>«На проводи», мішаний хор до слів Михайла Старицького</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/197 2024-08-10T16:05:45+00:00 Плятон sententiae2000@gmail.com Омелянъ Гороцкій sententiae2000@gmail.com

<p>Переклад твору древньогрецького мислителя Платона, здійснений українською мовою Омеляном Гороцьким. Переклад містить постскриптум з переліком передплатників.</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/186 2024-08-10T01:44:23+00:00 Олександер Мицюк sententiae2000@gmail.com

<p>Автор має на меті надати цілісну уяву про фашизм, яким з часу його виникнення почали цікавитися навіть люди науки. Він звертає увагу на соціалістичну ангажованість генеалогії фашизму, фашистську зневагу до мас і наголос на сильному проводиреві, його схожість з комуністичною політикою.</p> <p><strong>Олександр Луковина</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/194 2024-08-10T15:18:28+00:00 Анатолій Гордієнко sententiae2000@gmail.com

<p>Автор розглядає становище мистецтва у комуністичному суспільстві в контексті людства, значну частину котрого складає, як він висловлюється, буржуазія. Належачи до комуністичної партії, автор захищає радянське мистецтво від буржуазної критики, показує засади радянського мистецтва. Розгляд становища радянського мистецтва має на меті захистити його від нападок буржуазії та виокремити засади, на яких мистецтво і естетика комуністичної партії можуть повністю здійснювати свою суспільно-активну роль.</p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>ЗМІСТ</strong></p> <p>&nbsp;</p> <p>Переднє слово</p> <p>Сила, що перетворює світ (В. І. Ленін про суспільну активність мистецтва)</p> <p>Якість надзвичайної цінності (природа художнього таланту)</p> <p>За велінням серця (комуністична партійність радянського мистецтва)</p> <p>Могутнє знаряддя художньо-образного відтворення людського життя (соціалістичний реалізм як метод творчості)</p> <p>Спресований у часі підсумок пізнання дійсності (інтуїтивне у творчих шуканнях митця)</p> <p>У лещатах відчуження (класове обмеження свободи художньої творчості в капіталістичному суспільстві)</p> <p>Крила справжньої творчої свободи (комунізм і свобода художньої творчості)</p> <p>«За всіх скажу, за всіх переболію…» (творча свобода й суспільна відповідальність митця)</p> <p>Людяне й радісне мистецтво (соціалістичний гуманізм та історичний оптимізм радянського мистецтва)</p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/184 2024-08-10T01:10:54+00:00 Михайло Рудницький sententiae2000@gmail.com

<p>Публікація Рудницького присвячена його роздумам щодо доцільності проведення слов'янського філософського конгресу у Празі, ініційованого хорватським філософом В. Дворниковичем. За словами Рудницького, мета конгресу полягала у визначенні характерних ознак слов'янського духу та виявленні єдності слов'ян.</p> <p>На думку автора, проведення такого конгресу надає можливість осмислити низку актуальних питань для слов'янських філософів, зокрема причини відсутності слов'янського філософа світового рівня. Сам Рудницький песимістично ставиться до долі професіоналізму слов'янських філософів та, зокрема, до участі в згаданому конгресі України. Він нарікає на схильність слов'янських філософів до абстрактних міркувань без уміння їх застосувати у систематичній формі, на низький рівень діяльності українських філософів через їхню малочисельність та відсутність публікацій.</p> <p>Рудницький вважає, що проведення такого конгресу не є доцільним, оскільки філософів світового рівня перш за все цікавлять безпосередні філософські здобутки авторів, а не сентиментальні регіональні прояви.<br><br><strong>Катерина Скрипник</strong></p>

2024-08-10T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/178 2024-08-09T12:39:00+00:00 Гомзин Борис Володимирович sententiae2000@gmail.com

<p>Автобіографія Бориса Гомзина – громадського і політичного діяча, літератора, науковця.</p>

2024-08-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 ЦДАВО України https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/179 2024-08-09T17:11:41+00:00 За редакції: Сергій Квіт, Гергій Касьянов et al. sententiae2000@gmail.com

<p><strong>ЗМІСТ<br /><br />Вʼячеслав Брюховецький </strong>— На шляху до автономії</p> <p> </p> <p><strong>АВТОНОМІЯ УНІВЕРСИТЕТУ. УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ</strong></p> <p><strong> </strong></p> <p><strong>Сергій Квіт </strong>— Алгоритм університетського розвитку</p> <p><strong>Георгій Касьянов</strong> — Університетська автономія в Україні: спроба практичного впровадження</p> <p><strong>Катерина Максим </strong>— Автономія - основоположний принцип діяльності європейських університетів. Досвід і підходи до впровадження</p> <p><strong>Тетяна Ярошенко</strong> — Бібліотека - серце Університету: Синергія поступу в Суспільстві Знань</p> <p><strong>Ірина Кучма</strong> — Відкритий доступ до науково-освітніх інформаційних ресурсів</p> <p><strong>Михайло Мінаков </strong>— Дійсність Університету: Між науковим універсалізмом та українським трайбалізмом</p> <p><strong>Тарас Добко</strong> — Академічна культура як необхідна передумова ефективного управління сучасним університетом в умовах автономії</p> <p><strong>Ярослав Ганіткевич </strong>— Чи будуть в Україні європейська автономія та самоврядування університетів?</p> <p><strong>Олексій Сігов</strong> — Огляд конференції «Управління університетом і університетське самоврядування за умов автономії»</p> <p> </p> <p><strong>ІДЕЯ УНІВЕРСИТЕТУ </strong></p> <p><strong>Констянтин Сігов </strong>— Ідея Університету і Могилянський палімсест</p> <p><strong>Ярослав Пелікан </strong>— Справа і бізнес університету (Переклад з англійської: Лариса Карачевцева)</p> <p><strong>Ярослав Пелікан</strong> — Університет як підстава для надії на майбутнє</p> <p><strong>Ярослав Пелікан </strong>— Поширення знань через видавничу діяльність (Переклад з англійського: Дарина Мороз)</p> <p><strong>Сергій Посохов</strong> — Університети Російської імперії другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: міркування на тему автономії</p> <p><strong>Стів Фулер</strong> — Що робить університети унікальними? Оновлення ідеалу для доби підприємництва</p> <p><strong>Стів Фулер </strong>— Віднайдення місця для критичних інтелектуалів в університеті: відновлення після спустошень постмодерної доби</p> <p><strong>Єжи Аксер </strong>— Незалежність від міста (Переклав з польської: Микола Косицький)</p> <p> </p> <p><strong>ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД</strong></p> <p><strong> </strong><strong>Стефані Міньйо Жерар</strong> — Хто керує університетами Франції? Парадоксальна перемога дорадчого лідерства</p> <p><strong>Лі-Чан Чанг</strong> — Автономія університетів та їхнє фінансування: приклади Англії та Тайваню</p> <p><strong>Іман</strong><strong>ол Ордоріка</strong> — Межі університетської автономії: влада і політика в Національному Автономному Університеті Мехіко (УНАМ)</p> <p><strong>Дж. Ді, А. Хенкін та</strong><strong> Дж. Цін-Хва Чен</strong> — Автономія факультету: перспектива Тайваню</p> <p> </p> <p><strong>БІБЛІОГРАФІЯ </strong></p> <p>Connelly, John. Captive university: the Sovietization of East German, Czech and Polish higher education, 1945 – 1956, – The University of North Carolina Press, 2000. Ольга Бура</p> <p><strong>ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ </strong></p> <p><strong>TABLE OF CONTENTS</strong></p>

2024-08-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/176 2024-08-09T12:27:16+00:00 Микола Конрад sententiae2000@gmail.com

<p>Книга є другим виданням «Історії» М. Конрада, яку доповнив П. Ісаїв. Зокрема, видання доповнене різними тематичними джерелами, яких не було в оригінальному виданні 1930 року. «Нариси» прояснюють і характеризують поняття історії філософії, а також реконструюють розвиток філософських ідей у Давньому світі. Окрім давньогрецької філософії, якій приділено більшу частину роботи, автор також описує філософські традиції Китаю, Індії, Єгипту, Вавилону та Фінікії.<br /><br /></p> <p><strong>Зміст </strong></p> <p>Введення</p> <p>Вступ</p> <ol> <li>Поняття філософії</li> <li>Значення назви філософії</li> <li>Обсяг філософії</li> <li>Історія філософії</li> <li>Мета історії філософії та користь із неї</li> <li>Поділ історії філософії</li> <li>Література</li> </ol> <p> </p> <p>ПЕРША ЧАСТИНА</p> <p>Філософія Далекого і Близького Сходу</p> <p>І. Китайська (хінська) філософія</p> <ol> <li>Старокитайська релігія</li> <li>Лао-тсе</li> <li>Конфуцій</li> <li>Дальший розвиток обох систем</li> </ol> <p>ІІ. Індійська філософія</p> <ol> <li>Веданта</li> <li>Санкія (Sankhya) і споріднені системи</li> <li>Система «Вайсешіка»</li> <li>Буддизм</li> <li>Матеріялістичні системи</li> </ol> <p>ІІІ. Медійсько-перська релігійна філософія</p> <p> Навчання Авести</p> <p>ІV. Єгипетська філософія</p> <p>Головні думки релігійної єгипетської філософії</p> <ol> <li>V. Західно-азійська релігійна філософія</li> <li>Вавилонці та асирійці</li> <li>Фінікійці</li> </ol> <p>Ведення в докладніші студії проблем з історії філософіїа</p> <p>а) Бібліографічні доповнення</p> <p>б) Бібліографія бібліографій філософії</p> <p> </p> <p>ДРУГА ЧАСТИНА</p> <p>Перша доба старинної грецької філософії – Предсократівська грецька філософія (VII-V ст. до Христа) – від Талеса до софістів (включно)</p> <ol> <li>Умовини постання і розвитку філософії греків та римлян</li> <li>Предтечі грецьких філософів</li> <li>Джерела грецької філософії</li> <li>Поділ історії стародавньої грецької філософії</li> <li>Література</li> </ol> <p>1.Предмет філософії</p> <ol start="2"> <li>Осередки філософії</li> <li>Філософічні групи</li> <li>Поділ</li> <li>Література</li> </ol> <p>І. Йонські (старші) філософи природи</p> <ol> <li>Талес</li> <li>Анаксімандер</li> <li>Анаксімен</li> <li>Вплив йонських філософів</li> </ol> <p>ІІ. Пітагорейці</p> <p>Пітагор</p> <p>ІІІ. Геракліт</p> <ol> <li>IV. Елеати</li> <li>Ксенофан</li> <li>Парменід</li> <li>Зенон з Елеї</li> <li>Меліссос</li> <li>Наслідники елеатів</li> <li>V. Молодші філософи природи</li> <li>Емпедокл</li> <li>Анаксагор</li> <li>Атомісти</li> <li>Демокріт</li> <li>VI. Софісти</li> <li>Протагор</li> <li>Горгій</li> <li>Пізніші софісти</li> <li>Значення і наслідки софістичної філософії</li> </ol> <p> </p> <p>ТРЕТЯ ЧАСТИНА</p> <p>Друга доба старинної грецької філософії – Сократівського аттіцька філософія – Кінець V-го і IV-те ст. до Христа</p> <p>Вступні завваги</p> <ol> <li>Характеристика філософії ІІ-гої доби</li> <li>Філософи та їх школи</li> <li>Література до ІІ-гої доби</li> </ol> <p>І. Сократ</p> <p>а) Особа Сократа</p> <p>б) Філософічна діяльність Сократа</p> <p>в) Наука Сократа</p> <p>г ) Заввага</p> <p>ІІ. Менші сократівські школи</p> <p>Півсократики</p> <ol> <li>Циніки</li> <li>Кіренаїки (гедоністи)</li> <li>Мегарійці і елідійці</li> </ol> <p>ІІІ. Більші сократівські школи</p> <p>1.Платон</p> <p>а) Особа</p> <p>б) Твори</p> <p>в) Навчання</p> <p>А. Діялектика</p> <p>Б. Фізика</p> <p>В. Етика</p> <p>Г. Оцінка платонізму</p> <ol> <li>Впливи на платонізм</li> <li>Суть платонізму</li> </ol> <p>З. Значення платонізму</p> <ol start="4"> <li>Помилки платонізму</li> <li>Школа Платона</li> <li>Арістотель</li> </ol> <p>а) Особа</p> <p>б) Наукова орієнтація</p> <p>в) Метода</p> <p>г) Писання</p> <p>ґ) Переклади творів</p> <p>д) Поділ філософії</p> <p>А. Логіка</p> <p>Б. Теоретична філософія</p> <ol> <li>Метафізичні погляди</li> <li>Космологічні погляди</li> <li>Психологічні погляди</li> <li>Теологічні погляди</li> </ol> <p>В. Практична філософія</p> <ol> <li>Етичні погляди</li> <li>Суспільні і політичні погляди</li> <li>Естетичні погляди</li> </ol> <p>Г. Оцінка арістотелізму</p> <ol> <li>Паралеля між Платоном і Арістотелем</li> <li>Суть арістотелізму</li> <li>Значення арістотелізму</li> <li>Помилки арістотелізму</li> <li>Перипатетівська школа</li> </ol> <p> </p> <p>ЧЕТВЕРТА ЧАСТИНА</p> <p>Третя і четверта доби стародавньої грецької філософії – Грецько-римська і грецько-східна (синкретична) філософія – III-тє ст. до Христа – VI ст. після Христа</p> <p>Третя доба</p> <p>Післяарістотелівська гелленістична філософія</p> <p>Вступні зауваги</p> <ol> <li>Характеристика ІІІ-тьої доби</li> <li>Поділ філософії</li> <li>Література ІІІ-тьої доби</li> </ol> <p>І. Стоїцизм</p> <p> А. Творці і погляди стоїцизму</p> <p> Б. Логіка</p> <p> В. Фізика</p> <p> Г. Етика</p> <p> Ґ. Суть стоїцизму</p> <p> Д. Стоїцька школа</p> <p> Е. Оцінка стоїцизму</p> <p>ІІ. Епікуреїзм</p> <p>А. Творець і погляди епікуреїзму</p> <p>Б. Каноніка</p> <p>В. Фізика</p> <p>Г. Етика</p> <p>Ґ. Оцінка епікуреїзму</p> <p>Д. Епікурейська школа</p> <p>ІІІ. Скептицизм</p> <p> А. Генеза скептицизму</p> <p> Б. Пірронізм</p> <p> В. Середня Академія</p> <p> Г. Пізніші або новіші скептики – неопірроністи</p> <p> Ґ. Оцінка скептицизму</p> <ol> <li>IV. Еклектизм</li> <li>V. Філософія в Римі</li> </ol> <p>Четверта доба</p> <p>Олександрійська філософія</p> <p>Вступні зауваги</p> <ol> <li>Олександрія</li> <li>Релігійна проблема</li> <li>Теософія</li> <li>Предмет</li> <li>Поділ</li> <li>Література</li> </ol> <p>І. Грецько-жидівська релігійна філософія</p> <p> А. Генеза і творець грецько-жидівської філософії</p> <p> Б. Погляд філонізму</p> <p> В. Суть і оцінка філонізму</p> <p> Г. Вплив і оцінка філонізму</p> <p>ІІ. Неопітагореїзм</p> <p> А. Генеза неопетагореїзму</p> <p> Б. Творці неопетагореїзму</p> <p> В. Епігони неопетагореїзму</p> <p>ІІ. Неоплатонізм</p> <p> А. Генеза неоплатонізму</p> <p> Б. Творці неоплатонізму</p> <p> В. Філософія Плотіна</p> <p> Г. Оцінка неоплатонізму</p> <p> Ґ. Неоплатонські школи</p> <p> Д. Вплив неоплатонізму</p> <p> Е. Неоплатонізм і християнство</p> <p>Закінчення</p> <p>Доповнення бібліографії від 1930 р.</p> <p>Contents</p>

2024-08-09T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/158 2024-07-03T00:23:35+00:00 Іван Головаха sententiae2000@gmail.com

<p>Автор книги прагне висвітлити ключові аспекти, які характеризують Лесю Українку як революційну мислительку. На думку автора, патріотизм, любов до народу і трудящих усього світу, а також ненависть до гнобителів були основними джерелами революційних поглядів і світогляду Лесі Українки. Ці риси спричинили її непримиренність і послідовність у боротьбі проти експлуатації. Автор доводить, що погляди Лесі Українки на естетику продовжували традиції революційних демократів і наближалися до марксистської естетики. Він також стверджує, що Леся Українка дотримувалася принципів діалектики і домарксистського матеріалізму. Автор підсумовує розгляд висновком, що Леся Українка – щодо низки питань – вийшла за рамки революційно-демократичної ідеології і стояла на позиціях революційного марксизму.</p> <p>&nbsp;</p> <p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p>Передмова</p> <p>Розділ І. Умови формування світогляду Лесі Українки</p> <p>Розділ II. Суспільно-політичні погляди Лесі Українки</p> <p>Полум’яний патріотизм Лесі Українки</p> <p>Погляди Лесі Українки в питаннях класової боротьби, революції і ролі народних мас в історичному розвитку</p> <p>Леся Українка — борець за дружбу народів, проти ідеології буржуазного націоналізму</p> <p>Соціалістична спрямованість світогляду і творчості Лесі Українки</p> <p>Розділ III. Філософсько-естетичні погляди Лесі Українки</p> <p>Естетичні погляди Лесі Українки</p> <p>Філософські погляди Лесі Українки</p> <p>Атеїзм Лесі Українки</p> <p>Етична концепція Лесі Українки</p> <p>Розділ IV. Історичне значення творчості і громадсько-політичної діяльності Лесі Українки</p>

2024-07-03T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/153 2024-07-03T00:02:06+00:00 Під редакцією В. Ю. Євдокименко sententiae2000@gmail.com

<p>Подана колективна монографія відображає радянський погляд на історію філософії як академічної дисципліни в Україні впродовж майже п’яти десятиліть існування СРСР. Розглянуто історію розвитку окремих філософських дисциплін (поділ згідно з дисциплінарною матрицею радянської академічної філософії післявоєнної доби). Історичний виклад доповнено заувагами щодо систематичного характеру цих дисциплін та їхнього місця й статусу у системі філософського знання. Також розглянуто історію марксистської філософії на теренах України до 1917 р. Окрім того, монографія містить окрему статтю щодо історії філософських інституцій в Україні у 1920-1960-х рр., яка може становити інтерес сучасних дослідників історії української філософії відповідних періодів.</p> <p> </p> <p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em><br /><strong>І. ВСТУП. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ</strong><br />Історико-філософське знання та підстави його періодизації<br />Філософська система та її опосередкування<br />Філософське та конкретно-наукове знання. Філософія та політика<br />Національне та інтернаціональне в історії філософії<br />3 історії поширення марксистської філософії на Україні (до 1917 р.)</p> <p><br /><strong>II. ДІАЛЕКТИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ</strong><br />Основні періоди розвитку діалектичного матеріалізму на Радянській Україні<br />Діалектичний матеріалізм як наука та його опосередкування<br />Пізнання та перетворення дійсності людиною<br />Закони і категорії діалектичного матеріалізму</p> <p> </p> <p><strong>III. ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ</strong><br />Предмет історичного матеріалізму<br />Розвиток суспільства як природно-історичний процес<br />Соціалістична революція, держава і диктатура пролетаріату<br />Соціальні зміни в радянському суспільстві</p> <p> </p> <p><strong>IV. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ</strong><br />Розробка питань теорії історії філософії як науки<br />Висвітлення філософських і соціологічних поглядів українських мислителів ХУІІ — XVIII ст.<br />Філософія просвітительства на Україні<br />Дослідження філософських та соціологічних поглядів українських революційних демократів<br />Дослідження філософії і соціології російських мислителів<br />Вивчення історії маркспстсько-ленінської філософії</p> <p><br /><strong>V. ЛОГІКА</strong></p> <p><br /><strong>VI. ЕСТЕТИКА<br /></strong>Історико-методологічні проблеми розвитку марксистсько-ленінської естетики на Україні<br />Сутність естетичного. Категорії естетики</p> <p> </p> <p><strong>VII. ПСИХОЛОГІЯ</strong><br />Рефлексологічна теорія психіки<br />Свідомість як об’єкт психологічних досліджень<br />Проблеми генезису пізнавальної діяльності людини в психології</p> <p> </p> <p><strong>VІІІ. ДІАЛЕКТИКО-МАТЕРІАЛІСТИЧНІ ІДЕЇ У БІОЛОГІЇ</strong></p> <p>Деякі загальнометодологічні питання<br />Методологічні питання дарвінізму і генетики<br />Філософський аспект проблеми старіння і довголіття</p> <p> </p> <p><strong>IX. АТЕЇЗМ</strong></p> <p> </p> <p><strong>X. ІСТОРІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ УСТАНОВ НА УКРАЇНІ В ПЕРІОД 1920-1966 рр.</strong></p> <p><strong>РЕЗЮМЕ</strong></p>

2024-07-03T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/155 2024-07-03T00:15:22+00:00 Іван Головаха sententiae2000@gmail.com

<p>У брошурі автор намагається описати зміст та революційно-практичне значення марксистсько-ленінських положень щодо шляхів переходу капіталістичних країн до соціалізму. Піддано критиці ревізіоністські теорії, які вважають за можливий мирний шлях такого переходу, та догматичні теорії, які вважають цей процес однаковим для всіх націй. Спираючись на ідеї Леніна, автор розглядає специфічні риси соціалістичної революції та суперечності імперіалізму. На думку автора, ревізіоністські теорії не враховують об’єктивних законів класової боротьби, а догматичні погляди базуються на застарілих уявленнях про самодостатню революційність. Автор доходить висновку, що за певних історичних обставин необхідно розглядати можливість немирного переходу до соціалізму, надто в умовах, де мирний є неможливим.</p> <p>&nbsp;</p> <p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p>Соціалістична революція — закон переходу від капіталізму до соціалізму</p> <p>Умови та особливості мирного переходу до соціалізму</p> <p>Немирний шлях соціалістичної революції</p> <p>Неминучість перемоги соціалізму і комунізму в усьому світі</p>

2024-07-03T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/151 2024-07-02T23:49:20+00:00 Дмитро Чижевський sententiae2000@gmail.com

<p>Поданий матеріал є рукописом підручника з логіки, написаного Дмитром Чижевським на початку 1920-х рр. Автор визначає логіку, спираючись на розрізнення психологічних та логічних законів. За Чижевським, предметом логіки є лише думки (відповідають логічним законам), але не думання (описується психологічними законами). У рукописі відображено завдання, норми, закони та термінологічний апарат логіки. Оскільки автор намагається надати точне визначення логіки, він пропонує класифікацію логічних наук, які висвітлено у відповідних розділах I, II, III, IV та V. Наприкінці кожного розділу вміщені практичні завдання. <br><br>Рукопис не містить заявленої у змісті передмови і базується на конспекті лекцій, які Чижевський прочитав у Вищому Педагогічному Інституті ім. М. Драгоманова у Празі в літньому семестрі 1924 р.<br><br><strong>Катерина Левчук</strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>Передмова</p> <p>Вступ до логіки</p> <p>І. Теорія поняття</p> <p>ІІ. Теорія суду</p> <p>ІІІ. Теорія виводу</p> <p>IV.Методологія</p> <p>1. Завдання метології</p> <p>А. Об’єкти науки</p> <p>В. Будування понять</p> <p>C. Методи встановлення судів</p> <p>V. До теорії науки</p> <p>Методи логіки</p> <p>Доповнення</p> <p>Література</p> <p>Index nominum</p> <p>Index notionum</p> <p>Друкарські помітки</p> <p>Зміст</p>

2024-07-03T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/145 2024-07-02T10:48:00+00:00 Редколегія: Микола Рябчук, Костянтин Сігов et al. sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ </em></strong></p> <p><strong> </strong></p> <p><strong>УКРАЇНА СЬОГОДНІ</strong></p> <p>Міждисциплінарний семінар ім. І. Лисяка-Рудницького</p> <p>Право та безправ’я сьогодення</p> <p>Національна безпека України</p> <p>Віра та релігія в сучасній Україні</p> <p> </p> <p><strong>МІФИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ</strong></p> <p><strong>Жорж Ніва</strong> — Народження та смерть національних міфів</p> <p><strong>Мирослав Попович</strong> — Міфологія в суспільній свідомості посткомуністичної України</p> <p><strong>Вадим Скуратівський</strong> — До генези міфологічних утворень в українській сучасній свідомості</p> <p><strong>Віктор Малахов</strong> — Міф про міф. Національна міфологія як тема сучасної міфотворчості</p> <p><strong>Анатолій Тихолаз</strong> — Радянська та пострадянська міфологія в світлі філософії міфології</p> <p><strong>Вілен Горський</strong> — Міф в сучасній культурі та його модифікації на полі історико-філософського українознавства</p> <p><strong>Наталія Яковенко</strong> — Кілька спостережень над модифікаціями українського національного міфу</p> <p><strong>Костянтин Сігов</strong> — Топоси європейського міфу: мова Риму, багатомовність Женеви, різномовлення Києва</p> <p><strong>Леонід Фінберг</strong> — Українсько-єврейські взаємини: історична міфологія, яка перемагає інтелектуалів</p> <p><strong>Євген Головаха, Наталія Паніна</strong> — Міфологія в сучасній українській культурі: соціологічний аспект</p> <p><strong>Микола Рябчук</strong> — Імперський виклик, націоналістична відповідь: протистояння двох міфологій</p> <p><strong>Олександр Гриценко</strong> — Міфології, ідеології, громадянські релігії: у пошуках виходу з кризи теоретичного перевиробництва</p> <p><strong>Андре Реслер</strong> — Швейцарія та її міфи</p> <p><strong>Олена Левченко</strong> — Міфологія в документальному кіно</p> <p><strong>Юрій Бауман</strong> — Міфологія суспільної свідомості у дзеркалі української преси</p> <p><strong>Надія Гончаренко</strong> — Міфи в сучасних підручниках з історії України</p> <p> </p> <p><strong>TERTIUM GENUS</strong></p> <p><strong>Георгій Флоровський</strong> — Імперія та пустеля</p> <p><strong>Христос Яннарас</strong> — Варіації на «Пісню Пісень»</p> <p> </p> <p><strong>ОСОБИСТІСТЬ</strong></p> <p><strong>Вадим Скуратівський </strong>— Майстер та його метод</p> <p><strong>Сергій Аверінцев</strong> — Ми покликані у спілкування</p> <p><strong>Сергій Аверінцев</strong> — Нотатки щодо західного контексту російських суперечок</p> <p> </p> <p><strong>ЩО Є ІСТИНА</strong></p> <p><strong>Юлій Шрейдер</strong> — Істина як передумова свободи, свобода як передумова знання</p> <p> </p> <p><strong>ПРАВО СИЛИ ЧИ СИЛА ПРАВА</strong></p> <p><strong>Зиновій Антонюк</strong> — Феномен Глузмана та громадянське суспільство України</p> <p><strong>Марк Саньоль</strong> — Право та справедливість за Беньяміном</p> <p><strong>Стівен Холмс</strong> — Як слабкі держави загрожують свободі</p> <p><strong>Ростислав Димерець</strong> — Проблема спадкоємності влади в трактаті Ф. Прокоповича «Правда воли монаршей»</p> <p> </p> <p><strong>AMBIGUA</strong></p> <p><strong>Жан Даніелу</strong> — Еллінізм, Юдаїзм, Християнство</p> <p><strong>Анна Шмаїна-Великанова </strong>— Спроба прочитання Сімони Вейль навпаки, або прикладна неґативна екпезіологія</p> <p><strong>Оксана Забужко</strong> — Прощання з імперією: кілька штрихів до одного портрета</p> <p><strong>Віктор Андрушко</strong>, <strong>Стелла Гатальська</strong> — Ще раз про «аудіовізуальність» культури</p> <p><strong>БІБЛІОГРАФІЯ</strong></p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/150 2024-07-02T23:36:52+00:00 Я. Б. Петришин sententiae2000@gmail.com

<p>У роботі Петришина логіка постає як філософське або системне мислення, що допомагає у виявленні та аналізі суті речей. Вона розкриває закони й правила філософського мислення, тому логіка є основою науки, задаючи її норми та правила. Вказуючи на важливість логічного знання, автор аналізує, чим є поняття, осуд чи процес присудження, а також якими є функції та засади силогізму. Автор наголошує на зв’язку логіки, метафізики та психології як дисциплін, що пояснюють людське мислення.</p> <p> </p> <p><strong><em>ЗМІСТ </em></strong></p> <p>Вступ</p> <p>Про поняття</p> <p>Плятонові ідеї. Границі людського думання</p> <p>Про осуд</p> <p>Заключення (силогізм) або дедукція</p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/148 2024-07-02T17:06:12+00:00 За редакції: Костянтин Сігов (співред.), Леонід Фінберг (співред.) sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ТОТАЛІТАРНА СПАДЩИНА</strong></p> <p><strong>Сергій Аверинцев –</strong>&nbsp;Подолання тоталітаризму як проблема: спроба орієнтації</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>УКРАЇНА СЬОГОДНІ</strong></p> <p>Міждисциплінарний семінар ім. І. Лисяка-Рудницького</p> <p>Словник Аверинцева як альтернатива словнику радянської епохи</p> <p>Після комунізму. Зустріч із Адамом Міхніком</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ETOC</strong></p> <p><strong>Сергій Аверинцев – </strong>Коли рука не стиснеться в кулак</p> <p><strong>Поль Рікер –</strong>&nbsp;Акт судження</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ПРАКТИЧНА ФІЛОСОФІЯ</strong></p> <p><strong>Чарльз Тейлор –</strong>&nbsp;Етика автентичності</p> <p><strong>Елесдеа Макінтайр –</strong>&nbsp;За чеснотою</p> <p><strong>Ханна Арендт –</strong>&nbsp;Розлам між минулим та майбутнім</p> <p><strong>Ханна Арендт –</strong>&nbsp;Ідеологія і терор</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>СВІДКИ ЕПΟΧ</strong></p> <p><strong>Михайлина Коцюбинська –</strong>&nbsp;Лист як художній феномен</p> <p><strong>Дмитро Наливайко –</strong>&nbsp;Рільке і Русь</p> <p><strong>Александер фон Плато –</strong>&nbsp;Свідки епохи та гільдія істориків</p> <p><strong>Конрад Пол Лісман –</strong>&nbsp;Естетика в Австрії</p> <p><strong>Віра Агеєва –</strong>&nbsp;Інтелектуальна біографія Соломії Павличко</p> <p><strong>Наталя Лисюк –</strong>&nbsp;Поняття архетипу в народній культурі</p> <p><strong>Микола Горбаль –</strong>&nbsp;Якими нормативними актами цe передбачено?</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>До 100-ЛІТТЯ від дня народження праведника миру прот. О.О. ГЛАГОЛЄВА</strong></p> <p><strong>Прот. О. Глаголєв –</strong>&nbsp;За други своя</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>SYNDESMOS</strong></p> <p><strong>Калліст Уер –</strong>&nbsp;Начала</p> <p><strong>Калліст Уер –</strong>&nbsp;Святе Передання: джерело православної віри</p> <p><strong>Олександр Шмеман –</strong>&nbsp;Життя світу</p> <p><strong>Тарас Андрусевич – </strong>Syndesmos: зв'язок єднання,</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>КИЇВСЬКЕ КОЛО</strong></p> <p><strong>Євген Спекторський –</strong>&nbsp;Кант і соціальна філософія</p> <p><strong>Валентин Асмус –</strong>&nbsp;Про велике полонення російської культури</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ОСОБИСТІСТЬ</strong></p> <p><strong>Вілен Горський –</strong>&nbsp;Філософія як смислотворчість життя (До ювілею Сергія Кримського)</p> <p><strong>Ігор Мойсеїв –</strong>&nbsp;Шлях людяності і надії Сергія Кримського</p> <p><strong>Костянтин Сігов –</strong>&nbsp;Софія як етос: герменевтика С.Б. Кримського</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ТОПОС ЧОРНОБИЛЯ</strong></p> <p><strong>Фредерік Лемаришанд – </strong>Зруйнований простір</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ДІАЛОГИ</strong></p> <p><strong>Юрій Табак –</strong>&nbsp;Криза в нинішніх католицько-іудейських відносинах</p> <p><strong>Мирослав Маринович –</strong>&nbsp;Сучасні підходи до проблеми "колективної вини" євреїв за страту Христа</p> <p><strong>Роланд Піч – </strong>Майстер Екгарт і Маймонід</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО</strong></p> <p><strong>П'єр Аснер –</strong>&nbsp;Франсуа Фюре та пристрасті ХХ століття</p> <p><strong>Євген Рашковський – </strong>В. Соловйов і громадянське суспільство</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ЖЕНЕВСЬКІ ЗУСТРІЧІ</strong></p> <p><strong>Жорж Ніва –</strong>&nbsp;Європа після 1989 року, розбита мрія<br><br></p> <p><strong>БІБЛІОГРАФІЯ</strong></p> <p><strong>CONTENTS</strong></p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/146 2024-07-02T10:57:08+00:00 За редакції: Костянтин Сігов (співред.), Леонід Фінберг (співред.) sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ </em></strong></p> <p><strong>&nbsp;</strong></p> <p><strong>ПАУЛЬ ЦЕЛАН І ЧЕРНІВЦІ</strong></p> <p><strong>Вадим Скуратівський (Київ)</strong> — Чернівецька зустріч культур</p> <p><strong>Петро Рихло (Чернівці)</strong> — Повернення Пауля Целана</p> <p><strong>Марк Саньоль (Париж-Київ)</strong> — Пісок і смуток. Буковина та Україна в творах Пауля Целана</p> <p><strong>Вінфрід Меннінґгаус (Берлін)</strong> — Чернівці/Буковина як «топос» німецько-єврейської історії та літератури</p> <p><strong>Петро Рихло (Чернівці)</strong> — «Кирилицю, друзі, також...»</p> <p><strong>Фелікс Пшибиляк (Вроцлав)</strong> — Кола целанового світу</p> <p><strong>Жан Дев (Париж)</strong> — Поки триває гра</p> <p><strong>Леонід Череватенко (Київ)</strong> — «Чорне молозиво ранку»</p> <p><strong>Андрей Корб’я-Гойзі (Ясси)</strong> — Чернівці, 1919</p> <p><strong>Жал Боллак (Париж)</strong> — Беньямін в оцінці Целана (1968 р.)</p> <p><strong>Maгда Карнечі (Бухарест</strong>) &nbsp;— Пауль Целан та Бенджамін Фондан</p> <p><strong>Марк Бєлорусець (Київ)</strong> — Мандельштам, Niemandsrose, псалом</p> <p><strong>Алексі Нусс (Монреаль)</strong> — Поезія як повернення до забутого</p> <p><strong>Мартін А. Гайнц (Відень</strong>) — Безкрайність країв</p> <p><strong>Томас Шпарр (Франкфурт)</strong> — До питання про топографію походження у ліриці Пауля Целана</p> <p><strong>Тимофій Гаврилів (Львів)</strong> — Біліший попіл</p> <p><strong>Костянтин Сігов (Київ)</strong> — Меридіан Целана-Левінаса: до топології зустрічі-крізь-розрив</p> <p><strong>Пауль Целан</strong> — &nbsp;Меридіан</p> <p><strong>Пауль Целан</strong> — Бременська промова</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>УКРАЇНА СЬОГОДНІ</strong></p> <p>Міждисциплінарний семінар ім. І. Лисяка-Рудницького</p> <p>Виклик Чорнобиля</p> <p>Нова Європа на порозі третього тисячоліття</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>СВІТ НА ПОРОЗІ XXI СТОЛІТТЯ</strong></p> <p><strong>П'єр Аснер</strong> — Двадцяте століття, війна та мир</p> <p><strong>Б.Ж. Хейзен</strong> — Становлення відкритих суспільств</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ЕТОС</strong></p> <p><strong>Поль Рікер</strong> — Свідчення та палімпсест</p> <p><strong>Поль Рікер</strong> — Біоетика і медична деонтологія</p> <p><strong>Костянтин Сігов</strong> — «Між нами»: Насильство? Розрив? Правда? (кенотична етика Еманюеля Левінаса)</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>HONORIS CAUSA</strong></p> <p><strong>В 'ячеслав Брюховецький</strong> — Уроки Аверинцева</p> <p><strong>Сергій Аверинцев</strong> — Майбутнє христянства в Європі</p> <p><strong>Сергій Аверинцев</strong> — Премудрість Божа спорудила «Дім» (приловісті 9,1), щоб Бог перебував із нами: концепція Софія і значення ікони</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ЮДЕО-ХРИСТИЯНСЬКІ КОРІННЯ ЄВРОПИ</strong></p> <p><strong>Віктор Малахов </strong>— «Тягар мій легкий»</p> <p><strong>Марина Новікова, Вадим Скуратівський</strong> — Юдео-християнські коріння Європи</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>TERTIUM GENUS</strong></p> <p><strong>Христос Яннарас</strong> — Те Deum</p> <p><strong>Калліст Уер</strong> — Церква Божа</p> <p><strong>Йоан Зізіулас</strong> — Помісна церква у перспективі спілкування</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ОСОБИСТІСТЬ</strong></p> <p><strong>Павло Проценко</strong> — Дорогою до свободи (про Валерія Марченко)</p> <p><strong>Леонід Фінберг</strong> — Пам’яті Юлія А. Шрейдера</p> <p><strong>Ольга Сєдакова</strong> — Героїка естетизму (про Мераба Мамардашвілі)</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ЧАС І БУТТЯ</strong></p> <p><strong>Віктор Андрушко, Стелла Гатальська</strong> — Оборотність свідомості часу в культурі України XVII—XVIII століть</p> <p><strong>Михайло Красиков</strong> — Філософія буття слобожанського селянина</p> <p><strong>Жорж Ніва</strong> — Хто боїться історії?</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>БІБЛІОГРАФІЯ</strong></p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/149 2024-07-02T23:26:28+00:00 Іван Мірчук sententiae2000@gmail.com

<p>У збірці подано 14 текстів Івана Мірчука, написаних протягом 1923-1946 рр. Матеріали книжки стосуються широкої проблематики: від етики та теорії пізнання до історії філософії та математики. Подані у збірці тексти презентують, зокрема, оригінальні концепції Мірчука. Наприклад, стаття «Чи можливі синтетичні судження <em>a</em> <em>priori</em>? До критики однієї проблеми теоретичної філософії Канта» містить авторську математичну аргументацію на користь неіснування таких суджень.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong>Передмова</strong></p> <p><strong>Етика та політика</strong></p> <ol> <li class="show">Чому ця тема?</li> <li class="show">Завдання держави і завдання моралі</li> <li class="show">Відношення етики до політики</li> <li class="show">Погляди Макіавеллі</li> <li class="show">Послідовники Макіавеллі</li> <li class="show">Хибне розуміння сутності моралі та політики</li> <li class="show">Політика підпорядковується моралі</li> <li class="show">Різниця між культурою та цивілізацією</li> <li class="show">Політика побудована на силі</li> <li class="show">Заключення</li> </ol> <p><strong>Основи грецької етики</strong></p> <ol> <li class="show">Введення</li> <li class="show">Наукова етика</li> <li class="show">Поняття етики</li> <li class="show">Софістика</li> <li class="show">Цинізм</li> <li class="show">Циренеїки</li> <li class="show">Платон</li> <li class="show">Що це чеснота?</li> <li class="show">Етапи розвитку етики Платона</li> <li class="show">Етика Арістотеля</li> <li class="show">Синтеза</li> </ol> <p><strong>Метагеометрія та її значення для теорії простору у Канта: Критично-історична студія</strong></p> <p><strong>Григорій Савич Сковорода: Замітки до історії української культури</strong></p> <p><strong>Філософські основи світогляду Масарика</strong></p> <p><strong>Загальна естетика</strong></p> <ol> <li class="show">Методологічне обґрунтування естетики</li> </ol> <p>а. Що таке естетика?</p> <p>б. Чи можлива естетика як наука?</p> <p>в. Емпіричний характер естетики</p> <p>г. Нормативний характер естетики</p> <ol start="2"> <li class="show">Естетичний предмет</li> </ol> <p>а. Загальні прикмети естетичного предмету</p> <p>б. Характерні прикмети естетичного предмету</p> <ol start="3"> <li class="show">Естетичне переживання</li> </ol> <p>а. Загальні зауваження</p> <p>б. Теорія «відчуття»</p> <ol start="4"> <li class="show">Естетичні категорії</li> </ol> <p>а. Поділи на естетичні категорії</p> <p>б. Краса</p> <p>в. Огида</p> <p>г. Велич</p> <p>ґ. Трагізм</p> <p>д. Комізм</p> <p><strong>Петро Лодій та його переклад </strong><strong><em>Elementa</em></strong> <strong><em>Philosophiae</em></strong><strong> Баумайстера</strong></p> <p><strong>Філософ Масарик</strong></p> <p><strong>Християн Вольф та його школа на Україні</strong></p> <p><strong>Чи можливі синтетичні судження </strong><strong><em>a</em></strong> <strong><em>priori</em></strong><strong>? До критики однієї проблеми теоретичної філософії Канта</strong></p> <p><strong>Світогляд українського народу</strong></p> <ol> <li class="show">Вступні замітки</li> <li class="show">Основні елементи національного світогляду українця</li> </ol> <p>а. Селянський первень</p> <p>б. Українець і чужинець</p> <p>в. Ідеалізм</p> <p>г. Індивідуалізм</p> <p>ґ. Російська спільнота</p> <p>д. Чуттєвий елемент</p> <p>е. Філософія серця</p> <p>є. Воля</p> <p>ж. Релігійність</p> <ol start="3"> <li class="show">Заключення</li> </ol> <p><strong>Суть і значення філософії</strong></p> <ol> <li class="show">Вступ</li> <li class="show">Назва та поняття в її історії</li> <li class="show">Відношення філософії до інших наук та її значення для них</li> <li class="show">Відношення філософії до релігії</li> <li class="show">Розподіл і основні проблеми в філософії</li> <li class="show">Висновки: Про течії в філософії до Другої світової війни</li> </ol> <p><strong>Теорія пізнання або ґносеологія </strong></p> <ol> <li class="show">Замість вступу</li> </ol> <p>а. Філософія та її проблеми</p> <p>б. Теорія пізнання в загальному</p> <ol start="2"> <li class="show">Суть пізнання</li> <li class="show">Дві проблеми</li> </ol> <p>а. Проблема важности або правдивости нашого пізнання</p> <p>б. Проблема предмету нашого пізнання</p> <ol start="4"> <li class="show">Наївний та критичний реалізм</li> </ol> <p>а. Наївний реалізм з погляду практичного життя</p> <p>б. Критичний реалізм</p> <ol start="5"> <li class="show">Суб’єктивний ідеалізм</li> <li class="show">Феноменалізм</li> </ol> <p>а. Теорія пізнання Канта в феноменологічному розумінні</p> <p>б. Критика феноменалізму</p> <ol start="7"> <li class="show">Об’єктивний або трансцендентально-логічний ідеалізм</li> </ol> <p>а. Теорія пізнання Канта в трансцендентально-логічному розумінні</p> <p>б. Оцінка трансцендентально-логічного ідеалізму</p> <ol start="8"> <li class="show">Проблема джерела, або походження пізнання</li> </ol> <p>а. Раціоналізм</p> <p>б. Емпіризм</p> <p>в. Формалістичний раціоналізм Канта або критицизм</p> <ol start="9"> <li class="show">Критична оцінка теорії пізнання Канта</li> <li class="show">Можливість метафізики</li> </ol> <p><strong>Додаток</strong></p> <p><strong>Микола Шафовал, Іван Мірчук як філософ</strong></p> <p><strong>Іменний покажчик</strong></p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/147 2024-07-02T11:14:51+00:00 Жан-Жак Руссо sententiae2000@gmail.com Олег Хома sententiae2000@gmail.com

<p>Український переклад трактату Жан-Жака Руссо «Du contrat social, ou Principies du droit politique», здійснений Олегом Хомою. 2001-го цей переклад був удостоєний заснованої того ж року Міністерством закордонних справ Франції і французьким Посольством в Україні премії "Сковорода" (за найкращий переклад українською франкомовного твору з царини гуманітарних і суспільних наук).</p>

2024-07-02T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/135 2024-07-01T00:23:37+00:00 Редакційна колегія: Андріянов, Бервицький А., Блудов Я., Васильева А. (відповідальний секретар) Генес С., Левік Р. (головний редактор), Милославін і Орлов М. sententiae2000@gmail.com

<p><strong> </strong><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p> </p> <p><strong>Мілославін О. </strong>– Диктатура пролетаріату – вирішальне знаряддя боротьби за соціалістичне суспільство</p> <p><strong>Шмідт К.</strong> – Капіталістична раціоналізація, криза і соціал-фашизм</p> <p><strong>Розенблюм О. </strong>– До проблеми кругів в історії філософії</p> <p><strong>Добровольський Ю. А. </strong>– Про один шкідливий підручник</p> <p><strong>Чернцов П. </strong>– Боротьба К. Маркса за пролетарську непримиренність робітничої партії до релігії</p> <p> </p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Богомольний Г. М., Рубан С. А. </strong>– “Діалектичний матеріалізм” – Маркс – Енгельс – Ленін – Сталін</p> <p><strong>Савчук М. </strong>–Про книжку акад. Келлера В. А. “Генетика»</p> <p><strong>П. Ч. </strong>– К. Маркс и Ф. Энгельс о религии и борьбе с нею</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/132 2024-06-30T23:57:29+00:00 Редакційна колегія: Андріянов, Бервицький, А., Блудов Я., Васильева А. (відповідальний секретар) Генес С., Левік Р. (головний редактор), Милославін і Орлов М. sententiae2000@gmail.com

<p><strong> </strong><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p> </p> <p>Постанова ЦК КП(б)У про збірник “За ленінську філософію»</p> <p>Передова – На рівень сучасних завдань</p> <p><strong>Адоратський </strong>– На науковій сесії Інституту Філософії, присвяченій 50-річчю з дня смерті К. Маркса (вступне слово)</p> <p><strong>Мітін </strong>– Підсумки сесії Комакадемії, присвяченої 50-річчю з дня смерті К. Маркса</p> <p><strong>Новіков </strong>– Вчення про будівництво і перемогу соціалізму в СРСР у працях тов. Сталіна</p> <p><strong>Бервицький </strong>– На два фронти</p> <p><strong>Блудов </strong>– До 15-річчя смерті Плеханова</p> <p><strong>Левік, Степовий, Блудов, Ігнатюк, Попов, Пероцький </strong>– Про збірник “За ленінську філософію»</p> <p>Резолюція Бюра партосередку Ін-ту Червоної Професури Філософії разом з активом на доповідь тов. Левіка про постанову ЦК КП(б)У від 8/V - 1933 р. та про нараду культпропі ЦК КП(б)У</p> <p>План сесії, присвяченої 10-річчю з дня смерті Леніна</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/142 2024-07-01T13:47:24+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), І. І. Підгрушний, В. Ю. Євдокименко sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст<br><br></strong></em></p> <p><strong>В. Г. Антоненко</strong> <strong>–</strong> Боротьба за торжество марксистсько-ленінської ідеології на Україні в перші роки Радянської влади</p> <p><strong>О. С. Лисенко</strong> <strong>– </strong>Суспільно-політичні погляди Остапа Терлецького</p> <p><strong>І. М. Куликов</strong> <strong>–</strong> Нові документи про зв’язок Лесі Українки з українським революційним рухом</p> <p><strong>В. Ю. Євдокименко</strong> <strong>–</strong> Суспільно-політичні погляди і діяльність Лазаря Барановича</p> <p><strong>М. А. Логвин</strong> <strong>–</strong> Боротьба І. П. Павлова за матеріалістичні ідеї в невропатології і психіатрії в післяжовтневий період</p> <p><strong>Д. В. Пустовалов</strong> <strong>–</strong> Матеріалізм і діалектика в працях В. В. Докучаева</p> <p><strong>Д. Х. Острянин</strong> <strong>–</strong> Філософське значення наукової спадщини А. М. Бекетова</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/130 2024-06-30T23:48:54+00:00 Редакційна колегія : Ф. Біляєв, Я. Блудов, Р. Левик, М. Орлов, Т. Степовий, В. Юринець sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Р. Левік </strong>– Основи марксистсько-ленінської теорії пролетарської революції</p> <p><strong>А. Мільгевський </strong>– Проблема відмирання держави у вченні Маркса, Енґельса, Леніна і Сталіна</p> <p><strong>М. Новіков </strong>– Вчення про будівництво і перемогу соціялізму в СРСР у працях тов. Сталіна</p> <p><strong>Премислер і Степовий </strong>– Проблеми культурної революції</p> <p><strong>Ф. Гофман і В. Юринець </strong>– Б. Спіноза</p> <p><strong>О. Мілославін </strong>– До критик основних проблем філософії Канта</p> <p><strong>Ф. Гофман </strong>– Маркс і Енґельс про філософію у своєму листуванні</p> <p><strong>В. Юринець </strong>– Український філософський фронт</p> <p><strong>Я. Білик </strong>– Філософія українського фашизму</p> <p>Статті, вміщені у “Прапорі марксизму-ленінізму» за 1932 рік</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/140 2024-07-01T13:28:58+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), М. Б. Вільницький Г. Г. Ємельяненко sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em></p> <p>Деякі питання теорії пізнання діалектичного матеріалізму, ч. І</p> <p><strong>Л. С. Горбатова</strong><strong> –</strong> Павловська фізіологія про розвиток вищої нервової діяльності як відображення зовнішнього середовища</p> <p><strong>Б. О. Лобовик</strong> <strong>–</strong> Про роль мовної функції в переході від чуттєвого до раціонального</p> <p><strong>С. Б. Кримський</strong> <strong>–</strong> До питання про генезис форм мислення</p> <p><strong>М. Н. Болтаєв</strong> <strong>–</strong> Формально-логічні закони мислення в світлі теорії відображення діалектичного матеріалізму</p> <p>&nbsp;</p> <p>З історії філософської і суспільно-політичної думки на Україні, ч. II</p> <p><strong>Д. Х. Острянин</strong> <strong>–</strong> Філософські погляди М. О. Максимовича</p> <p><strong>В. Ф. Данилейко</strong> <strong>–</strong> До питання про суспільно-політичні погляди І. П. Котляревського</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/125 2024-06-30T23:34:32+00:00 Редакційна колегія : Ф. Біляєв, Я. Блудов, Р. Левик, М. Орлов, Т. Степовий, В. Юринець sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><em>&nbsp;</em></p> <p>Пам’яті М. М. Покровського</p> <p><strong>Бервицький О. </strong>– Воєнна небезпека і завдання теоретичного фронту</p> <p><strong>Адріянов </strong>– Основна закономірність переходового періоду</p> <p><strong>Білярчик Н. </strong>– Пролетаріят і селянство в світлі завдань другої п’ятирічки</p> <p><strong>Штейнберґ Е. </strong>– Історичний матеріялізм як наука</p> <p><strong>Степовий Т. </strong>– Теорія стихійности Рози Люксембурґ</p> <p><strong>Бервицький О. </strong>– Нотатки про Плеханова</p> <p><strong>Новіков М. </strong>– Критика розуміння продуктивних сил у Плеханова</p> <p><strong>Логвін М. </strong>– Ленінський етап розвитку діялектичного матеріялізму</p> <p><strong>Львович С. </strong>– Про троцькістську і механістську фальсифікації марксо-ленінської теорії атеїзму</p> <p><strong>Гофман Ф. Вольнов Ю. </strong>(ком нема) – Ищенко Т. Краткий философский словарь</p> <p>Резолюції всеукраїнського поширеного пленуму ТВМД</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/138 2024-07-01T13:11:42+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), М. Е. Омельяновський, О. В. Шугайлін, Г. В. Мелащенко, Г. Г. Ємельяненко, І. П, Головаха sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em></p> <p><strong>Я. М. Савенко</strong> <strong>– </strong>Марксизм-ленінізм про об’єктивний характер законів природи і суспільства</p> <p><strong>М. Е. Омельяновський</strong> <strong>– </strong>Теорія пізнання діалектичного матеріалізму і так званий принцип спостережуваності у фізиці</p> <p><strong>М. Б. Вільницький</strong> <strong>–</strong> Матеріалізм Ломоносова та його погляди на простір</p> <p><strong>О. В. Шугайлін</strong> <strong>–</strong> Ф. О. Бредіхін — видатний російський астроном-матеріаліст</p> <p><strong>Д. Х. Острянин</strong> <strong>–</strong> Боротьба І. І. Мечникова проти ідеалізму та метафізики в біології</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/134 2024-07-01T00:17:16+00:00 Редакційна колегія: Андріянов, Бервицький, Блудов Я., Васильева А. (відповідальний секретар) Генес С., Левік Р. (відповідальний редактор), Мілославін С., Орлов М., Степовий Т. sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Юдін </strong>– “Марксизм-ленінізм про культуру і культурну революцію»</p> <p><strong>Бервицький О. </strong>– “Боротьба на філософському фронті України на новому етапі»</p> <p><strong>Вишинський П.</strong> – “Готування нової війни за заслоною соціал-фашистського пацифізму»</p> <p><strong>Штейнберг Е. </strong>– “Марксизм і повстання»</p> <p><strong>Пероцький Б. </strong>– “Марксизм-ленінізм і вчення Клаузевіца про війну»</p> <p><strong>Ігнатюк Д., Мілославін О., Попов Б., Довгий С. </strong>– “Матеріалістична діалектика з класово-ворожих позицій” (рецензія на підручник “Диалектический материализм”)</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/143 2024-07-01T14:24:57+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), М. В. Гончаренко, М. Б. Вільницький, М. С. Денисенко, П. Д. Коваль sententiae2000@gmail.com

<p>У збірнику розглядаються малодосліджені питання історії філософської думки на Україні. Вперше систематизовано висвітлюються філософські погляди видатного філософа Києво- Могилянської колегії Кононовича-Горбацького, філософа-просвітителя початку XIX ст. П. Д. Лодія, вченого і революціонера-демократа М. І. Гулака, відомого фізика, професора Харківського університету Стойковича, великого вченого-матеріаліста Данилевського, найближчого соратника І. Франка — М. Павлика.</p> <p>Розглядаються такі актуальні питання, як пропаганда атеїстичних ідей, поширення павловського вчення на Україні, дається критика томізму сучасної буржуазної філософії.</p> <p>В збірнику показано роль В. І. Леніна в боротьбі за марксистську естетику на Україні в період імперіалізму.</p> <p>Розрахований на студентів і викладачів вузів, науковців, самостійно вивчаючих філософію. Статті становлять інтерес для літературознавців, істориків, фізіологів, фізиків і математиків.<br><br></p> <p><em><strong>Зміст<br><br></strong></em></p> <p><strong>В. І. Мазепа</strong> <strong>–</strong> В. I. Ленін і боротьба за марксистську естетику на Україні (1907—.1914 рр.)</p> <p><strong>Г. Ломонос-Ровна</strong> <strong>–</strong> 3 історії&nbsp; філософії в Києво-Могилянській колегії («Підручник логіки» І.&nbsp;Кононовича-Горбацького)</p> <p><strong>М. С. Денисенко</strong> <strong>–</strong> Філософські погляди П. Д. Лодія</p> <p><strong>М. Б. Вільницький</strong> <strong>–</strong> Філософські погляди О. І. Стойковича</p> <p><strong>С. Б. Кримський</strong> <strong>–</strong> До питання про філософські основи природничонаукових поглядів М. І. Гулака</p> <p><strong>Д. Х. Острянин</strong> <strong>–</strong> Філософське значення праць В. Я. Данилевського</p> <p><strong>П. Т. Манзенко</strong> <strong>–</strong> Філософські та атеїстичні погляди М. Павлика</p> <p><strong>І. В. Бичко</strong> <strong>–</strong> До критики однієї метафізичної концепції пізнавально процесу</p> <p><strong>Ю. О. Богданов</strong> <strong>–</strong> Про розвиток поглядів на сутність і явище у філософії до виникнення марксизму</p> <p><strong>А І. Корж</strong> <strong>– </strong>До питання про філософські погляди М. Ф. Хандрикова</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/131 2024-06-30T23:52:10+00:00 Під редакцією Т. Степового sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><strong>Шліхтер О. </strong>– Карл Маркс</p> <p><strong>Адріячов О. </strong>– Марксизм-ленінізм в дії</p> <p><strong>Дувальчук М. </strong>– “Маркс як революціонер-ідеолог пролетаріяту”</p> <p><strong>Уральцев М. </strong>– “Марксизм про державу та диктатуру пролетаріяту”</p> <p><strong>Бервицький О. </strong>– Війна й воєнна вмілість в роботах Маркса</p> <p><strong>Машталлер Г. </strong>– “Маркс про техніку”</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/141 2024-07-01T13:38:42+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), О. В. Шугайлін, М. А. Логвин, П. С. Дишлевий sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em></p> <p><strong>П. С.</strong> <strong>Дишлевий </strong><strong>– </strong>Філософський релятивізм і теорія відносності</p> <p><strong>М. Б.</strong> <strong>Вільницький </strong><strong>– </strong>До питання про природу ефектів у спеціальній теорії відносності</p> <p><strong>О. В.</strong> <strong>Шугайлін </strong><strong>– </strong>Нелінійні узагальнення теорії поля та питання про єдність перервного і неперервного в сучасній теорії квантованих полів</p> <p><strong>Б. Я.</strong> <strong>Даїн </strong><strong>– </strong>Форми руху матерії і предмет фізичної хімії</p> <p><strong>В. А.</strong> <strong>Ройтер </strong><strong>– </strong>Про недооцінку значення якісних відмінностей в сучасній фізичній хімії</p> <p><strong>Я. М.</strong> <strong>Савенко </strong><strong>– </strong>До питання про зовнішні та внутрішні суперечності в розвитку живої природи</p> <p><strong>Д. В. Пустовалов</strong> <strong>– </strong>Про розвиток В. В. Докучаєвим еволюційних ідей Ч. Дарвіна в грунтознавстві</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/129 2024-06-30T23:45:34+00:00 Редакційна колегія : Ф. Біляєв, Я. Блудов, Р. Левик, М. Орлов, Т. Степовий, В. Юринець sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><em>&nbsp;</em></p> <p><strong>М. Мітін </strong>– Про ленінський етап у розвитку діялектичного матеріялізму</p> <p><strong>Ф. Гофман </strong>– Маркс і Енґельс про філософію у своєму листуванні</p> <p><strong>Е. Штейнберг </strong>– До критики люксембурґіянства</p> <p><strong>М. Колташов </strong>– Методологія кавтскіянства</p> <p><strong>Г. Ефіменко </strong>– Про соціяльну природу колгоспів і колгоспного селянства</p> <p><strong>Т. Степовий </strong>– Війна і клясова боротьба</p> <p><strong>В. Чучмарьов</strong> – Лист до товариства Войовничих матеріялістів-діялектиків</p> <p><strong>Ф. Гофман </strong>– Лист до президії УТВМД та редакції журналу “Прапор марксизму-ленінізму»</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/139 2024-07-01T13:22:06+00:00 Редакційна колегія: Д. X. Острянін (відповідальний редактор), Г. Г. Ємельяненко, Т. І. Скирда sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em></p> <p><br><strong>Т. I. Скирда</strong> – Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського <br><strong>I. А. Табачников</strong> – Філософські і суспільно-політичні погляди Г. С. Сковороди <br><strong>В. С. Дмитриченко</strong> – До полеміки про двох Я. П. Козельських <br><strong>М. І. Сундирєва</strong> – Революційний демократизм М. О. Антоновича </p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/124 2024-06-30T23:30:04+00:00 Редакційна колегія : Ф. Біляєв, Я. Блудов, Р. Левик, М. Орлов, Т. Степовий, В. Юринець sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p>Завдання марксистсько-ленінської філософії в світлі ухвал XVII партконференції</p> <p><strong>Сталін Й.</strong> – Про деякі питання історії більшовізму</p> <p><strong>Штайнберґ Е.</strong> – Троцькізм – передовий загін буржуазної контрреволюції</p> <p><strong>Степовий Т.</strong> – Перекручення в матеріялістичному розумінні історії Плеханова</p> <p><strong>Блудов Я., Левик Р., Семковський С. </strong>– До 100 - роковин смерти Геґеля</p> <p><strong>Гаїбов І., Ігнатюк Д. </strong>&nbsp;– Соціяльні джерела й клясова функція релігії</p> <p><strong>Юринець В. </strong>– Про книгу Макса Адлера “Підручник матеріяльного розуміння історії»</p> <p><strong>Абдула П., Уральцев М. і Кушик А. </strong>– Про книгу П. Демчука: “Розклад сучасної буржуазної філософії”</p> <p><strong>Гофман, Новіков М. і Юринець В. </strong>– Про підручник “Диалектический материализм» під редакцією Айзенберґа, Тимянського, Широкова</p> <p><strong>Біляєв Ф., Степовий Т. </strong>– Про “Очерки исторического материализма» під редакцією Медведєва і Шірвіндта</p> <p><strong>Ґенес С. </strong>– Досвід складання програм для медичних вишів</p> <p><strong>Гальперін. </strong>– Про дискусію на психологічному фронті</p> <p>Плян науково-дослідчої роботи інституту філософії та природознавства</p> <p><strong>І. Д. Воробйов </strong>(некролог)</p> <p>Статут всеукраїнського товариства войовничих матеріялістів-діялектиків</p> <p>Положення про групи сприяння ТВМД</p>

2024-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/121 2024-06-30T22:28:41+00:00 Під редакцією О. Дзеніса sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><em>VII Всесвітній конгрес Комуністичного Інтернаціоналу</em></p> <p><strong>М. </strong><strong>М. Попов</strong><strong>.</strong> Два світи (промова на VII Всесвітньому конгресі Комуністичного Інтернаціоналу)</p> <p><strong>В. Смольний</strong><strong>.</strong> До підсумків VII-го Всесвітнього конгресу Комуністичного Інтернаціоналу</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>До 40-річчя з дня смерті Ф. Енгельса</em></p> <p><strong>А. Сараджев</strong>. Ф. Енгельс і матеріалістична діалектика, як філософська наука</p> <p><strong>Є. </strong><strong>Нірінсь</strong><strong>ка</strong><strong>.</strong> Ф. Енгельс про соціалістичну власність</p> <p><strong>Ан. Розанов</strong>. Енгельс і питання теорії пізнання Л. Фейєрбаха</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Питання історії української літератури</em></p> <p><strong>І. Стебу</strong><strong>н.</strong> Творчий шлях М. М. Коцюбинського</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Пам’яті Анрі Барбюса</em></p> <p><strong>А. Сараджев.</strong> Доповідь на жалібному вечорі, присвяченому пам’яті Анрі Барбюса</p> <p><strong>А. Велічков.</strong> Анрі Барбюс і західно-европейська інтелігенція</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Наукова хроніка</em></p> <p>В президії УАМЛІН</p> <p><strong>В. Гуристримба</strong><strong>.</strong> Про роботу Інституту історії УАМЛІН</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/119 2024-06-30T22:23:00+00:00 Під редакцією О. Дзеніса sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><em>Статті</em></p> <p><strong>Сталін </strong><strong>Й.</strong> Промова на випуску академіків Червоної армії 4. V 1935 р. у Кремлівському палаці</p> <p><strong>Постишев П. </strong>Шляхи української радянської літератури (промова на пленумі правління спілка радянських письменників України)</p> <p><strong>Гіттель Л.</strong> Пролетарська і буржуазна демократія</p> <p><strong>Лейбман Я.</strong> Про шляхи і перспективи підвищення продуктивного використання трудових ресурсів колгоспів (закінчення)</p> <p><strong>Сараджев А.</strong> Про деякі питання теорії пізнання</p> <p><strong>Колесник </strong><strong>П.</strong> Проблеми вивчення історії української літератури</p> <p><strong>Сізонов К.</strong> Про шкідництво контрреволюційного блоку троцькістів і націоналістів на теоретичному фронті радянського будівництва і права</p> <p>Про підготовку курсу історії України. Постанова ЦК КП(б)У</p> <p>Про підготовку курсу історії української літератури. Постанова ЦК КП(б)У</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Критика і бібліографія</em></p> <p><strong>Пасічник П.</strong> Рецензія на статистичну роботу «Соціальний склад, організація праці і наслідки господарювання колгоспів у 1930 р. Під редакцією Боднара І. М. і Сліпанського А. М. Вид. «Держсільгоспвидав»</p> <p><strong>Брівко І.</strong> Рецензія на книгу «Баланс праці в сільському господарстві УСРР на 1931 р.», під редакцією Боднара і. М.</p> <p><strong>Сінько Г., Костенко А.</strong> Про академічне видання творів Т. Г. Шевченка, під редакцією тов. Затонського, Хвилі, Шабльовського</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Наукова хроніка</em></p> <p>На сесії Української Академії Наук, березень 1935 року (Соціально-економічна комісія)</p> <p><em>&nbsp;</em></p> <p><em>Виступи</em></p> <p>На доповідь академіка Палієнка М. І. — «Політичний устрій капіталістичних країн на шляху до фашизму»:</p> <p><strong>тов. Дзеніс О.</strong><strong> П.</strong></p> <p><strong>тов. Фре</strong><strong>йман </strong><strong>Й. А</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>тов. </strong><strong>Пол</strong><strong>ь К. А</strong></p> <p>На доповідь академіка Солнцева С. І. — «Ф. Енгельс і вчення про суспільні класи»: <strong>тов. Сараджев А. X</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>тов. </strong><strong>Шовкопляс М. Е</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>тов. Юшманов Н. З</strong><strong>.</strong></p> <p>На доповідь академіка Яснопольського Л. М. — «Методи і енергетичні ресурси СРСР в міжнародному розрізі»: <strong>тов. Смольний В. </strong><strong>М.</strong></p> <p><strong>Абрамов</strong><strong> А. </strong>Про курс історії України</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/114 2024-06-30T00:23:06+00:00 Павло Копнін sententiae2000@gmail.com

<p>Брошyру присвячено ролі, засадам та значенню кібернетики у світлі марксистсько-ленінської філософії та теорії пізнання. Зокрема, у цьому контексті розглянуті значення суб’єкта і об’єкта пізнання у кібернетиці, розрізнення між інформацією та відображенням. Також автор звертається до питання взаємодії людини та машини й можливості функціонального моделювання людського мислення. Окрему увагу приділено критиці західного тлумачення кібернетики як натхненного ідеалістичною філософською традицією.</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>3міст</strong></p> <p>Філософія і кібернетика</p> <p>Суб’єкт і об’єкт — найважливіші категорії гносеології</p> <p>Матеріальне і ідеальне. Відображення і інформація</p> <p>Мислення і кібернетика. Розсудок і розум</p> <p>Людина і машина</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/112 2024-06-29T23:53:52+00:00 Редколегія: Микола Рябчук, Костянтин Сігов et al. sententiae2000@gmail.com

<p>Слово до читача</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Україна сьогодні</em></p> <p>Міждисциплінарний семінар ім. Івана-Лисяка Рудницького</p> <ul> <li class="show">Інтелектуальна свобода в сьогоднішній Україні</li> <li class="show">Суспільні ролі інтеліґенції</li> <li class="show">Соціальна напруженість в українському суспільстві</li> </ul> <p><strong>Володимир Кулик</strong> – Націоналізм в сучасній Україні</p> <p><strong>Ігор Шевченко </strong>– Україна між Сходом і Заходом</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>В тіні імперій</em></p> <p><strong>Роман Шпорлюк </strong>– Падіння царистської імперії й СРСР: російське питання та надмірне розширення імперії</p> <p><strong>Вадим Скуратівський </strong>– Пейзаж після битви – пейзаж перед битвою?</p> <p><strong>Олександр Шмеман </strong>– Плідна буря (До проблеми «автокефалії» Православної Церкви в Америці)</p> <p><strong>Євген Рашковський </strong>– Індія і Росія: виклик фундаменталізму</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Право сили чи сила права</em></p> <p><strong>Костянтин Сігов </strong>– Інша сила іншої правди («Укорінення» Сімони Вейль на перехресті історії та філософії)</p> <p><strong>Сімона Вейль </strong>– Укорінення (фрагменти)</p> <p><strong>Томас Стернз Еліот </strong>– Передмова до книги Сімони Вейль «Укорінення»</p> <p><strong>Жорж Бернанос </strong>– Цинізм сили та облуда права</p> <p><strong>Блез Паскаль </strong>– Про справедливість (фрагменти «Думок»)</p> <p><strong>Олег Хома </strong>– Паскаль про справедливість в суспільстві: машини, право, сили</p> <p><strong>Віктор Малахов </strong>– Еманюель Левінас: погляд із Києва</p> <p><strong>Еманюель Левінас</strong> – Філософія, справедливість і любов</p> <ul> <li class="show">Права людини і добра воля</li> </ul> <p><strong>Поль Рикер</strong> – Прощення і дар</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Київське коло</em></p> <p><strong>Лев Шестов </strong>– Що таке більшовизм?</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Особистість</em></p> <p><strong>Ольга Сєдакова </strong>– «Одвічні сни неначе згустки крові…» (Про Ю.М.Лотмана і структурну школу в контексті культури 70-х років)</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Ambigua</em></p> <p><strong>Ольга Сєдакова </strong>– Постмодернізм: засвоєння відчуження</p> <p><strong>Віктор Малахов </strong>– Чому я не постмодерніст?</p> <p><strong>Віктор Андрушко </strong>– “Чорна я, але гарна» (Ще раз до питання про «аудіовізуальний» характер естетики середньовіччя)</p> <p><strong>Хрістос Яннарас </strong>– Краса</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/122 2024-06-30T22:31:39+00:00 Під редакцією О. Дзеніса sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em> </em></strong></p> <p><em>Статті</em></p> <p>Промова товариша Сталіна на І-й всесоюзній нараді стахановців</p> <p><strong>П. П. Постишев.</strong> Промова на зльоті стахановців Києва 27.Х—1935 року</p> <p><strong>П. П. Постишев.</strong> Підсумки сільськогосподарського року і наші завдання (Промова на Пленумі Київського Обкому КП(б)У 3.XI—35 р.)</p> <p> </p> <p><em>Шляхи Великої пролетарської революції на Україні</em></p> <p><strong>Й. В. Сталін.</strong> Рада і Рада Народних Комісарів на Україні</p> <p><strong>Й. В. Сталін.</strong> Про Київську буржуазну Раду</p> <p><strong>Й. В. Сталін.</strong> Промова на ІІІ всеросійському з’їзді Рад Робітничих, Солдатських і Селянських Депутатів</p> <p><strong>М. М. Попов.</strong> Шляхи Великої пролетарської революції на Україні</p> <p><strong>О. Дзеніс.</strong> Італо-абіссінська війна</p> <p><strong>А. Небій.</strong> Заробітна плата і поліпшення матеріального становища пролетаріату</p> <p><strong>М. Шелкопляс.</strong> «Матеріалізм і емпіріокритицизм» Леніна і деякі питання матеріалістичного розуміння історії</p> <p> </p> <p><em>Питання історії української літератури</em></p> <p><strong>П. Колесник.</strong> Суспільно-політичні погляди І. Я. Франка і їх еволюція</p> <p> </p> <p><em>Критика і бібліографія</em></p> <p><strong>А. Шевченко. </strong>Про видання творів В. І. Леніна українською мовою</p> <p><strong>П. Індиченко.</strong> До кінця викрити реакційну пропаганду в питаннях звичаєвого права</p> <p><strong>М. Плісецький.</strong> Нове видання «Fata Morgana»</p> <p> </p> <p><em>Наукова хроніка</em></p> <p>Проект плану курсу «Історії України»</p> <p>В президії УАМЛІН</p> <p><strong>П. Харченко.</strong> Про пропаганду рішень VII конгресу Комуністичного Інтернаціоналу (робота відділу наукової пропаганди УАМЛІН)</p> <p><strong>Р. Бургатовська.</strong> Про роботу Інституту радянського будівництва і права</p> <p><strong>П. Перельштейн.</strong> Схема вивчення і опису кращих колгоспів України</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/120 2024-06-30T22:25:47+00:00 Під редакцією О. Дзеніса sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Статті</em></p> <p>Червневий пленум ЦК ВКП(б)—(1935 рік)</p> <p><strong>М. М. Попов. </strong>Треба вивчати історію КП(б)У</p> <p><strong>О. Дзеніс.</strong> Про внесення деяких змін у радянську конституцію</p> <p><strong>І. Сапов.</strong> План товарообороту УСРР на 1935 рік і чергові завдання радянської торгівлі</p> <p><strong>А. Петров. </strong>До питань радянської торгівлі на сучасному етапі</p> <p><strong>М. Шовкопляс.</strong> Про шкідницьку контрабанду блоку націоналістів і троцькістів у галузі філософії</p> <p><strong>К. Поль.</strong> До 80-ліття повстання панцерника „Потьомкін"</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Критика і бібліографія</em></p> <p><strong>Т. Скубицький.</strong> Проти платформи контрреволюційного блоку уламків націоналістів і троцькістів у підручнику історії України</p> <p><strong>М. Юшманов.</strong> Про монографію інституту філософії „Формування нового ставлення до праці і власності"</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Наукова хроніка</em></p> <p><strong>Л. Гіттель.</strong> Виступ на науковій сесії УАН (березень —1935 року) на доповідь акад. Палієнка М.—«Політичний устрій капіталістичних країн на шляху до фашизму»</p> <p><strong>П.&nbsp; Харченко.</strong> Деякі підсумки роботи відділу наукової пропаганди УАМЛІН</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/118 2024-06-30T22:19:21+00:00 Під редакцією О. Дзеніса sententiae2000@gmail.com

<p><strong><em>ЗМІСТ</em></strong></p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong></p> <p><em>Статті</em></p> <p>Валеріан Володимирович Куйбишев</p> <p><strong>П. П. Постишев.</strong> Квітне й міцніє індустріально-колгоспна Україна</p> <p><strong>М. М. Попов.</strong> Про промову товариша Сталіна на конференції аграрників-марксистів 27 —XII, 1929 р.</p> <p><strong>О. Дзеніс.</strong> Під бойовим прапором Леніна</p> <p><strong>Л. Паперний.</strong> Історичний смисл промови товариша Сталіна на конференції аграрників-марксистів</p> <p><strong>Я. Лейбман.</strong> Про шляхи і перспективи підвищення продуктивного використання трудових ресурсів колгоспів</p> <p><strong>В. Нірінська. </strong>Шкідництво блоку націоналістів і троцькістів в питаннях теорії імперіалізму</p> <p>&nbsp;</p> <p><em>Наукова хроніка</em></p> <p>Диспут про п’єсу Корнійчука «Платон Кречет»</p> <p>Умови прийому до Інституту червоної професури на 1935—1936 р.</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/113 2024-06-30T00:16:25+00:00 Михайло Омельяновський sententiae2000@gmail.com

<p>Робота присвячена дослідженню потенціалу застосування науково-філософського доробку В. І. Леніна, як представника марксистського світогляду, до розв'язання ключових проблем природознавства та фізики XX століття. Автор вказує, до того їх безуспішно намагалися розв’язати на базі ідеалістичної та махістської філософій. Тому, аби підкреслити перспективи і переваги марксизму над згаданими позиціями, Омельяновський звертається до основних робіт В. І. Леніна аби на цій основі розглянути проблеми матерії й руху, простору і часу причинності й взаємодії.</p> <p><strong>З</strong><strong>міст</strong></p> <p>Замість вступу</p> <p>Розділ I Питання фізики у працях Маркса і Енгельса</p> <p>Розділ II Коротка характеристика розвитку фізики XX</p> <p>Розділ III Проблема матерії і руху і сучасна фізика</p> <p>Розділ IV Проблема простору і часу і сучасна - фізика</p> <p>Розділ V Проблема причинності і взаємодії і сучасна фізика</p> <p>Розділ VI Матеріалізм і ідеалізм у сучасній фізиці</p>

2024-06-30T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/111 2024-06-29T23:39:23+00:00 Микола Шлемкевич sententiae2000@gmail.com Олександр Кульчицький sententiae2000@gmail.com

<p>Книга має на меті розкрити значення і роль філософії, зокрема в її стосунку до інших наук і мистецтв. Зокрема, автор проблематизує питання а) розвитку і б) самостійності філософського знання. Автор доходить висновку про неіснування специфічно філософського методу пізнання. Філософія поєднується з іншими пізнавальними практиками і постає органічним елементом єдиної духовної культури людини, узагальнюючи і об’єднуючи результати окремих наук і мистецтв.</p> <p> </p> <p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em><br />Впровід<br /><em>З життєпису Миколи Шлемкевича</em><br /><em>Важливіші праці Миколи Шлемкевича</em><br /><em>Редакційна праця Миколи Шлемкевича</em><br /><em>Важливіші матеріяли про Миколу Шлемкевича і його творчість</em></p> <p><br /><em>Олександр Кульчицький</em><br />ВВЕДЕННЯ В ПРОБЛЕМАТИКУ СУТНОСТІ ФІЛОСОФІЇ<br />І<br /><em>Вступні завваження</em><br /><em>Історично-критична частина</em><br />ІІ<br /><em>Структура праці і структурація її пояснювально-доповнювального обрамовання</em><br />а) Погляд на структуру цілости праці<br />б) Структурація пояснювально-доповнювального «Введення» у праці М. Шлемкевича<br />ІІІ<br /><em>Спроба сучасного визначення сутності філософії Й. Геcсена в його посібнику філософії «Lehrbuch der Philosophie»</em><br />Схема розчленування унапрямлення філософії на основі поглядів Й. Гессена<br />ІV<br /><em>Проблематика ходу думок історично-критичної частини праці М. Шлемкевича</em><br />а) Вступні метафоричні натяки на проблематику<br />б) Абсолютичні погляди в історично-критичному підході: філософія як наука про вартості<br />в) Доповнювальні погляди на сутність вартостей за сучасною аксологією феноменологічного підходу<br />г) Застосування феноменологічної методи до дослідження вартостей і доповнювальний погляд на цю методу<br />V<br /><em>Проблематика історично-критичної частини праці про філософію як науковий світогляд</em><br />а) Світогляд і світозображення<br />6) Філософія життя Вільгельма Дільтая як вихідна база «теорії світоглядів» і річище поглядів М. Шлемкевича на філософію<br />в) Категорії життя за Дільтаєм та їх «розуміння»<br />г) Життя і світогляд у своєму взаємовідношенні: генеза і структура світоглядів за Дільтаєм<br />ґ) Розрізнення родів світоглядів за Дільтаєм<br />д) Розгляд «познаки гіпотетичности» у філософічних світоглядах<br />VI<br /><em>Проблематика філософії як сукупности наук</em> <br />а) Проблеми злиття філософії з науками <br />б) Розгляд елементарних даностей наук як предмет епістемології у світлі її загальної характеристики <br />в) Проблеми «злиття науки з філософією» на верхах кінцевих наукових узагальнень та характе- ристика «познаки» загальностій <br />VII<br /><em>Проблематика релятивістичних поглядів на філософію як загалу (сукупности) різнородних систем</em><br />а) Релятивістичні погляди на сутність філософії в перспективі геґеліянізму<br />б) Багатогранне і полівалентне визначення філософії у В. Дільтая як основа власних ставлень М. Шлемкевича<br />VIII<br /><em>Ставлення Платона і Канта до проблеми визначення філософії</em><br />а) Платон про філософію <br />6) Кант про філософію</p> <p><br /><em>Систематична частина</em><br />IX<br /><em>Філософія як критична аналіза духової культури (науки, мистецтва, релігії)</em><br />а) Філософія як гносеологічна інтерпретація наукових понять-значків в рамках загальної «теорії позначування»<br />6) Філософія як естетична інтерпретація данностей творів мистецтва ознак висловів почуттєвого життя<br />в) Філософія як філософія релігії, тобто інтерпретація релігійних зображень-символів, змістів релігійного переживання<br />г) Ставлення феноменології і екзистенціялізму до філософії релігії як доповнення поглядів, викладених М. Шлемкевичем<br />ґ) Зіставлення й унагляднення осягнень аналізи систем духової культури та її завершення «в ідеї персональної монади»<br />д) Проблема місця етики у філософії як інтерпретації трьох систем культури, науки, мистецтва i релігії<br />е) Динамічна перспектива розвитку «систем культури» та становище і завдання «філософічних дисципліна за Шлемкевичем «галузей філософії», розглянених у цій перспективі<br />X<br /><em>Філософія як метаморфоза: метафізика як завершене усуспільнення філософічних інтерпретацій систем культури в позаявній дійсності</em><br />а) Суб'єктивність і гіпотетичність метафізики <br />6) Критика інтуїтивної методи у метафізиці як підходу, що мав би запевнити метафізичному пізнанню вищий щабель певности<br />в) Роля філософії в декартівському «дереві знання». Філософія «життєвим соком дерева знання»<br />XI<br /><em>Паралелізми і «точки перетику» між філософією і публіцистикою ключем розуміння філософічної творчости М. Шлемкевича як вияву творця</em></p> <p><em>Микола Шлемкевич</em><br />СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ<br /><em>Впровід</em><br /><em>І Історично-критична частина</em><br />А Боротьба за поняття філософії<br /><em>ІІ Абсолютистичні погляди</em><br />§ 1 Філософія як окрема наука<br />§ 2 Філософія як науковий світогляд – познака гіпотетичности<br />§ 3 Філософія як загал науковости – познака загалности<br /><em>ІІ Релятивістичні погляди</em><br />§ 4 Філософія як сукупність різнорідних систем – познака універсальности, суцільности<br />Б Клясичні визначення філософії<br />§ 5 Платон<br />§ 6 Кант<br /><em>ІІІ Систематична частина</em><br />§ 7 Критичні завдання філософії – познака загальности<br />§ 8 Підготовчо-тимчасове завдання філософії – познака гіпотетичности<br />§ 9 Філософія як метафізика – познака універсальности, суцільности<br /><em>Закінчення</em><br /><em>Термінологічні і речеві пояснення до праці М. Шлемкевича </em><br /><em>Бібліографічні відсилання</em><br /><em>Покажчик імен</em></p>

2024-06-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/109 2024-06-29T07:53:37+00:00 Фрідріх Ніцше sententiae2000@gmail.com Лесь Гринюк sententiae2000@gmail.com

<p>Український переклад твору німецького філософа Фрідріха Ніцше «Also sprach Zarathustra», здійснений українським письменником та перекладачем Лесем Гринюком. Переклад було видано у 4-х частинах на початку 1910-х років.&nbsp;</p>

2024-06-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 TULA (цифрова версія), Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/107 2024-06-29T06:27:42+00:00 Юрий Кміт sententiae2000@gmail.com

<p>Метою статті є критичний огляд творчості Ніцше. Автор розглядає види класифікації творчості Ніцше і аргументує, що вчення Ніцше є теоретичним синтезом модернізму. Кміт заперечує філософічність творчості Ніцше через її безсистемність, бездоказовість та релятивність, а також вказує на неоригінальність Ніцшевого поняття «волі до влади» та його звідність до Шопенгаверової «волі до життя». Автор доходить висновку, що переоцінка моральних цінностей у Ніцше має суто негативний характер щодо усіх етичних напрямів.</p>

2024-06-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2015 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/108 2024-06-29T07:35:55+00:00 Михайло Рудницький sententiae2000@gmail.com

<p>Стаття була написана з нагоди 30-річчя смерті Фрідріха Ніцше. Публікація складається з двох частин: 1) Живучість Ніцшого (Діло, 1930, 6 вересня, с. 2); 2) Зв’язки життєпису з ідеями (Діло, 1930, 7 вересня, сс. 4-5).</p> <p>У першій частині автор наголошує на неоднозначності фігури Ніцше як несистематичного філософа. Рудницький вказує, що у філософії Ніцше його захоплює критика філософських систем, які намагаються описати світ у поняттях, та його індивідуалізм. Ніцше був мислителем, що продемонстрував важливість особистісних переживань філософа для створення власної системи.</p> <p>У другій частині автор наводить зв’язки між біографічними даними з життя Ніцше та тими образами й символами, що зустрічаються у текстах філософа. Наголошено на значущості стосунків Ніцще з жінками, а саме Косімою Ваґнер та Лу Саломе, які, на думку автора, стали символами у творчості Ніцше. Також Рудницький звертається до образів Юди, Діоніса та Христа у творчості Ніцше.</p> <p>Автор підсумовує розгляд твердженням, що образ надлюдини з’явився завдяки надмірній життєвій енерґії Ніцше, який бунтував проти своєї надто приземленої людської природи.<br /><strong>Катерина Скрипник</strong></p>

2024-06-29T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Чтиво (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/106 2024-06-26T11:22:29+00:00 Володимир Олексюк sententiae2000@gmail.com

<p>Метою праці є презентація та адвокація реалістичної метафізики у вигляді філософії томізму. Приводом для цього є відсутня, на думку автора, сформована українська філософська традиція. За Олексюком, пропонована у книзі християнська реалістична метафізика могла б стати основою для розбудови сучасної української філософії. Праця містить систематичний виклад ключових тем реалістичної метафізики, а також елементи її зіставлення із альтернативними підходами.<br /><br /></p> <p><strong>Зміст</strong></p> <p>Вступ</p> <p>Передмова</p> <p> </p> <p>ПЕРША ЧАСТИНА</p> <p>Пролог – Що є філософія та яке її значіння</p> <p>Логіка – Аристотелівська логіка</p> <p>Формальна логіка – Сприйнятливість</p> <p>Осуд</p> <p>Розумування</p> <p> </p> <p>ДРУГА ЧАСТИНА</p> <p>Матеріяльна логіка</p> <p>Універсальне</p> <p>Стверджування (Предикати)</p> <p>Категорії</p> <p>Рід різниці</p> <p>Перші принципи</p> <p>Деманстрація</p> <p>Наука</p> <p>Природа логіки</p> <p> </p> <p>ТРЕТЯ ЧАСТИНА</p> <p>Філософія природи</p> <p>Матерія і форма</p> <p>Природа</p> <p>Рух</p> <p>Місце і час</p> <p>Перший нерухомий рухач</p> <p> </p> <p>ЧЕТВЕРТА ЧАСТИНА</p> <p>Філософія психології</p> <p>Життя і дух</p> <p>Пізнання</p> <p>Відчуття і пізнання</p> <p>Інтелекція</p> <p>Апетитність</p> <p>Змислові аспекти</p> <p>Вольовість</p> <p>Людина</p> <p> </p> <p>П'ЯТА ЧАСТИНА</p> <p>Метафізика</p> <p>Буття</p> <p>Трансцендентальність</p> <p>Принципи буття</p> <p>Субстанція і засоби існування</p> <p>Причинність</p> <p>Мудрість</p> <p> </p> <p>ШОСТА ЧАСТИНА</p> <p>Епістологія</p> <p>Знання</p> <p>Правда і фальш</p> <p>Доказ і певність</p> <p> </p> <p>СЬОМА ЧАСТИНА</p> <p>Природна теологія (теодіцея)</p> <p>Участь у дії буття</p> <p>Доказ існування Бога</p> <p> </p> <p>ВОСЬМА ЧАСТИНА</p> <p>П'ять шляхів доказу існування Бога</p> <p>А. Чи існування Бога само-довідне?</p> <p>Б. Інші погляди</p> <p>В. Можливість демонстрації існування Бога</p> <p>Г. Доказ існування Бога</p> <p>Ґ. Перший шлях: Демонстрація із становища руху</p> <p>Д. Другий шлях: Демонстрація із становища продуктивної причини</p> <p>Арґумент св. Томи</p> <p>Е. Третій шлях: Демонстрація із становища континґентних речей</p> <p>Є. Демонстрація із становища ступневої досконолості універсу</p> <p>Арґумент св. Томи</p> <p>Ж. П'ятий шлях: Демонстрація зі становища порядку універсу</p> <p>З. Висновки</p> <p> </p> <p>ДЕВ'ЯТА ЧАСТИНА</p> <p>Суть і атрибути Бога</p> <p>Реальні атрибути</p> <p>Оперативні атрибути</p> <p>Божественна причиновість</p> <p>Проблема зла</p> <p> </p> <p>ДЕСЯТА ЧАСТИНА</p> <p>Етика (Філософія моралі)</p> <p>Людська дія</p> <p>Кінець людської дії</p> <p>Добровільність і мимовільність</p> <p>Моральність і відповідальність</p> <p>Закон і справедливий розсудок</p> <p> </p> <p>ОДИНАДЦЯТА ЧАСТИНА</p> <p>Філософія гуманістичний наук. Філософія мови</p> <p>Філософія мистецтва</p> <p>Філософія історії</p> <p>Філософія релігії</p> <p>Філософія освіти</p> <p>Філософія цінности</p> <p>ДВАНАДЦЯТА ЧАСТИНА</p> <p>Епілог (Проблема розуміння поглядів – Схід)</p> <p>Захід</p> <p>19-те століття</p> <p>20-те століття</p> <p>Показник</p> <p>Бібліографія</p>

2024-06-26T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Diasporiana (цифрова версія) https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/99 2024-06-24T12:28:55+00:00 Валентин Фердинандович Асмус sententiae2000@gmail.com

<p>Академічна справа Валентина Асмуса як співробітника наукових і освітніх інституцій УСРР.</p> <p>Справа містить: анкетний листок наукового робітника (2.04.1927); анкетний лист (с.а. 1927); декілька автобіографій за період 1926–1927 рр. Зокрема, у низці документів наведені місця роботи, бібліографія праць до 1927 р. і київська адреса Асмуса.</p>

2024-06-24T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/101 2024-06-24T13:18:04+00:00 Альфред-Вольдемар Георгійович Бон sententiae2000@gmail.com

<p>Академічна справа Альфреда-Вольдемара Бона як аспіранта, зареєстрованого Укрнаукою (Українське головне управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УСРР).</p> <p>Справа містить аспірантську анкету («особисту карточку») Бона, в якій наводиться інформація про його походження, освіту, партійну приналежність, афіліацію, володіння іноземними мовами тощо.</p>

2024-06-24T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/84 2024-05-17T15:45:50+00:00 Семен Юлійович Семковський sententiae2000@gmail.com

<p>Академічна справа (1923-1928) Семена Юлійовича Семковського як члена президії Укрнауки (Українське головне управління науковими установами при Народному комісаріаті освіти УСРР).</p> <p>Справа містить автобіографію Семковського від 17.01.1924 р.; посвідчення Семковського як члена президії Укрнауки; посвідки щодо наукових відряджень Семковського від різних наукових установ УСРР, де він працював у вказаний період, а) до Москви і Ленінграда з метою користування бібліотеками для підготовки наукового дослідження; б) Москви, Ленінграда і Києва на наукові та освітньо-організаційні заходи; матеріали щодо оплати праці і відряджень Семковського у різних наукових установах, де він працював у вказаний період; матеріали щодо отримання відпусток; службові записки.</p>

2024-05-17T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2024 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/4 2024-03-03T17:21:04+00:00 Юрій Чорноморець palamist@gmail.com Олег Хома sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em><br><strong>Митрополит Антоній</strong> (Київ) Принципи розвитку православної богословської освіти в Україні на сучасному етапі<br><strong>Михайло Черенков</strong> (Донецьк, Київ) Протестантська теологія і «протестантський» університет в Україні: про можливості та реальність<br><strong>Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін</strong> (Київ) Неопатристична православна теологія отця Георгія Флоровського<br><strong>Юрій Чорноморець</strong> (Київ) Дискусії про неопатристику у православній теології початку XXI століття<br><strong>Роман Завійський</strong> (Львів) Вплив католицької думки на православну неопатрис-тику Георгія Флоровського та Володимира Лоського (пер. з англ. Дарини Морозової)<br><strong>Геннадій Христокін</strong> (Київ) Софіологія отця Сергія Булгакова та неопатристика: порівняльний аналіз проектів розвитку православної теології на початку ХХ століття<br><strong>Юрій Чорноморець, Геннадій Христокін</strong> (Київ) Передмова до перекладу із книги Джона Пантелеймона Манусакіса «Бог після метафізики. Теологічна естетика»<br><strong>Архімандрит Джон Пантелеймон Мануссакіс</strong> (США) Бог після метафізики. Теологічна естетика. Частина друга. Слухання. Розділ 4. Прелюдія: фігури мовчання<br><strong>Денис Кондюк</strong> (Київ) Нові напрямки у євангельській герменевтиці й можливі перспективи розвитку<br><strong>Роман Соловій</strong> (Львів) Проект Мерольда Вестфала та його внесок у формування герменевтики християнської спільноти у контексті постмодерну<br><strong>Павло Гаврилюк</strong> (Київ, Сент-Пол, Міннесота, США) Канонічні богослужіння: діалектика lex orandi і lex credendi (пер. з англ. Ігоря Мялковського)<br><strong>Ростислав Ткаченко</strong> (Донецьк) (Не) «только Писание»: исследование соотношения Священного Писания и Священного Предания как источников богословия у Мартина Лютера в контексте исторического развития западной церковной традиции<br><strong>Дарина Морозова</strong> (Київ) Покриті Святим Духом. До проблеми еклезіології Макаріївського корпусу<br><strong>Архімандрит Кирил Говорун</strong> (CША) Загальне та окреме в Церкві<br><strong>Станислав Павлов</strong> (Германия) На пути к новому определению понятий «единство» и «плюрализм» в философии религии: вклад Карла Ранера в современную дискуссию<br><strong>Дмитро Бінцаровський</strong> (Тернопіль) Протестантизм без Реформації<br><strong>Володимир Мороз</strong> (Тернопіль) Ставлення до націоналізму у сучасній УГКЦ: теорія і практика утвердження еклезіологічної свідомості<br><strong>Yevgen Shatalov</strong> (Kiev) The Contours of Communitarian Theology<br><strong>Андрій Баумейстер</strong> (Київ) Апорії інтерсуб’єктивного трансцендентально-прагматичного обґрунтування практичних норм у філософії К.-О. Апеля та Ю. Габермаса<br><strong>Лариса Карачевцева</strong> (Київ) Прочитання «Буття і часу» Мартіна Гайдеґера після постмодерну і реконструкція класичного вчення про трансцендентальний суб’єкт<br><strong>Володимир Волошин</strong> (Донецьк) Методологія наукового пізнання релігії: якою вона може бути сьогодні?<br><strong>Олександра Саковська</strong> (Київ) Вчення про трансценденталії Франциско Суареса<br><strong>Григорій Півторак</strong> (Київ) Нове слова в українські семітології та біблеїстиці (рецензія на: Протоиерей Олег Скнарь. Каменные страницы библейской истории: Исследования эпиграфических памятников Израиля и Иудеи периода Первого Храма (Х – V вв. до Р. Х). – К.: Послушник, 2013)<br><strong>Олексій Панич</strong> (Донецьк, Київ) Сила і парадокси українського томізму (рецензія на: Баумейстер А.О. Біля джерел мислення і буття. — Київ: Дух і Літера, 2012)<br><strong>Ірина Каплан</strong> (Донецьк, Київ) Українська біблеїстика: відновлення традиції (рецензія на: Головащенко С. І. Дослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії XIX – початку XX ст. – К.: Видавничий відділ Української Православної Церкви, 2012)<br><strong>Володимир Бурега</strong> (Київ) Часопис «Труди Київської духовної академії»: історія і сучасність</p> <p>&nbsp;</p>

2013-08-08T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2013 Ін-т філософії НАНУ, ВНТУ, Філософська думка, Sententiae https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/3 2024-03-03T17:02:56+00:00 Юрій Чорноморець palamist@gmail.com Олег Хома sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p><strong>Митрополит Антоній</strong> (Київ)&nbsp; Вітальне слово<br><strong>Юрій Чорноморець</strong> (Київ)&nbsp; Теологічне повернення до традиції на початку третього тисячоліття як шлях відкритості та діалогу<br><strong>Андрій Баумейстер</strong> (Київ)&nbsp; Філософські засади після ХХ століття<br>Л<strong>ариса Карачевцева</strong> (Київ)&nbsp; Дискусії про «суб’єкт» і «суб’єктивність» в філософії ХХ-ХХІ століть<br><strong>Анатолий Денисенко</strong> (Киев)&nbsp; Интеллектуальный климат постсекулярной эпохи: очер-чивая границы современного богословского дискурса<br><strong>Михайло Черенков</strong> (Донецьк)&nbsp; Майбутнє теології та теологія майбутнього: теолого-філософські рефлексії<br><strong>Павло Гаврилюк</strong> (Київ, Сент-Пол, Міннесота, США)&nbsp; Православне відродження: нова генерація теологів (пер. з англ. Ігоря Мялковського)<br><strong>Юрій Чорноморець</strong> (Київ)&nbsp; Православна теологія на шляху до нової парадигми<br><strong>Роман Соловій</strong> (Львів)&nbsp; Передумови формування богослов’я Виникаючої церкви: пост-лібералізм, пост-консерватизм і радикальна орто-доксія<br><strong>Джон Милбанк</strong> (США)&nbsp; «Постмодерный критический августинизм»: Краткая сумма в 42 ответах на незаданные вопросы (пер. с англ. Дарьи Морозовой)<br><strong>Джон Пантелеймон Мануссакіс</strong> (США)&nbsp; Обіцянка нового і тиранія Тотожного (пер. з англ. Дарини Морозової)<br><strong>Борис Гунєвич</strong> (Загреб, Хорватія)&nbsp; Гостросюжетний роман Радикальної ортодоксії. Духовні вправи (пер. з англ. Сергія Іонова, Юлії Зубкової та Дарини Морозової)<br><strong>Nikolaos Asproulis</strong> (Greece)&nbsp; Theology of Beauty: Basic presuppositions of its Christian character<br><strong>Дмитрий Бирюков</strong> (Россия)&nbsp; К вопросу о специфике «христологических программ»: естественнонаучные и философские предпосылки в полемике между монофизитами и халкидонитами в Византии (Иоанн Филопон и Иоанн Дамаскин)<br><strong>Патріарх Кирил</strong> (Москва)&nbsp; Теологія в постатеїстичній Росії: стан та перспективи<br><strong>Митрополит Володимир</strong> (Київ)&nbsp; Завдання православного богослов'я в Україні на сучас-ному етапі<br><strong>Віктор Бондаренко</strong> (Київ)&nbsp; Зближення світської та духовної шкіл в Україні: вимога часу та межі можливого<br><strong>Єпископ Клімент</strong> (Київ)&nbsp; Траєкторії розвитку богословської освіти<br><strong>Тарас Добко</strong> (Львів)&nbsp; Університет і богословська освіта в Україні: автономія знання та інтелектуальна потреба теології<br><strong>Володимир Бурега</strong> (Київ)&nbsp; Теологія в державних університетах: досвід Православ-них Церков Європи.<br><strong>Ілля Бей</strong> (Київ, Запоріжжя)&nbsp; Богословська освіта в Чехії та Словаччині: історія та сучасний стан<br><strong>Юрій Решетніков</strong> (Київ)&nbsp; Питання правового забезпечення богословської освіти в Україні<br><strong>Віталій Хромець</strong> (Київ)&nbsp; Нові форми інституалізації теології в світській системі освіти України<br><strong>Ciprian Iulian Toroczkai</strong> (Romania)&nbsp; Ethical and Cultural Problems the Orthodox Theological Education in Romania Is Facing Today: A Brief Survey<br><strong>Архімандрит Євфросин</strong> (Білаш) (Одеса)&nbsp; Перспективи сучасної теологічної освіти в Україні<br><strong>Алла Бойко</strong> (Київ)&nbsp; Рецензія на «Труди Київської духовної академії» 1997-2011 рр.</p>

2013-03-11T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2012 Ін-т філософії НАНУ, ВНТУ, Філософська думка, Sententiae https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/2 2024-03-03T16:22:15+00:00 Юрій ЧОРНОМОРЕЦЬ palamist@gmail.com Олег Хома sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>Зміст</strong></em><br><strong>Юрій Чорноморець</strong> (Київ) Легітимізація теології як науки в пострадянському православному ландшафті<br><strong>Геннадій Христокін</strong> (Київ) Неопаламізм у сучасній православній теології<br><strong>Микола Крокош</strong> (Мюнхен, Німеччина) Богопізнання і філософія в східному богослов’ї з особливим врахуванням теології св. Григорія Палами<br><strong>Віктор Жуковський</strong> (Львів) Ідентичність східного богослов'я. проблема божої трансцендентності та іманентності у богомисленні Кирила Олександрійського та Йоана Золотоустого<br><strong>Roman Zaviyskyy</strong> (Lviv) East and West: The Development of the Trinitarian Vocabulary<br><strong>Оксана Горкуша</strong> (Київ) Сучасні спроби легітимізації теології як науки: релігієзнавчий аналіз<br><strong>Анатолий Денисенко</strong> (Киев) Природа библейской мифологии на основании критики проекта «демифологизации» Рудольфа Бультмана<br><strong>Євгенія Чорноморець</strong> (Київ) Теологічна естетика ареопагітик<br><strong>Тетяна Левченко</strong> (Київ) Тлумачення віри як містичної інтуїції в німецькій філософії та вплив цієї традиції на російську релігійну думку<br><strong>Роман Соловій</strong> (Львів) Християнський світогляд як відповідь на виклики пост-модернізму<br><strong>Олег Киселёв, Виталий Хромец</strong> (Киев) Философия религии: дисциплина, теория или подход в религиоведении<br><strong>Сергей Астапов</strong> (Ростов-на-Дону, Россия) Философия религии, религиоведение, теология: к вопросу о демаркации предметов исследования<br><strong>Kenneth W. Kemp</strong> (St. Paul, MN, USA) Thomistic Thoughts on the Place of God &amp; Religion in Philosophy &amp; at Universitites<br><strong>Михаил Черенков</strong> (Киев) Протестантская теология и философия религии: встречи на границах<br><strong>Сімо Кнууттіла</strong> (Гельсінкі) Обіцяння прагматистської філософії релігії (Переклад з англ. Юрія Козіка)<br><strong>Максим Пылаев</strong> (Москва) Философия религии в феноменологии религии Рудольфа Отто<br><strong>Ирина Хромец</strong> (Киев) Алетологическвя аргументация относительно бытия бога и ее значимость для философии религии<br><strong>Андрей Дахний</strong> (Львов) Религиозный писатель Кьеркегор как инспиратор атеистического философа Хайдеггера<br><strong>Светлана Коначева</strong> (Москва, Россия) Философия религии Мартина Хайдеггера: философия, теология и религиозная философия<br><strong>Юрий Козик</strong> (Киев) Толстовство Людвига Витгенштейна<br><strong>Владимир Волошин</strong> (Донецк) Принцип дополнительности: религиоведческий ракурс (к вопросу о необходимости демаркаций)</p>

2012-07-18T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2012 Archivum Sententiis https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/1 2024-03-03T16:07:41+00:00 Олег Хома sententiae2000@gmail.com

<p><em><strong>ЗМІСТ</strong></em></p> <p><strong>Андрій Баумейстер</strong> (Київ) Апофатизм у мисленні Св. Томи Аквінського</p> <p><strong>Andriy Vasylchenko</strong> (Kyiv) Equivocity of human being in the Aristotelian metaphysics</p> <p><strong>Михайло Кольцов</strong> (Київ) Бог та «експериментальна філософія» у другому виданні «Математичних принципів натуральної філософії» Ісака Ньютона</p> <p><strong>Віктор Котусенко</strong> (Київ) Теорія аналогії буття у філософії томізму як предмет історико-філософсь- кого дослідження</p> <p><strong>Сергей Секундант</strong> (Одесса) Логика и метафизика у Крузия</p> <p><strong>Юрій Чорноморець</strong> (Київ) Логіка Іоанна Дамаскіна — фундамент філософії візантійського неопла­тонічного есенціалізму</p> <p><strong>Valentin Omelyantchik</strong> (Kyiv) L’assertion simple chez les sto'iciens: une nouvelle interpretation</p> <p><strong>Ганна Поляк</strong> (Київ) Застосування модальної логіки в дослідженні схоластичної метафізики</p> <p><strong>Марко Форлівезі</strong> (Падуя, Італія) Епоха шкільниц­тва: академічна філософія між XV і XVII ст.</p> <p><strong>Микола Симчич</strong> (Київ) Теофан Прокопович: Про супозицію</p> <p><strong>Ірина Листопад</strong> (Київ) Розуміння терміна «кон­цепт» в контексті проблеми ідеальної комунікації в 2-й половині XIII ст.</p> <p><strong>Роман Татаріє</strong> (Сіверськодонецьк) Філософська перспектива для OUSIA</p> <p><strong>Ґ. В. Ф. Гегель</strong>. Німецька Конституція</p> <p><strong>Ґ. В. Ф. Гегель.</strong> Фрагмент системи 1800-го року</p> <p><strong>Кирило Ткаченко</strong> (Київ) Відношення суб’єкта до умов власної можливості як скрізна тема «Фрагмента системи 1800-го року»</p>

2010-11-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2010 Ін-т філософії НАНУ, ВНТУ, Філософська думка, Sententiae https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/5 2024-03-03T17:35:29+00:00 Микола Симчич sententiae2000@gmail.com

<p>У монографії, вперше в українській історико-філософській науці, проведено комплексний порівняльний аналіз курсів логіки, читаних у Києво-Могилянській академії в кінці XVII - першій половині XVIII ст. - у період найбільшого розквіту Академії. Завдяки такому аналізові схарактеризовано тогочасні філософські течії, які істотно впливали на викладання філософії в КМА, індивідуальні особливості та розходження в поглядах окремих могилянських професорів. Досліджено, у який спосіб професори готували свої курси і як використовували для цього надбання своїх попередників. З’ясовано, що на викладання філософії в Києво-Могилянській академії найбільше впливали курси філософії, читані в єзуїтських навчальних закладах Речі Посполитої.<br>Крім аналізу змісту курсів, у роботі значну увагу приділено атрибуції рукописів.<br>Для істориків філософії, істориків освіти й усіх, хто цікавиться історією України.</p>

2009-07-03T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2009 Archivum Sententiis https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/44 2024-04-14T20:40:11+00:00 Степан Кошарний sententiae2000@gmail.com

<p><strong>Короткий опис</strong></p> <p><em>У монографії міститься розгорнутий критичний аналіз герменевтики </em><em>Дильтая</em><em>. Розкриваються особливості протиборства в історичному вченні про науку </em><em>Дильтая</em><em> інтелектуальних традицій «філософії життя» й «філософії свідомості», виявляються результати цього протиборства стосовно </em><em>Дильтєвої</em><em> концепції герменевтики. З’ясовано типологічні форми, що їх набула герменевтика у </em><em>Дильтая</em><em> під впливом феноменології «Логічних досліджень» Гусерля і які визначили радикально-онтологічну метаморфозу принципу історизму й проблеми розуміння у Гайдеґера і його послідовників.</em></p> <p>&nbsp;</p> <p><strong>Зміст</strong></p> <p>Вступ</p> <p>Розділ І «Критика історичного розуму» й філософські підсумки першого етапу її розвитку</p> <ol> <li class="show">Ідейно-теоретичні передумови історичного науковченняДільтея</li> <li class="show">Основоположення історичного розуму й проблема теоретичного синтезу гуманітарного знання</li> <li class="show">Герменевтика</li> </ol> <p>Розділ ІІ Феноменологія Гусерля й досвід герменевтичного основоположення гуманітарного знання в історичному науковченні&nbsp;Дільтея</p> <ol> <li class="show">Теоретико-пізнавальні проблеми герменевтики у світлі феноменологічної концепції філософії</li> <li class="show">Історичне розуміння, його предметний зміст і форми</li> <li class="show">Принцип історизму й проблема «метафізики»</li> </ol> <p>Висновки</p> <p>Список літератури</p>

1992-01-31T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1992 Archivum Sententiarum https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/243 2024-11-14T07:43:42+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><strong><em>Характерні риси соціалістичного способу життя</em></strong></p> <p><strong>Шляхов Б</strong><strong>.</strong><strong> М.</strong> (Дніпропетровськ) — Ленінські ідеї про формування естетичної сфери соціалістичного способу життя (3)</p> <p><strong>Кравець В. М.</strong> (Івано-Франківськ), <strong>Липа О. Я.</strong> (Івано-Франківськ) — XXVI з’їзд КПРС про взаємозв’язок матеріальних і духовних основ розвитку особи (14)</p> <p><strong><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики </em></strong></p> <p><strong>Горський В. С.</strong> — Про світоглядне значення принципу історизму (20)</p> <p><strong>Тарасенко М. Ф.</strong> — Світоглядні аспекти генезису і перспектив розвитку технології (28)</p> <p><strong>Андрос Є. І.</strong> — Істина як форма практично-духовного освоєння світу (39)</p> <p><strong><em>Методологія наукового пізнання</em></strong></p> <p><strong>Виноградов В. Г.</strong> (Москва), <strong>Гончарук С. І.</strong> (Москва) — Закони функціонування у системі соціального прогнозування (49)</p> <p><strong><em>&nbsp;</em></strong><strong><em>Проблеми формування людини</em></strong></p> <p>«Круглий стіл» філософів, психологів і соціологів «Життєвий шлях особи» (закінчення) (55)</p> <p><strong><em>На допомогу соціологові-практику</em></strong></p> <p><strong>Моїн В. Б.</strong> (Одеса) — Задоволеність працею і розвиток ділових якостей працівників (67)</p> <p><strong>Бичко І. В.</strong> — Видатний гуманіст епохи Відродження. (До 450-річчя від дня народження М. Монтеня) (74)</p> <p><strong><em>Критика буржуазної ідеології</em></strong></p> <p><strong>Култаєва М. Д.</strong> (Харків) — Західнонімецька філософська антропологія і педагогіка (81)</p> <p><strong>Васильєва А. В.</strong> (Москва) — Теологічна інтерпретація науки як вияв кризи сучасної релігії (90)</p> <p><strong>Вовк О. Л.</strong> — Неспроможність клерикально-націоналістичних концепцій історії Київської Русі (99)</p> <p><strong><em>Досвід методичної роботи кафедр філософії вузів республіки</em></strong></p> <p><strong>Ключников В. П.</strong> — Методологічна і світоглядна спрямованість лекцій із спеціальних дисциплін. (Із досвіду роботи кафедри філософії Української сільськогосподарської академії) (112)</p> <p><strong><em>Проблемні огляди літератури</em></strong></p> <p>Дослідження світоглядних і методологічних функцій матеріалістичної діалектики філософами Української РСР (1976—1981) (закінчення) (114)</p> <p><strong><em>Наукове життя</em></strong></p> <p><strong>Депенчук Н. П., Крисаченко В. С</strong><strong>.</strong> — Світогляд і наукове пізнання (121)</p> <p><strong><em>Рецензії</em></strong></p> <p><strong>Стеценко Л. М.</strong> — Естетична думка на Україні (124)</p> <p>Філософи, лауреати Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки 1982р. (128)</p> <p>Книжкова полиця (48,73)</p> <p>Наші автори</p>

1983-01-21T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1983 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/241 2024-10-30T08:02:31+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p>Звернення Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР до Комуністичної партії, до Радянського народу (3)</p> <p>Інформаційне повідомлення про Пленум Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу (5)</p> <p>Промова товариша Ю. В. Андропова (6)</p> <p>Промова товариша К. У. Черненка (8)</p> <p>Генеральний секретар ЦК КПРС Юрій Володимирович Андропов (10)</p> <p>60 РОКІВ УТВОРЕННЯ СОЮЗУ РСР</p> <p>Відповідальні завдання вчених-суспільствознавців (12)</p> <p><strong>Шинкарук В. І.</strong> — Науковий світогляд — ідейна основа інтернаціональної єдності радянського суспільства (16)</p> <p><strong>Товчук М. Т.</strong> (Москва), <strong>Богданов Б. В.</strong> (Москва) — Радянська філософська наука і її інтернаціональна сутність (23)</p> <p><strong>Ситник А. М.</strong> — Проблема охорони природи в умовах розвинутого соціалізму (Питання методології) (36)</p> <p><strong>Тищенко В. П.</strong> — Інтернаціоналістське виховання трудящих (47)</p> <p><strong>Головаха І. Я.</strong> — Головні етапи і тенденції розвитку соціалістичної державності (57)<br><strong>Ширяев Ю. І.</strong> — Зміни в змісті і характері фізичної та розумової праці за соціалізму (66)</p> <p><strong>Масловський М. А.</strong> — Проблеми соціального розвитку села в матеріалах травневого (1982 р.) Пленуму ЦК КПРС (72)</p> <p><strong>Сиволоб Ю. В.</strong> — Взаємозв’язок між соціалістичним змаганням і наставництвом (83)</p> <p><em>Проблеми формування людини</em></p> <p>«Круглий стіл» філософів, психологів і соціологів «Життєвий шлях особи» (продовження) (91)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Єсипчук М. М.</strong> — Культура в контексті спадкоємності та відтворення (99)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Примок Ю. Д.</strong> — Обмін інформацією чи «інформаційна війна»? (109)</p> <p><strong>Рувинський JI. А.</strong> (Одеса<strong>), Стокяло В. А.</strong> (Одеса) — Антирадянська основа ідейно- політичного альянсу сіонізму і українського буржуазного націоналізму (122)</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Лисенко О. Я.</strong> — Патріотизм і інтернаціоналізм як риси соціалістичного способу життя (131)</p> <p><strong>Доброскокін І. І., Сластенко Є. Ф.</strong> — Ідейна злиденність буржуазно-націоналістичних теорій (132)</p> <p><strong>Тенянко Ю. Я.</strong> (Полтава) — Ідейні зв’язки революційних демократів України і Росії (133)</p> <p><em>Наші автори</em></p>

1982-11-24T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/240 2024-10-29T12:44:59+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>До 60-річчя утворення Союзу РСР</em></p> <p>Зміцнювати співробітництво філософів братніх республік (3)</p> <p>Слово — філософам братньої Білоруської РСР</p> <p><strong>Круковський О. С.</strong> (Мінськ), <strong>Кузьменков В. П.</strong> (Мінськ), <strong>Савастюк А. І. </strong>(Мінськ) — Розвиток філософської науки в Радянській Білорусії у 70-ті роки (10)</p> <p><strong>Бабосов Є. </strong><strong>М.</strong> (Мінськ) — Нові тенденції соціального розвитку робітничого класу в зрілому соціалістичному суспільстві (19)</p> <p><strong>Серова І. І.</strong> (Могильов) — Інтернаціоналізм суспільства розвинутого соціалізму (31)<br /><strong>Яцкевич А. Ф.</strong> (Брест) — Діалектика об’єктивного і суб’єктивного у механізмі дії соціальних законів (41)</p> <p><strong>Стьопін В. С.</strong> (Мінськ) — Про критерії розрізнення спеціальнонаукового і буденного пізнання (47)</p> <p><strong>Майхрович А. С.</strong> (Мінськ) — Розвиток історнко-філософських досліджень в БРСР (55)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Шинкарук В. І., Липа О. Я.</strong> (Івано-Франківськ) — Категорія буття в «Науці логіки» Гегеля. Буття і його якісна визначеність (65)</p> <p><strong>Кримський С. Б., Кузнецов В. І.</strong> — Діалектико-матеріалістнчний зміст поняття «світ» у сучасному природознавстві (73)</p> <p><em>До 350-річчя від дня народження Б. Спінози</em></p> <p><strong>Бичко </strong><strong>І</strong><strong>. В.</strong> — На шляху подолання філософського дуалізму (85)</p> <p><strong>Кушаков </strong><strong>Ю</strong><strong>. В</strong>. — Філософське учення Б. Спінози в інтерпретації Л. Фейербаха (92)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Шпак В. Т.</strong> (Черкаси) — Атеїстична спадщина українських революційних демократів у кривому дзеркалі буржуазно-націоналістичних фальсифікацій (100)</p> <p><strong>Кошарний С. О.</strong>— До критики феноменологічної концепції філософських категорій (108)</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Сокол С. Ф.</strong> (Мінськ) — Становлення і розвиток матеріалістичного світогляду в Білорусії (122)</p> <p><strong>Бичко А. К.</strong> — Видатний просвітник-гуманіст Білорусії (124)</p> <p><strong>Нічик В. М</strong>. — Книга з історії Києво-Могилянської академії (126)</p> <p><em>Наші</em> <em>автори</em></p>

1982-09-15T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/239 2024-10-29T08:23:02+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>До 60-р</em><em>і</em><em>ччя утворення Союзу РСР</em></p> <p><strong>Горбач Н. Я.</strong> (Львів) — Ленінське вчення про культуру і соціалістичне культурне будівництво (3)</p> <p><strong>Чорноволенко В. П., Макеев С. О., Вишняк О. </strong><strong>І</strong><strong>.</strong> — Трудовий потенціал міста: проблеми відтворення і використання (10)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Табачковський В. Г.</strong> — Про співвідношення категоріальних форм філософії, світогляду і культури. (Межі гносеологічного тлумачення категорій) (21)</p> <p><em>Методологія наукового пізнання</em></p> <p><strong>Лазоренко Л. В.</strong> — Цільовий підхід як нормативна форма єдності знання (34)</p> <p><em>На допомогу соціологові-практику</em></p> <p><strong>Докторов Б. </strong><strong>З</strong><strong>.</strong> (Ленінград), <strong>Паніотто В. І.</strong> — Поштове опитування у соціологічному дослідженні (42)</p> <p><em>З історії вітчизняної філософії</em></p> <p><strong>Блудов Я. С.</strong> (Харків) — Про розвиток марксистсько-ленінської філософії на Україні в 20—30-ті роки (продовження) (52)</p> <p><strong>Заїченко Г. А.</strong> (Дніпропетровськ), <strong>Нарський І. С.</strong> (Москва) — Теоретико-пізна- вальні ідеї Джона Локка і сучасність (До 350-річчя від дня народження Дж. Локка) (58)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Поліщук Н. П.</strong> — Світоглядно-методологічні функції плюралізму в сучасній буржуазній ідеології (69)</p> <p><strong>Нестеренко В. Г.</strong> (Ровно) — Суперечності буржуазної естетичної свідомості як вияв духовної кризи капіталізму (79)</p> <p><em>Трибуна молодого науковця</em></p> <p><strong>Райда К. Ю.</strong> — «Філософія абсурду» А. Камю в ідеологічній боротьбі сьогодення (87)</p> <p><em>Проблемні огляди літератури</em></p> <p>Дослідження світоглядних і методологічних функцій матеріалістичної діалектики філософами Української РСР (1976—1981) (93)</p> <p><em>Наукове життя</em></p> <p><strong>Никанорова Л. В.</strong> — Звітно-виборна конференція Українського відділення філософського товариства СРСР (99)</p> <p>Склад керівних органів Українського відділення філософського товариства СРСР (102)<br><strong>Ніколко В. М.</strong> (Сімферополь), <strong>Кремінський О. І. </strong>(Сімферополь) — Проблеми творчості (103)</p> <p>Рецензії (106)</p> <p><em>Бібліографічна інформація</em></p> <p>Філософська література, що вийшла в республіці в 1980 році (закінчення) (122)</p> <p><em>Наші автори</em></p>

1982-07-16T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/20 2024-03-19T07:00:08+00:00 Олег Кедровський sententiae2000@gmail.com

<p>Український переклад монографії О. Кедровського "Методы построения теоретических систем зна-ния. Диалог философа и математикa. "(Київ: Вища школа, 1982, 163 с.)</p> <p>В монографії українського філософі Олега Кедровського (1939-2005) у формі діалога математика і філософа містяться виразні, логічно коректні визначення філософських, загальнонаукових, математичних категорій і понять, які є конститутивними ядрами багатьох сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових дискурсів.&nbsp;&nbsp;</p> <p>Написана в період, коли про що б не писали автори, особливо в ділянці соціально-гуманітарного знання, вони повинні були дотримуватися певних правил і хоча б формально віддавати належне «вісі затвердженої ідеології». Попри це, книга містить зерна істини, які роблять її цінною і актуальною, такою, що здатна збагачувати інтелектуально, сприяти творчим пошукам молодого покоління українських фахівців</p>

1982-07-01T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 2018 С. М. Повторева, укр. переклад https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/238 2024-10-28T11:42:58+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>&nbsp;</em><em>До 60-річчя утворення Союзу РСР</em></p> <p><strong>Пато</strong><strong>н</strong><strong> Б. Є.</strong> — Розвиток Києва — столиці Української РСР, важливого промислового, наукового і культурного центру (3)</p> <p><strong>Шинкарук В. І.</strong> — Про завдання Українського відділення Філософського товариства СРСР у світлі рішень XXVI з’їзду КПРС (13)</p> <p><strong>Тарельн</strong><strong>и</strong><strong>к Б. І.</strong> (Суми) — Розвиток колгоспної демократії і вдосконалення управління агропромисловим комплексом (25)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Звіглянич В. О.</strong> — Культура, пізнання, категорії філософії (34)</p> <p><em>Трибуна молодого науковця</em></p> <p><strong>Ануфрієва Н. М.</strong> — Спілкування та його структура (46)</p> <p><em>Методологія наукового пізнання</em></p> <p><strong>Барсегян Г. 3.</strong> (Ленінакан) — Синтез знань у розв’язанні технічних задач з історії вітчизняної філософії (55)</p> <p><strong>Блудов Я. С.</strong> (Харків) — Про розвиток марксистсько-ленінської філософії на Україні у 20—30-ті роки (66)</p> <p><strong>Добро</strong><strong>с</strong><strong>кокін І. Г.</strong> — Теоретичний розвиток Г. Димитровим марксистсько-ленінських принципів пролетарського інтернаціоналізму. (До 100-річчя від дня народження) (71)</p> <p><em>Проблеми викладання філософії</em></p> <p><strong>Булатов М. О.</strong> — Теорія філософських категорій як складова частина діалектичного матеріалізму (79)</p> <p><em>На допомогу керівникам методологічних семінарів</em></p> <p><strong>Кивенко Н. В.</strong> — Про об’єктивну основу комплексного підходу в науковому пізнанні (91)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Зіневич І. Є., Фомиченко В. В.</strong> — Соціальна філософія великого французького просвітника і сучасна ідеологічна боротьба. (До 270-річчя від дня народження Ж.-Ж. Руссо) (96)</p> <p><strong>Янков М.</strong> (НРБ) — Антидіалектичні спекуляції поняттям інформації . . .102</p> <p><em>Наукове життя</em></p> <p><strong>Піддубний В. А., Сакада М. О.</strong> — Проблеми управлінських нововведень</p> <p>і господарського експериментування (111)</p> <p><strong>Юк</strong><strong>н</strong><strong>явічус С.</strong> (Вільнюс) — Проблема людини в сучасній філософії (115)</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Зязюн І. А.</strong> (Полтава) — Трудовий колектив — основна ланка народногосподарського комплексу (118)</p> <p><strong>Чернишов В. С.</strong> (Дніпропетровськ), <strong>Мендик М. Ф.</strong> (Дніпропетровськ) —</p> <p>Радянська обрядність (119)</p> <p><strong>Кедровський О. І., Стасишин В. М.</strong> (Львів) — Філософські основи математичного пізнання (121)</p> <p><strong>Цехмістро І. </strong><strong>З</strong><strong>.</strong> (Харків), <strong>Штанько В. І</strong>. (Харків) — Семіотика і управління (122)</p> <p><strong>Парахонський Б. О.</strong> — Філософсько-методологічний аналіз природи наукових абстракцій (125)</p> <p><strong>Костєв В. М.</strong> — Дослідження взаємозв’язку енергії і інформації (127)</p> <p>Наші автори</p>

1982-05-18T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/236 2024-10-19T18:18:42+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>КИЄВУ — 1500 РОКІВ</em></p> <p><strong>Мітін М. Б.</strong> (Москва) — Духовне багатство розвинутого соціалістичного суспільства і питання сучасної ідеологічної боротьби (7)</p> <p><strong>Лихачов Д. С.</strong> (Ленінград) — Стародавній Київ — «мати міст русьських» (19)</p> <p><strong>Шинкарук В. І.</strong> — Світогляд і духовна культура. (Питання історичного генезису.) (27)</p> <p><strong>Шлепаков А. М.</strong> — Інтернаціоналізм соціалістичної культури і неспроможність її буржуазних інтерпретаторів (38)</p> <p><em>З історії вітчизняної філософії</em></p> <p><strong>Головаха І. П.</strong> — Київські соратники та учні В. І. Леніна в боротьбі за марксистську філософію (43)</p> <p><strong>Нічик В. М.</strong> — Філософія в Київській братській школі (54)</p> <p><strong>К. Сакович</strong> — Арістотелівські проблеми, або питання про природу людини. Трактат про душу (66)</p> <p><strong>Грожин А. С.</strong> — Філософські погляди вчених-природознавців Києва (Друга половина XIX — початок XX с т . ) (73)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Горський В. С., Шевців В. Д.</strong> — Класовий зміст націоналістичної фальсифікації історичних традицій давньоруської культури (85)</p> <p><em>Проблеми формування людини</em></p> <p>«Круглий стіл» філософів, психологів і соціологів «Життєвий шлях особи» (продовження) (95)</p> <p><em>Наукове життя</em></p> <p><strong>Курганський В. О., Литвинов В. Д., Стратій Я. М.</strong> — Всесоюзна конференція «Історичні традиції духовної культури народів СРСР і сучасна ідеологічна боротьба»</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Н</strong><strong>і</strong><strong>чик В. М., Лопатіна Н. Г.</strong> — Книга з історії єретичних рухів (118)</p> <p><strong>Васильєв В. О.</strong> (Москва), <strong>Горський В. С.</strong> — Узагальнююче дослідження історії позитивізму в Росії (121)</p> <p><strong>Ісаєвич Я. Д.</strong> (Львів) — Висвітлення історії Просвітництва на чеських землях (123)</p> <p><strong>Іваньо І. В., Покотило Г. М.</strong> — Світогляд як ідейна основа художньої творчості (125)</p> <p>Наші автори</p>

1982-03-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/242 2024-11-03T14:08:23+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p>XXVI з'їзд КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії</p> <p>Всебічно висвітлювати філософське життя в республіці (3)</p> <p><em>Проблеми формування людини</em></p> <p>«Круглий стіл» філософів, психологів і соціологів «Життєвий шлях особи» (11)</p> <p><em>До 60-річчя утворення Союзу РСР</em></p> <p><strong>Кобко Г. Л.</strong> — Закономірності інтернаціоналізації мовного життя народів СРСР (23)</p> <p><strong>Федорук В. С.</strong> — Питання розвитку масової художньої творчості трудящих у світлі рішень XXVI з'їзду КПРС (33)</p> <p><em>Трибуна молодого науковця</em></p> <p><strong>Смирнова Н. В.</strong> — Проблеми ліквідації малокваліфікованої праці в умовах розвинутого соціалізму (43)</p> <p><em>Проблеми викладання філософії</em></p> <p><strong>Яценко О. І.</strong> — XXVI з'їд КПРС і завдання підвищення ефективності викладання філософії у вузах (51)</p> <p><strong>Давидова Г. О.</strong> (Москва) — Заперечення заперечення як закон розвитку (61)</p> <p><em>До 1500-річчя Києва</em></p> <p><strong>Литвинов В. Д.</strong> — Ідеї просвітництва у працях Ф. Прокоповича (72)</p> <p><strong><em>Методологічні проблеми спеціальних наук</em></strong></p> <p><em>Трибуна молодого науковця</em></p> <p><strong>Міллер А. </strong><strong>Й</strong><strong>.</strong> — Категорія причинності в понятійному апараті кримінології (83)</p> <p><em>На допомогу керівникам методологічних семінарів</em></p> <p><strong>Бичко І. В.</strong> — Проблема істини в марксистсько-ленінській філософії (96)</p> <p><em>Наукові повідомлення</em></p> <p><strong>Вишняк</strong> <strong>О. І.</strong> — Структура системи потреб особи (103)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Ткаченко О. М.</strong> — Світоглядно-методологічна неспроможність буржуазних концепцій особистості (108)</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Римаренко Ю. І</strong>. — Інтернаціоналізм соціалістичної суспільної свідомості (119)</p> <p><strong>Масловський М. А.</strong> — Проблема інтересу в державному управлінні (120)</p> <p><strong>Попова І. М.</strong> (Одеса), <strong>Мої</strong><strong>н</strong><strong> В. Б.</strong> (Одеса) — Проблеми соціально-професійної орієнтації молоді (122)</p> <p><strong>Погорілий О. І., </strong><strong>І</strong><strong>щенко </strong><strong>Ю</strong><strong>. А.</strong> — Нове дослідження проблеми об’єкта і суб’єкта (124)</p> <p><strong>Фіногеєв С. Г.</strong> — Критичний аналіз буржуазно-націоналістичної доктрини держави (126)</p> <p>Книжкова полиця (82)</p> <p>Наші автори</p>

1982-01-18T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1982 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/235 2024-10-14T14:21:52+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>Х</em><em>XVI</em> <em>з</em><em>ʼїз</em><em>д КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії</em></p> <p>Соціальна політика КПРС і соціологічні дослідження (3)</p> <p><em>До 60-річчя утворення Союзу РСР</em></p> <p><strong>Цамерян І. П.</strong> (Москва) — Розвиток теорії національних відносин у матеріалах ХХVI з’їзду КПРС (15)</p> <p><strong>Сох</strong><strong>ан</strong><strong>ь Л. В., Головаха Є. І., Злобі</strong><strong>н</strong><strong>а О. Г., Мокляк М. М.</strong> — Риси способу життя соціалістичного міста на початку 80-х років (за матеріалами конкретно-соціологічного дослідження у Києві) (24)</p> <p><strong>Пробл</strong><strong>еми</strong><strong> формування людини</strong></p> <p><strong>Шул</strong><strong>ь</strong><strong>га М. О.</strong> — XXVI з’їзд КПРС про розвиток особистісної структури в системі радянського суспільства (40)</p> <p><strong>Тар</strong><strong>ас</strong><strong>енко В. І.</strong> — Теоретичні аспекти проблеми соціологічного вимірювання потреб (50)</p> <p><strong>Іва</strong><strong>но</strong><strong>ва </strong><strong>З</strong><strong>. В.</strong> — Місце ціннісних орієнтацій у психологічній структурі особи (59)</p> <p><em>Триб</em><em>ун</em><em>а молодого науковця</em></p> <p><strong>Б</strong><strong>е</strong><strong>к</strong><strong>е</strong><strong>шкіна І. Е.</strong> — Структура суспільної діяльності і структура особи (65)</p> <p><em>Світо</em><em>гл</em><em>ядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Реж</strong><strong>а</strong><strong>бек Є. Я.</strong> (Ростов-на-Дону) — Проблема становлення органічних цілісностей (74)</p> <p><em>Мето</em><em>дол</em><em>огія наукового пізнання</em></p> <p><strong>Бал</strong><strong>л</strong><strong>. О.</strong> — Цілеспрямована дія як психологічна і міжнаукова категорія (81)</p> <p><em>На до</em><em>п</em><em>омогу соціологові-практику</em></p> <p><strong>Хме</strong><strong>л</strong><strong>ько В. Є.</strong> — Методика соціально-інформаційного забезпечення збалансованості структури робочих місць на промисловому підприємстві (91)</p> <p><em>До 1</em><em>500</em><em>-річчя Києва</em></p> <p><strong>І</strong><strong>в</strong><strong>а</strong><strong>нь</strong><strong>о І. В.</strong> — Роль Т. Г. Шевченка в розвитку суспільної думки в Києві середини ХІХ ст. (102)</p> <p><strong>Бич</strong><strong>к</strong><strong>о А. К.</strong> — Фольклорно-епічні джерела давньоруської культури (112)</p> <p><em>Наук</em><em>ові</em><em> повідомлення</em></p> <p><strong>Олі</strong><strong>й</strong><strong>нк В. Я.</strong> (Кременчук) — Про раціоналізм і елементи ірраціонального у філософії Геракліта (122)</p> <p><em>Наук</em><em>ове</em><em> життя</em></p> <p><strong>Мал</strong><strong>ишев</strong><strong>ська Л. Г., Громова</strong><strong>я</strong><strong> Т. С.</strong> — Відображувати реальні життєві проблеми (126)</p> <p><em>Реце</em><em>нзії</em></p> <p><strong>Ку</strong><strong>цен</strong><strong>ко В. I.</strong><strong>,</strong><strong> Ручка А. О.</strong> — Формування соціальних якостей в людині (130)</p> <p><em>Бібліографічна інформація</em></p> <p>Філофоська література, що вийшла в республіці 1980 року (131)</p> <p>Покажчик статей, вміщених у журналі «Філософська думка» 1981 року (132)</p> <p><em>Наші автори</em></p>

1981-11-17T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1981 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/234 2024-10-12T13:26:36+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><strong> </strong><em>Х</em><em>Х</em><em>V</em><em>І з'їзд КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії</em></p> <p>Актуальні проблеми історичного матеріалізму у світлі рішень XXVI з’їзду КПРС (3)</p> <p><strong>Михальченко М. I.</strong><strong>,</strong><strong> Шапікіна С. М.</strong> — Політична культура як предмет загальносоціологічного аналізу (13)</p> <p><strong>Оксамитний В. В.</strong> — Конституція СРСР і соціальна активність трудящих (24)</p> <p><em>Проблеми формування людини</em></p> <p><strong>В</strong><strong>ижанін В. М.</strong> (Перм) — Суспільна детермінація діяльності особи (32)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><strong>Шиміна А. М.</strong> (Горький) — Засвоєння понять у процесі формування мислення навчання (40)</p> <p><strong>Сагатовський В. М.</strong> (Севастополь) — Діалектика суспільних відносин і діяльності (47)</p> <p><em>Методологія наукового пізнання</em></p> <p><strong>К</strong><strong>узнецов В. І.</strong> — Проблема розуміння і розв’язання пізнавальних завдань у природознавстві (55)</p> <p><strong>Г</strong><strong>орак Г. І.</strong> — Про особливості суспільного пізнання (65)</p> <p><em>До 1500-річчя Києва</em></p> <p><strong>Бичваров М.</strong> (НРБ), <strong>Пейчев Б.</strong> (НРБ) — Іоан Екзарх Болгарський і слов’янська філософська культура (73)</p> <p><em>З історії вітчизняної філософії</em></p> <p><strong>Делокаров К. </strong><strong>X</strong><strong>.</strong> (Москва) — З історії філософського аналізу теорії відносності на Україні в 20-ті роки (84)</p> <p><em>Д</em><em>о 125-річчя від дня народження І. Я. Франка</em></p> <p><strong>Герасим’як І. Г.</strong> (Дрогобич) — Іван Франко — поборник єднання російського і українського народів (93)</p> <p><em>П</em><em>р</em><em>о</em><em>блемні огляди літератури</em></p> <p>Розробка вченими Української РСР проблем методології соціального пізнання (99)</p> <p><em>На</em><em>укове життя</em></p> <p><strong>М</strong><strong>алишевська Л. Г.</strong> — Зустріч з читачами (112)</p> <p><em>В допомогу керівникам методологічних семінарів</em></p> <p><strong>Звіглянич В. О., Табачковськнй В. Г.</strong> — Співвідношення теорії і практики в науковому пізнанні (116)</p> <p><em>Рец</em><em>ензії</em></p> <p><strong>Д</strong><strong>митриченко В</strong><strong>.</strong><strong> С.</strong> — Дослідження поглядів попередників соціалістів-утопістів (126)</p> <p><strong>М</strong><strong>ітіна В. А.</strong> — Соціально-естетичні проблеми мистецтва і творчості (128)</p> <p><strong>Яранцева Н. О.</strong> — Дослідження взаємодії філософії і мистецтва (131)</p> <p><strong>Ши</strong><strong>роков А. І</strong>. — Реакційна спрямованість ідеології і практики сіонізму (133)</p> <p><strong>К</strong><strong>ошар</strong><strong>н</strong><strong>ий С. О., Танчер В. В.</strong> — Критика методологічного суб’єктивізму в буржуазній теоретичній соціології (135)</p> <p><strong>Наші автори</strong></p>

1981-09-15T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1981 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/232 2024-10-11T15:58:22+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>XXVI з'їзд КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії </em></p> <p>XXVI з’їзд КПРС і дальший розвиток марксистсько-ленінської теорії (3)</p> <p><strong>Сенченко В. І.</strong> — Діалектика об’єктивного і суб’єктивного в управлінні економікою розвинутого соціалізму (16)</p> <p><strong>Мазепа В. І.</strong> — XXVI з’їзд КПРС про розвиток духовного життя суспільства в умовах зрілого соціалізму (29)</p> <p><em>Методологія наукового пізнання </em></p> <p><strong>Шинкарук В. І., Кравченко О. М.</strong> — Теорія і практика організації методологічного навчання у світлі рішень XXVI з’їзду КПРС (40)</p> <p><strong>Марисова Л. </strong><strong>Й</strong><strong>.</strong><strong>,</strong><strong> Галушко </strong><strong>Ю</strong><strong>. О.</strong> — Вивчення характеру в сучасній психологічній науці (53)</p> <p><strong>Добронравова І. С.</strong> — Роль «інтертеорії» в аналізі фізичних концепцій (61)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики </em></p> <p><strong>Звіглянич В. О., Парнюк М. О.</strong> — Діалектика конечного і безконечного у соціально-культурному контексті (68)</p> <p><em>Проблеми формування людини </em></p> <p>«Круглий стіл» Спілки письменників України, Інституту філософії АН УРСР і редакції журналу «Філософська думка» «Про роль філософії та літератури у формуванні людської особистості» (79)</p> <p><strong>Рудницька О. П.</strong> — Естетична оцінка та способи її функціонування (88)</p> <p><em>До 1500-річчя Києва </em></p> <p><strong>Толочко П. П., Жмир В. Ф.</strong> — Роль стародавнього Києва в соціальному і духовному розвитку Давньоруської держави (96)</p> <p><em>До 125-річчя від дня народження І. Я. Франка </em></p> <p><strong>Головаха І. П.</strong> — І. Я. Франко як діалектик (106)</p> <p><strong>Шпак В. Т.</strong> (Черкаси) — Неспроможність буржуазних фальсифікацій ідейної спадщини І. Я. Франка (114)</p> <p><em>Критика буржуазної ідеології </em></p> <p><strong>Семенов С. М.</strong> (Уфа) — Соціально-класова сутність неофашизму (123)</p> <p><em>Рецензії </em></p> <p><strong>Горський В. С.</strong> — Дослідження всесвітньої історії філософії (131)</p> <p><strong>Лук’янець В. С.</strong> — А. Ейнштейн і філософські проблеми фізики XX століття (134)</p> <p><em>Наші автори</em></p>

1981-07-15T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1981 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/231 2024-10-11T09:29:48+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><em>XXVI</em><em> з'їзд КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії</em></p> <p><strong>Глава</strong><strong>к </strong><strong>Т. В.</strong> — Соціальний портрет сучасного Києва (3)</p> <p><strong>Онище</strong><strong>н</strong><strong>к</strong><strong>о</strong><strong> О. С.</strong> — Атеїстичне виховання як об’єкт комплексного наукового дослідження (16)</p> <p><strong>Підду</strong><strong>бн</strong><strong>ий В А., Сакада М. О., Чорний В. М.</strong> — Про взаємозв’язок теорії і практики соціального управління. (З досвіду консультаційно-методичної роботи на промислових підприємствах) (29)</p> <p><em>Проблем</em><em>а </em><em>формування людини</em></p> <p>«Круглий стіл» Спілки письменників України, Інституту філософії АН УРСР і редакції журналу «Філософська думка» (продовження) (38)</p> <p><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></p> <p><em>Всесоюзний симпозіум «Світоглядний аспект законів і категорій матеріалістичної діалектики»</em></p> <p><strong>Бухал</strong><strong>ов Ю.</strong><strong> Ф.</strong> (Харків) — Про основне питання марксистсько-ленінської філософії та її структуру (48)</p> <p><strong>Межує</strong><strong>в </strong><strong>В. М</strong>. (Москва) — Духовне виробництво як вид суспільного виробництва (57)</p> <p><em>Трибуна </em><em>мо</em><em>лодого науковця</em></p> <p><strong>Єрмол</strong><strong>ен</strong><strong>ко А. М.</strong> — Предметна діяльність і філософські аспекти проблеми раціональноті (68)</p> <p><em>Методол</em><em>ог</em><em>ія наукового пізнання </em></p> <p><strong>Поповч М. В.</strong> — Розуміння як логіко-гносеологічна проблема (77)</p> <p><strong>Кримський С. Б</strong>. — Розуміння і світорозуміння. (Логіко-гносеологічннй аспект) (88)</p> <p><em>З історії вітчизняної філософії</em></p> <p><strong>Нічик</strong><strong> В</strong><strong>. М., Барабой В. А.</strong> — Філософські аспекти наукової спадщини О. О. Богомольця. (До 100-річчя від дня народження вченого) (99)</p> <p><em>Критика </em><em>бу</em><em>ржуазної ідеології</em></p> <p><strong>Титар</strong><strong>ен</strong><strong>ко Л. Г.</strong> (Мінськ) — Теорія корпоративізму в системі буржуазних ідей «оновлень» капіталізму (110)</p> <p><em>Наукове </em><em>ж</em><em>иття</em></p> <p><strong>Бистри</strong><strong>ц</strong><strong>ький Є. К., Нико</strong><strong>н</strong><strong>ор</strong><strong>о</strong><strong>ва Л. В.</strong> — Діалектика і світогляд (закінчення) (118)</p> <p>Книжкова полиця (127)</p> <p><em>Рецензії</em></p> <p><strong>Горак </strong><strong>А</strong><strong>. І.</strong> — Діалектика розвитку соціалістичного суспільства (128)</p> <p><strong>Єльмев В. Я.</strong> (Ленінград), <strong>Літовченко В. П.</strong> (Дрогобич), <strong>Козак Т. Д.</strong> (Трускавець) — Про характер праці в умовах НТР (130)</p> <p><strong>Паніото В. І.</strong> — Демографічна структура сучасного міста (132)</p> <p><strong>Чабан А. Н.</strong> (Львів) — Дослідження поглядів видатного французького матеріаліста (135)</p>

1981-05-14T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1981 Ін-т філософії НАНУ https://ars.vntu.edu.ua/index.php/ars/catalog/book/217 2024-09-27T13:55:00+00:00 Володимир Шинкарук sententiae2000@gmail.com

<p>ЗМІСТ</p> <p><strong><em>XXVI з'їзд КПРС і актуальні проблеми марксистсько-ленінської філософії</em></strong></p> <p>Поглиблювати зв’язок філософських досліджень з практикою комуністичного будівництва (3)</p> <p><strong>Матковська І. Я.</strong> (Одеса), <strong>Москаленко В. В.</strong> (Одеса), <strong>Хедер Р.</strong> (УНР) —Методологічне значення ленінських положень про взаємодію політичної і моральної свідомості (13)</p> <p><strong>Ширяєв Ю. І.</strong> — Соціалістичний спосіб життя і якість праці (22)</p> <p><strong>Сохань Л</strong><strong>. </strong><strong>В</strong><strong>.,</strong><strong> Сохань І. П</strong>. — Інтелектуальний потенціал особи розвинутого соціалістичного суспільства (35)</p> <p><strong>Масловський М. А.</strong> — Соціалістичні аграрно-промислові комплекси — новий етап соціального прогресу на селі (45)</p> <p><strong>Оссовськнй В. Л.</strong> — Соціологічне дослідження ефективності лекційної пропаганди (58)</p> <p>&nbsp;</p> <p><strong><em>Проблеми формування людини</em></strong></p> <p>«Круглий стіл» Спілки письменників України, Інституту філософії АН УРСР і редакції журналу «Філософська думка» (69)</p> <p><strong><em>Світоглядні аспекти матеріалістичної діалектики</em></strong></p> <p>Всесоюзний симпозіум «Світоглядний аспект законів і категорій матеріалістичної діалектики»</p> <p><strong>Давидова Г. О.</strong> (Москва) — Методологічний і світоглядний зміст принципу розвитку (88)</p> <p><strong>Тарасенко М. Ф.</strong> — Технологія і культура (97)</p> <p><strong><em>Критика буржуазної ідеології</em></strong></p> <p><strong>Танчер В. В.</strong> — Буржуазні утопії гуманізації науково-технічної революції (112)</p> <p><strong><em>Наукове життя</em></strong></p> <p><strong>Забор</strong><strong>с</strong><strong>ь</strong><strong>к</strong><strong>ий Л. </strong><strong>Ю</strong><strong>., Пантелейчук О. П.</strong> — Симпозіум з проблем діалектики сучасного світового революційного процесу (124)</p> <p><strong><em>Рецензії</em></strong></p> <p><strong>Куценк</strong><strong>о В. І., Табачковський В. Г.</strong> — Грунтовне дослідження категорій діалектики (127)</p> <p><strong>Железняк М. М</strong>., (Москва), <strong>Колобков В. В.</strong> (Москва) — Соціально-політичний розвиток в умовах соціалізму (129)</p> <p><strong>Лукеренко В. Л.</strong> — Про роль соціального пізнання в управлінні суспільним життям за соціалізму (132)</p> <p><strong>Коган А. Б.</strong> (Запоріжжя) — Критичний аналіз естетико-ідеологічної функції фрейдизму (135)</p> <p>Книжкова полиця (126)</p> <p><strong><em>Наші автори</em></strong></p>

1981-03-19T00:00:00+00:00 Авторське право (c) 1981 Ін-т філософії НАНУ