Archivum Sententiarum

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1971, №22: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1971, 155 с.

2025-10-04T18:34:31+00:00

ЗМІСТ

В. І. Войтко — Роль соціалістичної надбудови у створенні матеріально-технічної бази комунізму

М. В. Логвинов — Діалектика об’єктивного і суб’єктивного у формуванні надбудови комуністичного суспільства

В. К. Зволь — До питання про детермінуючу роль соціальних інтересів

А. І. Кавалєров — В. І. Ленін про побут як соціальний фактор формування і розвитку особи

М. В. Захарченко — В. І. Ленін про принципи соціального дослідження

І. М. Гавриленко — Особа як об’єкт контролю і управління в буржуазній емпіричній соціології

О. В. Король — Наука і матеріальне виробництво в умовах сучасної науково-технічної революції

В. А. Міщенко — Науково-технічна революція і деякі питання розвитку духовних потреб

А. В. Назаров — Свобода вибору і поведінка людини

О. Т. Сизякін — Співвідношення абсолютного і відносного в судовій істині

Л. М. Сніжко — Методологічний смисл визначення поняття «соціалізація особи»

Н. Я. Станілевич — Соціально-побутове середовище і розвиток особи колгоспника

А. І. Клевцов — Соціалістичне розселення і соціальні аспекти розвитку радянського міста

К. К. Тонкий —Місто і село як соціальні структури

Р. О. Степанов — В. І. Ленін про співвідношення реформ і революції

М. С. Фетисов — Про соціологічний аспект дослідження свідомості

І. П. Юришинець — Критика екзистенціалістської інтерпретації логіки історії

А. А. Герасимчук, В. О. Лебідь — Місце і роль безрелігійного мікрооточення в процесі формування матеріалістичного світогляду

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1971, №19: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1971, 103 с.

2025-10-04T17:21:27+00:00

ЗМІСТ

К. К. Кошовий — В. І. Ленін і деякі проблеми діалектичної логіки

Л. М. Гавриленко, М. В. Логвинов — В. І. Ленін про співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в істині

К. П. Медведєв — В. І. Ленін про математику та її роль у науковому пізнанні

Д. П. Агеєв — Про метод розв’язання головної суперечності сучасної епохи

В. Є. Доля — Теорія відображення і проблема свободи волі

М. М. Морозов — Проблема творчості в її соціальному і гносеологічному аспектах

В. О. Чумак — Про логічне як «виправлене» історичне

Г. І. Петровський — Про конкретизацію категорій діалектики «дух» і «розвиток»

Е. П. Семенюк — Інформація як загальнонаукова категорія та питання про її перетворення в категорію філософії

Б. О. Лобовик — До питання про гносеологічну і психологічну сторони релігійної свідомості

О. П. Єфімець — Проблема речі у філософії М. Хайдеггера

К. К. Кошовий, І. Х. Шаваєв — Категорія причини і наслідку в судженні та реченні

Г. О. Лебідь — Взаємовідношення категорій структури та функції з категоріями змісту та форми

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1971, №20: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1971, 140 с.

2025-10-04T17:58:13+00:00

ЗМІСТ

Д. Х. Острянин — Фрідріх Енгельс — великий теоретик марксизму

К. К. Кошовий — Ф. Енгельс і деякі проблеми логіки

І. М. Карнаухов — Роль Ф. Енгельса у створенні марксистського вчення про державу

І. Ф. Надольний — Ф. Енгельс і проблеми етики

Д. М. Гринішин — Фрідріх Енгельс — великий воєнний теоретик

Т. С. Гордієнко — Ф. Енгельс про національно-визвольний рух

Д. П. Соколов — Ф. Енгельс про спадкоємність у розвитку культури

І. М. Волошко — Ф. Енгельс про інтерпретацію

В. А. Рижко — Ф. Енгельс про конструктивні здатності класичної формальної логіки

А. К. Бичко — Енгельсові принципи критики «абстрактного гуманізму»

М. Д. Кулакова — Ф. Енгельс про промислову революцію та критика сучасних буржуазних теорій «другої промислової революції»

В. Б. Ананійчук, М. А. Мартишевський — Ф. Енгельс про матеріалістичне розуміння історії і його значення у галузі військової справи

Л. Т. Бабій — Ф. Енгельс про трагічне

Т. С. Савельєва — Проблеми моралі в працях Ф. Енгельса

С. К. Сокоренко — Ф. Енгельс і філософські проблеми права

Є. М. Герасимов — Боротьба Ф. Енгельса з дрібнобуржуазною революційністю в комуністичному русі та сучасність

О. Д. Кардаш —Ф. Енгельс та ідеологічна боротьба на сучасному етапі

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1970, №18: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1970, 138 с.

2025-10-03T07:17:50+00:00

ЗМІСТ

В. С. Дмитриченко, В. М. Савчук — Методологічні питання суспільного прогресу в теоретичній спадщині В. І. Леніна

Д. Т. Лопаєва — В. І. Ленін про класову суть націй та національні відносини

А. І. Братановський — Критика К. Марксом філософського кредо німецького позитивізму першої половини ХІХ ст.

Д. Х. Острянин — Ідейно-теоретичне значення дожовтневих праць М. О. Скрипника

В. С. Дмитриченко — Українські соціалісти 70-х — початку 80-х років ХІХ ст. про шляхи переходу до соціалізму

Б. Т. Титаренко — Критика буржуазної соціології українськими філософами в 30-х роках

О. П. Павелко — Декабристи і українські революційні демократи про єдність і дружбу народів

М. І. Проскура — Категорії абсолютного та відносного у філософії cтародавньої Греції

А. К. Бичко — Співвідношення раціоналістичних та ірраціоналістичних моментів у філософії раннього Середньовіччя

А. І. Трубенко — Критика гуссерлівського вчення про рефлексію

В. І. Гур — Ірраціональна сутність концепції «етичного реалізму» Леонарда Нельсона

М. М. Іллічов — Оптимізм чи песимізм?

П. П. Паярелі — Проблема громадської думки в роботах К. Маркса

М. С. Свідло — До питання про еклектичну тенденцію в філософії

Г. І. Марахов — Суспільно-політичні погляди діячів недільних шкіл на Україні (1859-1862 рр.)

С. М. Яновський — В. І. Ленін про протиріччя перехідного періоду від капіталізму до соціалізму

Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. у ІІІ т. Т. ІII.: Час світу (Пер. з фр. Григорій Філіпчук): Київ, Основи, 1998, 631 с.

2025-09-12T20:13:58+00:00

Український переклад з французької мови третього тому книги Фернана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст.» [фр. «Civilisation matérielle, économie et capitalisme: XVe-XVIIIe siècle»], який здійснив Григорій Філіпчук.

Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. у ІІІ т. Т. І.: Структура повсякденності: можливе і неможливе (Пер. з фр. Григорій Філіпчук): Київ, Основи, 1995, 543 с.

2025-09-12T19:59:33+00:00

Український переклад з французької мови першого тому книги Фернана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст.» [фр. «Civilisation matérielle, économie et capitalisme : XVe-XVIIIe siècle»], який здійснив Григорій Філіпчук.

Метафізика і семіотика. Прототеоретичні дослідження (Пер. з пол. Борис Домбровський, Степан Іваник): Кам’янець-Подільський, Видавництво Львівського філософського товариства ім. Казимира Твардовського, 2019, 352 с.

2025-09-12T19:41:44+00:00

Український переклад з польської книги Яцека Юліуша Ядацького «Метафізика і семіотика. Прототеоретичні дослідження» (пол. «Metafizyka i semiotyka. Studia prototeoretyczne»), який здійснили Борис Домбровський, Степан Іваник.

Оригінал опублікувало видавництво Відділу філософії і соціології варшавського університету (пол.: Wydział Filozofii i Socjologii Uniwersytetu Warszawskiego) 1996-го року.

Переклад відредагував Яцек Юліуш Ядацький. Він же написав вступ до українського видання і передмову. Переклад має післямову автора оригіналу, перелік цитованих праць, іменний покажчик, українсько-польський і польсько-український словники термінів.

Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів (Пер. з нім. Тарас Цимбал, Юрій Прохасько): Київ, Критика, 2007, 255 с.

2025-09-12T20:19:32+00:00

Український переклад книги Вольфґанґа Шивельбуша «Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників та дурманів» [нім.: «Das Paradies, der Geschmack un die Vernunft Eine Geschichte der Genußmittel»], який здійснили Тарас Цимбал та Юрко Прохасько. Переклад має переднє слово автора, бібліографію і покажчик імен.

Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст. у ІІІ т. Т. ІI.: Ігри обміну (Пер. з фр. Григорій Філіпчук): Київ, Основи, 1997, 585 с.

2025-09-12T20:05:25+00:00

Український переклад з французької мови другого тому книги Фернана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV-XVIII ст.» [фр. «Civilisation matérielle, économie et capitalisme: XVe-XVIIIe siècle»], який здійснив Григорій Філіпчук.

Європа: Історія (Пер. з англ. Петро Таращук, Олександр Коваленко): Київ, Основи, 2001, 1463 с.

2025-09-12T19:51:06+00:00

Український переклад з англійської книги Нормана Дейвіса «Європа: Історія» (англ.: «Europe: A History»), який здійснили Петро Таращук та Олександр Коваленко.

Переклад містить авторову передмову, список карт, примітки до розділів, примітки до вставок, додаток І: список вставок, додаток ІІ: пояснення до ілюстрацій, додаток ІІІ: історичний компендіум, покажчики географічних назв і імен та прізвищ, перелік ілюстрацій.

Середньовічна уява (Пер. з фр. Ярема Кравець): Львів, Літопис, 2007, 350 с.

2025-09-12T19:31:59+00:00

Український переклад з французької книги Жака Ле Гоффа «Середньовічна уява» [фр. «L'imaginaire médiéval: essais»], який здійснив Ярема Кравець. Переклад має авторові передмову до першого видання 1985-го, передмову до другого видання 1991-го, покажчики імен і назв творів.

Червоний голод. Війна Сталіна проти України (Пер. з англ. Дарія Маттінґлі, Оксана Кисіль): Київ, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, 2018, 440 c.

2025-09-11T20:15:06+00:00

Український переклад з англійської книги Енн Епплбом «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», який здійснили Дарія Маттінґлі й Оксана Кисіль.

Лекції з історії філософії: Львів, Видавництво Львівської Богословської Академії, 1997, 398 с.

2025-09-11T16:59:09+00:00

Підручник Ігоря Захари з філософії. Книга охоплює історію філософію від античності до ХХ ст.

Книга вийшла друком за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

ЗМІСТ

Передмова

Вступ

1. Історичність філософського знання

2. Міфологія, філософія, релігія як типи світогляду

3. Проблеми науковості філософського світогляду

Філософська культура народів Далекого та Близького Сходу

1. Стародавній Китай

2. Стародавня Індія

3. Вавилон, Єгипет та Іран

Антична філософія

Філософія досократиків

1. Особливості розвитку філософії у Стародавній Греції

2. Зародження філософської думки: Гомер, Гесіод, Орфей

3. Мілетська філософська школа: Фалес, Анаксімандр, Анаксімен. Геракліт

4. Італійська філософська школа: Піфагор та піфагорейці. Ксенофон, Зенон Елейський та Парменід

5. Від вчення про природу до атомізму: Емпедокл, Анаксагор, Демокріт

6. Софісти. Сократ Сократичні школи

Класична грецька філософія

Філософські погляди Платона

1. Життєвий шлях та творчість

2. Ідеалізм Платона

3. Філософія природи

4. Етика, естетика, політика

Філософські погляди Арістотеля

1. Життя і творчість Арістотеля

2. Вчення про буття

3. Вчення про живу природу, гносеологія

4. Політика, етика, естетика

Елліністична філософія

1. Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм

2. Александрійська філософія

3. Філонізм

4. Неоплатонізм

Середньовічна філософія

Апологетика та патристика

1. Середньовічна філософська парадигма

2. Елліно-візантійська та римсько-західноєвропейська гілки апологетики

3. Східна патристика. Іван Дамаскин

4. Західна патристика. Аврелій Августин

Виникнення схоластичної філософії в Західній Європі

1. Пізньоантична освіта та філософія. Боецій

2. Суперечка про універсалії як ключова проблема схоластичної філософії (номіналізм і реалізм)

3. Арабська та єврейська середньовічна філософія. Латинський аверроїзм

Філософсько-теологічний арістотелізм

1. Період розквіту схоластики

2. Філософія та творчість Томи Аквінського:

(а) життя і творчість

(б) теологія та філософія

(в) природна теологія

(г) метафізика

(д) картина світу

(е) проблеми пізнання

(є) етико-соціальна доктрина

3. Роджер Бекон та оксфордська школа

4. Пізня схоластика. Дуне Скот. Вільям Оккам

5. Середньовічна містика

Філософія доби Відродження

1. Перехідний характер філософії Ренесансу

2. Італійський гуманізм

3. Філософські погляди Миколи Кузанського та Джордано Бруно

4. Соціальні теорії доби Відродження

5. Мішель Монтень та філософські ідеї Нового часу

Філософія Нового часу

1. Особливості філософської парадигми

2. Френсіс Бекон і Томас Гоббс як філософи

3. Вчення про субстанцію у Р. Декарта, Б. Спінози і Г. В. Лейбніца

4. Сенсуалістська філософія Джона Локка, Джорджа Берклі та Д. Юма

5. Французька філософія XVII – XVIII ст.

Німецька філософія кінця XVIII – початку XIX ст.

1. Джерела німецької класичної філософії

2. Філософські погляди Іммануїла Канта

3. Об’єктивний ідеалізм та діалектика Гегеля

4. Кінець німецької класичної філософії

Сучасна світова філософія (ХІХ – ХХ ст.)

1. Філософія життя

2. Екзистенціальна тенденція в сучасній світовій філософії

3. Позитивізм та його різновиди

4. Сучасні релігійно-філософські вчення

Сенс жесту на середньовічному Заході (Пер. з фр. Наталія Колибіна): Харків, ОКО, 2002, 640 с.

2025-09-11T19:56:32+00:00

Український переклад книги Жана Клода Шмітта «Сенс жесту на середньовічному Заході» [фр. «La Raison des gestes dans l’Occident médiéval»], який здійснила Наталія Колибіна. Дві передмови написали науковий редактор Юрій Сватко і перекладачка Наталія Колибіна. Післямову написав Жан-Клод Шмітт. Видання містить іменний покажчик.

Історія філософії на Україні у ІІІ т. Т. ІІ: Філософська думка на Україні в період занепаду феодалізму і панування капіталістичних відносин (ХІХ – початок ХХ ст.): Київ, Наукова думка, 1987, 367 с.

2025-09-11T18:50:52+00:00

У монографії висвітлюються історія філософської думки на Україні в епоху занепаду феодалізму, формування і розвиток капіталізму (XIX – початок ХХ).

ЗМІСТ

Розділ 1. Філософська думка на Україні в період занепаду феодалізму і формування капіталістичних відносин

1. Релігійна та ідеалістична філософія

2. Просвітники першої половини ХІХ ст.

3. Матеріалістичні ідеї в філософії та природознавстві

4. Філософсько-соціологічні погляди декабристів

5. Кирило-Мефодіївське товариство

6. Тарас Григорович Шевченко

Розділ 2. Філософська думка на Україні в період капіталізму

1. ФІлософські школи ідеалізму

2. Філософсько-соціологічні погляди українських буржуазних націоналістів

3. Філософсько-соціологічні погляди громадівців. О. О. Потебня і Н. П. Драгоманов.

4. Боротьба природодослідників за матеріалістичну теорію і науковий метод

Розділ 3. Філософсько-соціологічні погляди українських революційних демократів кінця ХІХ – початку ХХ ст.

1. Матеріалізм і діалектика

2. Соціологічні погляди

3. Естетика

4. Атеїзм

5. Етична концепція

6. Історико-філософські погляди

7. Іван Франко

8. Леся Українка

Розділ 4. Поширення і пропаганда марксистської філософії на Україні

1. Загальні питання висвітлення історії марксистської філософії на Україні

2. Проникнення марксистської філософії на Україну

3. Відображення марксизму в немарксистській літературі

4. Марксизм і українська революційна демократія кінця ХІХ – початку ХХ ст.

5. Перші кроки організованої боротьби за марксистську ідеологію на Україні

6. В. І. Ленін і його послідовники на Україні в боротьбі за марксистську філософію

7. Соратники та учні В. І. Леніна в боротьбі за соціально-культурний прогрес на Україні

Висновки

Червоне століття: Київ, АртЕк, 2005, 888 с.

2025-09-11T18:15:25+00:00

Книга Мирослава Поповича є спробою створення «філософії історії» — за аналогією з філософією науки чи мистецтва. Її матеріалом постає історія європейської цивілізації XX століття, передусім у контексті комуністичного тоталітаризму. Автор зосереджується не на подіях як таких, а на їхньому історичному сенсі, що невіддільний від моральної проблематики добра і зла. Попович підкреслює, що ключові таємниці минулого століття полягають не стільки у фактах чи політичних стратегіях, скільки в адекватному осмисленні історичних явищ. На цьому тлі він аналізує дискусійні вузли української історії — від Центральної Ради, гетьманату й Директорії до «розстріляного Відродження», голодомору, Великого терору, Другої світової війни та діяльності УПА, а також долю культури в УРСР, діаспорі й періоді перебудови. Усі ці проблеми інтерпретуються у широкому цивілізаційному контексті.

ЗМІСТ

Замість вступу

Розділ 1. Перша криза західної цивілізації – світова війна

Німецька проблема

Балкани – цивілізаційний розлам

Війна перед війною

Реальність війни

Кінець війни

Перша криза ХХ століття: підсумки

Розділ 2. Друга криза західної цивілізації – комунізм і фашизм

«Диктатура пролетаріату» в Росії

Крах нової стратегії «світової революції»

Термідор

Війна

Друза криза ХХ століття: підсумки

Розділ 3. Третя криза західної цивілізації – холодна війна

Радянський тоталітаризм – головний ворог демократії

Розклад радянського тоталітаризму

Похід «світового села»

«Перестройка»

Замість епілогу

Іменний покажчик

Енциклопедія постмодернізму (Пер. з англ. Віктор Шовкун): Київ, Основи, 2003, 504 с.

2025-09-11T20:25:15+00:00

Український переклад «Енциклопедії постмодернізму», який здійснив Віктор Шовкун.

Памфіл Данилович Юркевич та його філософська спадщина: Вінніпеґ, Товариство «Волинь», 1979, 76 с.

2025-09-11T17:33:33+00:00

Діаспорне видання, опубліковане у Вінніпезі (Канада), присвячене філософському доробку Памфіла Юркевича. Його автор, православний священик Степан Ярмусь, наголошує, що до моменту виходу його праці постать Юркевича залишалася малодослідженою. Зокрема, Ярмусь відзначає, що йому вдалося віднайти 10 книг Юркевича у бібліотеках Лондону, Ватикану і Москви. Дослідницьку традицію вивчення Юркевича, за словами Ярмуся, започаткував Дмитро Чижевський, однак його розвідка так і не була опублікована. Одним із важливих джерел осмислення доробку Юркевича є стаття Володимира Соловйова, учня Юркевича, який охарактеризував свого вчителя як представника типового українського типу мислення.

ЗМІСТ

Від автора

Присвята

Памфіл Данилович Юркевич

І. Вступ

(а) Генеза пробудження до занедбаного філософа

(б) Біографічні дані про Юркевича

(в) Хронологічні дані

ІІ. Юркевич – християнський філософ

(а) Юркевич на сцені Европи ХІХ століття

(б) Юркевич і західні мислителі

(в) Платон і Кант у філософії Юркевича

(г) Біблійні елементи у філософії Юркевича

(ґ) Юркевич у філософській традиції України

(д) Антропологія Юркевича у його філос. серця

(е) Характеристичні риси філософії Юркевича

ІІІ. Спір з матеріялізмом

(а) Праця Юркевича в Києві

(б) Юркевич у Москві

(в) Юркевич і Чернишевський

IV. Доля Юркевичевої філософської мислі

(а) Соловйов і філософія його учителя

(б) Доля Юркевичевої філософської спадщини

(в) Юркевич і зродження філософ. мислі в Росії

V. Юркевич у другій половині ХХ століття

(а) Поширення уваги до занедбаного філософа

(б) Матеріялістична критика Юркевича

(в) Юркевич в оцінці християнського ідеалізму

(г) Співзвучність ідеям Юркевича в західніх мислителів

VІ. Закінчення

(а) Юркевич і шукання життєвої філософії сьогодні

(б) Оживлення забутої спадщини – це виклик нам

Бібліографія

Про автора

Історія ГУЛАГу (Пер. з англ. Андрій Іщенко): Київ, Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006, 511 с.

2025-09-11T20:04:39+00:00

Український переклад з англійської книги Енн Епплбом «Історія ГУЛАГу» (англ.: «GULAG: A History»), який здійснив Андрій Іщенко.

Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенсіональні моделі в точних науках: Київ, Науково-виробниче підприємство «Видавництво “Наукова думка” НАН України», 2012, 456 с.

2025-09-11T19:15:50+00:00

У книзі представлені різнопланові дослідження з теорії смислу. Особлива увага приділяється загальній теорії смислу як частині семіотики та логічної семантики, зокрема теорії смислових (інтенсіональних) моделей людського спілкування.

ЗМІСТ

Вступ

М. В. Попович – Інтенсіональний аналіз у філософії науки і філософії культури

С. Б. Кримський – Смислоутворення як предмет методологічного аналізу

П. Ф. Йолон – Феноменологія об’єкта в онтології науки

В. І. Кузнєцов – Українські аналітичні дослідження науки в пошуках смислу свого існування

Я. В. Шрамко – Істина і хиба: місце й роль істиннісних значень у логіці та філософії

Я. О. Кохан – Теоретичний апарат логічної семантики в математичних та емпіричних дисциплінах

Н. Б. Вяткіна – Семантичні проблеми референції, істинності і смислу

В. Й. Омельянчик – Онтологія значення: проблема де-локалізації (від риторики сигніфікації до

логіки предикації)

А. А. Васильченко – Смисл і діалог

В. В. Навроцький – Логічні засоби репрезентації динамічного аспекту міркувань

О. Л. Маєвський – Логіко-емпіричний смисл валідності тверджень фрагментарного знання дійсності

І. В. Кисляковська – Ієрархія прав людини в ліберальній філософії

А.А. Артюх – Міф. Поняття. Образ. До проблеми дослідження міфологічних когнітивних моделей

Ю.Т. Писаренко – Єдність протилежних смислів. Парадокс «Мертвих душ» в історичній ретроспективі

Філософія. Навчально-методичний посібник: Львів, Львівський державний університет імені Івана Франка, 2014, 180 с.

2025-09-11T18:31:19+00:00

Підручник Андрія Синиці для студентів, що вивчають філософію.

ЗМІСТ

Вступ

Розподіл навчальних годин із курсу «Філософія»

Конспект лекцій

Змістовий модуль 1. Предмет та історія філософії

Лекція 1. Специфіка філософського осмислення дійсності

Лекція 2. Антична філософія

Лекція 3. Західноєвропейська середньовічна філософія

Лекція 4. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

Лекція 5. Новітня зарубіжна філософія

Лекція 6. Українська філософія

Змістовий модуль 2. Теоретична і прикладна філософія

Лекція 7. Філософське вчення про буття

Лекція 8. Проблема людини у філософії

Лекція 9. Філософський аналіз пізнання

Лекція 10. Філософське вчення про цінності

Лекція 11. Соціальна філософія та філософія культури

Лекція 12. Філософські аспекти фізичної культури

Теми та зміст семінарський і практичних занять

Завдання для самостійної роботи

Тестові завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Вимоги до виконання

Теми рефератів

Теми есе

Екзаменаційні вимоги

Рекомендована література

Базова

Додаткова

Інтернет-лінки

Додатки (практикум із філософії)

1. Платон – Федон (уривки)

2. Григорій Сковорода – Розмова, назавана Алфавіт, або Буквар миру (уривки)

3. Іван Франко – Що таке поступ? (уривки)

Нарис історії культури України: Київ, «АртЕк», 1998, 727 с.

2025-09-11T17:51:38+00:00

Автор розглядає історію подій на теренах сучасної України від давніх часів до сьогодні. Він алалізує історію подій у площинах етносів, мов, культур, релігій, політичних подій і ідеологій.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Індоєвропейський фон

§1. Слов’яни в групі народів індоєвропейської мовної сім’ї

§2. Індоєвропейські традиції в духовній культурі

Розділ II. Слов’янські культурні джерела

§1. Слов’яни на території України

§2. Міфологічний простір слов’янського язичництва

§3. Релігія, міфологія і культи

Розділ III. Культура Київської Русі

§1. Київська Русь у перспективі «Захід — Схід»

§2. Русь у культурно-політичній перспективі України

§3. Соціальні світи Русі

§4. Сакральна культура

§5. Позасакральна культура

Розділ IV. Культура України в XIV — XVII ст.

§1. Україна в протистоянні Заходу і Сходу

§2. Україна в культурно-політичній системі Польсько-Литовської держави

§3. Козаччина як культурне явище

§4. Церква й освіта

§5. Староукраїнська барокова культура

Розділ V. Культура України кінця XVII — кінця XVIII ст.

§1. Епоха просвітництва — культурно-політичний контекст української історії

§2. Стара Україна: соціально-політичні реалії та культура повсякденного життя

§3. Освіта й гуманітарна культура

§4. Пізнє українське бароко

§5. Кінець староукраїнської барокової культури. Григорій Сковорода

Розділ VI. Культура України першої половини XIX ст.

§1. Консерватори й ліберали в Європі та Росії

§2. Новий «культурний ландшафт» України

§3. Традиціоналізм і романтизм

§4. Микола Гоголь

§5. Тарас Шевченко

Розділ VII. Культура України другої половини XIX — початку XX ст.

§1. Промислова революція на Заході. Реалізм і суб’єктивізм

§2. Росія на шляху реформ. Еволюція правової та політичної природи самодержавства

§3. Україна пореформна та передреволюційна

§4. Громадсько-політичні рухи в Україні

§5. Культура України 60 — 80-х років

§6. Ідеологія громадовства і Драгоманов

§7. На зламі століть

§8. Ліберально-демократична й соціалістична думка

Розділ VIII. Культура України в період комуністичної диктатури

§1. Криза європейської цивілізації

§2. Утвердження комуністичного тоталітаризму

§3. Україна в епіцентрі трагедій

§4. Культурне піднесення 20-х років

§5. Культура України в період сталінського тоталітаризму

§6. Розклад тоталітаризму

Підсумки

Що таке Україна?

Відгук на статтю М. Ільницького в журналі «Київ» In Український вісник, № 7–10, 1988, сс. 34–39.

2025-09-08T18:54:01+00:00

Матеріал містить роздуми автора щодо статті Миколи Ільницького «Перегук через покоління», присвяченої зіставленню творчості українських поетів 1960-х та 1980-х років. У тексті подано авторське бачення ролі літературної критики, постаті поета та значення поезії. Особливий наголос зроблено на впливі репресивного характеру радянського режиму на творчий потенціал митців, а також на трансформації підходів до поетичної творчості протягом означених десятиліть.

Текст було написано у Кучинському таборі особливого режиму й у 1986 році передано автором родичам у формі листа.

Маємо що маємо In Krytyka, № 6 (32), 2000, сс. 26–27.

2025-09-08T18:09:18+00:00

Матеріал є критичним оглядом семи російськомовних київських журналів: «Новий круг», «Зоил», альманах «Многоточие», «Крещатик», «Византийский ангел», «Самватас» та Collegium. Авторка була безпосередньо залучена до роботи над кількома з цих проєктів. Стаття структурована у сім розділів, кожен із яких зосереджується на окремому виданні. У ній розглядаються причини появи та припинення діяльності цих журналів, їхня тематична спрямованість і специфіка, а також здійснюється порівняльний аналіз між окремими виданнями.

Комуністичний маніфест (пер. з нім. Володимир Левинський): Клівленд, Робітник, 1917, 60 с.

2025-09-08T19:58:28+00:00

Маніфест комуністичної партії [Manifest der Kommunistischen Partei] є першим програмним документом комуністичного руху, що був написаний Карлом Марксом та Фрідрихом Енґельсом за дорученням II конгресу Союзу комуністів. Уперше виданий 21 лютого 1848 року. Текст охоплює головні тези історичного матеріалізму, аналізує розвиток буржуазного суспільства, ролі пролетаріату та окреслює завдання комуністичних партій у світовому контексті.

У виданні «Комуністичний маніфест», опублікованому Українською федерацією Американської соціалістичної партії в Клівленді 1917 року, представлено один із перших перекладів документа українською мовою. Видання орієнтоване на українську емігрантську громаду в США та має агітаційно-освітній характер. Переклад здійснено желехівкою, що відображає практику мовної адаптації серед діаспорної преси. Видання надруковано накладом газети «Робітник», що була органом українських соціалістів у Північній Америці.

Дмитро Заболотній

Зміст

І. Буржуа і пролетарі

ІІ. Пролетарі і комуністи

ІІІ. Соціалістична і комуністична література

ІV. Відносини комуністів до різних опозиційних партій

Юрій Шевельов. 1908–2002 In Критика, № 3 (53), 2002, с. 1

2025-09-08T11:56:37+00:00

Текст є некрологом, присвяченим українському славісту, мовознавцю та критику Юрію Володимировичу Шевельову.

Обстеження без рецепту In Критика, №1-2 (63-64), 2003, сс. 26-27.

2025-09-08T19:42:49+00:00

У рецензії Євген Головаха аналізує дві праці російських соціологів: «От мнений к пониманию» Юрія Левади та «Слово – Письмо – Литература» Бориса Дубіна. Автор розглядає ці роботи як літопис пострадянського суспільства, що ґрунтується на емпіричних даних масових опитувань. У статті досліджено кризу культури та культурної еліти в Росії, що виявляється в десакралізації рафінованої культури й втраті інтелігенцією духовних орієнтирів. Головаха аналізує феномен «людини пострадянської» та концепцію «вимушеної демократії» соціологів школи ВЦІОМ. Автор оцінює роботи Левади та Дубіна як зразок наукової об'єктивності.

Гермес і Ґадамер In Критика, №4 (54), 2002, сс. 30-31.

2025-09-08T19:12:35+00:00

У статті здійснено аналіз філософської герменевтики Ганса-Ґеорґа Ґадамера (1900-2002) з акцентом на його діалогічному підході до інтерпретації. Гаврилів аналізує Ґадамерову концепцію розмови як центрального елементу герменевтичного процесу, що постає зі структури сократівського діалогу та охоплює взаємодію суб’єкта з текстом, традицією й іншими інтерпретаторами. Окремо проаналізовано критику цієї концепції з боку Карла-Отто Апеля та Ґадамерову відповідь на неї. Значну увагу приділено зверненню Ґадамера до поезії, зокрема творчості Пауля Целана, як до способу наближення до невимовного. У підсумку продемонстровано, що філософська герменевтика може слугувати методологією гуманітарних наук.

Мовчання та покарання In Krytyka, 11 (61), 2002, с. 24.

2025-09-08T18:30:20+00:00

У матеріалі представлено авторське осмислення ролі та сутності інтелектуала. Івашкявічус розгорнуто окреслює власне бачення характерних рис інтелектуальної поведінки, способів мислення, а також аналізує чинники й особливості формування його світовідчуття.

Текст має форму есею, виголошеного на конференції «Інтелектуали: спокуса мовчання», що відбулася у Мінську в жовтні 2002 року. Серед учасників заходу були також Сергій Жадан і Андрій Хаданович, виступи яких опубліковані в цьому ж числі журналу «Критика».

Марксізм і дарвінізм (пер. з англ. Михайло Дурдела): Вінніпеґ, Українські робітничі вісті, 1920, 43 с.

2025-09-08T20:10:40+00:00

Anton Pannekoek's monography Marxism and Darwinism presents a comparative analysis of Charles Darwin's evolutionary theory and Karl Marx's historical materialist approach. The author emphasizes the common idea of development through struggle shared by both concepts, while highlighting the fundamental distinction between biological competition and class struggle. Pannekoek critically examines Herbert Spencer's views, attempts to use Darwinism for legitimizing the capitalist order, and refutes naturalistic justifications of social Darwinism. Drawing on Darwin's works, Pannekoek asserts that mutual aid and solidarity in the animal world contribute to group survival and constitute a natural foundation for social development.

The original was written in English. The Ukrainian translation was published in 1920 by Mykhailo Durdela. The edition includes a preface by the translator.

Contents

Preface

I. Darwinism

II. Marxism

III. Marxism and the Class Struggle

IV. Darwinism and the Class Struggle

V. Darwinism versus Socialism

VI. Natural Law and Social Theory

VII. The Sociability of Man

VIII. Tools, Thought and Language

IX. Animal Organs and Human Tools

X. Capitalism and Socialism (Communism)

Чорна книга ображеного бібліографа In Критика, № 7–8 (33–34), 2000, сс. 28–30

2025-09-08T12:21:59+00:00

Матеріал є рецензією на працю Сергія Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР», написану Юрієм Шаповалом під враженням від статті Ярослава Грицака «Чорні книги червоного терору», що також присвячена критичному осмисленню цієї праці. Попри визнання важливості появи дослідження Білоконя, Шаповал акцентує на його заангажованості у викладі подій та формулюванні висновків щодо радянського періоду в Україні. У тексті подано аргументи рецензента про наявність у працях Білоконя пропагандистських і антинаукових наративів, що, на думку Шаповала, підважують наукову вартість видання.

Публічна роль письменників та інтелектуалів In Критика, №1-2 (63-64), 2003, сс. 18-20.

2025-09-08T19:51:36+00:00

У статті досліджено трансформацію ролі письменників та інтелектуалів у глобалізованому світі. Саїд аналізує злиття фігур письменника та інтелектуала на межі XX-XXI століть, коли письменники виконують функції суспільних критиків. Автор розглядає вплив електронних медій та інтернету на можливості інтелектуального втручання в публічну сферу. Автор критикує панівний дискурс глобалізації. У праці окреслено три сфери інтелектуальної боротьби: історична пам'ять, співіснування та справедливість. Автор наголошує на тому, що інтелектуал має володіти мужністю для адекватного осмислення та прийняття реалій світу. Переклад з англійської здійснила Катерина Ботанова.

Ідея школи в подвійній перспективі In Критика, №3 (65), 2003, сс. 6-7.

2025-09-08T19:36:56+00:00

У статті здійснено порівняльний аналіз освітніх систем України та США з акцентом на спільних проблемах і відмінних підходах до їхнього розв'язання. Авторка показує, що попри зовнішні відмінності між системами, обидві країни стикаються з подібними викликами: недостатнім фінансуванням, проблемами академічної доброчесності, необхідністю узгодження наукової підготовки з вимогами ринку праці. Богачевська аналізує американський прагматичний і локалізований підхід до освітніх реформ, протиставляючи його українському прагненню створити всеохопну концепцію трансформації системи освіти. У дослідженні особливу увагу приділено феномену «американського способу» як альтернативи ідеологічно забарвленим моделям. Авторка також критично осмислює ризики, пов’язані з ідеологізацією освітнього процесу, та застерігає від редукції складних педагогічних завдань до абстрактних гасел.

Апологія скептичного розуму In Критика, № 11 (61), 2002, сс. 11-12.

2025-09-06T16:28:55+00:00

У матеріалі представлено систематизований виклад концепцій Сергія Пролеєва щодо скепсису як одного з провідних способів філософського мислення. Автор аналізує сучасні філософські дискурси та осмислює специфіку ставлення людини до філософії як такої. Стаття включає історико-філософський екскурс у проблематики суб’єктності, розуму та сумніву. На переконання Пролеєва, саме сумнів постає універсальним епістемічним інструментом розуму, що уможливлює рефлексію, визначення й пізнання. У завершальній частині здійснено аналіз проблеми занепаду філософії в контексті характерних тенденцій сучасного філософського мислення.

Що таке політика: Прага-Берлін, «Нова Україна», 1923, 38 с.

2025-09-06T13:46:39+00:00

Головною метою праці є розгляд поняття «політики» та схоплення його суті. Автор починає дослідження із етимології слова та визначає це поняття у два способи: 1) як науку, теорію та 2) як практику й творчу дію. У праці розрізнено два поняття: «політики як науки» та «науки про державу». Політика як наука спрямована на належне, на творення майбутнього, а наука про державу досліджує вже наявні державні явища.

Крім цього, автор розрізнює поняття «держави» та «суспільства» та простежує їхнє історичне становлення та вплив на розуміння поняття «політики».

Зрештою, Левинський визначає політику як соціальну боротьбу за існування й збереження національної культури та наголошує, що здобуття національної держави є критично важливою метою політики поневолених народів.

Вавилонський полон демократії In Критика, № 1-2 (63-64), 2003, сс.15-16.

2025-09-06T12:58:05+00:00

У статті розглянуто політику Сполучених Штатів щодо Іраку у 2002 році з етичної та філософської сторін. Автор аналізує іракський конфлікт крізь призму поняття «національного інтересу» та доходить до висновку, що мотивом американської політики є потреба у впровадженні демократії у світі як засобу розв’язання політичних та соціальних проблем. Конфлікт в Іраку, на думку автора, має глобальне значення, оскільки призводить до протистояння арабів з західним світом як «чужим» з почуття арабської солідарності й патріотизму.

Українці в степах Альберти In Критика, № 6 (44), 2001, сс. 29-32.

2025-09-06T16:58:33+00:00

Стаття є оглядом на чотири твори, написані українцями в Канаді: «Мед і прах: сімейна історія» (Яніс Кулик-Кіфер), «Приречений жених: Коротка біографія» (Мирна Косташ), «Нові бачення двох країн: Оповідання з Канади ти України» (Яніс Кулик-Кіфер та Соломія Павличко), «Українське весілля» (Ларрі Варварук). Авторка позитивно оцінює сам факт появи таких видань, водночас висловлюючи низку критичних зауваг щодо змістових та стилістичних особливостей кожного з них. У матеріалі також підкреслюється значення усвідомлення різних соціокультурних умов та середовищ, у яких формується культурна й національна ідентичність.

Бенкет на узбіччі In Критика, № 11 (61), 2002, сс. 17-19.

2025-09-06T16:38:35+00:00

У статті представлено погляди Володимира Верлоки на становище гуманітарних часописів у контексті українського наукового книговидання. Автор окреслює суспільні уявлення про гуманітаристику в Україні на початку XXI століття, приділяючи значну увагу критиці та аналізу загальних тенденцій розвитку періодики. Зокрема, Верлока наголошує на недоліках низки видань та здійснює розгорнутий аналіз діяльності видавництва «Дух і Літера», позитивно виокремлюючи його серед інших. Окремим аспектом статті є актуалізація проблеми недостатнього попиту на гуманітарну літературу в сучасному українському суспільстві.

Народність і держава: Київ-Відень, «Дзвін», 1919, 126 с.

2025-09-06T16:14:02+00:00

Праця складається із двох розділів – «Народність» та «Держава» – складових оригінальної праці «Народність, держава, соціялізм», яку не вдалося опублікувати. У першому розділі автор аналізує поняття «народність», розглядаючи його елементи – мову та культуру. У праці також здійснено аналіз історичних типів народності та представлено авторське бачення перспектив цього феномена в контексті соціалістичної ідеї. Левинський заперечує концепт єдиної універсальної держави, доводячи, що історичний поступ людства забезпечується диференціацією національних мов та культур.

У другому розділі досліджується генеза держави та її основні історичні типи. Особливу увагу автор приділяє викладу ключових теорій обґрунтування держави, зокрема ідей Макіавеллі, Гоббса, Руссо та Монтеск’є. Взаємозв’язок держави та народності розглянуто крізь призму різних форм державності: національної держави, держави народностей (федеративної моделі) та імперіалістичної держави.

У завершальній частині праці викладено міркування щодо соціалізму, який, на переконання Левинського, покликаний реалізовувати національну волю кожного народу. Лише за таких умов можливе справжнє братерство народів, а космополітизм набуває змістовного наповнення.

Одіжка для книжки In Критика, № 6 (32), 2000, сс.14-15.

2025-09-06T13:37:54+00:00

Стаття присвячена проблемі візуального оформлення творів української художньої літератури. Авторка звертає критичну увагу на «форму» українських видань, оскільки, так само як і «зміст», вона відіграє важливу роль у сприйнятті книги читачем і задоволенні його естетичних потреб. У статті зазначено, що головною проблемою неякісного виробництва книг та неестетичного дизайну є заборона творчого самовираження, що походить з тоталітарної культури Радянського союзу.

Зрештою, Таран наголошує, що культура книги є показником культури суспільства, тож якісні зміни у візуальному оформленні є необхідними для формування культурної нації України.

Український Фуко чи французький Петров? Разюча схожість двох історіософів In Наукові записки НаУКМА, т. 17, Філологія, 1999, сс. 42-44

2025-09-06T17:15:44+00:00

Матеріал присвячено аналізу аналогій у філософських поглядах двох мислителів – Віктора Петрова та Мішеля Фуко. Автор зіставляє їхні філософські концепції, наголошуючи на відчутній близькості ідей, яка простежується навіть попри відмінності культурно-історичних епох, інтелектуальних практик та життєвих контекстів. Центральною темою, на якій зосереджено увагу, є філософія історії як спільне проблемне поле для їхніх роздумів. Водночас, поряд із акцентом на суголосності підходів Петрова і Фуко, у статті також окреслено низку суттєвих відмінностей між їхніми концептуальними підходами.

Думки про те, що ж ми вибрали In Критика, № 3 (53), 2002, сс. 4-5.

2025-09-06T16:50:01+00:00

Стаття є реакцією Мирослава Поповича на парламентські вибори в Україні 2002 року. Автор аналізує їхні результати, обставини та потенційні наслідки політичного процесу. Центральним мотивом матеріалу є акцент на поступовому утвердженні позитивних змін в українському суспільстві, що виражаються, зокрема, у практиці демократичних виборів. На думку Поповича, політичний розвиток незалежної України відбувається поступово й послідовно, попри численні перешкоди політичного та культурного характеру. У своїх міркуваннях автор послуговується конкретними політичними прикладами й порівняннями, що підсилюють аргументацію.

Вузли електронних плетив In Критика, № 12 (50), 2001, сс. 8-10.

2025-09-05T07:52:25+00:00

Стаття присвячена критиці зведення феномена «інтернету» до віртуальної реальності або кіберпростору. Катерина Ботанова звертається до технофобного дискурсу, представляючи концепції віртуальної реальності Ж. Бодріяра, В. Макдуґала та С. Жижека. На прикладі теорій згаданих філософів авторка зауважує, що феномен «інтернету» хибно ототожнюється з іншими феноменами – такими як, «віртуальна реальність», «комп’ютер», «інтерфейс» тощо, через їхню технологічну подібність. Натомість, у статті представлено погляд на цей феномен як на міметичну реальність, що є недосконалою імітацією, а не окремим кіберпростором. Оскільки буття інтернету можливе лише в присутності суб’єкта, який залучений до переживання досвіду в межах технологічних можливостей, то, на думку авторки, інтернет не є окремою реальністю, а лише доповнює актуальну реальність.

Методологічний тиск In Критика, № 12 (62), 2002, сс.14-17.

2025-09-05T08:07:19+00:00

Стаття присвячена проблемі запозичення західних методологій у гуманітаристиці в Україні. Авторка досліджує провідні методології українського та західного літературознавства 60-х та 90-х років, розглядаючи умови їхнього виникнення в соціокультурному контексті.

Гундорова наголошує на очевидному факті часової відсталості української гуманітаристики від західних методологічних тенденцій. Для українських дослідників, за її спостереженнями, характерним є несприйняття новітніх підходів, що пояснюється острахом перед метафоричністю та спадковістю радянської літературознавчої традиції, заснованої на принципах об’єктивності та історизму.

У статті також окреслено обмеження як вітчизняних, так і зарубіжних підходів до літературних студій, а також поставлено під сумнів доцільність побоювань щодо західних методологій.

Філософія: dtv-Atlas (Пер. з нім. Демидченко В.): Київ, Знання-Прес, 2002, 270 с.

2025-08-11T13:37:49+00:00

Український переклад книги Петера Кунцмана, Франца-Петера Буркарда, Франца Відмана «Філософія: dtv-Atlas» [нім. «dtv-Atlas Philosophie»], який здійснв Демидченко В. Науковим редактором перекладу і автором передмови є Розумний В.

Влада і суспільство: постмодерна перспектива: Київ, «Дух і Літера», 2021, 359 с.

2025-08-11T17:05:04+00:00

Монографія присвячена аналізу самоорганізації сучасної соціальності, й передусім ефектів і ролі влади в ній. Ситуація глобального світу сьогодення розглядається як в її культурно-історичній генеалогії в контексті модерної цивілізації, так і в тих радикальних інноваціях соціального і антропологічного гатунку, якими вона визначає поточну структуру людської життєдіяльності. Особливу увагу приділено «владі розуму» як інтегративному виразу модерних передумов глобальної дійсності та її підважуванням і спростуванням з боку глобального інформаційного середовища. Висувається концепція інфовлади як новітньої універсальної сили, що визначає порядок людського існування та обумовлює новий антропологічний тип – сингулярність. Завершує дослідження аналіз особливостей політичного самовизначення сучасної України в контексті глобального самовизначення сучасної України в контексті глобальних трансформацій.

Зміст

Вступ

Глава 1. Ідея і тема влади у філософському дискурсі

Глава 2. Влада розуму: засади соціально-політичного проекту модерну

Глава 3. Два виміри політичного самовизначення сучасності

Глава 4. Генезис глобалізації та потестарний ефект універсалізму

Глава 5. Глобалізація та сингулярність: трансформація основ сучасної соціальності

Глава 6. Політичне самовизначення сучасної України

Післямова

Список літератури

відтворив оригінальну анотацію

Записники: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 9), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T15:57:10+00:00

Записники Бориса Гомзина.

Теорія справедливості (Пер. з англ. Олександр Мокровольський): Київ, Основи, 2001, 822 с.

2025-08-11T13:07:33+00:00

Український переклад книги Джона Ролза «Теорія справедливості» [англ. «A Theory of Justice»], здійснений Олександром Мокровольським.

Василь Семенович Лісовий. Бібліографічний покажчик: Київ, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2015, 23 с.

2025-08-11T16:36:06+00:00

Покажчик містить статті, книги, рецензії, переклади, неопубліковані праці українського філософа Василя Лісового, а також тексти про нього. Перелік охоплює період з 1969 по 2012 роки.

Рукопис статті «Романтик»: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 7), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T15:40:21+00:00

Рукопис статті «Романтик», написаної Борисом Гомзиним.

Проби у ІІІ кн. Кн. ІII (Пер. з фр. Анатоль Перепадя): Київ, Дух і Літера, 2007, 383 с.

2025-08-11T12:53:18+00:00

Третя книга українського перекладу «Проб» [фр. «Essais»] Мішеля Монтеня, здійсненого Анатолем Перепадею.

[Гомзин Борис Володимирович]. Листи від Г. Гомзіної (23.02.1923 - 15.12.1925) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 13), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T16:24:00+00:00

Листи від Галини Гомзіної до Гомзіна Бориса, які він отримував протягом 23.02.1923 - 15.12.1925.

Рукопис п'єси «Кров кличе»: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 5), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T15:25:11+00:00

Рукопис п'єси «Кров кличе», написаної Борисом Гомзиним.

Проби у ІІІ кн. Кн. І (Пер. з фр. Анатоль Перепадя): Київ, Дух і Літера, 2005, 365 с.

2025-08-11T12:28:16+00:00

Перша книга українського перекладу «Проб» [фр. «Essais»] Мішеля Монтеня, здійсненого Анатолем Перепадею. Вступне слово написав Анатоль Перепадя.

[Гомзин Борис Володимирович]. Листи від А. Коршнівського, Ф. Крушицького, В. Совенка, П. Шандрука та інших кореспондентів на літери «З- Ш» (22.06.1921 - 06.04.1927) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 11), Центральний державний архів вищих органів влади та управління У

2025-08-11T16:13:55+00:00

Листи від А. Коршнівського, Ф. Крушицького, В. Совенка, П.Шандрука та інших кореспондентів на літери «З- Ш» протягом 22.06.1921 - 06.04.1927 до Бориса Гомзина.

[Гомзин Борис Володимирович]. Довідки про навчання в Українській Господарській академії та Українському педагогічному інституті в Чехословацькій Республіці (14.08.1926 - 30.01.1927) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 2), Центральний державний архів вищих органів влади

2025-08-11T14:58:11+00:00

Довідки про навчання Бориса Гомзина в Українській Господарській академії та Українському педагогічному інституті в Чехословацькій Республіці.

Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп (Пер. з фр. Олексій Шевченко): Київ, Карме-Сінто, 1996, 384 с.

2025-08-11T08:26:44+00:00

Український переклад книги Жиля Дельоза і Фелікса Гваттарі «Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп» [фр. «L'Anti-Œdipe: Capitalisme et schizophrénie»], здійснений Олексієм Шевченком. Видання містить також вступну статтю Олексія Шевченка.

Рукопис поетичних творів «Дурман», «За що», «Шукаю те, що загубив» та інші: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 9a), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T16:03:51+00:00

Рукопис поетичних творів «Дурман», «За що», «Шукаю те, що загубив» та інші Бориса Гомзина.

Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології (Пер. з фр. Віталій Лях, Петро Таращук): Київ, Основи, 2001, 854 с.

2025-08-11T13:20:29+00:00

Український переклад книги Жана-Поля Сартра «Буття і ніщо: Нарис феноменологічної онтології» [фр. «L'Être et le Néant: Essai d'ontologie phénoménologique»], здійснений Віталієм Ляхом і Петром Таращуком.

Бібліографія філософських творів Української Західної діаспори, опублікованих українською мовою: Київ, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2012, 41 с.

2025-08-11T16:58:50+00:00

Бібліографія містить статті, монографії, збірники текстів, що стосуються інтелектуальної думки представників української західної діаспори. Перелік налічує 511 найменувань праць, опублікованих в період з 1920-х по 2000-ні роки.

[Гомзин Борис Володимирович]. Нотатки до статей і віршів (15.05.1925 - 25.11.1925) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 8), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T15:51:45+00:00

Нотатки Бориса Гомзина до статей і віршів періоду 15.05.1925 - 25.11.1925.

Політичний лібералізм (Пер. з англ. Олександр Мокровольський): Київ, Основи, 2000, 382 с.

2025-08-11T13:00:36+00:00

Український переклад книги Джона Ролза «Теорія справедливості» [англ. «Political Liberalism»], здійснений Олександром Мокровольським.

Старий опис № 1 за 1921-1927 рр.: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 14), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T16:28:17+00:00

Старий опис № 1 справ Бориса Гомзина за 1921-1927 рр.

Рукописи статей «1 листопаду 1918 р. - 1 листопаду 1933 р.», «Передмова до листів до молоді земель українських», «Мистецтво для всіх, але не всі для мистецтва»: Гомзин Борис Володимирович (1887) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 6), Центральний державний архів вищих

2025-08-11T15:31:59+00:00

Рукописи статей «1 листопаду 1918 р. - 1 листопаду 1933 р.», «Передмова до листів до молоді земель українських», «Мистецтво для всіх, але не всі для мистецтва», написаних Борисом Гомзиним.

Проби у ІІІ кн. Кн. ІI (Пер. з фр. Анатоль Перепадя): Київ, Дух і Літера, 2006, 515 с.

2025-08-11T12:34:14+00:00

Друга книга українського перекладу «Проб» [фр. «Essais»] Мішеля Монтеня, здійсненого Анатолем Перепадею. Вступне слово написав Анатоль Перепадя. Післяслово написав Вадим Скуратівський.

[Гомзин Борис Володимирович]. Листи до Г. Гомзіної - першої дружини Б. Гомзіна (29.01.1921 - 18.04.1921) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 12), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T16:18:36+00:00

Листи до Галини Гомзіної - першої дружини Гомзіна Бориса, які він написав протягом 29.01.1921 - 18.04.1921.

Рукописи поетичних творів «Мандрівник», «Тіні від облич», «Дивний гість», «Еклезіяст» та інші: Гомзин Борис Володимирович (07.05.1921 - 1927) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 4), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна.

2025-08-11T15:19:05+00:00

Рукописи поетичних творів «Мандрівник», «Тіні від облич», «Дивний гість», «Еклезіяст» та інші, написаних Борисом Гомзиним протягом 07.05.1921 - 1927.

Феноменологія сприйняття (Пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко): Київ, Український Центр Духовної Культури, 2000, 552 с.

2025-08-11T12:17:07+00:00

Український переклад книги Моріс Мерло-Понті «Феноменологія сприйняття» [фр. «Phénoménologie de la perception»], здійснений Оксаною і Сергієм Йосипенками.

[Гомзин Борис Володимирович]. Листи від Бабія, Л. Білецького, М. Буєвського, та інших кореспондентів на літери «Б- Д» (01.01.1921 - 13.09.1924) (Ф. 3907, Оп. 1, спр. 10), Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Київ, Україна

2025-08-11T16:08:38+00:00

Листи від Бабія, Л. Білецького, М. Буєвського, та інших кореспондентів на літери «Б- Д» протягом 01.01.1921 - 13.09.1924 до Бориса Гомзина.

Щодо критики насильства: статті та есеї (Пер. з нім. І. Андрущенка): Київ, Грані-Т, 2012, 312 с.

2025-08-09T18:03:27+00:00

Подана публікація є збірником перекладів статей та есеїв німецького філософа Вальтера Беньяміна, виконаних Ігорем Андрущенком. До збірки увійшли переклади таких праць, як «Autor als Produzent», «Über Sprache überhaupt und über die Sprache des Menschen», «Surrealismus», «Das Leben der Studenten», «Zum Bilde Prousts», «Schicksal und Charakter», «Zur Kritik der Gewalt», «Theologisch-politisches Fragment», «Die Lehre vom Ähnlichen», «Über das mimetische Vermögen», «Erfanrung und Armut», «Franz Kafka. Zur zehnten Wiederkehr seines Todestages» та «Über den Begriff der Geschichte».

Видання доповнене передмовою Володимира Єрмоленка та іменним покажчиком, укладеним Віталієм Терлецьким.

Темні сили проти професора Чижевського in Свобода, 1949, 9 квітня, сс. 2-3.

2025-08-09T12:23:46+00:00

У газетному дописі подано епізод із професійної біографії Дмитра Чижевського. За повідомленням автора, у 1945 році Чижевський мав обійняти посаду договірного професора кафедри славістики у Марбурзькому університеті, однак цю кафедру було раптово перенесено до Франкфурта. Попри звернення студентів із проханням зберегти кафедру в Марбурзі, міністр землі Гессен піддав сумніву наукову кваліфікацію Чижевського. У власному дописі в газеті Frankfurter Rundschau міністр Штайн звинуватив його у співпраці з радянськими урядовцями. На думку автора публікації, конфлікт був зумовлений прагненням усунути Чижевського як «чужинця» та замістити його німецьким фахівцем.

Україна і Мішель Фуко: діялог про владу In Критика, №1-2 (51-52), 2002, сс. 11-13.

2025-08-09T12:42:58+00:00

На думку автора, рецепція філософії Мішеля Фуко на теренах СНД є суттєво спотвореною. У статті обґрунтовується теза про те, що інтелектуальний проєкт Фуко перебуває в опозиції до ключових положень лівої ідеологї. Як типові риси останньої автор виокремлює: базову опозицію «безпосереднє/штучне», розуміння брехні як мови влади, наявність сценарію радикального звільнення від відносин примусу та універсалізацію ідеї загального. Натомість у філософії Фуко, за спостереженням автора, можна виокремити низку метаконцептів, що засвідчують її опозиційність лівій міфології: трактування людини як продукту владних відносин, заперечення постулату про ідеологію як «хибну свідомість», наявність сценарію спасіння за допомогою філософії та наявність принципового номіналізму. Автор застерігає, що запозичення окремих елементів фукіянського концепту влади без реконструкції його цілісної філософської позиції призводить до хибних інтерпретацій у дослідженні радянської та посткомуністичної державності.

Монархія і республіка: Петроград, Видання петроградського комітету, 1917, 16 с.

2025-08-09T11:59:09+00:00

У брошурі автор подає стислий огляд понять монархії та республіки в європейському контексті, акцентуючи на відмінностях між монархічними устроями Росії та європейських держав. На його думку, поява конституційної монархії в Європі стала наслідком революційних зрушень, здійснених коаліцією буржуазії та робітничого класу. Водночас збереження інституту монархії в умовах конституційного ладу розглядається як форма захисту класових інтересів капіталістів, які, за твердженням автора, прагнуть убезпечити свої земельні володіння. Попри впровадження конституції в Російській імперії у 1905 році, автор наголошує на збереженні абсолютистського характеру російської монархії.

У політичному аспекті автор виступає за встановлення демократичної, або народоправної, республіки в України, ототожнюючи ці поняття. Він наголошує на необхідності вільного народного волевиявлення, гарантій свободи віросповідання, свободи слова, а також запровадження практики громадських зібрань і створення товариств. У контексті майбутніх Установчих Зібрань автор закликає підтримувати кандидатів від соціал-демократичної партії.

Інфікованість елітизмом In Критика, №1-2 (75-76), 2004, сс. 29-30.

2025-08-08T12:48:49+00:00

У статті автор звертає увагу на зростання елітистських тенденцій серед сучасних інтелектуалів. Вони дедалі більше зосереджуються на рефлексії щодо власних умов існування, відсуваючи на другий план прагнення до трансформації суспільства. Такий елітизм виявляється у стратегії символічного відмежування себе від «інших» і конструювання відчуття інтелектуальної вищості. Окрему увагу приділено феномену іронії як самодостатньої риторичної позиції, що слугує радше засобом самопідтвердження, ніж критичного аналізу. Також розглядається феномен так званого «інтелектуального расизму» – категоричного несприйняття поглядів і практик, які не відповідають нормам та уявленням певного інтелектуального середовища.

Консервативне обличчя класичного лібералізму In Критика, № 4 (42), 2001, сс. 29-32.

2025-07-22T07:37:17+00:00

Стаття Геннадія Аляєва складається з шести частин: 1) Шлях до читача; 2) Ліберально-консервативна парадигма; 3) Традиція і право; 4) Поділ влади: законодавство й урядування; 5) Партійність виборів і брутальність політики; 6) Так ліберал чи консерватор?

У першій частині наведено зауваги автора до двох видань перекладів українською праці Фрідріха фон Гаєка «Law, Legislation and Liberty», присвячених століттю австро-британського економіста.

У другій частині автор визначає політичні погляди Гаєка як «ліберальний консерватизм». Аргументується це тим, що Гаєк вважає збереження традицій необхідною умовою забезпечення прав і свобод людини.

У третій частині описуються такі особливості політичної концепції Гаєка, як розрізнення права й закону та відкидання політичного конструктивізму, а також пов’язаних з ним позитивних визначень свободи й справедливості.

Четверта частина зосереджена на актуальності для української політики висунутої Гаєком ідеї поділу законодавчих органів на уряд, сформовану за партійним принципом урядову асамблею й обрану за принципом меритократії законодавчу асамблею.

У п’ятій частині статті йдеться про небезпеку верховенства закону над правом як один з недоліків демократії.

У шостій частині розглядаються лібертаріанські погляди Гаєка на роль держави. Артикулюється мета статті: продемонструвати хибність дихотомії лібералізму й консерватизму та запропонувати українському суспільству ліберальний консерватизм як об’єднавчу політичну парадигму.

Амністія й амнезія In Критика, № 5 (31), 2000, сс. 11-15

2025-07-22T07:42:22+00:00

Стаття базується на доповіді Алена Безансона у Варшавському університеті 1999 року. Текст складається з дев’яти частин. Безансон критикує асиметричність сприйняття комунізму й нацизму: в той час, як щодо злочинів нацизму існує своєрідна «гіпермнезія», злочини комунізму піддаються амнезії й амністії. Посилаючись на працю Рауля Гільберґа «Руйнація євреїв Європи», він порівнює нацизм і радянську версію комунізму. Стверджується, що спільними для нацизму й комунізму засобами були експропріація, заслання в концентраційні табори, мобільні операції винищення та депортації. На відміну від нацистської, комуністична влада не створювала таборів смерті та послуговувалась такими засобами руйнації, як судова розправа та голодомор. Якщо злочини нацизму було спрямовано на конкретні категорії населення, то в очах комуністичного режиму ворогом міг стати фактично будь-хто. Безансон розглядає ідеології нацизму й комунізму з теологічної перспективи, стверджуючи, що в них обох присутні секуляризована ідея християнського месіанства, пелагіанство та елементи гностицизму. Завершується стаття міркуваннями про унікальність Шоа.

Чий постколоніалізм і чий постмодернізм? In Вперед, 13.02.2009.

2025-07-22T07:28:38+00:00

Стаття є перекладом тексту Арун Мукгерджі. У своїй статті авторка обстоює тезу, що постмодернізм значною мірою є суто західним культурним феноменом. Вона критикує теоретиків постмодернізму за відокремлювання літературного дискурсу від решти суспільних дискурсів та ігнорування епістемологічного привілею причетності до панівної культури. Вона проблематизує поняття «постколоніальна література» як таке, що передбачає ілюзорну монолітність незахідних літературних традицій. Підважується поширене в постколоніальних студіях бінарне бачення митрополії й колоній як центру й маргінесу. Мукгерджі наголошує на необхідності для постколоніальних літератур відмови від самовизначення через протиставлення себе західній імперській текстуальності.

Пер. з англ.: Марія Зубрицька для «Вперед»

Оригінал: Arun P. Mukherjee, Whose post‐colonialism and whose postmodernism?, Routledge: World Literature Written in English (Journal of Postcolonial Writing), 1990 (Vol. 30, Issue 2), pp. 1-9.

Зіткнення невігластв In Критика, № 11 (49), 2001, сс. 7-8.

2025-07-22T07:47:19+00:00

Стаття є перекладом тексту Едварда Саїда для часопису «Znet magazine». У своїй статті Саїд розглядає концепцію «Зіткнення цивілізацій» Семюела Гантінґтона, інтерес до якої серед публічних інтелектуалів та мейнстримних ЗМІ відновився після трагічних подій 11 вересня 2001 року. Стверджується, що Гантінґтон пропонує надмірно спрощений погляд на динаміку цивілізаційних відносин, фокусуючись на антагоністичній боротьбі колективного Заходу та ісламу. Подібний редукціоністстький підхід, на думку автора, не відображає різноманіття історичних взаємозв’язків між цивілізаціями та призводить до закріплення в суспільній свідомості вульгаризованого й упередженого уявлення про ісламську традицію, применшуючи її культурний вплив та естетико-інтелектуальні аспекти. Саїд вбачає в концепції «зіткнення цивілізацій» скоріше інструмент посилення моральної паніки, ніж ефективний спосіб орієнтації в сучасному світі.

Глухі кути лєнінізму In Критика, № 11 (49), 2001, сс. 20-23.

2025-07-21T08:45:17+00:00

У статті «Глухі кути лєнінізму» Павла Кутуєва, здійснюється теоретико-аналітичне осмислення ленінізму як специфічного проєкту соціальної трансформації, що сформував підґрунтя для політичних та інституційних практик пострадянського простору. Кутуєв акцентує на внутрішніх суперечностях ленінської моделі модернізації, зокрема на невирішеному антагонізмі між раціональними та харизматичними вимірами політичного часу. Основна увага приділяється концепту «харизматичної безособовості» як спробі подолання цього антагонізму через організаційні структури партії. У центрі аналізу знаходяться процеси інституціалізації революційного суб’єкта та їхній вплив на характер радянської політики й культури. Стаття також містить порівняльний огляд альтернативних варіантів марксистської інтерпретації часу, репрезентованих ідеями Троцького, Бухаріна і Сталіна. Доведено, що нездатність ленінізму сформувати ефективний механізм культурної інтерналізації нового порядку стала визначальним чинником його історичної обмеженості.

Євразійське вторгнення: ідеологія без берегів In Критика, № 3 (41), 2001, сс. 6-9.

2025-07-21T08:28:18+00:00

Стаття Ірини Жданової присвячена проблемі інституціоналізації маргінальних імперських ідей у сучасному російському політичному дискурсі. Авторка аналізує, як концепція євразійства, інтерпретована Олександром Дугіним, поступово втрачає статус радикальної ідеології та набуває впливу в середовищі державної влади. У дослідженні простежено, як євразійська риторика, що поєднує геополітичну редукцію, націоналістичну міфологію та окультні мотиви, стала засобом легітимації неоімперської політики Росії щодо сусідніх держав, передусім – України. Особливу увагу приділено тому, як у євразійському дискурсі українська державність постає не як самостійна політична реальність, а як геополітичне непорозуміння, що підлягає «виправленню». У статті доведено, що євразійська ідеологія, попри свій екстремістський характер, здатна інтегруватися в офіційну риторику і перетворитися на інструмент політичної мобілізації. Жданова наголошує, що за видимою прагматичністю зовнішньої політики Росії ховається послідовна стратегія ідеологічної експансії, в якій поєднуються наративи реваншизму, культурної місії та просторового фаталізму.

Кінець доби Ґеройця In Критика, № 10 (36), 2000, сс. 22-23.

2025-07-21T08:36:53+00:00

Матеріал є аналітичним нарисом Боґумили Бердиховської, присвяченим постаті Єжи Ґедройця – редактора еміграційного журналу «Культура», у контексті українсько-польських стосунків та ідейної трансформації польської політичної культури. Бердиховська акцентує проблему відсутності міжнаціонального порозуміння в післявоєнному середовищі східноєвропейської еміграції, котре зумовило потребу у формуванні нової платформи діалогу. У центрі розгляду перебуває Ґедройцева стратегія подолання історичних міфів, інтернаціоналізації української проблематики та визнання кордонів як передумови демократичного майбутнього. Особливу увагу приділено ролі «Культури» у популяризації української літератури та гуманітарної думки серед польських читачів. Текст інтерпретує Ґедройцеву редакційну позицію як інструмент практичної етики відповідальності та міжкультурної солідарності. Нарис не лише окреслює ідейний масштаб його діяльності, а й демонструє її вплив на становлення нової східноєвропейської парадигми співжиття.

Злидні філософії (пер. з нім. Сергій Вікул): Берлін, Українсько-американське видавниче товариство «Космос», 1923, 132 с.

2025-07-20T18:05:27+00:00

Твір Карла Маркса «Злидні філософії» (Misère de la philosophie) є критикою філософських поглядів П'єра Жозефа Прудона, зокрема його книги «Філософія злиднів». Оригінал твору французькою мовою.

Перший український переклад надрукований 1923 року українсько-американським видавничим товариством «Космос», створеним членами Комуністичної партії Західної України. Переклад здійснив за німецьким виданням український громадський і політичний діяч, журналіст Сергій Вікул. До видання також входить перекладений Вікулом з російської лист Маркса до Павла Анненкова. Видання супроводжується підсторінковими примітками.

Передмова Фридриха Енґельса

Карл Маркс про Прудона

Лист Карла Маркса до Павла Анненкова

Передмова Карла Маркса

Розділ перший: Наукове відкриття

Розділ другий: Метафізика політичної економії

Додаток 1: З Марксового твору: «До критики політичної економії», Берлін, 1859

Додаток 2: Про питання вільного торгу, промова Карла Маркса 9 січня 1849 року в «Брюссельському Демократичному Товаристві»

Дмитро Заболотній

До історії одного стрибка In Критика, № 5 (31), 2000, сс. 7-10.

2025-07-20T17:22:52+00:00

Матеріал є рецензією на працю Анджея Вілецького «Марксизм і стрибок у царство свободи. Історія комуністичної утопії» 1999 року. У рецензії представлено виклад основних положень автора щодо проблеми тоталітаризму, специфіки марксистської філософії, а також проаналізовано його полеміку з американськими дослідниками радянського тоталітарного режиму. Окрему увагу приділено контекстуальним особливостям видання та його змістовим акцентам. Стаття складається з 4 тематичних частин. Перша присвячена загальному огляду праці Вілецького. У другій розглянуто його тлумачення ключових понять, зокрема тоталітаризму, сталінізму та марксизму. У третій частині автор аналізує, як Вілецький залучає ідеї Франка з праці «Що таке поступ?» до власних розмислів, а також як ця інтерпретація узгоджується із загальною логікою рецензованої праці. Однією з підтем матеріалу є проблема національної ідентичності й вплив ідеологічного тиску радянського режиму на формування світогляду автора.

Що відбувається в Україні In Критика, №4 (42), 2001, сс. 4-6.

2025-07-20T18:43:05+00:00

У есе проаналізовано політичну ситуацію в Україні на початку 2000-х років у контексті «касетного скандалу» та справи журналіста Георгія Гонгадзе. Автор досліджує парадокс української політики: за формальної стабільності відбувається руйнування демократичних інститутів. Проаналізовано спільні риси авторитарних тенденцій України та Росії, водночас підкреслено ключові відмінності. Особливу увагу приділено відставці прем'єр-міністра Віктора Ющенка як симптому кризи правового простору. Автор стверджує, що основна проблема полягає не в економіці, а в руйнуванні механізмів захисту громадянських прав. У підсумку розглянуто потенціал опозиційного руху для демократичних змін.

Чорні книги червоного терору In Критика, №5 (31), 2000, сс. 4-6.

2025-07-20T18:19:04+00:00

У статті здійснено критичний аналіз кількох праць про масовий терор у СРСР: монографії Сергія Білоконя «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917 – 1941 рр.). Джерелознавче дослідження», двох досліджень Андреаса Ґраціозі про більшовицько-селянські конфлікти в Україні та колективної монографії «Чорна книга комунізму». Розглянуто підходи до вивчення радянського терору як інструменту державного управління та концепцію «українського селянського більшовизму». Автор критично оцінює дискусію щодо порівняння комуністичного та нацистського режимів. У підсумку обґрунтовано тезу про ключове значення українського історичного досвіду для розуміння ґенези та розвитку комуністичного режиму.

Комунікативна утопія в українському контексті In Критика, № 4 (42), 2001, сс. 26-28.

2025-07-20T17:28:33+00:00

У статті автор здійснює критичний огляд комунікативного проєкту Юрґена Габермаса. Велику увагу він приділяє впливу ідей філософа на український інтелектуальний простір. Автор порівнює працю Габермаса «Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження категорії громадянське суспільство» з ідеями його комунікативного проєкту у спробі деконструкції уявлення про філософський доробок цього мислителя. Свою критику автор переважно ґрунтує на засадах постструктуралізму та інших течіях французької філософії ХХ ст.

Чому жінки жадають політичних прав: Нью-Йорк, Голос правди, 1918, 30 с.

2025-07-20T17:02:51+00:00

Матеріал репрезентує основні ідеї та погляди авторки щодо проблематики прав та свобод жінок. Текст актуалізує та аргументує нагальну потребу в наданні жінкам рівних з чоловіками політичних прав. Він поділений на певні змістові секції, кожна з яких висвітлює окремі теми життя жінок — від материнства до громадської діяльності, та взаємозв’язку цих сфер життя із загальнополітичними суспільними зрушеннями і змінами. У тексті використано статистичні дані й історичні довідки, які слугують емпіричною основою для обґрунтування авторської позиції.

Мистецтво й робітничий клас: Державне видавництво, Київ, 1921, 71 с.

2025-07-20T19:01:01+00:00

У праці «Мистецтво і робітничий клас» Олександр Богданов аналізує суперечність між індивідуалістичними формами буржуазного мистецтва та потребою формування колективного пролетарського світогляду. Мистецтво розглядається як елемент ідеологічної боротьби, що має організуючу функцію щодо психіки, уяви та волі трудящих. Богданов наголошує на необхідності створення нового типу мистецтва — колективістського за формою й пролетарського за змістом, тісно пов’язаного з трудовим процесом. Він критикує символізм, формалізм та індивідуалізм як непридатні для соціалістичного суспільства та обґрунтовує матеріалістичний підхід до мистецтва, що спирається на його загальну теорію «тектології». Центральним є висновок про необхідність естетичного виховання мас на засадах колективної творчості.

Як зазначено у виданні, переклад з російської на українську здійснили Т. і В., особи яких не вдалося встановити.

Марія Жовнодій

Умовні рефлексії наукового раціоналізму In Критика, №1-2 (39-40), 2001, сс. 11-14.

2025-07-20T18:37:09+00:00

У статті критично проаналізовано працю Володимира Потульницького «Українська та світова історична наука: рефлексії на межі століть», присвячену проблемам української історичної науки. Автор викриває гегемонічний підхід Потульницького до історіописання, його спрощене тлумачення концепцій Едварда Саїда та державоцентричне бачення історії. Заярнюк демонструє, як під виглядом наукової об'єктивності Потульницький просуває власну ідеологію державного націоналізму, визначаючи незгодних як «ірраціоналістів». У праці критикуються спроби Потульницького монополізувати право на написання української історії та його неточне розуміння сучасних теоретичних концепцій. У підсумку автор застерігає від негативних наслідків такого підходу для розвитку вітчизняної історичної науки.

Між глобальним та національним In Критика, № 6 (32), 2000, сс. 8-13.

2025-07-18T10:33:03+00:00

Матеріал містить погляд Олександра Гриценка на реалії культурного простору України початку XXI століття. Автор статті констатує занепад книжкового ринку та українських медіа того часу. У статті присутня полеміка з українськими інтелектуалами: Оксаною Забужко, Миколою Княжицьким та іншими. На думку Гриценка, економічна криза, розвиток інформаційних технологій і вагома конкуренція глибоко вплинули на становище видавництв та інших культурних інституцій. У тексті чітко окреслено перешкоди, котрі заважали розвитку українського книговидання. За автором, рішення проблеми полягає в рецепції релевантного для українського контексту досвіду інших держав. Стаття містить міркування щодо меж і потреб сучасної національної культури та політики.

Антицивілізаційна війна In Критика, № 10 (48), 2001, сc. 5-7.

2025-07-18T09:51:21+00:00

Стаття містить міркування Євгена Головахи про явище міжнародного тероризму. Автор розглядає поширення фундаменталістських рухів та їх боротьбу із розвитком цивілізації шляхом терору крізь призму психологічної потреби людей в незмінності соціального ладу. У статті виокремлено три типи фундаменталізму — релігійний, комуністичний та етнічний, — спільною ознакою яких є переконання в несправедливості існуючого суспільного устрою.

Автор зауважує, що перемогою фундаменталізму над сучасною цивілізацію було б перетворення демократичних суспільств на військові табори, охоплені жахом від постійної загрози. У підсумку, автор акцентує увагу на важливості створення психологічних механізмів подолання масового страху та консолідації демократично орієнтованих держав у боротьбі з фундаменталізмом.

Пізнання зовнішнього світа: Жовква, Накладом автора, 1925, 63 с.

2025-07-18T09:16:25+00:00

У праці представлено історико-філософський розгляд проблеми пізнання об’єктивного світу від античної філософії до філософії модерну. Костельник розглядає проблему крізь призму течії скептицизму та шукає шляхи подолання аргументів її представників. Зрештою, автор, посилаючись на історико-філософський матеріал, полемізує з представниками різних течій та пропонує свою концепцію пізнання.

Зміст

I. Стан квестії в грецькій фільософії

II. Стан квестії в середновічній і в новочасній фільософії

III. Порішення квестії

Американська трагедія In Критика, № 10 (48), 2001, сс. 4-5.

2025-07-18T11:08:41+00:00

У статті представлено погляд Мирослава Поповича на трагічні події 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку. Автор розглядає політичний та історичний контексти, аналізує поняття терору крізь призму інших масштабних трагедій. Матеріал містить політичні та етичні рефлексії, рішуче засудження аморальності тероризму й геноциду. Попович звертає увагу на нові ризики сучасності, котрі пов’язані не тільки з культурним, а і з технологічним розвитком.

Черговий тріумф радянського літературознавства In Критика, № 5 (43), 2001, сс. 19-24.

2025-07-18T08:43:55+00:00

У статті Олександр Гриценко досліджує стан українського літературознавства крізь призму аналізу довідника «Українська література у портретах і довідках». Попри задекларовану мету – сприяти деколонізації української культурної свідомості, видання виявляє значний вплив радянського наративу, зокрема через некритичне відтворення матеріалів із «Української літературної енциклопедії» радянських часів. Крім того, у тексті відчутна недбалість редакторської роботи та сумнівна наукова якість окремих статей. Частина авторів зосереджується не стільки на фаховому аналізі літературних явищ, скільки на патетичному проголошенні наративу «розбудови Української держави», що суперечить принципам об’єктивного дослідження. Гриценко подає виважену критичну оцінку довідника, виокремлюючи його змістові та методологічні вади, які ускладнюють сприйняття видання як повноцінного інструменту сучасного літературознавства.

Людина кількох епох In Критика, № 6 (32), 2000, сс. 28-31.

2025-07-18T10:52:12+00:00

Матеріал є рецензією Світлани Матвієнко на твори Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» та «Болотяна Лукроза», котрі вийшли друком 2000 року у київському видавництві «Критика». Авторка віднаходить схожість між особливостями творчості та життєвими обставинами письменника. У статті описано низку філософських суперечностей, котрі лежать в основі його творів. Досліджуючи історичні й культурні умови написання книг Домонтовича, Матвієнко намагається пояснити спосіб мислення автора. У рецензії представлене філософське прочитання видань та глибокий аналіз біографії Домонтовича. Окрім зазначених творів, авторка згадує й інші публікації письменника. Розглянуто їхні ключові теми й проблеми, наведено відомі літературно-філософські порівняння.

Священні війни, емоції та здоровий глузд In Критика, № 11 (49), 2001, сc. 4-6.

2025-07-18T10:03:44+00:00

Стаття є перекладом з італійської Мар’яни Прокопович публікації Умберто Еко «Le guerre sante passione e ragione» (2001). У статті підкреслено, що політичні вислови про вищість західної культури над іншими суперечать західним цінностям. Автор звертається до проблематики культурної антропології та наголошує, що критерії оцінювання культур формуються на основі системи цінностей, яка сприймається як самоочевидна й невід’ємна. У статті виокремлено ключові цінності західної цивілізації — плюралізм, як здатність до толерантного ставлення до культурних відмінностей, і критичність — уміння піддавати сумніву як власні, так і чужі цінності.

Парадокси української парадоксалістики In Критика, № 12 (26), 1999, сc. 28-30.

2025-07-18T09:40:55+00:00

«Соціальні зміни і національна свідомість в Україні ХХ століття» («Основи», 1997) та відгуку на рецензію Ярослава Грицака «Парадокси української модернізації» («Критика», № 11(25), 1999 р.). У статті проаналізовано ключові структурні елементи концепції формування української національної свідомості, викладеної у праці Кравченка. Особливу увагу автор приділяє надмірному акценту на соціально-економічних чинниках, що, на його думку, є виявом загальних вад радянсько-марксистської методології.

У своєму відгуку він також полемізує з Ярославом Грицаком, не погоджуючись з його критикою «модернізаційної» теорії як застарілої. Навпаки, автор підкреслює, що ця концепція є цілісною й цікавою інтерпретацією процесу націогенези.

Наше і не наше In Критика, № 11 (61), 2002, сс. 21-22.

2025-07-18T08:52:41+00:00

Стаття є полемікою Мирослава Поповича з іншими авторами журналу «Критика», зокрема з Василем Черепаниним, щодо принципів визначення національних інтересів. Автор звертається до соціологічної літератури з метою прояснення понять «нація», «громадянин», «громадянське суспільство» задля їх використання у власній аргументації. Провідною думкою статті є те, що політичні та культурні конфлікти виникають через розбіжності в цінностях. Відповідно, на думку автора, національні інтереси слід розглядати радше крізь призму тих цінностей, які домінують у світі, аніж висувати інтереси окремих громад. Таким чином «наші» інтереси будуть стосуватися кожного громадянина, що дозволить подолати окремішність в Україні та в світі загалом.

Антична література в старій Україні: Мюнхен, 1956, 18 с.

2025-07-18T11:01:09+00:00

Матеріал є викладом, прочитаним Дмитром Чижевським на засіданні Секції античної історії Української Вільної Академії в Сполучених Штатах Америки 13 березня 1955 року. Автор дослідив старі переклади, переважно грецької, античної літератури, поширені на території України. У публікації згадано про рецепцію іноземних перекладів, а також про давні українські дослідження багатьох античних філософів та письменників. Особливу увагу приділено перекладам, що пов’язані із Платоном. Важливою частиною матеріалу є опис перекладів давньогрецьких мітів та античної історії, включно з римською. Структура розгляду хронологічна: від більш давніх перекладів та досліджень до Нового часу. Основний текст написано українською, із коротким описом наприкінці, написаним німецькою мовою самим автором.

Проблєма української інтеліґенції. Інтеліґенція й політика: Львів, «Батьківщина», 1936, 23 с.

2025-07-17T18:48:05+00:00

The work is devoted to understanding the role of the Ukrainian intelligentsia and its essential purpose. The author examines the concept of “intelligentsia” in psychological and sociological dimensions, particularly in the context of Vyacheslav Lypynskyi's philosophical concept.

According to Lypynskyi, the intelligentsia is incapable of politics as practical action, but only of creating ideology through the exploitation of the national idea. Mykola Shlemkevych opposes this approach, criticizing the gap between political theory and practice. Instead, the work emphasizes that the vocation of the intelligentsia is not only to articulate ideology, but also to embody the will of the people, without which the establishment of Ukrainian statehood is impossible.

The author pays special attention to the intelligentsia as the bearer of culture and a sign of civilizational maturity. In the conclusion, the author raises the issue of the decline of this social stratum, which, in his opinion, is caused by the betrayal of its own calling.