Archivum Sententiarum

Історія молодого Геґеля. Відновлення геґельянства (Пер. з нім. Олексій Литвиненко): Київ, Три крапки, 2008, 306 с.

2025-05-12T12:41:08+00:00

Праця В. Дільтея, одного з головних засновників «філософії життя», «Історія молодого Гегеля» (1905) – перший ґрунтовний виклад формування та розвитку раннього геґелівського світогляду, в якій був використаний увесь матеріал рукописів молодого Геґеля, що зберігалися в Берлінській Королівській бібліотеці. Вона «відкрила нову епоху в дослідженні Геґеля» (Г.-Ґ. Ґадамер), здійснила переворот у його розумінні та послужила могутнім імпульсом відродження інтересу до неабияк позабутого у другій половині ХІХ століття вчення видатного філософа.

«Відновлення геґельянства» (1910) – славнозвісна академічна промова голови баденської школи неокантіанства, видатного історика філософії В. Віндельбанда – є важливим документом, який засвідчив народження німецького неогеґельянства. В ньому виявлені межі неокантіанства, з’ясовано причини пробудження на рубежі ХІХ і ХХ ст. світоглядного потягу до філософії Геґеля, концептуалізовано цей потяг та накреслена теоретична програма неогеґельянства.

Перекладено та друкується українською мовою вперше.

Людина, яка вміла радіти In Критика, №6 (104), 2006, с. 35.

2025-05-12T11:22:46+00:00

Стаття присвячена дню смерті українського філософа Віталія Табачковського. У ній коротко висвітлено основні філософські проблеми, якими він займався, а також його внесок у розвиток Київської світоглядно-антропологічної школи.

Трасування й диферанція (Пер. з фр. Б. Мейзерський) In Філософська і соціологічна думка, № 5-6, 1995, сс. 4-14.

2025-05-12T12:26:38+00:00

Частковий україномовний переклад доповіді Жака Дерріди «Freud et la scène de l'écriture» («Фрейд і сцена письма»), здійснений Б. Мейзерським.

Лаку-Лабарт, платонічна смерть In Критика, №4 (114), 2007, с. 31.

2025-05-12T08:04:31+00:00

Допис присвячено дню смерті французького філософа та літературного критика Філіпа Лаку-Лабарта. У ньому висвітлено перекладацькі здобутки інтелектуала, окреслено коло його філософських зацікавлень, а також вказано спільні риси його творчості з роботами Жана-Люка Нансі та Жака Дерида. З французької переклав Олег Хома.

Теорія естетики (Пер. з нім. Петро Таращук): Київ, Основи, 2002, 518 с.

2025-05-12T12:09:16+00:00

До друку оригінал підготували Ґретель Адорно і Рольф Тідеман. Україномовний переклад з німецької «Ästhetische Theorie» німецького філософа, соціолога та музикознавця Теодора Адорно (1903-1969).

Актуальність Сократа In Українська літературна газета, ч. 3 (21), березень 1957, с. 10

2025-05-12T07:12:43+00:00

Стаття містить короткий огляд книги Романо Ґвардіні Der Tod des Sokrates («Смерть Сократа») та роздуми Кирила Митровича, натхнені її проблематикою. Митрович описує структуру книги, яка складається з перекладів діалогів Платона, виконаних Ґвардіні, та його коментарів, що, за словами автора статті, становлять «своєрідне спільне читання творів Платона».

В окремому підрозділі Митрович осмислює сократівську проблематику смерті, вказуючи на її перегук з ідеями екзистенційної філософії. Смерть постає як перехід до вищої реальності, а справжнє пізнання й моральні чесноти формуються душею, а не тілом. Для Митровича Сократ — символ правди, адже свідомо приймає смерть заради вищої справедливості й вірності своєму покликанню.

Позиції. Бесіди з Анрі Ронсом, Юлією Крістєвою, Жаном-Луї Удбіном, Гі Скарпетта. (Пер. з фр. Анатолій Ситник): Київ, Дух і Літера, 1994, 158 с.

2025-05-12T11:53:53+00:00

У книзі «Позиції» (1972) французького філософа, одного з найяскравіших виразників постструктуралізму Жака Дерріда (нар. 1930) у формі інтервʼю витлумачуються основні ідеї вченого. Головними обʼєктами його критичного розгляду є тексти західноєвропейської метафізики з притаманними для неї, на думку Дерріда, «онто-тео-телео-фало-фоно-логоцентризмом», що ґрунтується на розумінні буття як присутності. Умови подолання метафізики він вбачає у такому засобі філософської праці як деконструкція.

Поль Рікер: пам'ять, історія, вдячність In Критика, №5 (91), 2005, с. 35.

2025-05-12T11:31:03+00:00

Стаття присвячена дню смерті французького філософа Поля Рікера — почесного професора Києво-Могилянської академії, активного учасника українського інтелектуального життя. Огляд включає основні інтелектуальні здобутки мислителя, коротку біографію та аспекти його взаємодії з українською академічною спільнотою, зокрема із видавництвом «Дух і Літера».

Платон, наш любий Платон! In Критика, №12 (110), 2006, с. 14.

2025-05-12T08:31:01+00:00

У своєму есеї Алєн Бадью пропонує осмислити політичну спадщину Платона крізь призму сучасності. Автор зазначає, що нині платонізм втратив популярність, однак закликає не відмовлятися від цієї традиції. На думку Бадью, платонівська філософія усуває авторитарність промовця, надаючи перевагу внутрішній цінності висловленого, на відміну від поезії, яка є владною та декларативною формою висловлювання. Бадью підсумовує, що в сучасності слід залишатися платоніком. Есей також увійшов до збірки «Похвала політиці», виданої 2019 року у «Видавництві Анетти Антоненко». З французької переклав Андрій Рєпа.

Письмо та відмінність (Пер. з фр. Віктор Шовкун): Київ, Основи, 2004, 602 с.

2025-05-12T12:16:01+00:00

Переклад з французької Віктора Шовкуна книги «L'écriture Et La Différence» Жака Дериди. Науковим редактором перекладу виступив Олексій Шевченко.

До проблем обману мудрості: Чикаго, Друкарня Видавництва Миколи Денисюка, 1975, 183 с.

2025-05-12T07:39:40+00:00

У збірці автор осмислює становище християнської філософії у 20 ст. та її вплив як на особистісні трансформації людини, так і на соціально-політичні та релігійно-церковні процеси в українському суспільстві. Критикуючи панівні на той час ідеології – марксизм-ленінізм та сцієнтизм – він пропонує розглядати християнську філософію як єдиний спосіб українській нації «вдержатись як діюча сила свого незалежного буття». У розділах збірки Олексюк послідовно обґрунтовує цю позицію через герменевтичний аналіз текстів Сковороди, історичне порівняння Володимира Великого та Леніна, а також огляд філософських дебатів між Томою Аквінським і його опонентами – Кантом, Гегелем, Гайдеґґером і Суаресом.

Усі переклади з німецької, англійської, латинської мов здійснено самим автором.

Про природу речей (Пер. з лат. Андрій Содомора): Київ, Дніпро, 1988, 191 с.

2025-05-12T11:59:48+00:00

Перший повний переклад з латини поеми Тіта Лукреція Кара «Про природу речей», який здійснив Андрій Содомора. Передмова і примітки Андрія Содомори.

Поетики (Пер. з давньогр. і лат. Йосип Кобів, Юрій Мушак, Андрій Содомора): Київ, Грамотa, 2007, 168 с.

2025-05-12T11:39:14+00:00

Український переклад «Поетики» Арістотеля, «Про високе» Псевдо-Лонгіна, «Про поетичне мистецтво» Квінта Горація Флакка. Коментарі і примітки написав Йосип Кобів.

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1971, №21: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1971, 143 с.

2025-05-09T19:59:23+00:00

В. М. Баланчук — Ленінський аналіз реакційної суті опортунізму та його значення для сучасності

П. Я. Макутон — К. Маркс про споглядальність філософії

С. М. Круглов — Фальсифікація марксистської діалектики Гербертом Маркузе

І. Г. Кошова, К. К. Кошовий — Критичний аналіз лінгвістичної філософії

П. І. Гнатенко — Критика В. І. Леніним емпіричної історико-філософської концепції Ф. Ібервега

І. С. Семенов — Критика позитивістського розуміння абстракції

І. М. Волошко — Критика позитивізму в питаннях інтерпретації, опису та пояснення

І. П. Юришинець — Критика принципів «філософії свободи» Альбера Камю

М. М. Іллічов — Чи можна передбачити майбутнє? (Критика заперечення Сартром можливості передбачення майбутнього)

К. К. Кошовий — Про одну хибну концепцію діалектики конкретного

Д. X. Острянин — Великий німецький мислитель

Ю. К. Савельев — Гегель як історик філософії (до 200-річчя з дня народження)

О. П. Павелко — Матеріалізм і атеїзм декабристів-слов’ян

В. І. Русін — Декабрист В. І. Штейнгель — учений, мислитель, вільнодум

В. С. Дмитриченко — Українські соціалісти 70-х — поч. 80-х років XIX ст. і національне питання

В. Ф. Пльонкіна — Проблема прекрасного у творчості І. П. Котляревского

П. О. Загороднюк — Деякі методологічні питання висвітлення філософської думки на Україні в 20—30-х роках XX ст.

В. В. Танчер — Буржуазні теорії «деідеологізації» та сучасне культурне життя

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1967, №5: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1967, 141 с.

2025-05-09T18:38:56+00:00

Дослідження історико-філософських проблем на Україні за роки радянської влади

Ф. А. Місюра — В. І. Ленін і становлення радянської культури

В. С. Дмитриченко — В. І. Ленін і соціальна думка України 70—80-х рр. ХІХ ст. (деякі питання методології)

А. І. Резніков — Методологічні основи ленінської критики ідеалізму

П. І. Гнатенко — Критика В. І. Леніним гегелівської періодизації історії філософії

А. М. Почапський — Боротьба західноукраїнської прогресивної інтелігенції проти заперечення націоналістами ролі народних мас в історії (20—30-ті роки ХХ ст.)

В. Ф. Передерій — Українська революційно-демократична естетика на шляху до нового творчого методу — методу соціалістичного реалізму

В. В. Бондаренко — Проблема прекрасного у творчості українських революційних демократів кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Ф. Я. Москаленко — Питання логіки у творах Т. Г. Шевченка

В. М. Савчук — До питання про ідейний розвиток Івана Франка в кінці ХІХ — на початку ХХ ст.

М. О. Булатов — Діалектика М. Кузанського

А. І. Трубенко — Проблема рефлексії в трансцендентальному ідеалі Канта

А. О. Загородня — Революційна демократія Гвінеї та Малі

С. Б. Холодковська — Учення І. М. Сєченова про рефлекторну діяльність головного мозку і кібернетичні ідеї сучасної фізіології вищої нервової діяльності

О. І. Погорілий — Критика історико—філософської концепції Карла Левіта

П. В. Голобуцький — До критики реакційних поглядів М. О. Бердяєва на проблему людини і суспільства

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1969, №12: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1969, 109 с.

2025-05-09T19:48:43+00:00

В. І. Даниленко — Обгрунтування і розвиток В. І. Леніним принципу партійності у філософії

В. Т. Павлов — Ленінська критика софістики і еклектики опортуністів

А. Т. Нелеп — Ленінська теорія істини і деякі питання історії природознавства

В. П. Дудар — В. І. Ленін про творчу природу пізнання

Д. М. Гринишин — Розвиток В. І. Леніним марксистського вчення про війну і армію

М. П. Савчук — В. І. Ленін про роль фактів в соціальному пізнанні

Ю. К. Савельєв — Про деякі особливості розвитку марксистської філософії в 1907-1917 рр.

Я. С. Гонтаржевський — В. І. Ленін про людину як найвищу цінність суспільного розвитку

В. І. Горбенко — Ленінські ідеї про утвердження комуністичної праці

Д. П. Агеєв — Про специфіку основного протиріччя сучасної епохи

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1966, №3: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1966, 164 с.

2025-05-09T18:25:52+00:00

В. С. Дмитриченко — Проблема суспільного ідеалу в творчості Т. Г. Шевченка

М. І. Третяк — Естетичний ідеал Т. Г. Шевченка

А. О. Пашкова — Традиції Т. Г. Шевченка в українській суспільній думці останньої чверті XIX — початку XX ст.

В. В. Бондаренко — Проблема комічного в творчості українських революційних демократів кінця XIX — початку XX ст.

П. В. Голобуцький — Проблема свободи особи в творчості Ф. М. Достоєвського

І. П. Сапацінський — Про розуміння українськими революційними демократами кінця XIX — початку XX ст. категорії «народ»

Т. С. Савельєва — З історії прогресивної філософської думки на Україні. М. Ф. Сумцов

Д. X. Острянин — Філософське значення праць О. М. Сєверцова

М. В. Логвинов — Вплив І Інтернаціоналу на зростаючу роль суб’єктивного фактора

М. П. Медведєва — До питання про пропаганду історичного матеріалізму на Україні в роки столипінської реакції

Ю. К. Савельєв — Деякі методологічні принципи історії філософії у «Філософських зошитах» В. І. Леніна та їх значення для сучасності

A. М. Почапський — Боротьба прогресивних сил Західної України проти націоналістичного розуміння суті держави у 20—30-х роках XX ст.

В. Ф. Потапчук — М. О. Скрипник про перспективу розвитку малих народів за капіталізму та за соціалізму

П. О. Загороднюк — До питання боротьби Комуністичної партії за ленінський етап у розвитку марксистської філософії на Україні в період переходу від капіталізму до соціалізму

А. Т. Нелеп — Еволюція категорій аналізу і синтезу в античній філософії

В. І. Гур — Проти спроби відродження бернштейніанства в трактуванні проблеми гуманізму

К. П. Шаповалова — Проблема єдності світу в історії філософії та природознавства

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1969, №10: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1969, 121 с.

2025-05-09T19:08:44+00:00

Л. К. Безродний — Діалектика елементів продуктивних сил

В. І. Горбенко — Технічний прогрес і становлення комуністичного ставлення до праці

Н. Я. Станілевич — Вплив розвитку продуктивних сил і виробничих відносин на зміни в побуті колгоспного села

Г. Д. Бойко — Про вплив матеріальних відносин у побуті на виробництво

Р. О. Довбуш — До питання про проблему потреб

Н. І. Золотовська — Творча праця — головний фактор утвердження свободи особи

В. М. Барановський — Місце і роль соціального почину мас в соціалістичному суспільстві

І. І. Алексєєвська — Свобода волі і моральна відповідальність особи

В. О. Задворний — До питання формування самосвідомості пролетаріату

С. П. Щерба — Поєднання демократичних і соціалістичних завдань у класовій боротьбі пролетаріату — закономірність соціалістичної революції

С. М. Жданов — До питання про визначення категорії «влада»

В. І. Даниленко — Місце наукової критики в контексті філософських категорій

В. В. Гончаренко — Категорії «єдність» і «ціле» в світлі закону єдності і боротьби протилежностей

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1966, №1: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1966, 159 с.

2025-05-09T18:11:11+00:00

Передмова

І. В. Бичко — Комунізм — це гуманізм

Ф. Ф. Єневич — Деякі методологічні проблеми дослідження сучасної епохи

І. М. Сєрий — Деякі закономірності розвитку продуктивних сил у період розгорнутого будівництва комунізму

Г. Г. Вдовиченко — Основні риси науково-технічної революції та її роль у розвитку суспільства

В. І. Бондар – До питання про поняття «культурно-технічний рівень працівника»

А. В. Мяловицький — Будівництво комунізму і господарсько-економічна діяльність сім’ї

В. В. Москаленко — Формула комунізму «від кожного за його здібностями»

В. І. Войтко — Вплив технічного прогресу на психологію і моральність радянських людей

Є. С. Василенко — Особливості виховання комуністичного ставлення до праці в громадсько-самодіяльних колективах

Ж. О. Суптель — Проблема цінності особи в період будівництва комунізму

Г. Д. Тригуб — Про відносне випередження суспільною свідомістю розвитку суспільного буття

В. О. Тягло — «Соціалістична громадська думка» та основні етапи її формування

М. О. Булатов — Активність свідомості

О. І. Яценко — Ціль та проблема свободи

О. І. Погорєлий — До питання про категорію «матеріального» у «Капіталі» Макрса

М. В. Захарченко — Марксистська соціологія і конкретно-соціальні дослідження

Д. Х. Острянин — Проти буржуазно-націоналістичної фальсифікації духовного розвитку українського народу

Від редакційної колегії збірника

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1968, №8: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1968, 155 с.

2025-05-09T18:55:59+00:00

В. І. Даниленко — Ленінські методологічні принципи критичного освоєння філософських знань

Г. Т. Пилипенко — Про співвідношення гуманізму і природознавства у пізнанні (до історико-філософського аналізу марксистського розуміння поняття «гуманізм»)

Р. П. Чернега — Ленінські принципи формування соціалістичної культури

П. І. Гнатенко — Критика історико—філософської концепції Ф. Ланге

П. П. Столяров — Критика К. Марксом ідеалістичної концепції власності Гегеля та створення основ матеріалістичної теорії власності

В. Ф. Передрій, А. І. Клєвцов — Розвиток українськими революційними демократами концепції художнього образу

О. П. Павелко, В. Ю. Шестакова — Поняття честі і гідності в етиці українських революційних демократів кінця ХІХ – початку ХХ ст.

О. Д. Кардаш — Зближення національних культур як історична необхідність (на матеріалах чехословацько—українських культурних зв’язків)

Ф. А. Місюра — А. В. Луначарський про соціальну функцію науки

Т. С. Гордієнко – А. В. Луначарський про класовий характер моралі в класовому суспільстві

І. Г. Доброскокін — Тодор Павлов про єдність філософії та суспільних наук. Соціологія як наука

В. С. Дмитриченко — Проблема власності в соціалістичній думці України 70-х початку 80-х рр. ХІХ ст.

Л. П. Коваль — Викриття Фейєрбахом ідейного зв’язку ідеалізму з релігією

А. І. Трубенко — Місце рефлексії в «Науці логіки» Гегеля

Є. М. Причепій — Предмет феноменології Е. Гуссерля

В. Т. Павлов — Критика ідеалістичного розуміння Ф. Франком логічної функції категорії причинності

М. В. Попов — Філософські категорії «внутрішнє» і «зовнішнє»

М. О. Логвин — Про деякі аспекти розвитку марксистської філософії в вузах України в пожовтневий період (1920—1930 рр.)

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1967, №6: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1967, 155 с.

2025-05-09T18:44:29+00:00

Д. Х. Острянин — Корінний поворот в історії людства

В. І. Войтко — Великий Жовтень і становлення технічного базису нового суспільства

Л. В. Косолапов — Соціалістична революція і зміна структури робітничого класу

В. В. Колобков — Людина нового суспільства

П. П. Курочкін — Якісно нова роль народних мас в умовах комуністичного прогресу

Г. Д. Тригуб — Всенародна соціалістична ідеологія

І. Ф. Надольний — Риси комуністичної моралі в нашій дійсності

С. Г. Фіногєєв — Вплив Великої Жовтневої соціалістичної революції на розвиток світового робітничого і комуністичного руху

М. Г. Сирцов — Великий Жовтень і національно-визвольний рух

А. Д. Залевський, Г. І. Косенко — В. І. Ленін про підведення мас до соціалістичної революції

В. О. Муравйов — Великий Жовтень і деякі проблеми культурної революції

Д. М. Гринішин — Марксизм-ленінізм про роль насильства в класовому суспільстві

О. І. Погорілий — Проти спроб фальсифікації марксистського матеріалізму в дусі фундаментальної онтології М. Хайдеггера

З. К. Вигнан, М. В. Логінов — До питання про особу в буржуазній соціологічній концепції «масового суспільства»

С. М. Яновський — До питання про діалектичні суперечності соціалістичного суспільства

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1969, №13: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1969, 123 с.

2025-05-09T19:53:50+00:00

Ю. К. Савельєв — Деякі проблеми діалектичного матеріалізму в праці В. І. Леніна «Матеріалізм і емпіріокритицизм» (До 60-річчя з дня виходу книги В. І. Леніна)

В. І. Даниленко — Принцип іманентної критики в історії філософії

М. О. Булатов — Марксова критика гегелівської теорії протиріччя

В. І. Колодяжний — Питання наукового методу в працях О. І. Герцена

О. С. Полтавцев — Л. М. Толстой про суть мистецтва

Т. Абжанов — Д. І. Писарєв і позитивізм

С. М. Возняк — «Маніфест комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса в оцінці та творчості І. Франка

В. С. Дмитриченко — Українські соціалісти 70—80-х рр. ХІХ ст. про державу

С. М. Жданов — М. О. Морозов — один з перших послідовників і пропагандистів марксизму в Росії 70—80-х рр. ХІХ ст.

А. К. Бичко — Криза античного світогляду та ірраціоналізм

О. П. Павленко — Міф, народна творчість, філософія (Образ Прометея в інтерпретації революційних демократів)

М. З. Юшманов — Ленінський етап у філософії на Україні

Р. С. Балакірєва — Леся Українка і літературне народництво

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1967, №4: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1967, 157 с.

2025-05-09T18:32:57+00:00

Д. X. Острянин — Велика Жовтнева соціалістична революція і формування нових духовних рис радянського народу

С. І. Черкасова — Співвідношення об’єктивних умов і суб’єктивного фактора у формуванні комуністичного ставлення до праці

І. Ф. Надольний — Діалектика об’єктивних умов і суб’єктивного фактора у формуванні комуністичної моралі

І. М. Сєрий — Закономірності розвитку об’єктивних елементів продуктивних сил у період будівництва комунізму

В. І. Войтко — Соціальні проблеми міста і села в світлі технічного прогресу

Л. Ф. Xолопцева — Про специфіку «відчуження» при соціалізмі

Ф. А. Нещадим — Формування елементів комуністичного самоврядування

С. М. Яновський — Роль і значення критики і самокритики в житті радянського суспільства

А. І. Горак — Філософський та соціологічний зміст поняття «потреба»

Н. І. Золотовська — В. І. Ленін про свободу особи

Д. А. Потопейко — Структура правової надбудови

Н. Г. Кузнєцова — До питання про виникнення правосвідомості

С. І. Дементьєва — До аналізу естетичного почуття

М. В. Захарченко — Основні етапи конкретно—соціального дослідження

В. В. Коршунова — Праця і формування індивідуально—психологічних особливостей особи в соціалістичному і буржуазному суспільствах

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1969, №11: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1969, 142 с.

2025-05-09T19:41:47+00:00

A. М. Маковецький, М. В. Логвинов — Об’єктивні основи соціалістичного гуманізму

П. П. Курочкін — Гуманістичний характер комуністичного прогресу

І. М. Гавриленко, Р. І. Федій — Про співвідношення суспільної науки та ідеології

Ф. М. Верцан — Марксизм-ленінізм про наступницький зв’язок в історії

П. А. Моренець – Взаємодія функцій соціалістичної держави у культурній революції

B. М. Барановський — До питання про діалектику об’єктивних умов і суб’єктивного фактора в розвитку соціального почину

М. В. Попов — Про взаємозв’язок категорій «внутрішнє» і «зовнішнє в «Капіталі» К. Маркса

B. А. Ганов — До питань про соціальну цінність науково-технічних знань

І. В. Свистула — Значення наукового світогляду в формуванні нової людини

І. П. Сапацинськнй — До питання про науковий зміст категорії «народ»

C. П. Марценюк — Формування комуністичного ставлення до праці у молоді

В. А. Міщенко — Місце і роль потреб в історичному процесі

К. К. Тонкий — Нова форма розселення і ліквідація істотних відмінностей між містом і селом

В. С. Дворніков — До визначення культури

З. В. Іванова — Про взаємозв’язок науки і мистецтва

М. Т. Кузьменко — Про роль народних мас у розвитку духовної культури класово-антагоністичних формацій

В. П. Дудар — Діалектика відображення і творчості в свідомості

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1966, №2: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1966, 175 с.

2025-05-09T18:19:09+00:00

Б. Г. Кубланов — До питання про функцію пристосовності пізнавального процесу

Є. С. Жаріков — Гносеологічний аспект вивчення наукового пошуку

В. В. Косолапов — Існування предмета і проблема його наукового пояснення

Є. Є. Лєдніков — Логічне конструювання в пізнанні та сучасний позитивізм

С. А. Васильєв — Відображення дійсності в різних системах мови

І. В. Бичко — Гуманістична функція пізнання

О. І. Яценко — Деякі аспекти діалектики цілі та засобів

М. В. Захарченко — Гносеологічна функція принципів, законів та категорій історичного матеріалізму в конкретно-соціальних дослідженнях

І. Є. Гвоздик — До питання про співвідношення предмета і його чуттєвого образу

М. О. Булатов — Активність суб’єкта і критика операціоналізму

А. І. Клевцов — «Чуттєві дані» і неопозитивізм

Є. М. Герасимов — Догматизм як різновидність метафізичного методу пізнання об’єктивної дійсності

А. В. Іскрицька — Категорії тотожності і відмінності в «Науці логіки» Гегеля

О. М. Ткаченко — До питання про види мислення

Л. П. Курило — Категорія взаємодії в матеріалістичній діалектиці

А. П. Сім’ячко — Практична природа і гносеологічна сутність методу

П. Я. Номеровський — Структура суспільної й індивідуальної свідомості в буржуазному суспільстві

Н. К. Кисельова — Про поняття «духовне багатство особи»

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1968, №9: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1968, 172 с.

2025-05-09T19:02:21+00:00

Дослідження питань історичного матеріалізму на Україні за роки Радянської влади

В. І. Войтко — Соціологічне вивчення однолітків Жовтневої революції

Д. Х. Острянин — Проблеми формування комуністичної свідомості молоді*

С. М. Яновський — Подолання пережитків минулого в свідомості і поведінці людей — об’єктивна закономірність будівництва комунізму

П. Д. Раханська — Будівництво комунізму і розвиток громадської активності трудящих (на матеріалах конкретно-соціологічних досліджень)

О. М. Степанченко — Про роль морального ідеалу у формуванні комуністичної переконаності студентів

Л. В. Серова — Технічний прогрес і зростання культурно-технічного рівня робітничого класу

Н. Ф. Єлисєєва — Роль естетичного фактора у творчій праці

І. М. Сєрий — Взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин та удосконалення їх відповідності в період побудови комунізму

О. Д. Шершунов — До питання про співвідношення історичного і діалектичного матеріалізму

Г. Д. Бойко — Спосіб виробництва — визначальний фактор матеріальних відносин у побуті

Л. Й. Голдовський — До питання про ставлення сучасних соціал-реформістів до марксизму

В. І. Гур — Сучасні соціал-реформісти — охоронці держави монополістичного капіталу (На матеріалах Західної Німеччини)

Р. П. Чернега — Співвідношення об’єктивних умов і суб’єктивних факторів у розвитку духовної культури соціалізму

П. В. Кірціцький — Зміна праці та всебічний розвиток особи

Г. Т. Пилипенко — Про гуманістичну природу розвитку науки в умовах соціалістичного будівництва

В. М. Барановський — Значення соціальних починань у формуванні і розвитку соціалістичної свідомості мас

РЕЄСТР ОПУБЛІКОВАНИХ УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ ФІЛОСОФСЬКИХ ТВОРІВ

2025-05-09T13:25:12+00:00

Метою РЕЄСТРУ ОПУБЛІКОВАНИХ УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДІВ ФІЛОСОФСЬКИХ ТВОРІВ є створення вичерпного переліку перекладів українською мовою філософських текстів, будь коли здійснених в Україні чи поза її межами. Реєстр реалізується у формі електронної таблиці (далі – ЕТ), опублікованій на цій сторінці.

У стовпцях ЕТ зазначено категорію, а в рядках – відповідні дані видань. Пуста клітинка означає відсутність у певного видання^х (в рядку) характеристики^у (у стовпці). Заповнена клітинка вказує на наявність у видання^х характеристики^у і називає її.

ЕТ дає змогу зручно аналізувати структуру видання і режим роботи з ним за низкою категорійних характеристик. Деякі категорії мають коментарі про тип видань, яких стосується ця категорія. ЕТ є інтерактивною і дозволяє програмні пошук, фільтрування тощо за наявності відповідного ПЗ.

У стовпцях ЕТ наведено такі категорії: ArS, Автор / упорядник оригінального видання (українською, у написанні перекладача), Переклад назви, Автор / упорядник оригіналу (мовою оригіналу), Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Див. повний переклад, Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, Тип видання: книга / брошура, розділ у збірці, публікація в журналі : К, З, Р / З, Ж, Видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, Упорядник / редактор перекладу, збірки перекладів / автори передмов, післямов, додаткові коментарі, Серія, Редколегія серії / журналу, Назва журналу / Заголовок збірки, Том і випуск (для журналу), Сторінки (для розділів у монографіях і журнальних публікацій), Рекомендація до друку, Рецензенти, За підтримки, Нагороди, Режим доступу до твору, Рецензії / коментарі перекладача, html, Посилання 3, Посилання 4.

Ці категорії поділяються на залежні й незалежні від типу видання.

Залежні від типу видання категорії є головними для розуміння видання. Центральною з цих категорій є Тип видання: книга / брошура, збірка, розділ у збірці, публікація в журналі: К, З, Р / З, Ж.

Якщо наведеним виданням є книга / брошура, то його дані наведені у стовпцях: Автор (українською , у написанні перекладача), Переклад назви, Автор (мовою оригіналу), Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, Видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, автори передмов, післямов, додаткові коментарі, Серія, Ред-колегія серії, Рекомендація до друку, Рецензенти.

Якщо наведеним виданням є збірка, то тут можливі два випадки: (1) оригінальне видання було збіркою, яка була перекладена українською як цілісне видання і (2) збірка є підготованим спеціально для українського видання зібранням перекладів різних авторів.

1) Якщо оригінальне видання було збіркою, яка була перекладена українською як цілісне видання, тоді його дані буде наведено в стовпцях: Упорядник оригінального видання (українською, у написанні перекладача), Переклад назви, упорядник оригіналу (мовою оригіналу), Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, Видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, автори передмов, післямов, додаткові коментарі, Серія, Ред-колегія серії, Рекомендація до друку, Рецензенти.

2) Якщо збірка є підготованим спеціально для українського видання зібранням перекладів різних авторів, тоді його дані буде наведено в стовпцях: Автор (українською, у написанні перекладача), Автор (мовою оригіналу), Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, Видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, Упорядник / редактор перекладу, збірки перекладів / автори передмов, післямов, додаткові коментарі, Серія, Ред-колегія серії, Рекомендація до друку, Рецензенти.

Якщо наведеним виданням є розділ у збірці, тоді його дані буде наведено в стовпцях: Автор (українською, у написанні перекладача), Переклад назви, Автор (мовою оригіналу), Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, № видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, Упорядник / редактор перекладу, збірки перекладів / автори передмов, післямов, додаткові коментарі, Серія, Ред-колегія серії, Заголовок збірки, Сторінки (для розділів у монографіях і журнальних публікацій), Рекомендація до друку, Рецензенти.

Якщо наведеним виданням є публікація в журналі, тоді його дані буде наведено в стовпцях: Автор (у написанні перекладача), Переклад назви, Автор, Назва, Перекладач, Наук. ред., Літ. ред., Рік написання оригінального твору, Рік видання українського перекладу, Видання перекладу, Мова оригіналу, Місто, Видавництво, додаткові коментарі, Ред-колегія журналу, Назва журналу, Том і випуск (для журналу), Сторінки (для розділів у монографіях і журнальних публікацій), Рекомендація до друку.

Незалежними категоріями є (в табличному порядку): ArS, Див. повний переклад, За підтримки, Нагороди, Режим доступу до твору (html, Посилання 3, Посилання 4), Рецензії / коментарі перекладача.

ArS: тут наводяться посилання у відповідних клітинках на видання, які опубліковано на сайті-агрегаторі нашого центру.

Див. повний переклад: клітинка видання у відповідному рядку буде заповненою, якщо видання, наведене у відповідному рядку, є неповним, а повний переклад було опубліковано за участі того самого перекладача.

Нагороди – тут вказано нагороди, які отримували ті, хто працював над виданням.

Режим доступу до твору (html, Посилання 3, Посилання 4) – тут вказано електронне посилання на твір.

Рецензії / коментарі перекладача – тут, за наявності, вказуються рецензії й опубліковані коментарі перекладача. Переважно ці дані стосуються журнальних публікацій.

За підтримки – тут вказано осіб, фонди, спільнокошт, проєкти та інші способи підтримки видань.

Висловлюю щиру подяку Олегу Хомі за надання низки особистих матеріалів, які були використані мною при створенні таблиці.

Олександр Луковина

Проблеми філософії. Міжвідомчий науковий збірник, 1968, №7: Київ: Видавництво Київського університету, Київська книжкова друкарня №5, 1968, 136 с.

2025-05-09T18:50:18+00:00

А. В. Іскрицька — В. І. Ленін про категорії «тотожність» та «відмінність»

М. О. Булатов — Основний принцип побудови системи філософських категорій

В. С. Лутай — Про побудову діалектичного матеріалізму як «історичної теорії»

Н. М. Гірич — Про обумовленість процесу пізнання рівнем розвитку науки

Д. О. Жданов — До питання про виникнення форм мислення

Л. Н. Курчиков, А. І. Уйомов — Про ціль та доцільність

В. Т. Павлов — Категорії «причинність», «основа» і «логічна достатня підстава»

В. В. Косолапов — Евристичні особливості сучасної гіпотези

В. Л. Басанець — Визначення новизни факту

І. І. Лепський — До питання про комунікативну функцію мови і слова

Є. С. Жаріков, М. В. Захарченко, В. С. Лутаєнко — Про можливості застосування методів конкретно—соціальних досліджень для вивчення деяких гносеологічних проблем

К. П. Медведєв — Деякі питання математичної формалізації ідеалістичного напряму

В. А. Стокяло — Критика деяких аспектів неотомістської гносеології

А. К. Бичко — Проблема ірраціонального та філософський ірраціоналізм

Г. Т. Пилипенко — Про відчуження людського пізнання

У затінку нігілізму In Г.-Ґ. Ґадамер, Герменевтика і поетика. Вибрані твори (Пер. Галина Петросаняк). Київ: Юніверс, 2001, сс. 258-273.

2025-05-04T07:48:28+00:00

Ґадамер досліджує питання відсутності великих оповідачів серед німців, наголошуючи натомість на силі німецької ліричної поезії, яка адекватно відображає культурні досягнення. Він підкреслює, що межі «німецькості» визначаються мовою, а не політикою, і що поезію неможливо повністю передати перекладом. Аналізуючи творчість Бенна й Целана, Ґадамер доходить висновку, що німецька лірика виражає розрив зі свідомістю історизму та втрату гармонії, що веде до панування дисонансу.

Олександр Луковина

Трошки фільософії In Назустріч, 1934, 1 грудня, с. 2.

2025-05-02T18:17:55+00:00

Публікація Рудницького присвячена огляду нового на той час видання праці Берґсона «La pensée et le mouvant». Рудницький стисло розглядає основні філософські категорії Берґсона, такі як час, інтуїція, метафізика, інтелект та інші.

Історія шести понять: Мистецтво. Прекрасне. Форма. Творчість. Відтворництво. Естетичне переживання (Пер. з польск. Валентин Корнієнко): Київ, «Юніверс», 2001, 366 с.

2025-05-02T14:42:20+00:00

Український переклад твору Владислава Татаркевича «Dzieje sześciu pojęć. Sztuka, piękno, forma, twórczość, odtwórczość, przeżycie estetyczne», здійснений Анатолієм Онишком.

Становище людини (Пер. з англ. Марія Зубрицька): Львів, Літопис, 1999, 254 с.

2025-05-02T14:06:39+00:00

Український переклад твору Ганни Арендт «The human condition», здійснений Марією Зубрицькою.

Тимчасові висліди дискусії про соціалізм In Наші позиції. Новий Ульм: Орган Центрального Комітету Української Революційно-Демократичної Партії, 1948, Ч.2 (вересень), сс. 52-57; 1948, Ч. 3 (жовтень-грудень), сс. 59-64.

2025-05-02T18:07:15+00:00

У статті розглядаються дві політичні позиції – соціалістична та антисоціалістична. Автор, порівнюючи їх та викладаючи засади кожної, намагається виснувати, яка з них є найкращою для України. Стаття складається з двох частин: перша опублікована у вересні 1948 року, друга – у жовтні-грудні того ж року. У першій автор зазначає, що між двома позиціями немає вагомих практичних розходжень, потрібно лише визначити міру, якою будуть співвідноситись капіталізм та соціалізм. Також Лисяк-Рудницький 1) стверджує відсутність географічного поділу між протилежними концепціями; 2) аналізує рефлексії інтелектуалів щодо зазначеної дискусії на території радянської України; 3) пояснює проблему розходження між соціалістами та несоціалістами різними «історіософічними» перспективами кожної групи. У другій частині статті автор аналізує поділові лінії в українській політичній традиції.

Під статтею Іван Лисяк-Рудницький підписується одним із своїх псевдонімів «Іван Брусний».

Структурні перетворення у сфері відкритості (Пер. з нім. А. Онишко): Львів, Літопис, 2000, 321 с.

2025-05-02T14:18:29+00:00

Український переклад твору Юрґена Габермаса «Strukturwandel der Öffentlichkeit», здійснений Анатолієм Онишком.

Роза Люксембург у Радянській Україні: пам'ять, переклади, рецепція спадщини: Київ, Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні, АРТ КНИГА, 2020, 28 с.

2025-05-01T16:39:47+00:00

У брошурі розглянуто особливості меморіалізації постаті Рози Люксембург у Радянській Україні, історію видання її перекладів в УСРР/УРСР та специфіку (не)засвоєння теоретичного спадку діячки місцевими економістами. Автор звертає увагу на маловідомі територіально українські публікації наукових і публіцистичних текстів Рози Люксембург, дослідження українських науковців, які використовували її напрацювання, а також присвячені їй агітаційні брошури.

Сизиф (Пер. В. Державин) In Світання, ч. 1 (7), 1968, сс. 23-26.

2025-05-01T18:37:25+00:00

Український переклад есею французького філософа та письменника Альбера Камю «Le Mythe de Sisyphe», здійснений українським літературознавцем та критиком Володимиром Державином. Переклад було опубліковано у канадському діаспорному часописі «Світання».

Бібліографія досліджень історії української філософії, опублікованих в Україні в 1939-1959 роках: Київ, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2011, 22 с.

2025-05-01T18:17:20+00:00

Бібліографія, створена за ініціативою Інституту філософії, включає статті, монографії та збірники текстів, присвячених дослідженню історії української філософії. Перелік налічує 427 праць, упорядкованих в алфавітному порядку та опублікованих у період з 1939 по 1959 роки.

Окрім марксистсько-ленінських праць, у переліку представлено значну кількість робіт, присвячених аналізу творчості таких українських авторів, таких як Леся Українка, Іван Франко, Григорій Сковорода та інших. Також у списку зазначені наукові дослідження Івана Головахи, Володимира Шинкарука, Валерії Нічик та інших українських радянських авторів.

Бібліографія історії української філософії 1960-2005 рр.: Київ, Інститут філософії НАН України імені Г.С. Сковороди, 2009, 183 с.

2025-05-01T17:28:35+00:00

Бібліографія, створена за ініціативою Інституту філософії, охоплює статті, монографії, збірники текстів і бібліографічні довідники, присвячені дослідженню історії української філософії. Перелік містить 3803 праці, упорядковані в алфавітному порядку та опубліковані в період з 1960 по 2005 роки українською та іншими мовами. У списку представлені наукові дослідження таких видатних українських філософів, як Іван Головаха, Дмитро Чижевський, Володимир Шинкарук, Вілен Горський, Павло Копнін, Мирослав Попович, Віталій Табачковський та інших.

Світ як книга (Пер. з нім. В.А. Єрмоленко): Київ, Libra, 2005, 544 с.

2025-05-01T16:58:10+00:00

Український переклад твору Ганса Блюменберґа «Die Lesbarkeit der Welt», здійснений Володимиром Єрмоленком.

Постмодерн і майбутнє філософії: Київ, «Наукова думка», 1997, 187 с.

2025-05-01T18:52:20+00:00

Монографію присвячено осмисленню принципових особливостей постмодерністського дискурсу про долю філософії в культурі постіндустріального суспільства. У ній виявляються джерела філософського постмодерну, його ключові поняття, проблемне поле. У цьому контексті висвітлюються відносини постмодерну з двома фундаментальними мегатенденціями розвитку філософської думки — метафізичною та постметафізичною. Автор простежує принципові особливості і наслідки постмодерністського повороту в культурі. У книзі аналізуються найбільш впливові стратегії філософського постмодерну: ніцшеанська і фукіанська стратегії подолання метафізики, хайдеггерівська програма деструкції філософії модерну, деконструкціоністська програма Ж. Дерріда, неративістська програма «прощання з метафізикою» Ж.-Ф. Ліотара, рортівська прагматистська стратегія деструкції новоєвропейської філософії тощо.

ЗМІСТ

Переднє слово

Розділ І. Культурна свідомість Заходу: три стазиси

Глава I. Премодерн

Глава II. Модерн

Глава III. Постмодерн

Глава ІV. Постмодерністський пафос: від метафізики рабського спокою до філософії неспокійної волі

Розділ ІI. Майбутнє філософії: постмодерністський дискурс

Глава І. «Кінець метафізики»: апокаліпсис чи героїчне визволення інтелекту?

Фрідріх Ніцше і апокаліпсис метафізики
Подолання метафізики: стратегія М. Фуко
Наративізм і ліотарівське «прощания з метафізикою»

Глава ІІ. Колапс філософії? Ні, плюральний характер розвитку!

Хайдеггерівська програма деструкції метафізики
Жак Дерріда. Деконструкція метафізики
Річард Рорті і прагматистська стратегія деструкції філософії
Хабермасівський проект «продовження віку філософії»

Висновки

Примітки

Summary

Contents

До реконструкції історичного матеріалізму (Пер. з нім. В. Куплін): Київ, Дух і Літера, 2014, 320 с.

2025-05-01T16:24:32+00:00

Український переклад праці Юрґена Габермаса «Zur Rekonstruktion des Historischen Materialismus», здійснений Володимиром Купліним.

Світогляд українського народу In Науковий збірник Українського Вільного Університету в Празі, Т. 3, 1942, сс. 225-243.

2025-05-01T18:26:37+00:00

Стаття присвячена висвітленню характерних особливостей українського народу. Ця проблематика виникла на тлі Мірчукового аналізу філософії слов’янських народів і виявлення її відмінності від західноєвропейської традиції. Він висновує, що у кожного народу має бути власна «царина духовної творчости», яка б відповідала «елементам психічної структури народу».

За Мірчуком, світогляд українського народу визначається такими характерними рисами: 1) український народ є селянським; 2) ідеалістичне спрямування; 3) індивідуалістичне спрямування; 4) превалювання емоційності над розумом; 5) провідна роль любові в усіх сферах життя українця: сімейні стосунки, творчість, інтелектуальна діяльність. Синтезуючи деякі з цих характеристик, Мірчук виводить ще дві похідні характеристики: а) поверхневість та б) глибоку релігійність. Свою аргументацію Іван Мірчук підсилює історичними прикладами та посиланнями на роботи українських інтелектуалів різних періодів.

Перелічивши основні характеристики світогляду українців, Мірчук висвітлює їх негативні впливи, які можуть призвести до катастрофічних для народу наслідків.

Катерина Левчук

Бібліографія досліджень історії української філософії, опублікованих в Україні в 2006-2010 роках: Київ, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2012, 54 с.

2025-05-01T17:38:40+00:00

Бібліографія, створена за ініціативою Інституту філософії, охоплює журнальні статті, монографії, бібліографічні довідники та збірники текстів, присвячені дослідженню історії української філософії. Перелік включає 760 праць, упорядкованих в алфавітному порядку та опублікованих у період з 2006 по 2010 роки. У ньому представлено значну кількість робіт, зокрема присвячених аналізу таких українських філософів, як Дмитро Чижевський, Мирослав Попович, Володимир Шинкарук, Вілен Горський та інших.

Трагедія академіка Володимира Юринця: (Штрихи до історії української філософії радянської доби): Київ, «Центр духовної культури», 1996, 192 с.

2025-05-01T17:17:31+00:00

Ця книга про філософа-академіка В. Юринця (1891—1937), його час та сучасників. Написана на ґрунті унікальних матеріалах з архівів ДПУ—НКВС—МДБ—КДБ, ЦК КП(б)У, літературних джерел 20—30 рр. та видань з діаспори, що були в УРСР під забороною. Призначена для науковців та викладачів філософії у вищих навчальних закладах, аспірантів, студентів та всіх, хто хоче знати про репресовану культуру Радянської України.

Зміст

Вступне слово

Розділ перший

Від тернів до зірок і знову до тернів

Розділ другий

1933 рік: Голодоморні хлібозаготівлі, «Справа УВО», розправа над М. Скрипником і В. Юринцем.

Розділ третій

Чи був Юринець сексотом?

Розділ четвертий

Наука академіка Юринця і його репресованих колег з ВУАМЛІН-у та ГПУ

Розділ п’ятий

Реабілітація

Післямова О. М. Боголюбова

Примітки

Наукові праці В. Юринця

Список скорочень

Покажчик імен

Співець народного єднання In Нова Україна, 1942, Ч. 54 (8 березня), с. 3.

2025-05-01T19:06:16+00:00

У статті Бойко-Блохін критикує створений більшовиками образ Тараса Шевченка. Він вказує на занепад шевченкознавства в Радянському Союзі, спричинений репресіями проти провідних українських шевченкознавців та забороною публікування їх тематичних доробків. Бойко-Блохін підкреслює, що ідея соціальної боротьби, експлуатована більшовиками, не є головною у творчості Шевченка, а лише слугує для реалізації ідеї визволення українського народу. Також автор вважав Шевченка революціонером, але виключно як попередника українського революційного руху 1917-1919 рр.

Напрямні української культури: Мюнхен, Видавництво Українського Вільного Університету, 1946, 20 с.

2025-04-29T17:03:53+00:00

Рукопис Івана Мірчука є дослідженням психологічних структур та тенденцій творчості українського народу. У цій праці філософ, подібно до більш ранньої статті «Світогляд українського народу», характеризує ключові особливості українців, оцінюючи їх та критикуючи. Виокремлені характеристики:

1) Орієнтація на Західну Європу. Реконструюючи історичні події, Мірчук виділяє аспекти, що підкреслюють цю особливість в політичному та духовному житті українців. Внаслідок цього постає проблема – роздоріжжя між заходом та сходом.

2) Сильний зв’язок української культури із землею. Вся інтелектуальна діяльність українців зводилась до практичного аспекту та відображала хліборобську дійсність. Ця особливість, на думку автора, унеможливлює розвиток вищих форм думки та мистецтва.

3) Розпорошення духовної енергії на різні види діяльності. У якості прикладу автор наводить життя І. Франка та припускає, що він би досяг більшого, якби працював в одній сфері.

4) Відсутність традиції. Втрата зв’язку між минулим і сучасністю призводить до втрати майбутнього. Ця характеристика породжена індивідуалістичним характером українців, який автор описав так: «у своєму егоцентричному наставленню кожен українець починає історію від своєї власної особи» (с. 18).

Катерина Левчук

Матеріяли конґресу української вільної політичної думки. Збіринк ч. 4: Мюнхен, Секретаріят КУВПД, 1976, 79 с.

2025-04-29T11:36:06+00:00

Цей збірник є четвертою частиною серії А (тобто серії, де нумерація подана арабськими цифрами) матеріалів КУВПД, яка є продовженням списку студійних семінарів КУВПД у хронологічному порядку. Збірник з’явився перед першою пленарною Сесією КУВПД, що була запланована на 19-20 червня 1976 року у Нью-Йорку.

ЗМІСТ

Передмова

Доповіді студійних семінарів:

Володимир Кубійович – Зміни національних відносин в Україні у 20-му сторіччі

Іван Гриньох – По десятьох роках змагань за помісність

Фелікс Кордуба – Европа–Китай в сучасній політичній і геостратегічній констеляції

Михайло Коржан – Чи дійсно вселенський патріярх Діонісій IV «продав» українську православну церкву?

Михайло Добрянський – Можливості боротьби з російським імперіялізмом

Атанас Фіґоль – Чи можлива політична інтеґрація української діяспори?

Вадим Бєлоцерковський – Тези доповіді: «Пояснення» Солженіцина і національне питання. (Уточнена тема доповіді: Національні настрої і тенденції в РРФСР)

Політичні середовища:

Ідейно-програмові засади ОУНз

Протестанська етика і дух капіталізму (Пер. з нім. Олександр Погорілий): Київ, Основи, 1994, 261 с.

2025-04-29T19:50:16+00:00

Український переклад твору Макса Вебера «Die protestantische Ethik und der Geist des Kapitalismus», здійснений Олександром Погорілим.

Практична філософія в сучасному світі (Пер. з нім. А. М. Єрмоленко): Київ, Лібра, 2003, 248 с.

2025-04-29T11:05:42+00:00

Український переклад твору Вітторіо Гьосле «Praktische Philosophie in der modernen Welt», здійснений Анатолієм Єрмоленком.

Першоджерела комунікативної філософії: Київ, Либідь, 1996, 173 с.

2025-04-29T19:29:02+00:00

Ця книга — одна з перших в українській філософській літературі спроб осмислення засадничих понять та принципів сучасної (переважно німецькомовної) філософії комунікації. Досліджуються як новітні, так і «класичні» варіанти розв’язання в межах комунікативного

повороту актуальних проблем соціального та особистісного вимірів людського буття.

Органічним доповненням цих досліджень є переклади власне першоджерел філософії комунікації — окремих творів та показових фрагментів з праць К.-О. Апеля, М. Ріделя, Ю. Хабермаса, К. Ясперса, М. Бубера, О. Ф. Больнова.

ЗМІСТ

Вступ. КОМУНІКАТИВНИЙ ПОВОРОТ У СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ

Розділ I. ЗАСАДНИЧІ ПОНЯТТЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ФІЛОСОФІЇ

КОМУНІКАТИВНА ФІЛОСОФІЯ ЗА УМОВ «КРИЗИ РОЗУМУ»
«КОМУНІКАТИВНА ДІЯ» І «ЖИТТЄВИЙ СВІТ»: ПОШУКИ СИНТЕЗУ

Карл-Отто Апель. ОБҐРУНТУВАННЯ ЕТИКИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Карл-Отто Апель. ПРОБЛЕМА ЕТИЧНОЇ РАЦІОНАЛЬНОСТІ

Манфред Рідель. СВОБОДА І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Юрген Хабермас. КОМУНІКАТИВНА ДІЯ І ДИСКУРС

Розділ II. ПОНЯТТЄВИЙ ОБРІЙ «КЛАСИЧНОЇ» ФІЛОСОФІЇ

КОМУНІКАЦІЇ

ДО ПРОБЛЕМИ «ВИСВІТЛЕННЯ» ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОЇ

КОМУНІКАЦІЇ

ФЕНОМЕН СПІЛКУВАННЯ В ДІАЛОГІЧНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ
СПРОБА «ПОДОЛАННЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ» ЧЕРЕЗ

ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНИЙ ВИМІР БУТТЯ

Карп Ясперс. КОМУНІКАЦІЯ

Мартин Бубер. ПЕРСПЕКТИВА

Отто Фрідріх Больнов. ЗУСТРІЧ

Література

Нігілізм сьогодні, або Терплячість світової історії (Пер. з нім. Микола Павлюк): Київ, Основи, 1994, 124 с.

2025-04-29T17:19:02+00:00

Український переклад праці Вольфганга Крауса «Nihilismus heute: oder die Geduld der Weltgeschichte», зроблений Миколою Павлюком.

Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації (Пер. з нім. А. М. Єрмоленко, В. А. Єрмоленко): Київ, Libra, 2001, 400 с.

2025-04-29T11:13:34+00:00

Український переклад твору Ганса Йонаса «Das Prinzip Verantwortung. Versuch einer Ethik für die technologische Zivilisation», здійснений Анатолієм та Володимиром Єрмоленками.

Постметафізичне мислення (Пер. з нім. Володимир Куплін): Київ, Дух і Літера, 2011, 280 с.

2025-04-29T19:40:23+00:00

Український переклад праці Юрґена Габермаса «Nachmetaphysisches Denken», здійснений Володимиром Купліним.

Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту (Пер. з нім. А. М. Єрмоленко): Київ, Libra, 2004, 196 с.

2025-04-29T06:12:31+00:00

Український переклад твору Клауса Міхаеля Маєра-Абіха «Aufstand für die Natur: Von der Umwelt zur Mitwelt», здійснений Анатолієм Єрмоленком.

Перед вступом до фільософії In Літературно-науковий вістник, т. 71, 1918, сс. 46-57.

2025-04-29T19:20:34+00:00

У статті Михайло Рудницький осмислює можливості створення тексту, який був би прийнятним для вступу до філософії. Автор формулює парадокс: з одного боку, філософ, що береться за написання вступу до філософії, намагається відкинути у цьому тексті власне Я; з іншого, читач вступу чекає від автора розв’язки філософських проблем та ясних рішучих означень. Філософ вимушений стверджувати, що філософія по собі залишає більше питань, ніж відповідей. Рудницький міркує щодо співвідношення ролей великого філософа та професора з філософії, зазначаючи трагічний аспект долі філософа, якому доводиться висловлювати великі думки у простій формі. Автор зазначає, що професор філософії, переслідуючи мету критикувати усі інші філософські системи, придушує власне Я. Рудницький доходить висновку, що вступ до філософії має містити сповідь про власні філософські пошуки у сфері ідей та відтворювати особистість самого автора.

Катерина Скрипник

«Емінентний» текст і його істинність In Г.-Ґ. Ґадамер, Герменевтика і поетика. Вибрані твори (Пер. з нім. Віталій Бабич). Київ: Юніверс, 2001, сс. 153-163.

2025-04-14T16:41:13+00:00

Метою Ґадамера є окреслення поняття емінентного тексту. Для цього він насамперед визначає, що слід розуміти під художньою літературою, адже емінентність тексту розкривається саме в її межах. Для Ґадамера література — це передусім художня література. Віднести твір до літератури означає визнати за ним певні якості, зокрема здатність апелювати до цінностей, що виходять за межі суто комунікативних потреб.

Важливою є теза про те, що зміна комунікативної ситуації не знецінює істинності емінентного тексту. Його істинність ґрунтується не на ситуативності, а на внутрішній цінності.

Крім того, емінентний текст потребує прочитання, оскільки саме через прочитання він набуває свого буття. Прочитання є формою його існування, адже воно й є герменевтикою, а герменевтика, у свою чергу, — це акт прочитання. Таким чином, щоразу, коли емінентний текст читається, він виявляє свою вищу цінність, а читач стає герменевтом цієї цінності. Щоб відбутися як такий герменевт, читач повинен мобілізувати відповідні герменевтичні ресурси.

Олександр Луковина

Проблема співвідношення форми і змісту мислення на сторінках журналу "Dialectica" In Вісник АН УРСР, Nº4, 1958, сс. 70-78.

2025-04-13T07:15:41+00:00

Огляд статей швейцарського журналу «Діалектика» за 1955-1956 рр. Серед розглядуваних авторів – Фердинанд Ґонсет, Гуґо Дінглер, Артур Пап, Луї Ружʼє та ін.

Рецензія на М. Попович. Раціональність і виміри людського буття (Київ, Сфера, 1997, 290 с.) In Дух і Літера, №3-4, 1998, сс. 451-454.

2025-04-11T18:28:45+00:00

Рецензія Володимира Верлоки на книгу Мирослава Поповича «Раціональність і виміри людського буття».

Похід проти розуму. Ірраціоналізм у сучасній французькій буржуазній філософії: Київ, Видавництво академії наук Української РСР, 1960, 156 с.

2025-04-11T15:59:15+00:00

Метою праці є критика філософських основ ірраціоналізму на прикладі французької філософії 20 століття. Основою для видання стала авторова кандидатська дисертація. Аналізуючи генезу феномену ірраціоналізму, автор прагне розкрити органічний зв'язок між ірраціоналістичним самозапереченням філософії і філософським ідеалізмом, а також доводить ідейно-теоретичну спорідненість «атеїстичного» ірраціоналізму з релігійним «раціоналізмом». Ірраціоналізм розглянуто як явище, властиве різним філосфським напрямкам – «атеїстичному» і католицькому екзистенціалізму, спіритуалізму, бергсоніанству, феноменології, неотомізму й неопозитивізму. Попович спирається на тематичні франкомовні праці Фердинанда Алькьє, Жана-Франсуа Ліотара, Моріса Мерло-Понті, Жана-Поля Сартра, Етьєна Жильсона, Жана Валя, Владіміра Янкелевича та ін.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Соціальні корені та ідейні джерела сучасного французького ірраціоналізму

Соціальні корені ірраціоналізму в сучасній Франції

Ідейні джерела сучасного французького ірраціоналізму

Розділ II. Ірраціоналістнчне заперечення об’єктивності законів природи

Сучасні французькі ідеалісти про своє ставлення до ірраціоналізму

Що криється за балачками про «розумність світу»

Ще про «розумність світу». Ірраціоналізм і діалектика

Розділ III. Ірраціоналістичний похід проти розуму

Ірраціоналізм про природу мислення

Розум і інтуїція

Ірраціоналізм і проблема свободи і необхідності

Закінчення. Комуністи Франції в авангарді боротьби проти ірраціоналізму

Додатки

Філософія свободи: Харків, Фоліо, 2018, 524 с.

2025-04-11T09:24:47+00:00

Книга є збіркою різнотематичних праць українського філософа Мирослава Поповича, підготовлених і впорядкованих самим автором за життя. Зокрема, видання містить матеріали політично-філософського, соціально-філософського, історико-філософського, філософсько-біографічного, культурологічного спрямування. Окреме місце займає розвідка з тематики аналітичної філософії, у якій автор підбиває підсумки власних багаторічних досліджень у галузі логіки та методології науки.

ЗМІСТ

Передмова. Мирослав Попович: філософія свободи. Н. Вяткіна

Частина 1. Семіотика Києва

Часть 1. Семиотика Киева Древний Киев — столица Руси

Частина 2. Україна в системі європейських цінностей

Часть 2. Украина в системе европейских ценностей

Іван Котляревський та його «Енеїда»

Микола Гоголь

Петро Могила

Князь Рєпнін

«Історія русів» і Новгород-Сіверський гурток

Чернігівський гурток Барановича

Григорій Сковорода на тлі філософсько-релігійних рухів «раннього Модерну

Образ малоросса в русской памяти

Образ великоросса в украинской исторической памяти

Гуманізм Шевченка

Спадщина Михайла Драгоманова

Вернадський

Петлюра

До 70-річчя Івана Дзюби

Євген Сверстюк

Квіти Катерини Білокур

Частина 3. На тлі світової культури

Часть 3. На фоне мировой культуры Гуманізм

Альбер Камю

Бердяєв

Об Андре Мальро

Вступ до роздумів Мераба Мамардашвілі

Джордж Оруелл

Частина 4. Дискурс культури: макро- і мікровиміри

Часть 4. Дискурс культуры: макро- и микроизмерения Чи бути лібералам в Україні?

Ліберальні цінності, або Роздуми біля парадного під’їзду Європи

Інтуїтивні уявлення про ментальність

Національне питання в країні «розвинутого соціалізму»

Модерн і Постмодерн: філософія і політика

Мораль і політика

Розум і свобода

Філософія свободи

Розум, етика, політика

Фаустівський дух

Частина 5. Нариси з аналітичної філософії

Часть 5. Очерки по аналитической философии Відкрите суспільство

Мисль—слово—дія

Знакові системи в соціальному контексті

Наука как часть культуры

Место Львовско-Варшавской школы в аналитической философии ХХ века

Логико-методологический анализ языка науки и проблемы представления знания

Аналитическая философия как эмпирическое исследование

Опыт анализа языка дедуктивных наук и современная гуманитария

Логіка і дія. Культурні універсалії

Логіка пізнання і логіка дії

Злочин і кара

Замість висновків. Проблема культурних універсалій

Раціональність і виміри людського буття: Київ, Сфера, 1997, 290 с.

2025-04-11T16:34:29+00:00

Автор формулює загальну концепцію дослідження людського буття, що претендує на максимальну відповідність вимогам раціоналізму і є близькою до ідеології сучасної науки. Книга побудована на логічному, логіко-математичному та природничо-науковому матеріалі, який подається у популярному викладі. Розраховано передусім на людей з гуманітарними інтересами.

Зміст

Вступне слово

Розділ І. Структура і рух

Ерланґенська програма і «математичний структуралізм»
Структура. — Інваріант. Ідеологія «Ерланґенської програми». — Математичний простір
Випадок, ентропія і інформація
Детерміновані і імовірносні системи. —Ентропія і інформація.
Дисипативні структури. Інформація і еволюція
«Біологічний структуралізм»
«Гуманітарний структуралізм»
Лінгвістичний структуралізм. — Структуралізм в етнології.
Структуралістська «феноменологія духу»
Психоаналіз. — Структуралізм у психології. — Філософська феноменологія.

Розділ II. Багатомірна людина

Структура, простір, інформація, психічна енергія
Простір і поле. — Інформація. — «Психічна енергія».
Філософські асоціації: світ як проекція людських «сутнісних сил»
Три виміри людини
Три фундаментальні виміри комунікації
Простір комунікації. — Когнітивний вимір комунікації. — Сугестивний вимір комунікації. — Експресивний вимір комунікації.
Спілкування як дія
Буття як порядок і хаос

Розділ III. Істина і абсурд

Проблема істини і «криза європейської культури»
Емпіричні дослідження безконечності
Суперечності в основі точного мислення
Суперечливі теорії і «суперечливі поняття». — Суперечливість і неповнота в дедуктивних теоріях. — Екстенсіональний та інтенсіональний виміри.
Простір індивідуальної психіки і мислення
Індивідуальний розвиток мислення
Прийняття істини
Аналіз і синтез: два виміри
Сенс і нонсенс
Прорив через абсурд: містика протиріччя
Раціоналізоване протиріччя: німецька діалектика
Замикання простору — коллапс

Розділ IV. Істина, добро і краса

Простір культури
Людські риси культур. Типологія Фромма
Параметри культур і параметри індивіда. — Автономія просторів. — Різність стартових позицій. — Дискретність культурного поля людства.
Історичні приклади: скіфо-сармати
Германці
Греки
Трагедія і антиструктура
Культура плачу і культура сміху
Переосмислення структур
Філософія символізму і структурна семіотика
«Вічні структури» — архетипи
Модель світу. — Сакральне і профанне. — Жертва. — Подорож на «той світ». — Двійники.
Еволюція і деградація
Парадигма і смисл трагедії
Прорив через абсурд
Пізнання істини як розуміння: аналіз і синтез
Від простору міфа до художнього простору і зворотно
В силовому полі суґестії
Структура і прогрес: свобода, рівність, братерство

Резюме

Література

Concerning the Ancient Greek Ideal of Theoretical Thought. In Hintikka, J., Gruender, D., Agazzi, E. (eds.) Theory Change, Ancient Axiomatics, and Galileo’s Methodology. Synthese Library, vol 145. Dordrecht, D. Reidel Publishing Company, 1981, pp. 113-124

2025-04-11T09:53:19+00:00

Статтю підготовано спеціально для Другої міжнародної конференції з історії та філософії науки, що проходила 4-8 вересня 1978 р. в Пізі (Італія). Згідно з програмою конференції, дослідження Поповича було представлено в секції «Рання історія аксіоматичного методу». Завдяки логічній реконструкції теоретичних систем античної науки автор по-новому оцінює характер теоретичних досягнень античності. Попович простежує походження ключових наукових термінів – аналізу, синтезу, логіки й діалектики – з античної філософії, а також співставляє їхні значення й особливості вжитку в античній та у сучасній філософіях. Крім того, у статті показаний шлях античних філософів до реалізації ідеалу теоретичного мислення засобами логіко-філософського аналізу.

Передмова до українського видання In М. Мамардашвілі, Картезіанські роздуми (сс. 5-8): Київ, Стилос.

2025-04-10T17:35:17+00:00

Передмова Мирослава Поповича до українського видання «Картезіанських роздумів» Мераба Мамардашвілі.

Мова, мислення і кібернетика In Наука і суспільство, № 7, 1972, сс. 18-20.

2025-04-10T20:13:52+00:00

У статті автор проблематизує те, яким чином можна поєднати уявлення про мозок як про складний механізм з тезою про неможливість механізувати розумову діяльність. Він вважає, що функцією мислення є мовлення і порушує питання про можливість кібернетичної моделі мислення. Він доходить висновку, що така модель можлива, але лишає заувагу про те, що будь-яка модель є біднішою за оригінал.

Лівий центр європейської політики: історичний досвід та набуті табу In Критика, № 2, 1997, сс. 19-23.

2025-04-10T16:49:55+00:00

Рецензія Сергія Грабовського на книгу Мирослава Поповича «Європа – Україна – праві і ліві».

Логіка і наукове пізнання: Київ, Наукова думка, 1971, 155 с.

2025-04-10T19:30:47+00:00

У книзі проаналізовано феномен наукового мислення як такого, що є наслідком трансформацій людського буденного мислення у процесі поглиблення наших знань про дійсність. Також автор подає стислий виклад основних ідей і методів сучасної формальної логіки. Видання призначене для широкого кола читачів.

Зміст

П. В. Копнін. Логіка науки чи наука логіки? (Замість передмови)

Наука шукає надійних фортець

Спробуймо собі уявити

Чого ми не побачимо

Врі надії на математику?

«Криза очевидності»

На «здоровий глузд» все ж можна покладатися

Основні ідеї і методи сучасної формальної логіки

Ідея «логічного числення»

Числення речень

Аксіоматичні побудови числення речень

Логістичні системи та їх властивості

Числення предикатів

Аксіоматична побудова числення предикатів та його властивості

Чисті і прикладні числення предикатів

Одна логіка чи багато логік?

Логіка і безконечність

Логіка для безконечного?

Універсальність логіки

Діалектика і вимога несуперечності

Структура мови і структура світу

Логічні парадокси та «світові загадки»

Ім’я, річ, властивість, відношення у логіці

«Номіналістичне» та «реалістичне» розуміння істини

Виходячи за межі теоретичної логіки

Свобода і необхідність у науковому пізнанні

Визначення та конвенції

Свобода, вибір, відповідальність, необхідність

Об’єктивний зміст операцій симетрії

Понятійний апарат наукової теорії

Думка як образ дійсності

Що таке «зрозуміти»?

Ідея і теорія

Понятійний апарат теорії

Людська трагедія In Вітчизна, №11, 1981, сс. 182-188.

2025-04-10T18:47:44+00:00

Стаття присвячена 160-річчю від дня народження Федора Достоєвського. Аналізуючи три плани у творчості Достоєвського (ґрунт, середовище та земля), автор показує, що ґрунтом для Достоєвського є моральні цінності, середовищем – зовнішні обставини, котрі тиснуть на людину, землею – світ свободи і любові. Крім того, Попович міркує над поліфонізмом Достоєвського: він є наслідком тонкого відчуття діалектики суспільного і особистого розвитку, а також діалектики відчуження за умов антагоністичного суспільства.

Байдужість – поле для маніпуляцій. Розмова з Мирославом Поповичем In Незалежний культурологічний часопис «Ї», №30, 2003, сс. 10-25.

2025-04-10T17:58:30+00:00

Інтервʼю Яна Чайковського з Мирославом Поповичем, присвячене темі маніпуляції, її теоретичним аспектам (метафізичним, етичним, політичним імплікаціям), а також місцю, яке вона займає в українському політичному житті.

Європа – Україна – праві і ліві: Київ, Центр громадянської просвіти "Київське братство", 1997, 108 с.

2025-04-10T17:03:24+00:00

У розвідці Мирослава Поповича здійснюється спроба оцінки геополітичної ситуації з соціал-демократичних позицій та аналізу співвідношення лівих і правих ідеологій в українському і загальноєвропейському контекстах. Розрахована на фахівців в галузі суспільних наук, викладачів, студентів, широке коло читачів.

ЗМІСТ

Соціалістична позиція сьогодні

Європа без нас

Європа як цивілізація: трохи філософії історії

Європа як цивілізація: "свобода, рівність, братерство"

Загроза європейській цивілізації

Європа і "світ ісламу"

Росія: євразійська цивілізація?

Соціалістичний вибір — Європа

США як європейська проблема

Європа і Америка проти націоналізму

Європейська права

Нереспектабельна права

Права не права і не ліва

Три джерела і три складові частини соціалізму

Ліва і не ліва і не права

Україна в соціал-демократичній перспективі

Логіка не вчить мислити In Наука і суспільство, № 7, 1972, сс. 41-42.

2025-04-10T19:51:28+00:00

Популярна стаття Мирослава Поповича, у якій він осмислює феномен мислення та роль логіки у цьому процесі. Автор описує логічні закони як логічні алгоритми, які постулюють принципи несуперечливої інтелектуальної діяльності. Дотримання цих законів уможливлює досягнення поставлених у науковому дослідженні цілей. Окрім алгоритмів логіки, Попович також виділяє «алгоритми творчості» та «алгоритми геніальності» і вказує, що всі три необхідні для наукового поступу.

Безпристрасність науки і стражденність буття In Вітчизна, №11, 1981, сс. 8-9.

2025-04-10T18:54:06+00:00

У статті Мирослав Попович здійснює спробу в короткій і популярній формі з’ясувати роль науки для продуктивного вирішення суспільних криз. Автор наголошує на тому, що вченому необхідний достатній рівень абстрагування від конкретних історичних обставин; на його думку, це призводить до тверезої оцінки і найвдалішого розв’язання суспільної кризи.

Кльод Лєві-Строс між структурою та мітом In Критика, №12 (134), 2008, сс. 26-27.

2025-04-10T18:10:56+00:00

Стаття написана з нагоди сторіччя від дня народження французького антрополога та структураліста Клода Леві-Строса. На думку Мирослава Поповича, основою для Леві-Стросової концептуалізації поняття структури стало його звернення до проблематики розширення Всесвіту у наукових концепціях Ньютона і Ляйбніца. Також у статті висвітлено суть розходження у поглядах між Леві-Стросом та Люсьєном Леві-Брюлем у питанні розуміння механізмів мислення в архаїчних культурах.

Логічні основи метафізики (Пер. з англ. В. Наворицький): Київ: IRIS, 2001, 359 с.

2025-03-27T19:27:11+00:00

Книга Майкла Дамміта є значно розширеною і переробленою версією його лекцій з філософії Вільяма Джеймса, прочитаних у 1976 році. Дамміт вважав побудову задовільної теорії значення найактуальнішим завданням сучасної аналітичної філософії. Він зазначав, що успішне виконання цього складного завдання призведе до розв'язання проблем, перед якими філософія зупинялася, в деяких випадках, на століття. Ці проблеми стосувалися правильності чи неправильності реалістичного погляду на ту чи іншу сферу – фізичний світ, розум, минуле, математичну реальність тощо. Відмова від реалізму дорівнює прийняттю варіантної семантики, а часто і варіантної логіки для висловлювань у певному секторі нашої мови. Дамміт не стверджував правильність якоїсь однієї логічної системи, але показав, як вибір між різними логіками виникає на рівні теорії значення і залежить від вибору тієї чи іншої загальної форми теорії значення. Для того, щоб визначити правильну форму теорії значення, ми повинні досягти чіткого уявлення про те, що можна очікувати від теорії значення.

Дмитро Шишковський

Зміст

Зміст

Передмова

Вступ. Метафізичні дискусії щодо реалізму

Розділ 1. Семантичні значення

Розділ 2. Виведення та істина

Розділ 3. Теорії істини

Розділ 4. Значення, знання і розуміння

Розділ 5. Інгредієнти значення

Розділ 6. Істина і теорії значення

Розділ 7. Походження і роль поняття істини

Розділ 8. Обгрунтування дедукції

Розділ 9. Циклічність, несуперечність і гармонія

Розділ 10. Холізм

Розділ 11. Теоретико-доказові обгрунтування логічних законів

Розділ 12. Фундаментальне припущення

Розділ 13. Стабільність

Розділ 14. Теорії значення, що грунтуються на умовах істинності

Розділ 15. Реалізм і теорія значення

Покажчик

Вячеслав Липинський як фільософ історії In Дзвони, т. 15, 1932, 6, сс. 451-461.

2025-03-27T21:14:37+00:00

Чижевський ставить за мету формулювання понять, що лежать в основі політичного світогляду Вячеслава Липинського та з’ясування загальних філософських засновків, з яких він виходить.

Традиція у Липинського, на думку Чижевського, має творчий характер. Аристократія у Липинського є динамічним поняттям, тому що визначається лише у конкретний момент історії. Нація є органічним колективом, який визначається через свою приналежність до землі. Земля є тим, що дає основу творчій сили аристократії та традиції.

Ідеї створюються в історичному процесі. Самі ідеї мають силу впливати на людей за посередництвом слова. Волюнтаризм у Липинського полягає в тому, що принцип історичного процесу та творчого втілення вимагає найбільших витрат енергії.

На думку Чижевського, філософія Липинського є оптимістичною. Негативні сили не є самостійними та онтологічно залежні від позитивних сил.

Духовні сили у Липинського, на думку Чижевського, реалізуються через матерію. Також Липинський говорить лише про існування конкретного. Він не визнає такі поняття як «нація взагалі» або «традиція взагалі». Почуття вищих цінностей, зокрема почуття поваги, стверджує Чижевський, є прикметною характеристикою філософії Липинського.

Катерина Скрипник

Релігія як соціально-історичний феномен: Київ, Наукова думка, 1974, 263 с.

2025-03-27T18:45:26+00:00

Автор стверджує, що феномен релігії – як і її вияви та категорії – відрізняється від звичайних предметів дослідження науки. Цією працею автор прагне порушити проблему і запропонувати методологію для систематизації та класифікації релігійних явищ, яка має постати лише на основі марксизму-ленінізму. Окрім проблеми наукового пізнання феномена релігії, книга розглядає низку інших, зокрема проблеми її соціальної функції, джерел, кризи та меж трансформації.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Методологія критики та історія пізнання феномена релігії

Марксистська методологія розгляду феномена релігії

Історія і стан немарсистського дослідження феномена релігії

Розділ ІІ. Релігія – специфічна форма суспільної свідомості

Релігія в системі форм суспільної свідомості

Об'єкт релігійного відображення

Форма релігійного відображення і специфіка релігії

Розділ ІІІ. Складові елементи релігії

Поняття про складові елементи релігії

Концептуальний елемент релігії

Релігійний культ

Релігійні почуття

Розділ IV. Генезис та відтворення релігії

Передумови та причини виникнення релігії

Умови існування та канали відтворення релігії

Процес насадження та закріплення релігії в індивідуальній свідомості

Розділ V. Тенденції історичної змінюваності релігії

Становлення первісної релігії

Еволюція форм релігійного відображення

Модернізм і консерватизм в релігії

Кризи і межі трансформації релігії

Розділ VI. Соціальні функції релігії

Релігія – соціальна чи індивідуальна?

Релігія як антинауковий світогляд

Обмеженість релігії як ідеологічного інтегратора суспільного життя

Релігія – протицінність

Релігія – опіум народу

Розділ VII. Релігія – історично минучий феномен

Критика буржуазної футурології релігії

Марксизм-ленінізм про закономірність відмирання релігії

Література

Чисте правознавство. Проблема справедливості (Пер. з нім. Олександр Мокровольський): Київ, Юніверс, 2004, 496 с.

2025-03-27T20:56:36+00:00

Метою книги є забезпечення автономії, «чистоти», правознавства. Чиста правова наука не повинна ставати ні на яку політичну позицію, бо її суть – в очищеності «від всілякої політичної ідеології та впливів природничих наук». Серед іншого, автор протиставляє чисте правознавство природному праву, бо природне право має за основу метафізику.

Григорій Савич Сковорода. Український філософ XVIII ст.: Нью Йорк, Українська Православна Церква в З.Д.А., Науково-богословський інститут, 1955, 36 с.

2025-03-27T18:28:50+00:00

У праці представлено біографічні відомості з життя Григорія Сковороди та його рефлексії щодо часів, у які він жив. Автор описує молодість Сковороди, його шкільні роки, перші подорожі, досвід роботи вчителем, життя у Харкові тощо. На думку автора, факти з біографії мають вказувати не на «чудацтво» філософа (як на це натякають деякі російські автори) – натомість, можуть підкреслити образ протестувальника проти негативних процесів трансформації вдачі українців, які відбувалися в ті часи в Україні під впливом нових порядків, нав’язуваних Москвою.

Катерина Скрипник

Нариси історії німецької філософії Нового часу: Київ, Центр навчальної літератури, 2006, 572 с.

2025-03-27T22:03:04+00:00

У посібнику висвітлено ключові особливості вчень німецьких філософів Нового часу. Зокрема, докладно проаналізовано філософську систему Ляйбніца, філософію права й філософію релігії Канта, етику Фіхте, філософію природи та естетичну діалектику Шеллінга, вчення про «зняття» в історико-філософському процесі, діалогічну природу філософської істини Фоєрбаха тощо. Особливу увагу приділено проблематиці внутрішньої єдності особи філософа і його вчення. Кушаков спростовує низку поширених за радянських часів стереотипів в оцінках ідей німецьких філософів. Амбітною метою автора підручника є не лише опис філософських систем мислителів, властивий виданням такого типу, а й спроба реактуалізації ключових ідей цих філософій.

Катерина Скрипник

ЗМІСТ

Передмова

Вступ. Особливості німецького філософського духу

Частина І. Філософія доби Просвітництва

Нарис 1. Готфрід Ляйбніц

Нарис 2. Християн Вольф

Частина ІІ. Німецька класична філософія

Нарис 1. Поняття «німецька класична філософія»

Історичне значення

Соціально-історичні передумови формування

Ідейні джерела

Єдність і суперечливість

Нарис 2. Іммануїл Кант

Людина й мислитель

«Докритичний» період

Система «критичного ідеалізму»

Революція у філософії

Теорія пізнання

Практична філософія

Прикладна практична філософія

§ 1. Філософія релігії

§ 2. Філософія права

§ 3. Філософія історії

Критика здатності судження (естетика й телеологія)

Ідея історії філософії як науки

Деякі підсумки

Додаток. Поняття «річ сама но собі»

Нарис 3. Йоган Готліб Фіхте (Генеза вчення та труднощі й омани в його розумінні)

Від Канта до Фіхте

§ 1. Карл Леон Райнгольд — систематизатор і популяризатор кантівської філософії. «Елементарна філософія»

§ 2. «Новий скептицизм» Готліба Ернста Шульце

§ 3. «Критичний скептицизм» Соломона Маймона

§ 4. «Вчення про точку зору» Якоба Сигізмунда Бека

Особа Фіхте

Епоха Фіхте

Вихідна інтуїція. Задачі філософії

Нарис 4. Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг

Натурфілософія

Чи можлива філософія природи сьогодні?

Діалектика, як логічний та естетичний феномен

Нарис 5. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель

Витік і таємниця Гегелевої філософії. «Феноменологія духу»

До критики гегелівської методології (Застосування діалектики як проблема)

До критики гегелівської концепції співвідношення філософії та історії філософії

Нарис 6. Людвіг Фоєрбах

Wozu Ludwig Feuerbach?

Фоєрбах як історик філософії:

§ 1. Теорія історико-філософського процесу

§ 2. Методологія історико-філософського дослідження

§ 3. Аналіз філософських учень Декарта і Спінози

§ 4. Виклад, розвиток і критика філософії Ляйбніца

Додаток. Фоєрбах

Нарис 7. Карл Маркс і кінець класичної німецької філософії

Методологічні засади аналізу та оцінки світогляду Маркса

Особа Маркса

Суперечливість світогляду

Частина ІІІ. Лев Шестов і «після» класичної німецької філософії

Нарис 1. Контрасти мислення: Арістотель, Гегель і Шестов

Нарис 2. Історико-філософський проект Л. Шестова. Історик філософії чи «шанувальник духовного хуліганства»?

Уроки Л. Шестова

Додаток. Історико-філософські проекти XX сторіччя: підсумки, проблеми, перспективи

Післямова

Фільософія, Політична Економія, Соціялізм. Анти-Дірінґ (Пер. з нім. Г. Петренко, П. Морозиха, М. Гаврилюк ): Харків-Берлін-Нью-Йорк-Вінніпеґ, Українсько-американське видавниче товариство «Космос», 1924, 436 с.

2025-03-27T20:25:29+00:00

Український переклад твору Фрідріха Енґельса «Анти-Дюрінґ» (ориг. «Herrn Eugen Dührings Umwälzung der Wissenschaft»), зроблений Гр. Петренком, П. Морозихою та М. Гаврилюком за редакцією Василя Мороза. Видання супроводжується вступною статтею, підсторінковими примітками і покажчиками.

Т. Г. Шевченко і російські революційні демократи 50—60-х років XIX ст.: Київ, Видавництво Академії наук Української РСР, 1953, 151 с.

2025-03-27T06:10:32+00:00

Мета книги – довести спільність шляху українського і російського народів через спробу зіставлення ідей та інтенцій російських антимонархічних діячів і теоретиків (зокрема, Олександра Радіщєва, декабристів та російських революційних демократів) із суспільно-політичними поглядами Тараса Шевченка. Автор вважає його прихильником «справжніх революційних процесів» і протиставляє його сучасникам. На думку автора, таке порівняння доречне, адже він виходить з припущення про 1) первинність соціально-економічних умов відносно ідейно-політичних процесів; 2) спільність цих умов на території тогочасних України й Росії. Таке розуміння зумовлює авторовий висновок про спільну боротьбу Шевченка і російських революційних демократів проти кріпацтва і самодержавства, а отже, про спільну долю двох народів.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Історичні умови та ідейні передумови виникнення і розвитку революційно-демократичної ідеології

Розділ ІІ. Теоретичні основи суспільно-політичної програми революційних демократів

Розділ ІІІ. Революційні демократи у боротьбі проти буржуазного лібералізму, націоналізму і космополітизму

Розділ IV. Історичне значення революційно-демократичної ідеології

Література про Сковороду. In Книгарь: літопис українського письменства, т. 1-3, 1920, сс. 14-24.

2025-03-27T21:43:18+00:00

Автор досліджує проблему творчості Григорія Сковороди, актуальну для дослідників ХІХ-го століття. Петров аналізує біографічні свідчення про Сковороду у працях Михайла Ковалінського, Густава Гесса де-Кальве та Івана Вернета. Він знаходить аналогії між Сковородою і його біографами та Сократом і Платоном. Петров зазначає, що доба романтизму була періодом «весни» для Сковороди, котра характеризувалася інтересом до його біографії серед інтелектуалів. Наприклад, романтики передовсім шукали у Сковороді коріння преромантизму.

Інтерес до Сковороди до 90-х років ХІХ століття спадав, але відродився після видання роботи Дмитра Багалія «Сочиненія Г. Сковороды». Петров полемізує з висновком Багалія щодо філософії Сковороди, наголошуючи, що Сковорода не міг бути реформатором християнства, бо був надто самостійним мислителем. У підсумку автор зазначає, що треба відмовитися від платонізованого трактування філософії Сковороди на користь точного аналізу його творів.

Катерина Скрипник

Деякі джерела символіки Г. С. Сковороди in Праці Українського Високого Педагогічного Інституту ім. М. Драгоманова. Збірник, т. ІІ, 1934, сс. 3-21.

2025-03-27T19:55:13+00:00

У цій статті Дмитро Чижевський досліджує символізм у творах Сковороди та наводить зображення створених філософом емблем. Автор доводить, що натхненням для емблем Сковороди стали амстердамські символи. Чижевський унаочнює паралелі між символами з амстердамського збірника та тими, що містяться у творах Сковороди, зокрема в «Алфавіті світу», діалозі «Кільце» та «Ізраїльський змій». Автор доводить, що ідея символічного зображення та амстердамський збірник вже були поширені на території України ще за часів життя Сковороди.

Петро Ліницький: життєвий шлях і духовна спадщина: Київ, Український центр духовної культури, 1997, 208 с.

2025-03-27T21:21:25+00:00

Ця книга про заслуженого ординарного професора філософії Київської духовної академії П. І. Ліницького (1839—1906), його час та сучасників. Написана на аналізі наукових праць самого філософа, на архівних документах та матеріалах ЦДІА України, літературних джерелах середини та кінця минулого століття. Призначена для науковців та викладачів філософії у вищих навчальних закладах, аспірантів, студентів та всіх, хто хоче познайомитись з українською духовно-академічною філософією другої половини XIX — початку XX ст.

ЗМІСТ

Вступне слово

Розділ перший

Київська духовно-академічна школа як визначне явище в культурному житті України XIX ст.

Розділ другий

З філософського життя Києва XIX століття

Розділ третій

П. Ліницький та Київська релігійно-філософська школа другої половини XIX — початку XX ст.

Розділ четвертий

Теоретико-методологічна концепція філософа

Розділ п'ятий

Роздуми українського мислителя про предмет віри

Розділ шостий

Деякі особливості метафізики П. Ліницького

Розділ сьомий

Розробка мислителем логіко-гносеологічних проблем

Післямова

Історіософія та соціальна філософія Михайла Драгоманова: Київ, Український Центр духовної культури, 1999, 210 с.

2025-03-27T19:08:58+00:00

У монографії досліджуються філософські засади світогляду одного з найвизначніших представників української культури другої половини XIX ст. М. Драгоманова, розкриваються теоретико-методологічні підвалини його історіософії та соціальної філософії, передусім лібералізму, космополітизму, федералізму. Показано спадкоємний зв'язок соціально-філософських ідей мислителя з кирило-мефодїївською традицією.

ЗМІСТ

Передмова

Розділ І

Філософія історії

Розділ II

Драгоманов і кирило-мефодіївська традиція

Розділ III

Історія і суспільний ідеал

Розділ IV

Суспільна культура та політика

Розділ V

Соціалізм і лібералізм

Замість післямови

Культурно-історичні епохи In Українська вільна академія наук. Серія: література, 1948, ч. І, сс. 3-16.

2025-03-27T21:05:42+00:00

У статті Дмитро Чижевський ставить за мету дослідити те, як ми розуміємо окремі культурні епохи. Автор стверджує, що для того, щоб уявити їхній розвиток, необхідне передрозуміння, що кожна епоха є цілістю, системою рухів і змін, які мають спільний напрям. Він стверджує, що для історика дослідження окремої епохи – це її відкриття, а не конструювання її структури. Сучасна історія пропонує схему історичного розвитку, представлену «живою формою» розвитку. Чижевський пропонує застосувати загальноєвропейські схеми культурного розвитку для дослідження українського минулого, щоб показати, що українська культура розвивалася як частина європейської. Зокрема, у статті автор пропонує свою схему розуміння культурних епох, яку називає «хвильовою», проте визнає й аналізує низку проблем, які можуть постати разом із пропонованою схемою.

Катерина Скрипник

Проблеми сучасної естетики (Пер. з фр. В. Щурат): Львів, Видавнича спілка «Діло», 1913, 176 с.

2025-03-27T18:36:57+00:00

Український переклад твору французького філософа Жан-Марі Гійо. Наприкінці міститься слово від перекладача.

Нариси з історії філософії на Україні: Прага, Український громадський видавничий фонд, 1931, 175 с.

2025-03-27T22:15:24+00:00

«Нариси…» є дослідженням розвитку історико-філософського знання на теренах України від часів прийняття християнства до XX ст. За задумом Чижевського, ця робота мали стати приводом для подальших досліджень історії української філософії.

У перших розділах автор окреслює проблематику визначення та природи національної філософії. Він протиставляє два підходи до цих проблем: 1) раціоналістичний, який спирається виключно на «об’єктивні» засади, виключає те, що не має загальнолюдської цінності; 2) романтичний, який фокусується на різноманітності проявів світоглядних явищ, таких як мистецтво та філософія. Чижевський наголошує на наявності різноманітних течій у межах національної філософії та закликає відмовитись від погляду, згідно з яким одна течія може запропонувати «абсолютну правду». Він рясно використовує поняття «народного світогляду», у якому вбачає основу для формування національної філософської традиції. Це поняття охоплює норми, погляди, традиції та схильності певного народу, тобто є «сполучення історичних та надісторичних елементів» (с. 16). Дослідження "народного світогляду" Чижевський проводить через 1) дослідження народної творчості; 2) характеристику важливих історичних епох; 3) характеристику видатних постатей. Починаючи із третього розділу, він використовує цей порядок викладу для презентації певної історичної епохи.

Рукопис першої – більш академічної – версії «Нарисів…» 1927 р. було втрачено. Видання 1931 року стало другою спробою публікації цього тексту, проте з істотними змінами й радше у популярному форматі. Робота написана у співпраці з учнем Чижевського Л. Миколаенком, який, зокрема, став автором деяких розділів.

ЗМІСТ

Передмова

I. Філософія і національність

II. Український народний характер

III. Філософія у старій Україні

IV. Григорій Сковорода

V. Сучасники Сковороди

VI. Знайомство з німецьким ідеалізмом

VII. Микола Гоголь

VIII. Кирило-Методієвці

IX. Памфил Юркевич

X. Філософія на послугах науки

Пояснення до ілюстрацій

Покажчик імен

Істина і метод в 2 т. Т. 1. Основи філософської герменевтики (Пер. з нім. Олександр Мокровольський): Київ, Юніверс, 2000, 464 с.

2025-03-27T20:45:58+00:00

Ця книга – magnum opus Ґадамера, якому автор присвятив 10 років. Праця вважається визначальною для ХХ століття. У ній Ґадамер описує відкритий Гайдеґером круговий характер розуміння. Книга має антипросвітницьке спрямування, бо відновлює авторитет традиції. «Істина і метод», ймовірно, містить відбиток Гусерлевої боротьби з натуралізмом, адже у ній Ґадамер порушує проблему про значущість мистецтва, зумовленість статистичних методів запитаннями, на які вони відповідають, і вказує, що соціальність структури життєсвіту є передумовою розуміння. У праці висвітлено такі теми: історичне пізнання, текстуальна критика, юридична герменевтика, герменевтика розуміння (феноменологічна герменевтика). Крім того, вона має за мету розглянути проблеми морально-практичної філософії. У прикінцевій частині Ґадамер розробляє онтологію мови як простору розуміння.

Олександр Луковина

В ідейних битвах сучасності: Київ, Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1981, 183 с.

2025-03-27T16:54:01+00:00

Метою книги є розгляд загальнолюдських культурних процесів як конкуренції між модерністським західним мистецтвом і радянським соціалістичним реалізмом, останній з яких, на думку автора, має безсумнівні переваги.

ЗМІСТ

Випробування історією (Замість передмови)

Естетика ленінізму в контексті сучасного ідеологічного протиборства

Підступні наміри класових ворогів естетики ленінізму

Естетика ленінізму як теорія і методологія аналізу художніх явищ

Ідеологічна сутність сучасних буржуазних фальсифікацій ленінських естетичних принципів.

Глухі кути «деполітизації» та «деідеологізації» художньої творчості

Зростання ідеологічної ролі художньої творчості як тенденція сучасного розвитку літератури і мистецтва

Нові модифікації старого гасла «ідеологічної нейтральності» духовної культури

Марксистсько-ленінська ідеологія – вираження об’єктивної істини й життєвої правди

Історична дійсність і художне осмислення людини

Проблема людини в сучасній художній практиці та ідеологічній боротьбі

Всупереч життєвій істині та художній правді

За велінням пролетарської класовості й соціалістичного колективізму

Емблеми і проблеми епохи

У лещатах оманливої буржуазної свідомості

Гуманістична сутність осмислення епохи НТР в літературі соціалістичного реалізму

Людині - гімн

Надії на нову метафізику In Літературно-науковий вістник, т. 72, 1918, кн. ХІІ, сс. 158-172.

2025-03-27T21:51:43+00:00

Метою статті є огляд поняття інтуїції у філософії Анрі Берґсона та аналіз реакції спільноти на його ідеї. Водночас значну частину статті складають власні міркування Рудницького щодо співвідношення старих і нових філософських теорій та особистого досвіду їх переживання через філософські праці інших філософів.

Рудницький звертає увагу на реакцію на філософію Берґсона: захоплення та протести щодо його теорій свідчать про потреби часу покласти кінець усім сумнівам стосовно старих духовних конфліктів. На думку автора, поняття інтуїції стає у Берґсона роз’ясненням усіх тих зайвих силкувань, коли філософ хотів сотворити завершену систему, яка могла би узагальнити те, що ніколи не може бути узагальнене. Рудницький доходить висновку, що інтуїція як кантівська „річ в собі" є ірраціональним первістком пізнання. На думку автора, творча еволюція є творчою лише в тому сенсі, що інтуїція не може бути сталою ідеєю, яку можна передати іншим у новій формі.

Катерина Скрипник

Філософський дискурс модерну (Пер. з нім. В. Куплін): Київ, Четверта хвиля, 2001, 424 с.

2025-03-27T20:12:15+00:00

У своєму творі Габермас полемізує з французьким неоструктуралізмом, який пізніше увійде до філософської традиції постмодернізму. Вихідна проблема твору зумовлена неоструктуралістською критикою розуму. На тлі цієї критики автор пробує реконструювати філософський дискурс Модерну. Автор вважає Модерн незавершеним проєктом.

ЗМІСТ

Попереднє слово від перекладача

Передмова

Лекція І Свідомість часу в модерні та потреба його самозасвідчення

Лекція ІІ Гегелівське поняття Модерну

Лекція ІІІ Три перспективи: лівогегельянці, правогегельянці та Ніцше

Лекція IV Вступ до постмодерну

Лекція V Сплетіння міфу і Просвітництва. М. Горкгаймер і Т. Адорно.

Лекція VІ Підрив західного раціоналізму через критику метафізики: Гайдеггер

Лекція VІІ Перевага темпоралізованої «Першої філософії»: Жак Дерріда і його критика фоноцентризму

До Лекції VІІ Екскурс до проблеми нівелювання жанрової відмінності між філософією та літературою

Лекція VІІІ Між еротизмом та загальною економікою: Жорж Батай

Лекція IХ Критика розуму як викриття гуманітарних наук: Мішель Фуко

Лекція Х Апорії теорії влади

Лекція ХІ Інший шлях із філософії суб’єкта: альтернатива комунікативного та суб’єктоцентрованого розуму

До Лекції ХІ Екскурс до «імажинарної інституалізації» Корнеліуса Касторіадіса

Лекція ХІІ Нормативний зміст Модерну

До Лекції ХІІ Екскурс до успадкування луманівською теорією систем настанови філософії суб’єкта

Переклад та пояснення найважливіших термінів та виразів

Примітки

Іменний покажчик

Держава (Пер. з гр. Дзвінки Коваль): Київ, Основи, 2000, 355 с.

2025-03-27T21:30:57+00:00

«Держава» великого давньогрецького філософа Платона (бл. 427 – бл. 347 р. до н. е.) є одним з найоригінальніших і найсміливіших політичних трактатів у історії людства. Багатство змісту «Держави», напружений пульс вільної, неупередженої думки зумовили те, що для всіх поколінь від часу її появи й до сьогодні вона є джерелом найрізноманітніших ідей і натхнення до наукового пошуку.

Леся Українка: Світоглядно-філософський погляд: Київ, Український центр духовної культури, 2000, 186 с.

2025-03-26T08:53:59+00:00

Різнобічна і складна змістовно творчість Лесі Українки може бути розглянута на рівні світоглядно-філософського аналізу, що і пропонує автор цієї книги. Такий підхід дає можливість виявити і простежити основні напрями пошуків поетеси в сфері проблем національної ідентичності.

ЗМІСТ

Розділ І

Шлях до себе

Розділ ІІ

Слово – зброя

Розділ ІІІ

Драма ідей у творчості Лесі Українки

Розділ IV

Бездонність духу в лещатах тіла

Розвиток В. І. Леніним історичного матеріалізму в кінці ХІХ – на початку ХХ ст: Київ, Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1960, 160 с.

2025-03-26T21:37:56+00:00

Автори описують основні принципи марксистського вчення про історію, його рецепцію і розвиток В. Леніним, та зв’язок історичного матеріалізму з розумінням природи революційних процесів, формуванням соціалістичної свідомості у робітничого класу тощо.

ЗМІСТ

Передмова

Розділ І. Ленін про класову суть та ідейний зміст народництва і «економізму»

Економічний зміст і політична програма народництва
Соціальні корені та ідейні джерела «економізму»

Розділ II. Захист і дальший розвиток Леніним марксистського вчення про визначальну роль суспільного буття по відношенню до суспільної свідомості

Розробка Леніним питань матеріалістичного розуміння історії і наукового методу соціологічного дослідження
Критика Леніним суб’єктивної соціології народництва
Розвиток і конкретизація найважливіших категорій історичного матеріалізму

Розділ III. Розвиток марксистської теорії класової боротьби і революції

Ленін про класову боротьбу як боротьбу політичну, про співвідношення реформи і революції
Ленінський аналіз історичних умов Росії кінця XIX — початку XX ст. — зразок творчого розвитку марксизму. Вчення Леніна про гегемонію пролетаріату в буржуазно-демократичній революції

Розділ IV. Ленін про роль суб’єктивного фактора в революційній боротьбі пролетаріату

Закономірності формування соціалістичної свідомості та її роль у революційній боротьбі
Роль ідеолога в робітничому русі Партія — ідейний вождь і організатор революційного робітничого руху

Розділ V. Боротьба проти ревізіонізму — найважливіше завдання марксистсько-ленінських партій

Боротьба Леніна проти російського і міжнародного опортунізму і захист революційного марксизму
Сучасний ревізіонізм — ворог марксизму-ленінізму

Відповідальність за майбутнє з ґлобальної перспективи. Актуальність філософії Ганса Йонаса та етики дискурсу (Пер. з нім. А. М. Єрмоленко): Київ, Стилос, 2014, 157 с.

2025-03-26T13:36:30+00:00

Український переклад твору Дитриха Бьолера «Zukunftsverantwortung in globaler Perspektive: zur Aktualität von Hans Jonas und der Diskursethik», здійснений Анатолієм Єрмоленком.

Основи українського націоналізму: на Чужині, 1951, 128 с.

2025-03-26T09:30:23+00:00

У праці автор описує головні елементи націоналістичного світогляду. На його переконання, носій такого світогляду має низку ціннісних орієнтирів, на підставі яких ґрунтує своє ставлення до дійсності та безпосередньо діє. Визначення цих орієнтирів є засадничим для чіткого окреслення поняття націоналізму. Праця є підсумком аналізу літератури та документів, пов’язаних із націоналістичним рухом. Хронологічно цей розгляд обмежується закінченням Другої світової війни.

ЗМІСТ

Передмова

Чим не є націоналізм?

Модерний український націоналізм не є донцовством

Світоглядові засади українського націоналізму

Нація і світ

Нація та людина

Теорія III Риму в Московській Православній Церкві після останньої війни: Париж, Видання першої української друкарні у Франції, 1957, 30 с.

2025-03-26T09:03:20+00:00

У роботі Блохін аналізує становище Московської православної церкви в СРСР, яке склалося після Другої світової війни. Взаємостосунки між церквою та державою він називає «симфонією»: автократичність церковного устрою допомагає реалізовувати політичні потреби й завдання Комуністичної партії СРСР. Одним із завдань МПЦ у міжнародній політиці було представлення СРСР як світового центру духовності, для чого активно використовувалась теорія «III Риму».

Основними проявами наративу «Москви як третього Риму» є ідеї 1) богообраності російського народу; 2) вищості МПЦ над усіма іншими християнськими конфесіями та православними парафіями; 3) всесвітньої перемоги російського духу та російського православ’я. Блохін вважає, що ця міфологема є дієвою і, водночас, загрозливою для духовного життя Європи.

Діалектичний матеріалізм і конкретні науки: Київ, Видавництво академії наук Української РСР, 1961, 79 с.

2025-03-26T21:52:42+00:00

В брошурі показано значення матеріалістичної діалектики як загальної методології для конкретних, особливо природничих, наук, здійснено спробу продемонструвати наукове і практично-політичне значення марксистів і представників тогочасного природознавства; автор піддає критиці різні форми ідеалізму в тогочасному природознавстві з позицій марксизму-ленінізму.

ЗМІСТ

Розділ І. Предмет марксистської філософії та природничих наук

Предмет марксистської філософії

Предмет природничих наук

Взаємозв’язок природознавства і марксистської філософії

Розділ II. Матеріалістична діалектика і методи конкретних наук

Діалектика — всезагальннй метод пізнання і революційної зміни світу

Спеціальні методи конкретних наук

Співвідношення діалектики і методів конкретних наук

Розділ III. Значення союзу філософії та природознавства

Комунізм і держава: Київ, Державне видавництво політичної літератури УРСР, 1963, 56 c.

2025-03-26T13:45:13+00:00

У цій праці, що входить до серії видань «Основи наукового комунізму», автор розглядає закономірності виникнення і розвитку держави. Основне місце в брошурі відведено висвітленню питань про перетворення держави диктатури пролетаріату в загальнонародну державу і розвиток соціалістичної державності в громадське комуністичне самоврядування.

ЗМІСТ

Походження і суть держави

Держава диктатури пролетаріату та її історична місія

Загальнонародна Радянська держава

Від соціалістичної державності до комуністичного самоврядування

Боротьба між матеріалізмом та ідеалізмом на Україні в ХІХ ст.: Київ, Наукова думка, 1964, 244 с.

2025-03-26T09:40:50+00:00

У збірнику висвітлюються окремі питання історії філософської та соціологічної думки на Україні в XIX ст., зокрема етичні погляди Лесі Українки і Павла Грабовського, естетичні погляди Івана Франка, вплив творчості Тараса Шевченка на світогляд Остапа Терлецького, ідеї П. М. Любовського, Дідро та ін.

ЗМІСТ

В. Ф. Передерій. Іван Франко про процес художньої творчості

М. С. Денисенко. Місце П. М. Любовського в розвитку філософії на Україні в першій чверті ХІХ століття

В. І. Губенко. 3 Історії Ідеалістичної філософії на Україні

І. П. Головаха. Питання етики в ідейній спадщині Лесі Українки

В. Ф. Безпальчий. Етичні погляди П. А. Грабовського

Є. В. Пронюк. Т. Шевченко і О. Терлецький

С. Г. Лавров. Дені Дідро і діячі української культури

С. М. Жданов. Про деякі зв'язки М. О. Морозова з Україною

С. О. Матвієнко. До питания про природничо-наукові погляди М. О. Максимовича

В. С. Горський. Про вивчення взаємозв'язків у філософській спадщині українських революціонерів-демократів

Література