Шлях філософії: з XVII по XIX століття (Пер. з нім. В. Терлецький, О. Вєдров): Київ, Дух і Літера, 2009, 386 с.

Праця проф. Вольфганга Рьода, одного з провідних сучасних істориків філософії, зображує розмаїтий розвиток філософії епохи Модерну. Розпочинаючи свій виклад із творчості Р. Декарта, якого справедливо вважають піонером новочасної філософії, він простежує все багатство ідей цієї доби та їхні видозміни при подальшому розвої філософської думки в епоху Просвітництва, в творчості І. Канта і його перших тлумачів, а також у німецькому ідеалізмі. Своєрідність запропонованого підходу яскраво виявляється в історико-філософській концепції автора, який, долучаючись до кантівського розуміння філософії як «теорії досвіду», презентує сучасне прочитання історії філософії крізь призму «критичної філософії».

За спектром своєї тематики книжка цікава не лише для філософів, політологів, істориків, правників, а й стане в пригоді для всіх тих, хто не байдужий до перипетій науки, суспільства і культури в XVII–XIX століттях.

ЗМІСТ

Передмова
Передмова до українського видання

Частина перша: Філософія Нового часу перед Кантом
І. Філософія XVII століття
1. Декарт
а) Життєвий шлях
b) Вихідний пункт картезіанського філософування
с) Ідеал пізнання і науки
d) Основні ідеї метафізики
e) Принцип натурфілософії
f) Тіло і душа
g) Теорія і практика
2. Антираціоналістичні тенденції у XVII столітті
a) Гобс і Ґасенді як критики «Розмислів»
b) Засади філософії Гобса
c) Гобсова філософія держави
d) Паскаль
3. Подальший розвиток картезіанства
а) Поштовх до виникнення оказіоналізму
b) Арнольд Ґейнікс
с) Ніколя Мальбранш
4. Бенедикт Спіноза
а) Життя Спінози
b) Геометричний порядок
с) Подолання дуалізму
d) Обґрунтування детермінізму
e) Ступені пізнання
f) Моральна філософія
g) Учення про державу
5. Джон Лок
а) Біографічні відомості
b) Критика раціоналізму
с) Узасаднення емпіричної теорії пізнання
d) Філософія держави та програма ліберальної політики
e) Основні положення філософії релігії
6. Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц
а) Життя і творчість
b) Вчення про монади
с) Принцип логіки
d) Філософія та релігія

ІІ. Доба Просвітництва
1. Характер просвітницької думки
а) Щодо поняття Просвітництва
b) Шефтсбері як предтеча Просвітництва
с) Деїсти
2. Радикалізація емпіризму
а) Поєднання емпіризму та релігійної спекуляції в Берклі
b) Радикалізація емпіризму в Г’юма
(1) Розрив із теорією пізнання
(2) Г’юмове розуміння етики
(3) Вчення про право і державу
(4) Критика релігії
с) Філософія «здорового глузду» [common sense]
3. Просвітництво у Франції
а) Монтескйо
b) Вольтер
с) Дідро
d) Жан Лєрон д’Аламбер
e) Кондильяк і школа ідеологів
f) Матеріалісти
g) Початки політичної економії
4. Просвітництво в Німеччині
a) Вольф і його прибічники
b) Філософія під впливом пієтизму
c) Лесинґ
5. Опоненти Просвітництва
а) Джамбатиста Віко
b) Русо як критик інтелектуалізму
(1) Життєвий шлях непристосованого
(2) Розуміння природи
(3) Свобода і правовий порядок
(4) Праця і власність
6. Філософія і соціальні та політичні перетворення на зламі XVIII-XIX століть
a) Просвітницька ідеологія поступу
b) Ідеал нового суспільства на основі програми Просвітництва
c) Реакція на Французьку революцію: традиціоналісти, Сен-Симон
d) Розвиток соціалізму від Фур’є до Прудона

Частина друга: Кант і німецький ідеалізм
І. Філософія Канта
1. Кант, кьоніґсбержець і громадянини світу
2. Так звана докритична філософія Канта
3. Основні думки теорії досвіду
a) Питання про можливість пізнання
b) Синтетичні судження a priori
c) Споглядання і поняття
d) Явища і речі самі по собі
4. Поразка традиційної метафізики: антиномії та паралогізми
5. Трансцендентальна філософія замість трансцендентної метафізики
6. Етика обов’язку
a) Кантова етика у 60-ті роки XVIII століття
b) Етичний формалізм
c) Етика і метафізика
7. Право і держава, історія і політика
a) Основні думки вчення про право і державу
b) Філософія історії
8. Вчення про прекрасне і доцільне
a) Доцільність природи
b) Прекрасне і піднесене
9. Філософія релігії

ІІ. Метафізичні та психологічні тлумачення критицизму
1. Наближення критицизму до традиційної метафізики
a) Гербартова метафізика досвіду
b) Основні ідеї психології Гербарта
2. Психологічно-антропологічне тлумачення критицизму
a) Психологічне розуміння критики у Фриза
b) Школа Фриза у XIX і ХХ століттях
c) Бенеке як представник психологізму
3. Мовно-філософська метакритика

ІІІ. Від критицизму до ідеалізму
1. Якобі та суперечки про спінозизм
2. Філософія віри Якобі
3. Розуміння трансцендентальної філософії Маймоном
4. Систематизація трансцендентальної філософії в Райнгольда
5. Скептична опозиція

IV. Фіхте
1. Життя і твори
2. Ідеалізм і догматизм
3. Ідеалізм вчення про науку
a) Основні положення першої форми вчення про науку
b) Тенденція пізнішого вчення про науку
4. Звичаєвість і право
a) Основні положення моральної філософії
b) Філософія права і філософія держави

V. Шелінґ
1. Життя й еволюція думки
2. Від вчення про науку до натурфілософії
a) Я-філософія
b) Досвід органічного життя
c) Інтелектуальне споглядання
3. Спекулятивне вчення про природу
4. Філософія тотожності
5. Теософія і «позитивна філософія»
a) Становлення світу як становлення Бога
b) Філософія одкровення

VI. Геґель
1. Життя і твори Геґеля
2. Теологічний вихідний пункт Геґеля
3. Феноменологія духу
a) Проблема пізнавання
b) Форми свідомості
(1) Предметна свідомість
(2) Самосвідомість
(3) Діалектика як динаміка теорій
4.Система: логіка, натурфілософія, філософія духу
a) Наука логіки
b) Природа і духовний світ
5. Філософія права і філософія держави
a) Дійсність і розум
b) Сім’я, громадянське суспільство, держава
6. Мистецтво, релігія й історія
a) Мистецтво
b) Релігія
c) Світова історія
7. Історичне значення геґельянства

VII. Шопенгауер
1. Життя аутсайдера
2. Критицистські починання
3. Воля як річ сама по собі
4. Добре, прекрасне і визволення
a) Етика співстраждання
b) Основні ідеї естетики
c) Вчення про визволення
5. Місце Шопенгауера в історії філософії

ПРИМІТКИ
ЛІТЕРАТУРА
ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ
ПОКАЖЧИК ІМЕН