Людина. Історія. Розум: за матеріалами філософських читань пам’яті І. В. Бойченка 2011 №5: Київ: Філософські діалоги, 2011, 494 с.

ЗМІСТ

Сергій Пролеєв – Актуальність філософії історії

Сергій Йосипенко – Проблема ідентичності історії філософії та еволюція історичного знання

Вахтанґ Кебуладзе – Аісторичне реконструювання як метод феноменологічного дослідження

Олександр Кіхно – Культурно-цивілізаційний дуалізм у концепціях європейських та вітчизняних історіософів

Віктор Зінченко – Соціальна філософія історії і аналіз альтернативних перспектив розвитку глобального соціуму

Микола Кисельов – Сучасний стан методології соціокультурного пізнання

Ирина Добронравова – Типы рациональности и практики науки

Тарас Лютий – Екскурс в історію понять «гуманізм» і «антигуманізм»

Галина Ковадло – Екзистенційні виміри життя людини і свобода

Вікторія Пітулей – Переосмислення проблеми свободи особистості в німецькій класичній філософії

Віталій Нечипоренко – Соціальні трансформації в квазісучасному суспільстві

Михайло Бойченко – Системне застосування розуму як покликання філософа

Олександр Бойченко – «Вісьовий» час: давньокитайська версія епохи Чжань Го

Ганна Носова – Постмодерн, криза ідентичності та потреба в метафізиці (згадуючи спадщину Бойченка І.В.)

Олександр Охрімович – Ретроспективне застосування монадної методології І. В. Бойченка (на прикладі філософії Ж.-Ж. Руссо)

Олександр Поліщук – Полікультурне (поліетнічне) суспільство – основа політичної нації

Роман Самчук – Гуманістично-ціннісні орієнтації в контексті цивілізаційно-трансформаційних процесів

Андрій Матвійчук – Імперативне мислення в контексті обґрунтування екологічної деонтології

Олександр Шморгун – Універсальні характеристики неокорпоративізму в цивілізаційному вимірі та Україна

Едуард Юрченко – Проблема спрямованості історичного процесу в контексті монадологічного розуміння історії

Ірина Колосюк – Філософське обгрунтування педагогічної антропології (досвід застосування методологічних настанов І. В. Бойченка)

Ярослава Ніколаєнко – Роль індивідного начала у формуванні громадянськості

Світлана Куцепал – Комунікативна складова сучасного соціуму

Роман Богачев – Матеріалістична діалектика як засіб єднання та розвитку сутнісних сил людини-людей-людства

Олександр Волков – Трансформація суб’єкта і тональність дискурсу

Николай Попович – Антропология как пограничная наука между естественнонаучным и социальным познанием

Сергій Шевченко – Специфіка осмислення феномена «нового буття» у філософії П. Тілліха

Наталія Кирпач – Психолого-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу підлітка

Володимир Співак – Погляди на відносини господаря та слуги в проповідницькій спадщині Антонія Радивиловського

Богдан Тимчишин – Сімейний аспект у державотворчому процесі

В’ячеслав Артюх – Поняття «традиція» в українській консервативно-націоналістичній історіософії

Віталій Брижнік – Історичний процес як пошук людством знання

Александр Войнов – Логика Вселенной

Ольга Волик – Риси постнекласики та смисложиттєві стратегії в психологічних практиках

Олександра Гончарова – Методологічні засади теоретичного узагальнення філософії історії у викладі І. В. Бойченка

Оксана Кожем’якіна – Культура довіри та принцип відповідальності в динаміці сучасного суспільного розвитку

Микола Кравчук – Стратегічна дія як засновок фрагментації життєсвіту

Ігор Лєсєв – Етнічні рухи та форми їх прояву

В’ячеслав Маханьков – Концептуалізація візуального сприйняття як проблема філософської герменевтики

Вікторія Москалик – Мова і дія: феномен контекстуальності

Ольга Романенко – Відкритість буття людини у глобалізованому суспільстві

Тетяна Соболь – Соціальні відносини людини та суспільства

Олександра Шморгун – Українська інтелігенція: екзистенційно-соціологічний вимір