Філософський дискурс модерну (Пер. з нім. В. Куплін): Київ, Четверта хвиля, 2001, 424 с.

У своєму творі Габермас полемізує з французьким неоструктуралізмом, який пізніше увійде до філософської традиції постмодернізму. Вихідна проблема твору зумовлена неоструктуралістською критикою розуму. На тлі цієї критики автор пробує реконструювати філософський дискурс Модерну. Автор вважає Модерн незавершеним проєктом.

ЗМІСТ

Попереднє слово від перекладача

Передмова

Лекція І Свідомість часу в модерні та потреба його самозасвідчення

Лекція ІІ Гегелівське поняття Модерну

Лекція ІІІ Три перспективи: лівогегельянці, правогегельянці та Ніцше

Лекція IV Вступ до постмодерну

Лекція V Сплетіння міфу і Просвітництва. М. Горкгаймер і Т. Адорно.

Лекція VІ Підрив західного раціоналізму через критику метафізики: Гайдеггер

Лекція VІІ Перевага темпоралізованої «Першої філософії»: Жак Дерріда і його критика фоноцентризму

До Лекції VІІ Екскурс до проблеми нівелювання жанрової відмінності між філософією та літературою

Лекція VІІІ Між еротизмом та загальною економікою: Жорж Батай

Лекція IХ Критика розуму як викриття гуманітарних наук: Мішель Фуко

Лекція Х Апорії теорії влади

Лекція ХІ Інший шлях із філософії суб’єкта: альтернатива комунікативного та суб’єктоцентрованого розуму

До Лекції ХІ Екскурс до «імажинарної інституалізації» Корнеліуса Касторіадіса

Лекція ХІІ Нормативний зміст Модерну

До Лекції ХІІ Екскурс до успадкування луманівською теорією систем настанови філософії суб’єкта

Переклад та пояснення найважливіших термінів та виразів

Примітки

Іменний покажчик