«Емінентний» текст і його істинність In Г.-Ґ. Ґадамер, Герменевтика і поетика. Вибрані твори (Пер. з нім. Віталій Бабич). Київ: Юніверс, 2001, сс. 153-163.

Метою Ґадамера є окреслення поняття емінентного тексту. Для цього він насамперед визначає, що слід розуміти під художньою літературою, адже емінентність тексту розкривається саме в її межах. Для Ґадамера література — це передусім художня література. Віднести твір до літератури означає визнати за ним певні якості, зокрема здатність апелювати до цінностей, що виходять за межі суто комунікативних потреб.

Важливою є теза про те, що зміна комунікативної ситуації не знецінює істинності емінентного тексту. Його істинність ґрунтується не на ситуативності, а на внутрішній цінності.

Крім того, емінентний текст потребує прочитання, оскільки саме через прочитання він набуває свого буття. Прочитання є формою його існування, адже воно й є герменевтикою, а герменевтика, у свою чергу, — це акт прочитання. Таким чином, щоразу, коли емінентний текст читається, він виявляє свою вищу цінність, а читач стає герменевтом цієї цінності. Щоб відбутися як такий герменевт, читач повинен мобілізувати відповідні герменевтичні ресурси.

Олександр Луковина