Соціальне середовище та історико-філософський процес: Київ, Наукова думка, 1969, 183 с.

Автор розглядає філософію як предовсім соціальний феномен: продукт соціальних та політичних відносин. Мета монографії – визначення характеру і механізму співвідношення історико-філософського процесу із соціальним середовищем та політикою у класових суспільствах. Для цього автор, зокрема, звертається до 1) проблеми “не-чистих” філософів (філософічного у інших царинах культури, напр. в художній творчості); 2) розгляду обопільних впливів філософії та ідеології; 3) дослідження структури філософських колективів і їхньої взаємодії із соціальним середовищем. Дослідження здійснене на широкому матеріалі з історії української та західної філософії.

Зміст

Попередні зауваження

Розділ І. Світогляд як сфера опосередкування знання і діяльності та деякі його елементи

1. Ідеологія
2. Соціальна психологія

Розділ II. Життєве середовище філософії в антагоністичному суспільстві

1. Соціальне життя суспільства та існування філософії
2. Зміст філософії та її соціальне середовище в антагоністичному суспільстві

Розділ ІІІ. Політичне у філософії і філософ­ське в політиці

1. Політичне у філософському знанні
2. Філософське в політичному знанні

Розділ IV. Колективи в філософії та їх взаємодія

1. Філософські колективи

2 Взаємодія філософських колективів. Пригоди «речі в собі»

Резюме

Список використаної літератури