Роман з дискурсом In Критика, № 1 (3), 1998, сс. 22-27.

Матеріал є рецензією на резонансну книгу Соломії Павличко «Дискурс модернізму в українській літературі». Текст складається зі вступу та п’яти частин.

У першій частині автор погоджується з тезою Павличко про штучний характер українського народництва, однак критикує її за недостатнє розкриття ролі лібідинальних чинників в українській модерністській літературі.

В другій частині аналізується стан українського модернізму на початку ХХ ст., робиться висновок, що тогочасні літературні альманахи були нездатні сформувати по-справжньому новий культурний дискурс.

Третя частина присвячена особливостям українського «неокласичного» модернізму 20-х років XX ст. В ній проблематизується поняття європейської культури та стверджується необхідність ширшого осмислення поезії Миколи Зерова.

В четвертій частині розглядаються постаті Віктора Петрова та Валеріана Підмогильного як унікальні для українського модернізму носії «урбаністичної свідомості».

У п’ятій частині йдеться про вимушений поділ української літератури 30-х років на лояльну до радянської ідеології та емігрантську.

Василь Костюк компліментарно відгукується про книгу Павличко, вбачаючи в ній конкурента найвідомішим сучасним зарубіжним романам, відзначає новаторську феміністичну спрямованість праці Павличко та її стилістичну доступність для широкого кола читачів.