Імперія як дискурс In Критика, № 9 (59), 2002, сс. 2-6.

Стаття є рецензією на книгу Мирослава Шкандрія «Russia and Ukraine. Literature and the Discourse of Empire from Napoleonic to Postcolonial Times». Матеріал складається зі вступу та чотирьох частин.

У вступі автор критикує спроби застосовувати постколоніальну оптику до українського контексту за надмірне фокусування на темі українського націоналізму.

У першій частині зазначається, що Шкандрій не розкриває питання доцільності використання терміну «колонія» щодо України та не дає вичерпного визначення терміну «дискурс». Автор рефлексує на тему інтерналізації українцями погляду на власну культуру як на слабку й неповноцінну як наслідку культурного імперіалізму.

Друга частина зосереджена на міфологемах, які російська література використовувала, щоб закріпити амбівалентний статус Укаїни – між її екзотизацією та культурною й політичною асиміляцією.

Третя частина присвячена проблемі роздвоєності українських письменників між імперською та регіональною ідентичностями. Особливу увагу приділено українофобії в літературному доробку Михайла Булгакова. Автор вказує на поспішність спроб Шкандрія розглядати сучасну українську літературу як постколоніальну, підкреслюючи, що процеси деколонізації в Україні є далекими від завершення.

У четвертій частині автор критикує Шкандрія за фрагментарний добір постатей та творів для репрезентації антиколоніальної української літератури. Наголошується на важливості дослідження механізмів здійснення колоніального гніту замість фокусування на антагонізмі колоніального й антиколоніального наративів.