Я та Інший In Критика, № 5 (31), 2000, сс. 20-22.

Стаття присвячена філософському доробку Емануеля Левінаса. Текст статті складається зі вступу та семи частин: 1) Стиль письма; 2) Левінас і німецька феноменологія; 3) Ідея тотальності й нескінченності; 4) Левінас і юдаїзм; 5) Сартр і Левінас; 6) Левінас і Рікер; 7) Концепція історії.

У вступі авторка наголошує на необхідності не вульгаризованої, заснованої на першоджерелах рецепції філософських ідей Левінаса у зв’язку з виходом перекладу українською мовою збірки його статей «Між нами. Дослідження думки-про-іншого».

Перша частина статті зосереджена на ролі метафори як інструменту пошуку відкритого, не таємничого слова, ідеал якого Левінас вбачає в мові давньогрецьких філософів.

Друга частина розглядає стосунки філософа з феноменологічною традицією: від впливу на нього феноменологічного проєкту наближення до речей до концепції Іншого, у якій Левінас відходить від традиційної феноменології. Авторка акцентує увагу на відповідальності, у вигляді якої існує стосунок з Іншим в етиці Левінаса.

У третій частині статті описано, як Левінас повстає проти властивого для західної філософії прагнення до тотальності, вершиною якого постає діалектика Геґеля.

У четвертій частині йдеться про вплив юдаїзму на філософа, зокрема про своєрідне поєднання юдейських та грецьких впливів в його етиці.

У фокусі п’ятої частини знаходиться контрастність біографій та філософських ідей Сартра й Левінаса.

Шоста частина розглядає філософський діалог Левінаса з Полем Рікером. Основну відмінність між поглядами двох мислителів авторка вбачає в їхньому ставленні до смерті та специфіці тлумачення зв’язку Я з Іншим.

У сьомій частині розглянуто заперечення Левінасом лінійного бачення історії, наслідком якого стало його засудження революцій та тоталітаризму.