Епоха цинізму та її критики In Критика, № 10 (72), 2003, сс. 11-14.

Стаття є рецензією праці Петера Слотердайка «Критика цинічного розуму» (пер з нім. Андрія Богачова, Київ: Тандем, 2002). Автор розглядає філософську концепцію Слотердайка, виокремлюючи в ній два взаємопротилежні полюси, які постають як альтернативи ідеалістичному мисленню та визначають специфічну оптику інтерпретації історії філософії. Перший із них – кінізм – постає як філософія життя кризових часів, властива простолюдинові, тоді як другий – цинізм – трактується як філософія «пана», що втілюється в ідеологічних формах і маскарадній культурі.

Геннадій Аляєв приділяє особливу увагу критиці Просвітництва, яке, на його думку, зазнало трансформації від раціоналістичного ентузіазму до цинізму влади та суспільства, зокрема в освітній і політичній сферах.

У рецензії також здійснено порівняння концепції цинізму Слотердайка з соціокультурними реаліями радянської та пострадянської України, а як можливу альтернативу цинічному світогляду запропоновано концепт християнського реалізму.