Спогад про Василя Стуса In Український вісник, № 7–10, 1988, сс. 47-49

Матеріал є спогадовою нотаткою Івана Геля про Василя Стуса –українського поета-шістдесятника, з яким його поєднували тривалі дружні стосунки. Автор докладно описує їхні спільні інтелектуальні зацікавлення, зустрічі та розмови, а також досвід співжиття в умовах несвободи. У тексті підкреслюється, що обидва вони високо цінували й систематично опрацьовували доробок Дмитра Чижевського, Богдана-Ігоря Антонича, Олега Ольжича та інших провідних інтелектуалів.

Поданий фрагмент є частиною листа з місць заслання, адресованого закордонному кореспондентові. З огляду на цензурні обмеження та необхідність обережного висловлювання, у ньому свідомо уникаються слова «тюрма», «табір», «камера», а низка аспектів невільницького життя передається у завуальованій формі. Відомо, що лист був доставлений адресатові; інформація про будь-які попередні публікації цього тексту відсутня.