Короткий курс російсько-української лєнініяни. In Критика, № 6 (104), 2006, сс. 21-25.

Стаття пропонує рефлексію на тему тоталітаризму у російсько-українських відносинах. Особливу увагу зосереджено на постаті Леніна та на подіях 1917-1922 років. Автор критикує класовий редукціонізм за ігнорування селян як окремої соціальної верстви з власними інтересами. Продемонстровано, як радянська влада стала наступницею імперського проєкту Росії. Автор наголошує, що як російські, так і неросійські націоналісти, а також російські ліберали та прихильники монархізму вбачали у знищенні попереднього соціального ладу можливість для реалізації власної політичної візії. Формальне визнання самостійності України та допустимості збереження нею певних освітніх та культурних свобод названо основними чинниками, що дозволили більшовикам здобути симпатію низки українських націоналістів. Також побіжно згадано тоталітарну політику Сталіна, у рамцях якої ради та профспілки розглядалися як перешкоди для злиття державного апарату з народними масами.