Европеєць як чужий. In Критика № 9 (95), 2005. сс. 8–10.

Текст є авторською рефлексієющодо національної ідентичності, зосередженою на аналізі взаємозв’язку між образами українця та європейця. Ключовим аналітичним поняттям є меланхолія, яку автор трактує як форму суму за втратою уявного – зокрема ілюзорної можливості бути «іншим». У цьому сенсі меланхолія постає не як реакція на конкретну історичну втрату, а як екзистенційний досвід усвідомлення неможливості альтернативної ідентичності.  

Теоретичною та художньої основою цієї рефлексії слугує книга Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», у центрі якої – образ європейця, що намагається «порозумітися» з Україною під час перебування в її культурному та соціальному просторі. Залучаючи цей текст, автор здійснює аналізрепрезентацій українців і «європейців»,  присутніх у ширшому дискурсі української літератури та культури, з метою їх критичного переосмислення й деконструкції усталених уявлень.