Справа проф. В. П. Петрова In. Свобода, 1956, 25 жовтня, сс. 2-3.

У дописі розглянуто зникнення Віктора Петрова в Німеччині. Автор реконструює основні гіпотези щодо його долі та показує, що зникнення Петрова стало складовою ідеологічної полеміки між прихильниками різних версій. Він скептично ставиться до припущень про перебування Петрова в СРСР. Так само скептично автор оцінює звинувачення у тому, що Петрова було ліквідовано Службою безпеки ОУН(р). Версію про перебування в СРСР, яка ґрунтується на згадці Петрова у виданні Монгайта, автор вважає недостатньо доведеною: ця згадка стосується періоду, що передував 1940-м рокам.

Водночас автор наводить інший аргумент на користь гіпотези про повернення Петрова до СРСР. Він звертає увагу на публікацію «Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института Материальной Культуры». У статті Надії Погребової 1956 року згадується Петров як учасник радянських археологічних експедицій у 1953 році. Це може свідчити, що після зникнення Петров перебував у СРСР і провадив там наукову діяльність.

Автор підсумовує, що наведені відомості не дають достатніх підстав для однозначного висновку про те, що після зникнення Петров опинився в СРСР. Вони так само не дозволяють звинувачувати його у шпигунській діяльності на користь радянської влади. Залишається невідомим, за яких обставин і з яких причин він міг повернутися до СРСР, якщо таке повернення дійсно мало місце. Саме тому автор закликає уникати передчасних моральних оцінок і категоричних суджень щодо постаті Петрова.