Постмодернізм і суспільство споживання. In Ї, № 19, 2000.

Стаття є перекладом тексту Фредріка Джеймісона. Автор аналізує постмодернізм як реакцію на мистецтво високого модерну, що втратило підривний культурний і політичний потенціал. Однією з ключових рис постмодернізму названо розмивання межі між масовою та елітарною культурами. Стверджується, що центральним художнім прийомом постмодерністів є пастіш – імітація художніх стилів минулого, позбавлена пародійного імпульсу. Причину постмодерної віри в неможливість мистецьких інновацій автор убачає в ідеологічній смерті буржуазного суб'єкта. Він наголошує, що постмодерністським творам властива фрагментована шизофренічна темпоральність – нескінченне переживання афективно інтенсифікованого «тепер».