Естетика Бенедетта Кроче In Діло, 1931, 10 грудня, сс. 2-3; 1931, 11 грудня, сс. 2-3

Метою цього допису є огляд естетичного вчення італійського філософа-неогеґельянця Бенедетто Кроче. Публікація складається з двох частин, опублікованих 10 та 11 грудня у газеті "Діло".

За Рудницьким, мистецтво у Кроче є індивідуальним висловом, де враження і почуття творця є основними елементами твору. Мистецтво виступає формою пізнання світу за допомогою інтуїції. Автор роз'яснює відмінність Крочевого розуміння інтуїції від розуміння цього терміна іншими філософами. Згідно із Кроче, стверджує Рудницький, мистецтво не прогресує, а тому не можна говорити про ступінь досконалості творів мистецтва. Він також підкреслює висвітлені Кроче відмінності мистецтва від таких дисциплін, як історія, природничі науки, філософія, педагогіка та красномовство.

Рудницький підсумовує, що суперечність між абсолютністю та умовністю естетичних суджень у теорії Кроче пояснюється його геґельянськими вподобаннями.

Катерина Скрипник