Вступ до націології: Мюнхен, УТГІ, 1991-1992, 338 с.

Автор ставить за мету розглянути проблемне поняття нації та його право на наукове вивчення. Автор прагне обґрунтувати націологію як науку. Для цього він розглядає виникнення поняття нації в історичному та географічному аспектах. Окресливши націологію як науковий метод, автор закладає програму втілення націології в життя.

ЗМІСТ

Передмова

І. Проблематика, завдання та початки науки про націю (націологію)

1. Національне пробудження й відродження Европи
2. Перші спроби національної ідеології й території (Фіхте, Палацький)
3. Національне питання й наука
4. Наука про націю чи розподіл проблеми нації між окремими науками? (Ф. Й. Нойман, П. Сорокін, Р. Челлен, С. І. Папроцкі)
5. Деякі особливості нації, як обʼєкту наукового досліду (Нарід і модерна нація. Термінологічний хаос. Складність істоти нації. Ед. Єллінек)
6. Чи є можлива й виправдана наука спеціяльна про націю? (Спеціялізація соціології. Соціологія й нація. Потреба й виправданість націології. Наука про релігію)
7. Преісторія й каменярі націології І. Г. Гердер. Німеччина. Австро-Угорщина. Італія. Італійська «трійця». Манчині та Маміяні. Польща. Каталонія. (Фр. Пі-й-Марґаль). Франція. Е. Ренан. Англія. Росія (Герцен, М. Бакунін). Україна й націологія (М. Драгоманів).
8. Війна й національна справа. Уряди й визвольна боротьба. Націографічна література. Обʼєднання й конґреси поневолених народів. В. Вільсон.
9. Т. Ґ. Масарик і початки націології
10. Р. В. Сетон-Вотсон та його націологічні праці про Австро-Угорщину. (Огляд головних праць цього автора. Націологічне здемасковання Австрії)
11. Націологічна програма тижневика: «Нова Европа». Погляд цього часопису на справу українську та на Росію. Критика в ньому методів Мирової Конференції)
12. Поширення націологічних студій під час світової війни. Націологічна акція Німеччини. Зомбарт. Ф. Ноймана «Осередня Европа». Німецькі націологічні праці. Націологічні мотиви в німецьких антропогеографічних публікаціях. К. Реннер. Зразки французької, американської та англійської націологічної літератури
13. Шляхами розвитку націології після війни. Пробудження кольорового людства. Ревізіонізм. Німеччина. Журнали й публікації. Конґреси европейських національних меншостей. Австрія. Польща. Чехо-Словаччина. Франція. Англія. СССР. Російська еміґрація й національне питання. (П. Мілюков). Евразійство. Італія. Жидівський Науковий Інститут. Націологія й еміґрація. Каталонія й Україна. Каталонці. Українці. Українська еміґрація й націологія.
14. Націологія та її архитектоніка. Нарід і нація. Етнологія й націологія. Архітектоніка націології. Потреба організації й координації націознавчих дослідів.

ІІ. Складники й будова нації. Етно- й націогенетика

1. Загальний огляд всесвітньої етногенези (Народотворення). Людина й суспільство. Розподіл соціо- й етногенези за континентами.

ІІІ. Суспільна структура нації

1. Підстави для розрізнювання етно- й націогенези
2. Вплив суспільної складні на формування й розвиток народу
3. Що таке нація?
4. Елементи нації
5. Раса й нація
6. Нація й територія
7. Нація й мова
8. Нація і культура
9. Релігія та нація
10. Нація - як психоволюнтаристична спільнота

III. Етнополітика

1. Проблематика й завдання етнополітики
2. Нація і держава
3. Спроби синтези між державою й нацією
4. Націософія
5. Проблематика націософії
6. Панрасизм і панконтиненталізм
7. Нація й людство
8. Націократія