Російське народництво як джерело ленінізму-сталінізму: Мюнхен, Незалежна Асоціяція дослідників совєтської теорії і практики в національних проблемах, 1959, 87 с.

Головним завданням дослідження є виявлення генетичного зв'язку між ленінізмом та народництвом. Блохін переконаний, що обидва рухи є двома ступенями одної синтези духовного життя росіян. Він зазначає, що характерні риси більшовизму були успадковані саме від російського народництва: глибокий аморалізм, заперечення індивідуального розвитку, примітивізація культури та ін. Також автор описує відмінності російського та українського народництва, розмежовуючи їх.

Ключові слова

Більшовизм, політична філософія, соціальна філософія

ЗМІСТ

1. Передмова
2. Взаємопроникнення максизму і народництва в Росії
3. Народницький і большевицький аморалізм
4. Народницький нігелізм і большевізм
5. Підхід народників і большивиків до проблем індивідуального
6. Російська своєрідність большевізму і народництва у підході до релігії
7. Народництво і большевізм – слідами релігійної свідомості
8. Російський месіянізм у народників і большевиків
9. Тоталітаризм народників і большевиків
10. Організаційні засади народників і большевиків
11. Революційні методи народників і большевиків
12. Відблиск народництва у жовтневій революції
13. Висновки
14. Резюме