Жест можливого In Критика, №12 (110), 2006, сс. 9-11.

У статті здійснено проаналізовано філософські й політичні ідеї Славоя Жижека. Авторка простежує, як Жижек поєднує марксистську критику ідеології з лаканівським психоаналізом, створюючи унікальну інтелектуальну систему, спрямовану на осмислення можливостей дії в добу постмодерного скепсису. Особливу увагу приділено його концепції «жесту можливого» як форми політичного акту, що виходить за межі символічного порядку та відкриває простір для нового мислення і соціальних практик.

Ємець-Доброносова аналізує взаємодію радикального теоретизму й політичної утопії у творчості Жижека, розглядаючи його інтерпретацію ленінської спадщини, критику неоліберального консенсусу та суперечливе ставлення до сучасного феміністичного і постструктуралістського дискурсів. Зрештою, в уявленні авторки Жижек є мислителем, який прагне віднайти втрачену можливість революційного жесту, поєднуючи інтелектуальну провокацію з пошуком нової політичної субʼєктності.