Капітал, колоніяльні народи і большевизм: Київ-Відень, Закордонний комітет Української комуністичної партії, 1920, 20 с.

Ця брошура присвячена аналізу зв’язку між капіталістичною експансією та колоніальною політикою. Автор обґрунтовує тезу про те, що колонізація є не випадковим політичним явищем, а закономірним наслідком розвитку пізньокапіталістичної економіки. Зокрема, концентрація капіталу та інтенсифікація індустріального виробництва зумовлюють необхідність пошуку нових ринків збуту й джерел сировини. У цьому контексті колонії постають як структурно необхідний елемент системи, спрямованої на зростання прибутків і водночас на послаблення внутрішньополітичної напруги, пов’язаної з класовою нерівністю. Центральна теза брошури полягає в тому, що колонізація є специфічною фазою розвитку капіталістичної системи, яка поглиблює глобальну нерівність і загострює міждержавне суперництво. Автор також підкреслює необхідність подолання колоніальної політики, наводячи приклади антиколоніальної боротьби різних народів.