Сковородинська сесія НТШ. In Українські вісті, 1972, 14 грудня, с. 6.

У публікації переказано зміст прилюдної сесії НТШ у Канаді з нагоди 250-річчя з дня народження Григорія Сковороди.

У першій доповіді Качур обстоює думку, що Сковороду слід розглядати насамперед як богослова, а не як філософа, з огляду на значний вплив на його погляди Еразма Роттердамського

У другій доповіді Погорілий пов’язує забуття спадщини Сковороди зі зміною мови та стилю філософування, а також із символічним характером його творів. Крім того, він аналізує символізм у доробку мислителя.

У третій доповіді Ярослав Славутич досліджує мовні особливості творчості Сковороди. На його думку, занепад української мови в часи філософа вплинув на сприйняття його спадщини та спричинив суперечливі оцінки з боку дослідників. Автор доходить висновку, що Сковорода писав давньоукраїнською літературною мовою останнього періоду її існування, а також критикує перевидання його творів за русифікованими текстами замість рукописних оригіналів.