Ordo logicus: Львів, накладом «Богословського наукового товариства», 1931, 42 с.

У праці розглянуто помилки, які допускали філософи, плутаючи між собою логічний порядок та порядок речей («ordo logicus» та «ordo realis»). Автор зазначає, що відмінність між цими порядками буття полягає в трансценденції, яка розділяє поняття та речі. Поняттям властиві позачасовість, загальність та абстрактність щодо речей, тоді як речам – часовість, окремішність та цілісність їх властивостей.

Автор наголошує, що в історії філософії це розрізнення формувалося досить повільно, оскільки мислителі постійно плутали його складники між собою. Автор ілюструє це на прикладах з історії філософії, де подібні помилки поставали через змішування предмета й акту мислення.

В останньому розділі представлено аналіз та розв’язання парадоксів, що виникають в теорії множин та математиці нескінченості, засобами традиційної (психологічної) логіки. Автор підкреслює, що створення нової математичної логіки лише відводить від розв’язання парадоксів, і демонструє це в полеміці з Бертраном Расселом.

Зміст

I. Ріжниці між льоґічним і річевим порядком

II. Історичні приміри змішання льоґічного й річевого порядку

III. Приміри змішання льоґічного порядку з річевим у математиці