Духовість українського народу (Короткий орієнтаційний нарис): Вінніпег, Інститут Дослідів Волині ч. 51, 1983, 227 c.

У праці здійснено релігійно-філософське та етнопсихологічне осмислення духовості українського народу від дохристиянської доби до XX століття. Автор розглядає духовість як ціле, що виявляється в релігійних віруваннях, етичних переконаннях, культурі, творчості, мові та історичному досвіді народу. Для Степана Ярмуся важливо з’ясувати співвідношення дохристиянської та християнської духовості, духовну орієнтацію українців, особливості сприйняття християнства, а також трансформації духовості під впливом історичних обставин. У книзі порушено проблеми дегуманізації, совєтизації та духовної кризи української людини.

Важливе місце посідає українська філософська традиція, представлена постатями Григорія Сковороди, Памфіла Юркевича та Миколи Шлемкевича. Сковорода постає як мислитель, для якого філософія має практичне значення й спрямована на духовне вдосконалення людини. Юркевич продовжує цю традицію, осмислюючи людяність, самопізнання, внутрішній мир, совість і християнську етику. У Шлемкевича автор фіксує вже кризу цієї традиції: мотив «загубленої української людини» пов'язано з дегуманізацією та занепадом духовості. Таким чином, творчість українських філософів розглянуто як послідовне вираження трансформацій духовості українського народу й водночас як їх відображення.

Зміст

МОЯ ВДЯЧНІСТЬ

ПЕРЕДМОВА

Стаття перша

ПОЗИТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ДОХРИСТИЯНСЬКОЇ

УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВОСТІ

Вступні завваги

Дохристиянська релігія – не конче поганство

„Поганство" – перша стадія духового розвитку людини

Природа старої віри нашого народу .

Проблема зміни релігії

Ширше поняття духовості і виявлення її

Дохристиянська духовість наших предків

Природа людської духовості

Кінцеві завваги

Стаття друга

ВІСЬ ДУХОВОЇ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНЦЯ

До питання чому Україна християнізувалася з Візантії

Вступ

Чи існує вісь психологічної та духової орієнтації?

Географічно-психологічні основи духової орієнтації

1. Схил землі і напрям течії рік
2. Уявлення „дунаю" та „вирію"

Роля торговельних, культурних і військових стосунків

Перевага орієнтації по осі північ-полудень

1. Орієнтація, але не піддатливість
2. Психологічно-реальна незручність орієнтації схід-захід
3. Прозріння перспектив свободи й авторитарності

Духова орієнтація українця і Християнство

Свідомий вибір Православія

Вісь духової орієнтації українців і сучасність

Стаття третя

РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ З ЧАСУ СЛОВА ПРО ІГОРІВ ПОХІД

 Вступ

 „Поганські" елементи „Слова"

 Критична аналіза „поганського" елементу

1. Віщування сил природи.
2. Автор „Слова про Ігорів похід"
3. Згадки дохристиянських божищ у „Слові"

 Християнські елементи „Слова"

 Аналіза християнського елементу

1. Релігійний елемент „Слова" в згадках

правосуддя

1. Одинока згадка імені „Бог"
2. Країна подій „Слова"
3. Християнський месіянізм „Слова"

 Заключення

Стаття четверта

ДУХОВІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗА КНЯЖОЇ РУСІ І ЗА ПІЗНІШИХ ЧАСІВ

 Вступ

 Дохристиянська духовість України і християнізація її Церковно-офіційна духовість і духовість народу за Княжої Русі

 Явище поучень як виразник духовості української людини

 Книжна освіта як ознака духовості народу

 Церковні братства і книжна духовість

 Дружність, братськість і товариськість

 Духовий месіянізм Русі-України

 Висновки

Стаття п'ята

МУЗА, ЯК КАТЕГОРІЯ ДУХОВОСТІ

(Спроба розуміння Музи народу, як феномену психологічно-богословського)

Вступ

 Муза – категорія Божественно-антропологічна

1. Муза – це природний талант людини
2. Природа Музи – не універсальна
3. Структура Музи

 Муза, як біологічно-психологічно-духова субстанція"

 людини

1. Таємниця „колективно несвідомого" народу
2. Муза, як складник духовості народу
3. Етнічність Музи
4. Естетика, етика й космічність Музи

Функції Музи та факт її історичної еволюції

1. Муза – виразник характеру народу
2. Муза – безсловесна мова душі
3. Феномен Музи-глосолялії

Світогляд людини і вираження його в творчих настроях

1. Вираження Музи в мистецтві
2. Таємниця різних форм Музи

Містерія духової монолітності народу

Заключення

Стаття шоста

ДУХОВІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЗА НОВИХ ЧАСІВ

 Вступ

 Проблема поняття духовості й масштабів її

1. Інтелектуалізм і духовість людини
2. Духовість і простодушність
3. Дух і буква у сфері духовості

 Українська традиційна духовість і формальний візантіїзм

1. Митрополит Іларіон І.
2. Інок Іван Вишенський
3. Духові ідеали Козаччини і Могилянців

 Кирило-мефодіївці та їхні духові ідеали

1. Микола Костомарів
2. Пантелеймон Куліш
3. Тарас Шевченко

 Духові ідеали українських філософів

1. Григорій Сковорода
2. Памфіл Юркевич
3. Микола Шлемкевич

Проблема української духовості XX століття

  (а) Раннє XX століття

1. Вплив манастирів на духовість людини
2. Духовість українців у русі за незалежнення своєї Церкви
3. Розгублення між церковною „канонічністю" i „неканонічністю"
4. Совєтизація людини і вплив її на духовість українця

  (б) Пізніше XX століття

1. Духове опорожнення людини після Другої світової війни
2. Феномен культуралізму
3. Богородична духовість
4. Партійництво, всякий снобізм і простодушність

Заключення

ДОДАТОК

 Миколове моління

ПІСЛЯМОВА

БІБЛІОГРАФІЯ

СПИСОК ЖЕРТВОДАВЦІВ