The Problem of the Ukrainian Intelligentsia. The Intelligentsia and Politics: Lviv, Batkivshchyna, 1936, 23 p.

Праця присвячена осмисленню ролі української інтелігенції та її сутнісного призначення. Автор розглядає поняття «інтеліґенція» в психологічному й соціологічному вимірах, зокрема в контексті філософської концепції В’ячеслава Липинського.

На думку Липинського, інтелігенція не здатна до політики як практичної дії, а лише до творення ідеології шляхом експлуатації національної ідеї. Проти цього підходу виступає Микола Шлемкевич, який критикує розрив між політичною теорією та практикою. Натомість у праці наголошується на тому, що покликання інтелігенції – не лише артикулювати ідеологію, а й уособлювати народну волю, без чого неможливе становлення української державності.

Окрему увагу автор приділяє інтелігенції як носієві культури й ознаці цивілізаційної зрілості. У фіналі порушується питання занепаду цього прошарку, що, на думку автора, спричинений зрадою власного покликання.