Сутність філософії: Нью-Йорк, «Ключі», 1981, 254 с.

Книга має на меті розкрити значення і роль філософії, зокрема в її стосунку до інших наук і мистецтв. Зокрема, автор проблематизує питання а) розвитку і б) самостійності філософського знання. Автор доходить висновку про неіснування специфічно філософського методу пізнання. Філософія поєднується з іншими пізнавальними практиками і постає органічним елементом єдиної духовної культури людини, узагальнюючи і об’єднуючи результати окремих наук і мистецтв.

ЗМІСТ
Впровід
З життєпису Миколи Шлемкевича
Важливіші праці Миколи Шлемкевича
Редакційна праця Миколи Шлемкевича
Важливіші матеріяли про Миколу Шлемкевича і його творчість

Олександр Кульчицький
ВВЕДЕННЯ В ПРОБЛЕМАТИКУ СУТНОСТІ ФІЛОСОФІЇ
І
Вступні завваження
Історично-критична частина
ІІ
Структура праці і структурація її пояснювально-доповнювального обрамовання
а) Погляд на структуру цілости праці
б) Структурація пояснювально-доповнювального «Введення» у праці М. Шлемкевича
ІІІ
Спроба сучасного визначення сутності філософії Й. Геcсена в його посібнику філософії «Lehrbuch der Philosophie»
Схема розчленування унапрямлення філософії на основі поглядів Й. Гессена
ІV
Проблематика ходу думок історично-критичної частини праці М. Шлемкевича
а) Вступні метафоричні натяки на проблематику
б) Абсолютичні погляди в історично-критичному підході: філософія як наука про вартості
в) Доповнювальні погляди на сутність вартостей за сучасною аксологією феноменологічного підходу
г) Застосування феноменологічної методи до дослідження вартостей і доповнювальний погляд на цю методу
V
Проблематика історично-критичної частини праці про філософію як науковий світогляд
а) Світогляд і світозображення
6) Філософія життя Вільгельма Дільтая як вихідна база «теорії світоглядів» і річище поглядів М. Шлемкевича на філософію
в) Категорії життя за Дільтаєм та їх «розуміння»
г) Життя і світогляд у своєму взаємовідношенні: генеза і структура світоглядів за Дільтаєм
ґ) Розрізнення родів світоглядів за Дільтаєм
д) Розгляд «познаки гіпотетичности» у філософічних світоглядах
VI
Проблематика філософії як сукупности наук
а) Проблеми злиття філософії з науками
б) Розгляд елементарних даностей наук як предмет епістемології у світлі її загальної характеристики
в) Проблеми «злиття науки з філософією» на верхах кінцевих наукових узагальнень та характе- ристика «познаки» загальностій
VII
Проблематика релятивістичних поглядів на філософію як загалу (сукупности) різнородних систем
а) Релятивістичні погляди на сутність філософії в перспективі геґеліянізму
б) Багатогранне і полівалентне визначення філософії у В. Дільтая як основа власних ставлень М. Шлемкевича
VIII
Ставлення Платона і Канта до проблеми визначення філософії
а) Платон про філософію
6) Кант про філософію

Систематична частина
IX
Філософія як критична аналіза духової культури (науки, мистецтва, релігії)
а) Філософія як гносеологічна інтерпретація наукових понять-значків в рамках загальної «теорії позначування»
6) Філософія як естетична інтерпретація данностей творів мистецтва ознак висловів почуттєвого життя
в) Філософія як філософія релігії, тобто інтерпретація релігійних зображень-символів, змістів релігійного переживання
г) Ставлення феноменології і екзистенціялізму до філософії релігії як доповнення поглядів, викладених М. Шлемкевичем
ґ) Зіставлення й унагляднення осягнень аналізи систем духової культури та її завершення «в ідеї персональної монади»
д) Проблема місця етики у філософії як інтерпретації трьох систем культури, науки, мистецтва i релігії
е) Динамічна перспектива розвитку «систем культури» та становище і завдання «філософічних дисципліна за Шлемкевичем «галузей філософії», розглянених у цій перспективі
X
Філософія як метаморфоза: метафізика як завершене усуспільнення філософічних інтерпретацій систем культури в позаявній дійсності
а) Суб'єктивність і гіпотетичність метафізики
6) Критика інтуїтивної методи у метафізиці як підходу, що мав би запевнити метафізичному пізнанню вищий щабель певности
в) Роля філософії в декартівському «дереві знання». Філософія «життєвим соком дерева знання»
XI
Паралелізми і «точки перетику» між філософією і публіцистикою ключем розуміння філософічної творчости М. Шлемкевича як вияву творця

Микола Шлемкевич
СУТНІСТЬ ФІЛОСОФІЇ
Впровід
І Історично-критична частина
А Боротьба за поняття філософії
ІІ Абсолютистичні погляди
§ 1 Філософія як окрема наука
§ 2 Філософія як науковий світогляд – познака гіпотетичности
§ 3 Філософія як загал науковости – познака загалности
ІІ Релятивістичні погляди
§ 4 Філософія як сукупність різнорідних систем – познака універсальности, суцільности
Б Клясичні визначення філософії
§ 5 Платон
§ 6 Кант
ІІІ Систематична частина
§ 7 Критичні завдання філософії – познака загальности
§ 8 Підготовчо-тимчасове завдання філософії – познака гіпотетичности
§ 9 Філософія як метафізика – познака універсальности, суцільности
Закінчення
Термінологічні і речеві пояснення до праці М. Шлемкевича
Бібліографічні відсилання
Покажчик імен