Теорія III Риму в Московській Православній Церкві після останньої війни: Париж, Видання першої української друкарні у Франції, 1957, 30 с.

У роботі Блохін аналізує становище Московської православної церкви в СРСР, яке склалося після Другої світової війни. Взаємостосунки між церквою та державою він називає «симфонією»: автократичність церковного устрою допомагає реалізовувати політичні потреби й завдання Комуністичної партії СРСР. Одним із завдань МПЦ у міжнародній політиці було представлення СРСР як світового центру духовності, для чого активно використовувалась теорія «III Риму».

Основними проявами наративу «Москви як третього Риму» є ідеї 1) богообраності російського народу; 2) вищості МПЦ над усіма іншими християнськими конфесіями та православними парафіями; 3) всесвітньої перемоги російського духу та російського православ’я. Блохін вважає, що ця міфологема є дієвою і, водночас, загрозливою для духовного життя Європи.