Рецензія на «Нариси з історії фільософії на Україні» In Дзвони, т. 4-5, 1931, сс. 318-322

Автор високо оцінює працю Дмитра Чижевського, особливо виділяючи його спробу окреслити основні психічні риси українського світогляду. Водночас він полемізує з твердженням Чижевського про зв’язок внутрішньої зосередженості українців із впливом протестантизму — на думку автора, ця риса була притаманна ще староруській духовній традиції й радше свідчить про вплив східних Отців Церкви.

Особливу схвальну оцінку отримали розділи, присвячені Сковороді, Кулішу, Юркевичу та Гоголю. Водночас Заїкин зауважує, що постаті Максимовича, Потебні й Овсянико-Куликовського Чижевський змалював надто стисло, а таких мислителів, як Ковалевський, Лучицький, Лаппо-Данилевський, Олесницький, Ушинський, Скворцов, Ліницький, Екземлярський, Попель і Малиновський — взагалі не згадав. Також автор звертає увагу на відсутність аналізу впливів західного богослов’я, гуманізму та ренесансної думки на українських землях.

Попри ці недоліки, Заїкин вважає працю Чижевського вагомим внеском у дослідження історії української філософії.

Катерина Скрипник