Культ вигнання In Критика, № 1-2 (75-76), 2004, сс. 33-35.

У статті Яна Бурума порушено проблему трансформації феномена вигнання: від трагічного досвіду вимушеної втрати батьківщини до метафоризованого, а подекудий стилізованого «модного» статусу інтелектуала–аутсайдера. Автор демонструє, що сучасна інтелектуальна традиція часто ототожнює вигнання з романтизованою позицією дистанції та критичності, ігноруючи реальні страждання тих, хто був позбавлений дому. Проаналізовано літературні та філософські приклади: від біблійної оповіді про Адама й Єву – до творів Джойса, Адорно та Саїда,  які розкривають двозначність вигнання як метафори і як життєвої необхідності. У статті доведено, що вигнання стало не лише культурною темою, але й своєрідним привілеєм для інтелектуалів, які перетворили його на спосіб самовизначення та інструмент критики суспільства. Автор показав, що ця подвійність між досвідом реальних вигнанців і символічним вибором інтелектуалів визначає парадоксальну привабливість вигнання у сучасному культурному дискурсі.