Риторика замість аргументації In Критика, № 3 (77), 2004, сс. 17-18.

У статті Василя Лісового досліджується проблема штучного конструювання поняття «київська світоглядно-антропологічна школа». Автор демонструє, що претензія на існування окремої школи не підтверджується ні методологічною оригінальністю, ні характером дослідницьких підходів, а спроби виділити її як окремий інтелектуальний напрям часто зумовлені риторичною маніпуляцією. Лісовий аналізує суперечку між діалектичним і логіко-аналітичним підходами, вказуючи на обережність київських філософів у контексті радянської ідеології та порівнює їхні публікації із текстами західних авторів. У статті доведено, що підкреслений у назві «школи» акцент на світогляді та антропології не є специфічним для київського середовища і часто повторює загальні тенденції доби. Автор показує, що саморепрезентація «школи» спирається радше на риторику, ніж на реальну наукову оригінальність, і підкреслює важливість аналітичної точності у визначенні філософських шкіл. Таким чином, стаття уточнює спосіб концептуалізації київських інтелектуальних тенденцій другої половини XX століття та критикує надмірне спрощення історико-філософського контексту через риторичні ярлики.