Зародкова душа: ґенеза людської душі: Львів, Накладом автора, 1931, 48 с.

У праці представлено погляди автора на природу душі, зокрема на її виникнення в людському тілі. Автор полемізує із уявленням, що душа людини є єдиною (лат. simplex) та незмінною, зауважуючи, що хиба цього уявлення полягає в наївному висновуванні неподільності душі з її просторової непротяжості.  Автор, на противагу цьому, пропонує розглядати душу як життєвий принцип, який наділяє матеріальне тіло прикметами тієї чи іншої органічної форми, та є тим, що підтримує життя в тілі. Окрім цього, душа, на думку автора, не є статичною, а розвивається разом із фізичним тілом. Цю тезу Костельник обґрунтовує розвитоком й ускладненням душі в складніших організмах.

Автор доходить висновку, що найбільша таємниця живого загалом та душі як його принципу полягає у здатності відтворювати себе та бути пов’язаною із невідтворюваною матерією.