Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker. Volume 18 of Harvard Series in Ukrainian Studies: Frankfurt am Main, Verlag Peter Lang / Fink, 1974, 233 S.

Праця Дмитра Чижевського Skovoroda: Dichter, Denker, Mystiker була опублікована 1974 року у серії Harvard Series in Ukrainian Studies. Видання зʼявилося в контексті розвитку україністики на Заході та активної наукової діяльності української інтелектуальної діаспори. У цей період дослідження історії української філософії значною мірою здійснювалися поза межами Радянського Союзу, що дозволяло вченим розглядати українську інтелектуальну традицію у ширшому європейському контексті. Праця Чижевського є розширеною і переробленою версією його попередніх досліджень 1934 року про Григорія Сковороду, і стала однією з найвпливовіших праць, присвячених інтерпретації творчості мислителя.

У книзі автор пропонує комплексний аналіз філософії Сковороди, підкреслюючи три ключові виміри його постаті: поета, мислителя та містика.  Структура книги побудована так, щоб поступово розкрити філософську систему: спочатку описується життя Сковороди та його інтелектуальне середовище. Далі він переходить до основних принципів його філософії, після чого аналізує метафізичні уявлення про світ і Бога. Наступні розділи присвячені вченню про людину (антропології) та етичним ідеям. Завершується дослідження розглядом містичного аспекту філософії Сковороди та його творчості як поета.

Чижевський розглядає філософа не лише як представника української духовної традиції, а як мислителя, чиї ідеї формувалися в контексті європейської інтелектуальної історії. Значну увагу він приділяє символічному характеру філософської мови Сковороди, аналізуючи його тексти як своєрідну систему алегорій і біблійних образів, через які виражається метафізичний зміст його вчення.

Окремим аспектом дослідження є інтерпретація центральної ідеї філософії Сковороди – принципу самопізнання. Чижевський показує, що ця тема повʼязана з вченням про "внутрішню людину", яке має корені у християнській містичній традиції. У цьому контексті автор також простежує впливи європейської містики, барокової духовності та пієтизму, демонструючи, що філософія Сковороди постає як складний синтез біблійної символіки, неоплатонічних мотивів і барокової культури.

Таким чином, праця Чижевського пропонує інтерпретацію Сковороди як мислителя, чия філософія поєднує поетичну форму, містичний досвід і раціональне осмислення духовного життя. Завдяки цьому підходу книга стала важливим внеском у дослідження української філософської традиції та її місця в європейській історії ідей.

Зміст:

Передмова

I. Людина та її доля

1. Життя Сковороди

2. Духовне середовище

II. Основні принципи

3. Збіг протилежностей (Coincidentia oppositorum)

4. Коло кіл

5. Усе минуще є лише символом (алегорією)

6. Символічний світ

III. Метафізика

7. Матерія

8. Дерево вічності та його тінь

9. Бог

10. Мудрість

11. Рослина як символ космосу

IV. Антропологія

12. Внутрішня людина

13. Серце

14. Символи внутрішньої людини

15. Безодня

16. Мікрокосм

17. Пізнання

V. Етика

18. Світ

19. «Нерівна рівність»

20. Очищення

VI. Містика

21. Обожнення

22. «Спокій Бога»

23. Містичний шлях Сковороди

24. Сковорода і церква

VII. Містичний поет

25. Сковорода як поет

26. Реформа віршування

Заключні зауваги

Бібліографічні відомості

Твори Сковороди

Примітки

Іменний покажчик