Міти построзвитку та модернізація In Критика, № 10 (72), 2003, сс. 8-10.

У статті Павла Кутуєва йдеться про школу построзвитку та одного з її засновників – Артуро Ескобара. Автор порівнює теорію построзвитку зі світ-системним аналізом Імануеля Валерстайна. Зазначається, що ці два філософи приходять до схожих висновків різними шляхами. Якщо світ-системний аналіз спирається на троцькістську версію неомарксизму, то теорія построзвитку апелює до вчення про дискурси Мішеля Фуко. Построзвиток розглянуто як реакцію на політичні практики модернізації країн третього світу. Основною метою теорії построзвитку постає пояснення того, як дискурс розвитку конституює реальність жителів цих країн. Автор застерігає від некритичної ідеалізації докапіталістичних незахідних економік, яка, на його думку, може призвести до виправдання традиціоналізму.