Література під наглядом інквізиції. In Листи до Приятелів, Ч. 3-4 (133-134), 1964, сс. 16-22.

У статті розглянуто українську літературу в умовах радянського тоталітаризму, що постає як система жорсткого ідеологічного контролю – інквізиції. На матеріалі праці Івана Кошелівця автор аналізує масові репресії проти письменників, знищення літературних поколінь і підпорядкування творчості партійній догмі. Тарнавський окреслює різні моделі поведінки митців, зокрема Павла Тичини та Максима Рильського, і наголошує на поширенні фальші в літературі соціалістичного реалізму. Відзначено появу нового покоління письменників, яке прагне повернути правдивість і свободу творчості. У підсумку стверджується, що попри репресії українська література зберігає потенціал до відродження.